печерський районний суд міста києва
757/31106/25-к
1-кс-27210/25
02 липня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов'язаних з торгівлею людьми, Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024110000000135 від 20.02.2024,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях, пов'язаних з торгівлею людьми, Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024110000000135 від 20.02.2024.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000135 від 20.02.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 303, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 303 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 303 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що у зв'язку із необхідністю проведення низки слідчих і процесуальних дій, що забезпечить повне та неупереджене розслідування кримінального провадження, прийняття у ньому законного та обґрунтованого рішення, завершити досудове розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали неможливо.
При цьому ризики, передбачені статтею 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід, не зменшилися та продовжують існувати.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Захисник підозрюваної щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри. Просив урахувати, що підозрювана має неповнолітню дитину на утриманні, міцні соціальні зв'язки, раніше не судима, дотримується всіх покладених на неї процесуальних обов'язків. Також зазначив, що військовою частиною НОМЕР_1 попередньо вивчено та відібрано ОСОБА_4 для проходження військової служби, тому просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана підтримала думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі статтею 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, згідно з якою, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 199 КПК України передбачено, що прокурором має бути доведено, крім іншого, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також довести обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Крім цього, при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує позицію, викладену у пункті 17 рішення Європейського суду з прав людини від 02.08.2001 у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої з огляду на їхній вплив та спосіб виконання, обидва застосовані … запобіжні заходи - тримання під вартою у в'язниці і домашній арешт - були позбавленням волі за змістом підпункту (с) пункту 1 статті 5 Конвенції.
Слідчий суддя враховує частину п'яту статті 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної, слідчим суддею також враховані вимоги пунктів третього, четвертого статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчим суддею встановлено, що 08.05.2025 о 06 год. 57 хв., ОСОБА_4 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України.
08.05.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Києва, громадянці України, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 303 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів, підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:
- протоколом огляду телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 20.05.2024;
- протоколом огляду телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 02.09.2024;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_16 від 13.11.2024;
- висновоком експерта № 1741 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 16.12.2024, відповідно до якого ОСОБА_16 , перебувала в уразливому стані;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж з використанням електронних комунікацій (телекомунікацій) для передавання інформації, а також фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв?язку від 04.11.2024 стосовно ОСОБА_17 № 3802;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль від 16.08.2024 стосовно ОСОБА_18 № 3050;
- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 14.02.2025 за №701/16-2025;
- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів від 13.02.2025;
- протоколом огляду покупця після проведення контролю за вчиненням злочину від 13.02.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 13.02.2025;
- протоколом огляду акаунта «Artyom» у мобільному додатку «Telegram» від 14.02.2025;
- протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_18 від 15.02.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 14.02.2025;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль від 28.02.2025 стосовно ОСОБА_19 №755/01-2025;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль від 28.02.2025 стосовно ОСОБА_18 №754/01-25;
- іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.
08.05.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 06.07.2025 включно. При цьому, на підозрювану ОСОБА_4 покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
17.06.2025 постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024110000000135 від 20.02.2024 до трьох місяців, тобто до 08.08.2025.
У пункті 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У судовому засіданні доведено об'єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування у встановлені строки, у зв'язку із необхідністю проведення низки слідчих і процесуальних дій, що забезпечить повне та неупереджене розслідування кримінального провадження, прийняття у ньому законного та обґрунтованого рішення, а саме:
- установити інших осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень;
- установити потерпілих осіб, яким вчиненням кримінальних правопорушень завдано шкоди;
- установити та допитати як свідків осіб, яким відомі обставини діяльності злочинної організації;
- провести судові фоноскопічні експертизи;
- провести комп'ютерно-технічні експертизи;
- провести інші судові експертизи щодо об'єктів, вилучених під час проведення обшуків;
- після отримання результатів експертизи та об'єктів дослідження вирішити питання про належність вказаних об'єктів до кримінального провадження як речових доказів;
- провести огляд вилучених під час проведення слідчих (розшукових) дій документів, мобільних телефонів, комп'ютерної техніки та іншого майна (виявлено та вилучено понад 60 мобільних телефонів, понад 25 носіїв інформації, понад 30 ноутбуків, понад 70 банківських карток), після чого вирішити питання про належність вказаних об'єктів до кримінального провадження як речових доказів;
- звернутися до слідчого судді із клопотанням про надання тимчасового доступу до банківської таємниці, а саме банківських рахунків, з використанням яких здійснювався обіг грошових коштів учасниками злочинної організації;
- у разі отримання ухвал слідчого судді отримати тимчасовий доступ (здійснити виїмку) матеріалів з банківських установ та провести її аналіз;
- звернутися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасових доступів до інформації, яка перебуває у володінні операторів мобільного зв'язку, а саме інформації про телефонні з'єднання абонентських номерів, які використовувались учасниками злочинної організації;
- у разі отримання ухвал слідчого судді отримати тимчасовий доступ (здійснити виїмку) інформації в операторів мобільного зв'язку та провести її аналіз;
- розсекретити матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій;
- після розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, провести їх аналіз, допитати осіб, стосовно яких вони проводились;
скласти остаточні повідомлення про підозру та вручити їх;
- долучити матеріали виконання всіх доручень, спрямованих на виконання оперативним підрозділам в порядку ст. 40 КПК України;
- перевірити підозрюваних на причетність до вчинення інших злочинів, інформацію щодо яких здобуто під час досудового розслідування у кримінальному провадженні;
- провести інші необхідні слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, у проведенні яких виникне необхідність;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України з підозрюваними та їхніми захисниками;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів.
З викладеного вбачається, що кримінальне провадження триває, досудове розслідування не завершено.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», п. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються долученими в обґрунтування клопотання матеріалами.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, інкримінованих їй стороною обвинувачення.
Крім того, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
У рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Водночас слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими статтею 177 КПК України.
Доводи, які зазначені в клопотанні прокурора про продовження застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваної від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Слідчий суддя вважає, що існує ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрювана цілком розуміє тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою. Однак, з огляду на те, що ОСОБА_4 до теперішнього часу не ухилялася від досудового розслідування і не давала підстав для сумнівів у цьому, слідчий суддя вважає такий ризик незначним. Оцінка ризику втечі, згідно практики ЄСПЛ, має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти росії», § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» § 58).
Ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами. (Рішення Європейського суду з прав людини «Бекчієв проти Молдови»).
Згідно з наданими прокурором документами, речові докази у справі перебувають на зберіганні у сторони обвинувачення та не передавались на зберігання фізичним особам. Тому зазначений вище прокурором ризик в судовому засіданні не підтверджений.
Ризик тиску на свідків та інших учасників кримінального провадження може бути визнано на початкових стадіях процесу, як встановлено Рішенням Європейського суду з прав людини «Яжинський проти Польщі», але зі спливом часу, інтереси слідства стають недостатніми: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань - Рішення Європейського суду з прав людини «Клоот проти Бельгії».
Доказами на обґрунтування такого ризику можуть бути: підтверджуючі документи, що підозрювана вчиняла подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі її протиправну поведінку; незаконний вплив на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, що також підтверджується документально. Однак сторона обвинувачення не надала слідчому судді доказів на підтвердження наявності такого ризику. Крім того, вказаного ризику можна уникнути шляхом покладення на підозрювану певного обов'язку.
Щодо ризику можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то він є сумнівним та розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому таке твердження є лише припущеннями прокурора.
Ризик вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення згідно з наданими сторонами судового провадження відомостями про особу підозрюваної також не підтверджується. Не підтверджено документами, довідками про те, що особа вже притягувалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має незняту чи непогашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягувалась до адміністративної відповідальності, інформацією про зловживання наркотичними засобами чи алкоголем. Крім того, за період застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, нею не було вчинено злочину.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор в судовому засіданні не довів, що наведені у клопотанні обставини виправдовують подальше застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а тому не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Водночас, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та для досягнення мети запобігання встановленому ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Питання щодо доведеності вини підозрюваної у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 198, 199, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 07.08.2025 включно.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про відлучення за межі міста Києва та Київської області;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними і свідками у даному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження, перелік яких визначено слідчим чи прокурором;
- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1