Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6398/25
Номер провадження 1-кп/711/481/25
16 липня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12025250310001436 від 20.04.2025 про продовження строку запобіжного заходу стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дунаївці Хмельницької області, українця, громадянина України, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, офіцера організації функціонування пунктів управління командного центру штабу управління військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «капітан», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Придніпровським районним судом м. Черкаси здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До початку підготовчого судового засідання до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити. Обґрунтовуючи клопотання, послався на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- п. 1 - ризик переховування від суду під тягарем кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення,оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; при цьому об'єктом посягання цього злочину є життя та здоров'я людини, тобто одна з найвищих соціальних цінностей, тому наявний у справі суспільний інтерес у цьому випадку переважає принцип поваги до особистої свободи;
- п. 3 - ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, якими є сусіди по кімнаті та військовослужбовці його військової частини НОМЕР_1 , які були безпосередніми очевидцями події та обізнані про обставини вчиненого кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що інкримінованого йому злочину не вчиняв, підстави для утримання його під вартою відсутні, вважає, що під час судового розгляду може продовжувати перебувати на території військової частини або вдома.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав, що заявлені прокурором ризики не доведені, постають питання щодо правильності кваліфікації дій останнього, свідок у справі фактично один - особа, яка перебувала в кімнаті, на час подій він спав і жодних обставин не бачив, а місце перебування потерпілого наразі невідоме через його переведення до іншої військової частини, що свідчить про відсутність ризику протиправного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні. Також зазначив, що визначена ОСОБА_4 застава є занадто обтяжливою, просив зменшити її до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт за адресою його проживання.
Заслухавши думку сторін, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу або його зміну, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини відповідно до статті 178 КПК України.
Так, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.04.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 18.06.2025 включно, із визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 860 грн.
У подальшому ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.06.2025 продовжено строк тримання під вартою строком до 20.07.2025 у межах строку досудового розслідування, із визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 860 грн.
Аналізуючи наведені прокурором ризики як підставу для продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від суду під тягарем кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та ризику незаконного впливу на свідків і потерпілого у кримінальному провадженні.
При цьому, суд враховує, що ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводить, що ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду є достатньо високим.
У цьому випадку наявний суспільний інтерес щодо забезпечення захисту об'єкту посягання цього злочину у вигляді життя та здоров'я іншої людини, що є однією з найвищих соціальних цінностей, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням має забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства
Також суд вважає актуальним ризик впливу на свідків та потерпілого, що існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України). Оскільки причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого правопорушення підтверджується також показаннями свідків - військовослужбовців його військової частини, існує достатньо вірогідний ризик незаконного впливу обвинуваченого на них у випадку перебування на волі шляхом підкупу, вмовляння, застосування погроз з метою відмови свідків від надання показань або їх зміни на користь обвинуваченого.
На переконання суду, інший менш суворий запобіжний захід, в тому числі домашній арешт, не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, чи забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов'язків, а тому вказані обставини та ризики виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою і підстав для зміни запобіжного заходу на цьому етапі судового провадження суд не вбачає.
Суд звертає увагу, що сутністю запобіжного заходу у виді домашнього арещту відповідно до ст. 181 КПК України є заборона обвинуваченому цілодобово або у визначений час доби залишати житло. Разом з тим, місце реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_4 - м. Ромни Сумської області знаходиться в іншому регіоні держави, що значно ускладнить контроль уповноважених осіб за виконанням обвинуваченим обов'язків і заборон домашнього арешту. При цьому відомостей про фактичну можливість утримання обвинуваченого під домашнім арештом на території військової частини чи в будь-якому іншому місці на території Черкаської області стороною захисту не надано.
Крім того, суд враховує також ту обставину, що обвинувачений є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, тому у разі застосування до нього на цьому етапі судового провадження іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ОСОБА_4 з урахуванням воєнного стану в державі може бути передислокований разом з частиною до іншого місця служби, що унеможливить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків і, з достатньою вірогідністю, може порушити визначені ст. 2 КПК України принципи кримінального провадження, зокрема, щодо розумних строків розгляду кримінального провадження, оскільки військова частина НОМЕР_1 , в якій він проходить військову службу, також не має пункту постійної дислокації у межах Черкаської області.
Вирішуючи питання про визначення застави обвинуваченому та її розміру, суд зазначає, що відомостей про матеріальний стан обвинуваченого на цей час стороною захисту не надано, а відтак суд не вбачає підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави на початковому етапі судового провадження.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який забезпечить його належну процесуальну поведінку, у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню, із залишенням того ж розміру застави, що був раніше визначений.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177-178, 181, 199, 315, 331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 14 вересня 2025 року включно, з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 860 грн, у разі внесення якої покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання/проходження військової служби;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає або проходить військову службу, без дозволу суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.
Наслідком невиконання покладених на обвинуваченого обов'язків може бути звернення застави в дохід держави та обрання йому більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду скарги апеляційним судом, якщо така не буде скасована.
Копії ухвали направити до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Суддя ОСОБА_1