Справа № 723/2225/25
Провадження № 2-а/723/3254/25
21 липня 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Дедик Н.П., розглянувши у порядку письмового провадженя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності, в якому зазначив, що 14.05.2025 року поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Івано-Франківській області рядовим поліції Озарківим В.В. відносно нього була складена постанова серії ЕНА №4728051 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він 14.05.2025 року об 11-28 год. в с. Глибока Коломийського району Івано-Франківської області, дорога Н-10 134 км, керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero Spo», д.н.з. НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості приладом TRUCAM LTI20/20 ТС 000670.
Вважає дану постанову незаконною, оскільки вона ухвалена з порушенням актів законодавства, що регулює рух, зазначені в ній обставини не відповідають дійсності, жодним доказом наявність адмінправопорушення в його діях встановлена не була. Зазначив, що в цей день він дійсно керував зазначеним транспортним засобом та рухався дорогою у колоні з іншими транспортними засобами, де попереду нього їхали інші авто, при цьому він рухався однією швидкістю з іншими авто, які рухались попереду і позаду нього до 60 км/год. Невдовзі його зупинив працівник поліції та повідомив про те, що він їхав з перевищенням швидкості руху. Вказує на те, що рухався він з допустимою швидкістю, бачив працівників поліції, обгін не здійснював та швидкість руху не перевищував. Вважає, що в такий спосіб могла бути зафіксована швидкість іншого автомобіля, який рухався попереду. Крім того, вищевказаний замір швидкості руху було здійснено поза зоною дії дорожнього знаку 5.70 ПДР.
Також зазначив, що фіксація правопорушення відбулась шляхом тримання прибору у руці інспектора, який наближався в його сторону, що могло викликати похибку. Вказує, що сертифікат відповідності на вказаний прилад працівник поліції на його прохання не надав та не надав йому можливість реалізувати своє право на правову допомогу, відповідно до ст. 268 КУпАП.
На підставі викладеного просив скасувати постанову серії ЕНА №4728051 від 14.05.2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
02.06.2025 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Шумила С.Я. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.
Зазначав, що твердження позивача, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 повинен бути зафіксованим під час вимірювання швидкості руху ТЗ, спростовується листом ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 № 22-38/49, відповідно до якого вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. Алгоритм обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювання швидкості руху ТЗ в межах максимально допустимої похибки, як в ручному та автоматичному режимах: + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1 % в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год. Тобто, даний прилад може використовуватися в ручному режимі. На відміну від пристроїв фіксації старих зразків, які не фіксували в режимі фото-відео та фіксували швидкість найближчого предмету який рухається, прилад TruCAM ІІ LTI 20/20 вимірює швидкість об'єкта на який наведено лазерний приціл (на відео позначається курсором).
Також зазначав, що оскільки прилад TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, не виникає сумніву, що правопорушення було вчинено позивачем саме у населеному пункті, де відповідно до пункту 12.4 ПДР України рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Крім того, вважає доводи позивача про недотримання поліцейським норм КУпАП та позбавлення його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оскільки позивача ознайомлено з відеозаписом порушення об 11 год. 35 хв. на місці розгляду справи, об 11 год. 42 хв. рядовий поліції Озарків В.В. розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , під час якого позивача ознайомлено з правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, свідоцтвом про повірку приладу TruCAM LTI 20/20 № ТС000670. В подальшому об 11 год. 44 хв. на запитання рядового поліції Озарківа В.В. чи бажає позивач скористатись послугами перекладача, адвоката, іншими правами під час розгляду справи безпосередньо на місці вчинення правопорушення, позивач однозначно відповів: «В даний момент не бажаю». Тому вважає доводи позивача такими, що спрямовані ввести суд в оману.
Також щодо доводів позивача про неконкритазацію в постанові місця вчинення правопорушення, так як населений пункт під назвою «Глибока» є у Івано-Франківській та Чернівецькій областях, зазначає про їх неспроможність, бо у постанові чітко вказано місце вчинення та місце розгляду справи - автодорога Н-10 134 км. с. Глибока , що у Коломийському районі Івано-Франківської області.
Вказує також на те, що порушення позивача зафіксоване не в автоматичному режимі, перевищення швидкості руху відбулося в межах населеного пункту, тому відсутність дорожнього знаку 5.76 ПДР не впливає на суть правопорушення.
11.06.2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він посилався на обставини, викладені в позовній заяві та зазначив, що працівниками поліції не було надано належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а сама по собі постанова не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів.
Вказує на те, що не погоджуючись із проведеними замірами швидкості він просив поліцейських показати докази вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а також сертифікати відповідності на прилад, яким нібито було зафіксовано перевищення ним допустимої швидкості руху та документи, що підтверджують правомірність його використання, однак це залишено працівниками поліції поза увагою. Зокрема, працівник поліції показав ксерокопію якогось сертифіката, так і не порівняв його дані з номером самого приладу.
В порушення вимог закону працівниками поліції було винесено оскаржувану постанову фактично без розгляду справи, оскільки оголошення про початок розгляду справи працівниками поліції так і не було здійснено, на неодноразові клопотання йому так і не дали можливість оглянути докази нібито вчинення інкримінованого працівниками поліції адмінправопорушення, а також не було надано можливість скористатись правами, зокрема надати письмові пояснення по суті адмінправопорушення та реалізувати право на правову допомогу, хоча про таке право заявляв на місці розгляду справи.
При цьому, звертає увагу, що самого розгляду адміністративної справи стосовно нього по суті не було. На представленому суду відео працівники поліції паралельно підходять до водіїв інших автомобілів, ведуть розмови з останніми, з'ясовують зовсім інші обставини, які не мають до нього жодного відношення.
Відтак, оскільки розгляд справи щодо нього здійснювався інспектором Озарків В.В. , саме останній був зобов'язаний та уповноважений на розгляд та вирішення заявлених ним клопотань та винесення постанови. Водночас, працівниками поліції всупереч вимогам закону здійснювався колективний розгляд справи про нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема вони по черзі розмовляли з ним, паралельно підходячи до інших зупинених автомоілів та складали спірну постанову.
Крім того зазначає, що працівниками поліції в п. 7 спірної постанови було зазначено лише про те, що до протоколу додається: «відео з нагрудної камери 471912», однак в порушення вимог закону останні не зазначили ні марку нагрудного відео реєстратора на який здійснювався запис розмови, ні його модель. Таким чином, вважає зазначений відеозапис з нагрудної бодікамери працівників поліції недопустимим доказом та просить суд його до уваги не брати.
Просив суд позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову серії ЕНА №4728051 від 14.05.2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи. У відзиві на позов представник Департаменту патрульної поліції просив розгляд справи провести без їхньої участі.
Відповідно до п. 1 ч. 3, ч. 9 ст. 205 КАС України судом проведено розгляд справи на підставі наявних в ній доказів у відсутності належно повідомлених учасників справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕНА №4728051 від 14.05.2025 року на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 340 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він 14.05.2025 року об 11-28 год. в с. Глибока, дорога Н-10 134 км, керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi Pajero Spo», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 80 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населенному пункті більш ніж на 20 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості приладом TRUCAM LTI20/20 ТС 000670.
З фототаблиці фіксації приладу TRUCAM LTI20/20 ТС 000670 вбачається, що автомобіль з д.н.з зафіксований на автодорозі Н-10 134 км із зазначенням координат, які на карті відповідають місцевості, яка розташована в с. Глибока Коломийського району Івано-Франківської області.
Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-МІ/І-2903-2012, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29 серпня 2012 р. затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI20/20 TRUCAM», який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12.
Згідно експертного висновку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 18.09.2024 в лазерному вимірювачі швидкості LTI20/20 TRUCAM, серед заводських номерів якого зазначений ТС 000670, правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування АЕS, визначений в п. 5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/31343, виданого ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», яке є чиним до 18.07.2025 р. лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TRUCAM LTI20/20 № ТС 000670 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.
На відео з приладу TRUCAM LTI20/20 № ТС 000670 зафіксовано на автодорозі із зазначенням координат, рух транспортного засобу «Mitsubishi Pajero Spo», д.н.з. НОМЕР_1 , на який наведено лазерний приціл та визначено його швидкість - 80 км/год.
Крім того, фіксація вчинення адмінправопорушення позивачем підтверджується відео з нагрудної камери поліцейського 471912, яким також зафіксовано процедуру розгляду справи, внаслідок якої прийнято оскаржувану постанову.
Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн., зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто, саме відповідач, будучи повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
Суд вважає, що оскаржувана постанова відповідає наведеним вимогам закону, а доводи позивача щодо її незаконності та необгрунтованості спростовуються наявними доказами та встановленими за результатами їх оцінки судом обставинами.
Однак будь-які докази, які б підтверджували наявність адміністративного правопорушення з боку позивача, відповідачем надані не були.
Таким чином, суд вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним, а оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Суд знаходить надуманими доводи позивача про його рух в колоні, у зв'язку з чим припускає, що в такий спосіб могла бути зафіксована швидкість іншого автомобіля, який рухався попереду.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи відеозаписів, транспортний засіб позивача рухався позаду іншого транспортного засобу, однак дистанція між ними, яка зменшувалася по мірі наближення позивача, відсутність відповідних розпізнавальних знаків, не дає підстав вважати, що це був рух в колоні, до якого р. 25 Правил дорожнього руху встановлені відповідні вимоги.
Крім того, з відеозапису з приладу TRUCAM вбачається, що при вимірюванні швидкості був наведений лазерний приціл, який на відео позначається курсором, саме на автомобіль позивача.
Не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що працівник поліції при вимірюванні швидкості рухався в його сторону, тримаючи в руках прилад, що могло викликати хибність результату. З відеозапису з нагрудної камери вбачається, що поліцейський при вимірюванні швидкості не рухався і не наближався в сторону позивача.
Помилковими є посилання позивача на те, що поліцейський показав лише ксерокопію сертифіката відповідності на вказаний прилад та не порівняв його дані з номером приладу, так як з відеозапису не вбачається, що пред'явлений сертифікат був ксерокопією, позивач уточнив строк його дії, на запитання поліцейського чи проводити звірку номерів у документі та приладі, позивач заперечив необхідність такої звірки.
Крім того, з даного відеозапису вбчається, що до початку розгляду справи позивачу на його прохання була надана можливість в телефонному режимі спілкуватися з особами, які позивач визначив як необхідність з метою здійснення свого захисту. Тому даний час був використаний поліцейськими для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо іншого водія.
Також відеозаписом підтверджується, що за бажанням позивача йому було продемонстровано запис фіксації руху його транспортного засобу із перевищенням швидкості, після чого позивач заперечив правомірність здійснення вимірювання швидкості у спосіб тримання приладу у руках.
Крім того, відеозаписом підтверджується, що поліцейський Озарків В.В., представившись, повідомив позивачеві про здійснення розгляду справи щодо вчинення останнім адміністративного правопорушення, чітко роз'яснив права за ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, після чого запитав у позивача, чи бажає останній скористатися своїми правами, в тому числі послугами перекладача, адвоката, на що позивач відповів, що в даний момент не бажає, але буде оскаржувати постанову.
Таким чином, доводи позивача про недотримання поліцейським порядку розгляду справи, ненадання можливості огляду доказів вчинення інкримінованого адмінправопорушення, порушення його прав щодо надання письмових пояснень, заявлення клопотань, скористатися правом на правову допомогу адвоката, повністю спростовуються наявним відеозаписом, з якого вбачається, що позивач не повідомляв про бажання заявляти клопотання, скористатися правом на правову допомогу чи надати письмові пояснення. При цьому позивач пояснював, що він не перевищував швидкості руху, з результатом вимірювання швидкості не згідний, вважає, що вимірювання у спосіб тримання приладу в руках не відповідає закону. Тобто позивач не був обмежений у наданні пояснень, які вважав такими, що мають відношення до справи.
Отже доводи позивача про те, що йому не надано можливість реалізувати право на правову допомогу, хоча про таке право заявляв на місці розгляду справи, не відповідають встановленим судом обставинам.
Суд знаходить, що висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.02.2020 у справі №524/9827/16-а, від 15.04.2020 у справі №524/3644/17 щодо порушення порядку розгляду справи внаслідок порушення права на отримання правової допомоги, на які посилається позивач у відповіді на відзив, стосуються інших обставин справи і не підлягають застосуванню в даній справі.
Також суд вважає надуманими доводи позивача про те, що працівниками поліції здійснювався колективний розгляд справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, так як вбачається, що розгляд справи проводив саме поліцейський Озарків В.В., інший поліцейський лише допомагав у звірці документів позивача щодо належності транспортного засобу та прав на керування транспорними засобами з відповідними базами даних.
Щодо доводів позивача про недопустимість як доказу відеозапису з нагрудної камери поліцейського 471912 на тій підставі, що у постанові не зазначено марку та модель нагрудного відеореєстратора, суд вважає їх неспроможними, виходячи з наступного.
Вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення встановлені статтею 283 КУпАП, відповідно до абзацу 4 частини 3 якої передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Відеозапис адмінправопорушення, вчиненого позивачем, здійснено приладом TRUCAM LTI20/20 № ТС 000670, і такі відомості зазначені у постанові. Відеозапис з нагрудної камери 471912, фіксує обставини події, які мали місце після виявлення правопорушення.
При цьому слід зазначити, що невідповідність постанови у справі про адміністративне правопорушення вимогам ст. 283 КУпАП, не має своїм наслідком визнання недопустимим доказу у справі про адмінправопорушення.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню, так як його доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, натомість встановлено, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до закону на підставі належних та допустимих доказів, якими доводиться факт вчинення позивачем правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 6, 7, 9, 139, 205, 244-246, 268, 272 КАС України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4728051 від 14.05.2025 року, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя