печерський районний суд міста києва
757/30836/25-к
1-кс-27000/25
01 липня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023110000000389 від 16.11.2023,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023110000000389 від 16.11.2023.
Клопотання обґрунтовує тим, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000389 від 16.11.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , переслідуючи мету отримання постійного прибутку, не пізніше жовтня 2023 року, прийняв рішення про створення детективного агентства «ІНФОРМАЦІЯ_3», одним з видів діяльності якого є збирання інформації з обмеженим доступом про людей та збут службової, конфіденційної інформації, включно інформації щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України з інформаційних ресурсів (баз даних) суб'єктів системи «Гарт-1».
Розуміючи, що відповідна діяльність вимагає чітких і узгоджених конкретних дій, будучи обізнаним про роботу автоматизованих систем, ОСОБА_4 , розробив план злочинної діяльності, який полягав у підшуканні зацікавлених осіб, які потребують збору відомостей про людину, що містить інформацію з обмеженим доступом та в подальшому передачі даних про особу, на яку потрібно зібрати таку інформацію, особі, яка має доступ до автоматизованих систем, в тому числі до інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (системи «Гарт-1») з метою її подальшого збуту, зацікавленим особам.
Як установлено в ході досудового розслідування, з метою реалізації такого плану, ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше жовтня 2023 року, вступив у злочинну змову з невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , в/ч НОМЕР_1 ), які мають доступ до інформації, яка оброблюється в інформаційно-телекомунікаційній системі прикордонного контролю «Гарт-1» щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Гарт-1».
У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинну умислу, направленого на несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, у невстановлені досудовим слідством час та місці, але не пізніше жовтня 2023 року, розмістив в мережі Інтернет на сайті з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 інформацію щодо послуг, які надає детективне агентство під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», а також вказав власні контактні дані: НОМЕР_2 .
У жовтні 2023 року ОСОБА_8 , побачивши вказане оголошення в мережі Інтернет, цікавлячись роботою вказаного детективного агентства, через месенджер «WhatsApp», шляхом обміну тектовими повідомленнями з абонентом з номером НОМЕР_3 , домовився про особисту зустріч.
25.10.2023, близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи в ресторані «Garden» за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 13 за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_4 , який особисто підтвердив можливість одержання та збуту інформації з обмеженим доступом щодо конкретних фізичних осіб з відомостями про перетин такими особами державного кордону та наявності відкритих кримінальних проваджень. Зі слів ОСОБА_4 , така інформація буде коштувати 200 доларів США за одну особу.
У подальшому, 04.03.2024, близько 12 год. 03 хв., ОСОБА_8 , який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, зустрівся з ОСОБА_4 в «МакДональдз Юкрейн Лтд» за адресою: вул. Київська, буд. 2, с. Софіївська Борщагівка, Бучанського району, Київської області. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 , використовуючи належний йому обліковий запис у мобільному месенджері «WhatsApp» із номером мобільного телефону НОМЕР_4 , надіслав ОСОБА_4 , який використовує обліковий запис у мобільному месенджері «WhatsApp» із номером мобільного телефону НОМЕР_2 текстове повідомлення із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження фізичної особи ( ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) щодо якої необхідно отримати відомості про перетин державного кордону України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 06.03.2024, у невстановленому місці, у невстановлений спосіб, передав невстановленим службовим особами ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , в/ч НОМЕР_1 ), які мають доступ до інформації, яка обробляється в інформаційно-телекомунікаційній системі прикордонного контролю «Гарт-1» щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон («Гарт-1».) дані особи « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 » з метою отримання наявної стосовно останнього інформації з обмеженим доступом, щодо перетину державного кордону України.
06.03.2024 близько 15 год. 54 хв. невстановлена службова особа, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , в/ч НОМЕР_1 ) з використанням логіна «ІНФОРМАЦІЯ_6», ІР-адреси НОМЕР_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 увійшла до інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1», де ввівши ключові літери прізвища « ОСОБА_10 » та дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_5 », отримала відомості щодо перетину державного кордону громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за 2023-2024 роки.
У подальшому, у невстановлений час, але не пізніше 11.03.2024, невстановленою службовою ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , в/ч НОМЕР_1 ) вказана інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» була передана ОСОБА_4 .
Після чого, 11.03.2024 близько 18 год. 01 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в "МакДональдз Юкрейн Лтд" за адресою: вул. Київська, буд. 2, с. Софіївська Борщагівка, Бучанського району, Київської області зустрівся з ОСОБА_8 .
Тоді ж, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, з власного мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_2 через месенджер «WhatsApp» переслав на абонентський номер НОМЕР_4 , який використовується ОСОБА_8 інформацію, отриману з інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» щодо перетину державного кордону ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 за 2023-2024 роки, отримавши від ОСОБА_8 , раніше обумовлену суму грошових коштів в розмірі 200 доларів США, що згідно курсу Націоанального банку України станом на 11.03.2024 становить 7 628 грн. 20 коп, чим несанкціоновано збув ОСОБА_8 інформацію з обмеженим доступом.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України, а саме в несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
26.06.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Хурдалан, Азербайджан, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361-2 КК України.
Копія клопотання та матеріалів в його обґрунтування відповідно до частини другої статті 184 КПК України надані підозрюваному 26.06.2025.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, ураховуючи при цьому наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вказані обставини на думку слідчого виправдовують застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри. Просив урахувати, що підозрюваний співпрацює зі слідством, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується. Також просив урахувати, що оскільки підозрюваний обіймає посаду старшого напряму відділу управління військової частини НОМЕР_6 , підлеглі, які перебувають у його підпорядкуванні, не зможуть повноцінно виконувати накази. Крім того зазначив, що найближчим часом ОСОБА_4 зобов'язаний вибути в зону бойових дій, тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:
- протоколом допитом свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_8 ;
- відповідями на запити від Адміністрації Державної прикордонної служби України;
- протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину;
- протоколом за результатами проведення НС(Р)Д;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів свідку ОСОБА_8 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Так як особа, ОСОБА_4 характеризується позитивно, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, визначене місце проживання, співпрацює зі слідством, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обіймає посаду старшого напряму відділу управління військової частини НОМЕР_6 .
Слідчим суддею, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , даних, що характеризують його особу, встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Долучені до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів щодо наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених статтею 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно з частиною п'ятою статті 9 КПК України є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11.07.2006 - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти росії» № 7064/05, рішення від 01.06.2006 Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Доказів того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчому судді не надано.
Твердження з приводу існування таких ризиків є сумнівними, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення та даних, які характеризують особу підозрюваного, та як наслідок розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями слідчого.
При цьому, ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.
Дані про особу підозрюваного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, визначене місце проживання, співпрацює зі слідством, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обіймає посаду старшого напряму відділу управління військової частини НОМЕР_6 , свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 , в свою чергу спростовує доводи слідчого щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Водночас зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, ураховуючи, що стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42023110000000389 від 16.11.2023, а саме до 24.08.2025 включно, з одночасним покладенням на ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 24.08.2025 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_8 ;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про відлучення з населеного пункту, в якому він проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1