печерський районний суд міста києва
757/30839/25-к
1-кс-27003/25
30 червня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників підозрюваного адвокатів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000001713 від 22.08.2024,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000001713 від 22.08.2024.
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001713 від 22.08.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Органом досудового розслідування встановлено, що у сфері закупівлі електроенергії органами державної влади та місцевого самоврядування організована злочинна схема розтрати бюджетних коштів, шляхом проведення тендеру на постачання електроенергії та подальше укладення додаткових угод, які передбачають безпідставне збільшення ціни на предмет закупівлі в понад 10 %, з метою уникнення встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень.
Так, у період 2020-2023 років державними установами до числа яких входять: Інститут ядерних досліджень Національної академії наук України (код ЄДРПОУ: 23724640), Національна академія наук України (код ЄДРПОУ: 00019270), Національний авіаційний університет (код ЄДРПОУ: 01132330) оголошено закупівлю електричної енергії, де переможцем торгів та подальшим постачальником визначено ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» (код ЄДРПОУ: 38203111).
Після проведення торгів між указаними державними установами ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» (код ЄДРПОУ: 38203111) укладено договір про постачання електричної енергії, в ході виконання якого укладено декілька додаткових угод. Указані додаткові угоди передбачали збільшення ціни за 1 кВт*год. із одночасним зменшенням обсягу електроенергії, з метою уникнення перевищення вартості проведеної закупівлі.
Зокрема між ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» (код ЄДРПОУ: 38203111) та Інститут ядерних досліджень Національної академії наук України (код ЄДРПОУ: 23724640) під час виконання договору № 204/21 поставки електроенергії укладено такі додаткові угоди:
27.01.2022 укладено додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої без збільшення ціни Договору збільшено ціну за одиницю (1 кВт*год) електричної енергію до 3,66 грн. та зменшено загальний обсяг споживання електричної енергії до 2 740 327 кВт*год. Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 2 до Договору ця Додаткова угода розповсюджуються на відносини, що виникли з 01.01.2022.
28.01.2020 укладено додаткову угоду № 3 до Договору, згідно якої підвищено ціну на електричну енергію до 4,02 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 2 494 925 кВт*год. Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 3 до Договору ця Додаткова угода розповсюджуються на відносини, що виникли з 01.01.2022.
31.01.2022 укладено додаткову угоду № 4 до Договору, згідно якої підвищено ціну на електричну енергію до 4,42 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за Договором установлено в розмірі 2 269 140 кВт*год. Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 4 до Договору ця Додаткова угода розповсюджуються на відносини, що виникли з 01.01.2022.
Разом з тим, під час проведення досудового розслідування згідно відомостей, які знаходяться у вільному доступі та опубліковані на сайті АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ» (електронне посилання https://www.oree.com.ua), про середньозважені ціни на електричну енергію (без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) на майданчику ринку «на добу на перед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України, які склалися за 29.11.2021, 01.01.2022, 27.01.2022, 28.01.2022, 31.01.2022, листопад 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року та лютий 2022 року, тобто станом на дату укладення Договору та додаткових угод № № 2-4 до нього, станом на дату початку постачання електричної енергії та у місяці укладення Договору і додаткових угод № № 2-4 до нього, а також наступного місяця, встановлено факт коливання середньозважених цін на ринку електричної енергії в порівнянні між зазначеними датами в бік зменшення, а саме:
- 29.11.2021 (дата укладення Договору) - 3278,53 грн. за МВт*год без ПДВ;
- 01.01.2022 (дата початку постачання електричної енергії) - 2723,40 грн. за МВт*год без ПДВ;
- 27.01.2022 (дата укладення додаткової угоди № 2 до Договору) - 2637,83 грн. за МВт*год без ПДВ;
- 28.01.2022 (дата укладення додаткової угоди № 3 до Договору) - 2514,69 грн. за МВт*год без ПДВ;
- 31.01.2022 (дата укладення додаткової угоди № 4 до Договору) - 2456,29 грн. за МВт*год без ПДВ;
- за листопад 2021 року - 3309,65 грн. за МВт*год без ПДВ;
- за грудень 2021 року - 3160,17 грн. за МВт*год без ПДВ;
- за січень 2022 року - 2855,07 грн. за МВт*год без ПДВ;
- за лютий 2022 року - 2127,23 грн. за МВт*год без ПДВ.
Відсоток коливання середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на РДН в торговій зоні «ОЕС України» між вказаними датами становив:
- між 29.11.2021 та 01.01.2022 - зміна « - 16,93 %»;
- між 29.11.2021 та 27.01.2022 - зміна « - 19,54 %»;
- між 29.11.2021 та 28.01.2022 - зміна « - 23,30 %»;
- між 29.11.2021 та 31.01.2022 - зміна « - 25,08 %»;
- між 01.01.2022 та 27.01.2022 - зміна « - 3,14 %»;
- між 27.01.2022 та 28.01.2022 - зміна « - 4,67 %»;
- між 28.01.2022 та 31.01.2022 - зміна « - 2,32 %»;
- між листопад 2021 року та грудень 2021 року - зміна « - 4,52 %»;
- між листопад 2021 року та січень 2022 року - зміна « - 13,73 %»;
- між листопад 2021 року та лютий 2022 року - зміна « - 35,73 %»;
- між грудень 2021 року та січень 2022 року - зміна « - 9,65 %»;
- між січень 2022 року та лютий 2022 року - зміна « - 25,49 %».
Слідчий у клопотанні зазначає, що таким чином, сторони за фактичної відсутності коливання ціни на електричну енергію у бік збільшення, без наявності визначених на те законодавством підстав змінили (збільшили) ціну за одиницю (1кВт*год) електричної енергії за Договором з 3,3432 грн. до 4,42 грн., що з урахуванням загальної вартості Договору завдало збитків Інститут ядерних досліджень Національної академії наук України у особливо великих розмірах на приблизну суму в 2 млн. 400 тис. грн.
Аналогічна ситуація із безпідставним збільшенням вартості поставки електроенергії за 1 кВт*год. шляхом укладання додаткових угод спостерігається під час виконання наступних договорів:
- договору № 23/21 про постачання електричної енергії споживачу від 10.02.2021, що укладений між Інститутом ядерних досліджень Національної академії наук України (код ЄДРПОУ: 23724640) та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» (код ЄДРПОУ: 38203111);
- договору № 114/21 про постачання електричної енергії споживачу від 13.07.2021, що укладений між Інститутом ядерних досліджень Національної академії наук України (код ЄДРПОУ: 23724640) та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» (код ЄДРПОУ: 38203111);
Також у клопотанні зазначено, що під час досудового розслідування, з метою встановлення факту спричинення збитку Інституту в наслідок безпідставного укладання та виконання додаткових угод до договорів: № 23/21 від 10.02.2021, № 114/21 від 13.07.2021 та № 204/21 від 29.11.2021, залучено спеціаліста - головного державного фінансового інспектора відділу взаємодії з правоохоронними органами Північного офісу Державної аудиторської служби України, за результатами чого встановлено, що внаслідок безпідставно внесених змін до істотних умов вище указаних договорів про постачання електричної енергії, що укладені між ІЯД НАН України та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ», зайво сплачено Інститутом коштів за електроенергію отриману у 2021 та 2022 роках від ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ», на суму 4 417 915,31 грн. чим завдано шкоду Державному бюджету України.
На виконання вимог п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, для визначення розміру матеріальних, що спричинені Державному бюджету України в особі ІЯД НАН України, призначено три судових економічних експертиз, проведення яких доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та в ході чого установлено:
- у наслідок безпідставного внесення змін до істотних умов договору № 23/21 від 10.02.2021 шляхом укладання додаткових угод до нього №№ 1-5 спричинено збитки, які нанесені Державному бюджету України особі ІЯД НАН України, в сумі 972 581,34 грн. з ПДВ (висновок № 118/150/25-23 від 21.03.2025);
- у наслідок безпідставного внесення змін до істотних умов договору № 114/21 від 13.07.2021 шляхом укладання додаткових угод до нього №№ 2-8 спричинено збитки, які нанесені Державному бюджету України в особі ІЯД НАН України, в сумі І 044 412,08 грн. з ПДВ (висновок № 123/158/25-23 від 28.03.2025);
- у наслідок безпідставного внесення змін до істотних умов договору № 204/21 від 29.11.2021 шляхом укладання додаткових угод до нього №№ 2-12 спричинено збитки, які нанесені Державному бюджету України в особі ІЯД НАН України, в сумі 2 444 524, 18 грн. з ПДВ (висновок № 122/134/25-23 від 28.03.2025).
Як вказано у клопотанні, таким чином, з матеріалів досудового розслідування в діях службових осіб ІЯД НАН України, які діяли за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ¬РІШЕННЯ», вбачаються ознаки заволодіння бюджетними коштами, шляхом продажу державній установі електричної енергії по завищеній вартості, тобто наявні ознаки складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
18.06.2025 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Амвросїївка Донецької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , директору ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ», про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 України.
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Київ, громадянину України, який зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , заступнику директора ІЯД НАН України, про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, повторно та в умовах воєнного стану тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий вважає наявними ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду). Вказаний ризик обґрунтовується тим , що ОСОБА_4 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки відповідальність за вчинення інкримінованих злочинів передбачена у вигляді позбавлення волі. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Враховуючи сталість зв'язків ОСОБА_4 як у і сфері бізнесу та і у сфері державних органів, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також, варто врахувати наявність у ОСОБА_4 закордонного паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 25.07.2022, що дає підстави виїзду за територію України, в тому числі у зв'язку із кримінальним переслідуванням;
- ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Підозрюваний ОСОБА_4 , будучи фактичним керівником ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» та перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування, а також може вживати заходів щодо видалення та спотворення інформації та документів, які містять сліди кримінальних правопорушень, приховання слідів злочину. Зокрема, під час тимчасових доступів до речей та документів (08.11.2024 та 12.11.2024), заступником директора ІЯД НАН України ОСОБА_8 видано листи ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» (датуються 2021-2022 роками), які стали підставою для укладення додаткових угод, із тексту яких вбачається, що такі були підписані не датою, яка визначена у документі, а в період з 01.11.2024 по 08.11.2024, тобто були підписані «задніми числами» і видані органу досудового розслідування, для введення такого в оману та для надання видимості «законності» укладення додаткових угод. Кліше підпису ОСОБА_4 , відтиск якого візуально схожий на відображення, що наявне на указаних листах виявлено 18.06.2025 під час обшуку офісного приміщення ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ». Зокрема, на мобільному телефоні ОСОБА_8 виявлено листування із підозрюваним ОСОБА_4 та працівником ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» ОСОБА_9 , де останній повідомляє про номера договорів, які вказані в ухвалі слідчого судді, остання в свою чергу повідомляє інших працівників щодо необхідності перевірки документації про продаж електричної енергії ІЯД НАН України. У свою чергу, під час обшуку 18.06.2025 ОСОБА_4 вживав дії щодо приховання свого мобільного телефону, на вимогу слідчого надати для огляду указану річ, останній повідомив, що не пам'ятає де його телефон. Під час проведення обшуку мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Max» виявлено у машині для приготування кава (у відділення бачку із водою). Після виявлення указаного мобільного телефону слідчим, ОСОБА_4 відмовився розблокувати телефон (для огляду чи копіювання інформації), код-пароль для подолання систем логічного захисту підозрюваний не надав. Таким чином, у ході досудового розслідування зафіксовані факти знищення речей, спотворення документів, які мають значення для досудового розслідування зі сторони ОСОБА_4 та інші дії направлені на протидію досудовому розслідуванню;
- ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків, експертів, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 ,, будучи фактичним керівником ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ», може надавати вказівки щодо надання неправдивих показів іншими свідками, підозрюваними іншим чином координувати та впливати на їхню процесуальну поведінку. Враховуючи ці обставини, а також те, що на даний час органом досудового розслідування не допитані усі особи, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню, ОСОБА_4 може вчинити дії направлені на надання цими особами недостовірних свідчень чи примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами у тому числі іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, під час проведення обшуку за місцем знаходження офісних приміщень ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» виявлено факт організації працівників указаного підприємства для протидії органу досудового розслідування. Зокрема у робочому чаті компанії ведеться листування про видалення повідомлень із робочих чатів (у зв'язку із обшуками), уникнення листування в месенджерах та зміну паролів на електронних скриньках компанії тощо. У той же час, за матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 підтримує тісні зв'язки (сімейні) із працівником компанії ОСОБА_9 , яка брала участь в укладенні додаткових угод та складанні актів ІЯД НАН України, чим фактично може впливати на неї та її показів. Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_4 підтримує тісні, в тому числі і не робочі, зв'язки з іншим підозрюваним ОСОБА_8 , чим фактично може впливати на нього та його процесуальну поведінку;
- ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування, у тому числі зможе продовжити протиправну діяльність;
- ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється). Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний будучи обізнаний про механізм вчинення майнових злочинів може і надалі вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Таким чином, як указано в клопотанні, враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до нього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисники підозрюваного заперечували щодо задоволення клопотання, з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотанні та на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра необґрунтована. Просили врахувати, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, займається волонтерською діяльністю. Крім того зазначили, що у підозрюваного батьки похилого віку, не працюють, є переселенцями з зони проведення бойових дій та потребують сторонньої допомоги, тому просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав думку захисників.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
18.06.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Амвросїївка Донецької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , директору ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ», про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя встановив, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема:
- матеріалами опублікованих документів на сайті електронної системи публічних закупівель «Prozorro», де не оприлюднені низка додаткових угод до укладених між ІЯД НАН України та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» договорів постачання електричної енергії;
- матеріалами тимчасового доступу до речей та документів, які вилучені в ІЯД НАН України, зокрема тендерною та договірною документації щодо постачання державній установі електричної енергії ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ»: окремі акти приймання-передачі містять вартість, яка не передбачена ні договором, ні додатковою угодою; окремі акти приймання передачі були підписані, а оплати по ним проведені за довго до укладення додаткової угоди, яка б визначала відповідну ціну та період; додаткові угоди укладені в супереч положенням п. 5.3.2. указаних вище договорів, оскільки такі не укладалися на підставі документів, передбаченими указаним положенням; листами ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ», які датуються 2021-2022 роками, однак у тексті таких містять відомості за листопад 2024 року, що вказує на відсутність будь-яких документів, які б «законно» ініціювали зміну ціни за одиницю товару (є підстави вважати, що відповідні листи були підготовлені «задніми числами» для надання «видимості законності» укладенню додаткових угод);
- довідкою Північного офісу Державної аудиторської служби України, за результатами чого встановлено, що внаслідок безпідставно внесених змін до істотних умов вище указаних договорів про постачання електричної енергії, що укладені між ІЯД НАН України та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ», зайво сплачено Інститутом коштів за електроенергію отриману у 2021 та 2022 роках від ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ», на суму 4 417 915,31 грн, чим завдано шкоду Державному бюджету України;
- висновком Черкаського відділення КНІСЕ № 118/150/25-23 від 21.03.2025, яким підтверджено безпідставне внесення змін до істотних умов договору № 23/21 від 10.02.2021, а також спричинення збитку Державному бюджету України особі ІЯД НАН України, в сумі 972 581,34 грн з ПДВ у наслідок укладення додаткових угод до відповідного договору;
- висновком Черкаського відділення КНІСЕ № 123/158/25-23 від 28.03.2025, яким підтверджено безпідставне внесення змін до істотних умов договору № 114/21 від 13.07.2021, а також спричинення збитку Державному бюджету України особі ІЯД НАН України, в сумі 1 044 412,08 грн з ПДВ у наслідок укладення додаткових угод до відповідного договору;
- висновком Черкаського відділення КНІСЕ № 122/134/25-23 від 28.03.2025, яким підтверджено безпідставне внесення змін до істотних умов договору № 204/21 від 29.11.2021, а також спричинення збитку Державному бюджету України особі ІЯД НАН України, в сумі 2 444 524, 18 грн з ПДВ у наслідок укладення додаткових угод до відповідного договору;
- листами ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», де за періоди укладення додаткових угод між ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» та ІЯД НАН України, середньо ринкова ціна на електричну енергію мала тенденцію до зменшення вартості за одиницю товару;
- листом Державної казначейської служби України, яка надала відомості про оплату зі сторони ІЯД НАН України на користь ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» по укладених договорах;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 (у якому наявне листування між директором ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» ОСОБА_4 та працівником указаного підприємства ОСОБА_9 ), в ході чого встановлено, що ціна на електричну енергію для ІЯД НАН України не визначалася із середньоринкої вартості на електричну енергію, а із власних уподобань указаних осіб, які ґрунтувалися із власних корисливих мотивів;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 (у якому наявне листування із заступником директора ІЯД НАН України ОСОБА_8 та директором ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ» ОСОБА_4 ), в ході чого встановлено, що ціна на електричну енергію для ІЯД НАН України, не визначалася із середньоринкої вартості на електричну енергію, а із власних уподобань указаних осіб, які ґрунтувалися із власних корисливих мотивів;
- іншими доказами в їх сукупності.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Пункт перший статті 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Ігнатов проти України» від 15.12.2016 вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36)
Відповідно до частини шостої статті 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Частиною другою статті 29 Конституції України проголошено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 встановлено, що обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об'єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.
Згідно з положеннями частини третьої статті 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі статтею 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії»).
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Аналіз представлених доказів зв'язують підозрюваного з певним злочином на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» («Cloot v. Belgium», § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» (Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
У той же час, слідчий суддя не може у повній мірі погодитися з існуванням ризиків, про які вказує слідчий, з огляду на таке.
Як указує сторона обвинувачення, враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що повністю підтверджує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Проте, стороною обвинувачення в обґрунтування ризику переховування підозрюваного не надано слідчому судді доказів на підтвердження наявності такого ризику.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно з частиною п'ятою статті 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» (Boicenco v. Moldova) № 41088/05, рішення від 11.07.2006 - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи: «Беччієв проти Молдови», «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
У рішеннях Європейського суду з прав людини «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Мамедова проти росії» від 01.06.2006, а також правових позицій, викладених у пункті 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12.01.2012, визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (стаття 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.
Окрім цього, сторона обвинувачення вказує на ризик ймовірного впливу на свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування, та інших осіб, причетних до вчинення вказаного злочину, проте вказане можна уникнути шляхом покладення на підозрюваного обов'язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні.
Ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (рішення Європейського суду з прав людини «Беччієв проти Молдови»).
Згідно з наданими слідчим документами, речові докази у справі перебувають на зберіганні у сторони обвинувачення та не передавались на зберігання фізичним особам. Тому зазначений вище прокурором ризик в судовому засіданні не підтверджений.
Ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином не містить в собі ґрунтовних тверджень на можливість вчинення таких дій та приймається слідчим суддею як припущення сторони обвинувачення.
Ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, згідно з наданими сторонами судового провадження відомостями про особу підозрюваного також не підтверджується. Не підтверджено документами, довідками про те, що особа вже притягувалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має незняту чи непогашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягувалась до адміністративної відповідальності, інформацією про зловживання наркотичними засобами чи алкоголем.
Крім того, невизнання підозрюваним своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, не може бути тією обставиною, яка б вказувала на необхідність тримання підозрюваного під вартою. На вказані обставини також звертає увагу і Європейський суд з прав людини у справі «Клішин проти України» від 23.02.2012, зазначаючи, що підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами. Небажання особи зізнатися чи дати «потрібні показання» не можуть бути підставами для тримання під вартою (рішення у справі «Сокуренко проти рф» від 10.01.2012 §83). Відповідно до рішення у справі «Биков проти рф» від 10.03.2009, тягар доказування у цих питаннях не повинен перерозподілятися так, щоб на затриману особу покладався обов'язок доводити наявність підстав для її звільнення.
За викладених обставин убачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до їх застосування.
Долучені до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, проте в своїй сукупності це не може переконливо свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, а відтак слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У пункті 10 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 суд конкретизував положення пунктів 3-8 частини першої статті 178 КПК України. Так, встановлення віку передбачає з'ясування, чи є особа неповнолітньою або похилого віку, стану здоров'я - наявності тяжких хвороб, інвалідності, нездатності самостійно пересуватися. Міцність соціальних зв'язків підозрюваного (обвинуваченого), у тому числі наявність у нього родини й утриманців потребує з'ясування сімейного стану цієї особи, стану здоров'я членів його сім'ї, кількості й віку дітей, строку фактичного проживання в цій місцевості тощо. Ураховуючи репутацію підозрюваного (обвинуваченого), слідчий суддя, суд зобов'язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об'єктивно оцінити надані характеристики на цю особу з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного (обвинуваченого) на обліку в наркологічному, психоневрологічному диспансері тощо. Встановлення майнових статків передбачає з'ясування наявності належного цій особі нерухомого майна за місцем проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розміру. При з'ясуванні сімейного стану має значення наявність як батьківської, так і власної родини, оскільки у підозрюваного (обвинуваченого) можуть бути члени сім'ї, які потребують його догляду. Водночас слід встановлювати, чи підтримує ця особа із родиною позитивний емоційний зв'язок.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Амвросїївка Донецької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , директору ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ», раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, батьків похилого віку на утриманні, які потребують сторонньої допомоги, займається волонтерською діяльністю та позитивно характеризується.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків на даний час, передбачених статтею 177 КПК України, дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12024000000001713 від 22.08.2024, з покладенням на нього процесуальних обов'язків, визначених частиною п'ятою статті 194 КПК України, строк дії яких визначити до 16.08.2025 включно.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації дій останнього, слідчим суддею під час розгляду даного клопотання не вирішувались, оскільки вказане підлягає дослідженню під час досудового розслідування або розгляду кримінального провадження по суті.
Керуючись статтями 3, 8, 21, 29, 55, 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 9, 22, 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 16.08.2025 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про відлучення із населеного пункту, в якому він проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також іншими свідками, підозрюваними та іншими особами, визначними слідчим та прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1