Вирок від 21.07.2025 по справі 629/153/25

Кримінальне провадження №629/153/25

Номер провадження 1-кп/629/100/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

законного представника потерпілих ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12024221110001140 від 12.10.2024, яке надійшло з Лозівської окружної прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Макіївка, Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, вдівця (з 17.11.2024), маючого неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , невійськовозобов'язаного, не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.152 ч.3,152 ч.4,152 ч.6 КК України, -

встановила:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Епізод 1

На початку березня, але не пізніше 09.03.2022, в нічний час доби, більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_10 , знаходячись за місцем тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на задоволення статевої пристрасті з малолітньою донькою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підійшов до доньки, яка в цей час спала в будинку та розбудивши її вивів в приміщення літньої кухні, яка розташована на території вказаного домоволодіння, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_13 є малолітньою собою, використовуючи безпорадний стан потерпілої, яка не могла правильно розуміти характер і значення вчинюваних з нею дій та чинити опір через свій малолітній вік, посягаючи на її статеву недоторканість повалив останню на підлогу та утримуючи в лежачому положенні, вчинив активні дії сексуального характеру відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_13 , а саме: використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до малолітньої доньки, наніс їй не більше двох ударів по голові, подолавши опір і подавивши волю малолітньої доньки ОСОБА_13 та здійснив вагінальне проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_13 з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), внаслідок чого принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.

Епізод 2

Крім того, навесні 2022 року, після 09.03.2022, в нічний час доби, більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_10 , знаходячись за місцем тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на задоволення статевої пристрасті з малолітньою донькою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підійшов до доньки, яка в цей час спала в будинку та розбудивши її, завів до іншої кімнати будинку, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи повторно, умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_13 є малолітньою особою, використовуючи безпорадний стан потерпілої, яка не могла правильно розуміти характер і значення вчинюваних з нею дій та чинити опір через свій малолітній вік, посягаючи на її статеву недоторканість повалив останню на ліжко та утримуючи в лежачому положенні вчинив активні дії сексуального характеру відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_13 , а саме: використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до малолітньої доньки, подолавши її опір, здійснив вагінальне проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_13 з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), внаслідок чого принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.

Епізод 3

Крім того, влітку 2022 року, у другій половині дня, більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_10 , знаходився за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на задоволення статевої пристрасті з малолітньою донькою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повів доньку до лісосмуги, яка знаходиться неподалік їхнього будинку в с.Чернігівське Лозівського району Харківської області, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи повторно, умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 є малолітньою собою, використовуючи безпорадний стан потерпілої, яка не могла правильно розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій та чинити опір через свій малолітній вік, посягаючи на її статеву недоторканість повалив останню на землю та утримуючи в лежачому положенні вчинив активні дії сексуального характеру відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_12 , а саме: використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до малолітньої доньки, подолавши її опір, здійснив вагінальне проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_12 з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), внаслідок чого принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.

Епізод 4

Крім того, влітку 2022 року, в нічний час доби, більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено, але через два тижні після подій в лісосмузі, ОСОБА_10 , знаходився за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на задоволення статевої пристрасті з малолітньою донькою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той час йшла до вбиральні на власному подвір'ї, повів доньку до приміщення сараю на території вищевказаного домоволодіння, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи повторно, умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 є малолітньою собою, та використовуючи безпорадний стан потерпілої, яка не могла правильно розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій та чинити опір через свій малолітній вік, посягаючи на її статеву недоторканість повалив останню на підлогу та утримуючи в лежачому положенні вчинив активні дії сексуального характеру відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_12 , а саме: використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до малолітньої доньки, подолавши її опір, здійснив вагінальне проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_12 з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), внаслідок чого принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.

Епізод 5

Крім того, влітку 2023 року, більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_10 , разом зі своєю донькою неповнолітньою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись в автомобілі марки «PEUGEOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , неподалік с.Чернігівське Лозівського району Харківської області, маючи умисел на задоволення статевої пристрасті з неповнолітньою донькою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зупинив автомобіль в лісосмузі неподалік с.Чернігівське Лозівського району Харківської області, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи повторно, умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 є неповнолітньою собою, повалив останню на заднє сидіння вищевказаного автомобіля та утримуючи в лежачому положенні вчинив активні дії сексуального характеру відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_12 , а саме: використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до неповнолітньої доньки, подолавши її опір, здійснив вагінальне проникнення в тіло неповнолітньої ОСОБА_12 з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), внаслідок чого принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.

Епізод 6

Крім того, у вересні 2024 року, нічний час доби, більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_10 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в маючи умисел на задоволення статевої пристрасті з неповнолітньою донькою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той час йшла до вбиральні на власному подвір'ї, повів доньку до приміщення сараю, який на території вищевказаного домоволодіння, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи повторно, умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 є неповнолітньою собою, повалив останню на підлогу та утримуючи в лежачому положенні вчинив активні дії сексуального характеру відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_12 , а саме: використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до неповнолітньої доньки, подолавши її опір, здійснив вагінальне проникнення в тіло неповнолітньої ОСОБА_12 з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), внаслідок чого принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.

Епізод 7

Крім того, на початку жовтня 2024 року, але не пізніше 12.10.2024, у нічний час доби, більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_10 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на задоволення статевої пристрасті з малолітньою донькою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підійшов до доньки, яка в цей час спала в будинку та розбудивши її вивів в приміщення сараю, який розташований на території домоволодіння, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи повторно, умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_13 є малолітньою собою, використовуючи безпорадний стан потерпілої, яка не могла правильно розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій та чинити опір через свій малолітній вік, посягаючи на її статеву недоторканість повалив останню на підлогу та утримуючи в лежачому положенні, вчинив активні дії сексуального характеру відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_13 , а саме: використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до малолітньої доньки, подолавши її опір, здійснив вагінальне проникнення в тіло малолітньої ОСОБА_13 з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), внаслідок чого принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.

ІІ. Правова кваліфікація кримінального правопорушення.

Відповідно до положень статті 337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення за ст.152 ч.3,152 ч.4,152 ч.6 КК України, відповідно до обвинувального акту, а саме: вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років не залежно від її добровільної згоди; вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років не залежно від її добровільної згоди, вчинені повторно; вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо неповнолітньої особи, вчинені повторно.

Суд, в ході судового розгляду, відповідно до частин 1,2,6 статті 22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створював необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сторони кримінального провадження мали рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Кримінальне провадження здійснювалося на засадах змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За змістом ст.62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17,22,23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 за висунутим йому обвинуваченням з наступних підстав.

ІІІ. Позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 08.01.2025 старшим слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 та затверджений першим заступником керівника Лозівської окружної прокуратури ОСОБА_17 , вступній промові та виступі прокурора ОСОБА_5 під час судових дебатів.

Сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_10 своїми умисними протиправними діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст.152 ч.3,152 ч.4,152 ч.6 КК України.

В обґрунтування цього зазначає, що ОСОБА_10 , починаючи з березня 2022 року та по жовтень 2024 року систематично, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що його доньки ОСОБА_18 та ОСОБА_12 є малолітніми, використовуючи їх безпорадний стан, свою фізичну перевагу, а також зверхнє ставлення до доньок, вчиняв дії сексуального характеру, які виразились у зґвалтуванні, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо неповнолітньої особи, вчинені повторно, ч.4 ст.152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років не залежно від її добровільної згоди, ч. 6 ст. 152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років не залежно від її добровільної згоди, вчинені повторно. Усього ОСОБА_10 обвинувачується у 7 епізодах злочинної діяльності, з яких 4 вчинені стосовно ОСОБА_20 , два з яких відносно останньої в малолітньому віці, а 3 - стосовно малолітньої ОСОБА_18 .

Під час судового розгляду досліджено покази, надані потерпілими ОСОБА_18 та ОСОБА_21 слідчому судді, в порядку ст.225 КПК України, при цьому незважаючи на свій юний вік потерпілі змогли відповісти на всі запитання та розповіли конкретно по кожному епізоду, які дії відносно них вчиняв їх батько. Ці покази надані слідчому судді є чіткими, логічними, послідовними та підтверджуються даними слідчих експериментів, проведених під час досудового розслідування та досліджених в ході судового розгляду відеозаписів.

Ще більшої ваги показам потерпілих надають досліджені в ході судового розгляду висновки судово-психологічних експертиз проведених з потерпілими, висновки судово-медичних експертиз, а також висновок судової психологічної експертизи із використанням комп'ютерного поліграфа на якій наполягав обвинувачений та висновок судової психіатричної експертизи щодо останнього.

Відповідно до ст.50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Стаття 52 Конституції України, передбачає, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Згідно ст.6 Закону України «Про охорону дитинства» держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Відповідно до ст.10 цього Закону Держава здійснює захист дитини від: усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або інших законних представників дитини.

Окремо сторона обвинувачення наголошувала на тому, що захист інтересів дітей, а також дитинства є не лише обов'язком держави та батьків, а й кожного із нас.

При цьому прокурор ОСОБА_5 зазначив: «У час, коли триває повномасштабна війна, Україна щодня страждає від обстрілів з усіх можливих видів озброєння наша спільна мета вберегти наше майбутнє, наш спадок, те, заради чого ми живемо - наших дітей.

Кожний захисник України, військовослужбовець Збройних сил України, захищає не лише територію нашої держави, а й цінності, які ми усі безумовно розділяємо. Кожен батько, який зараз перебуває на фронті, в окопі, фактично вгризається в кожний сантиметр нашої рідної землі мріє, як він повернеться додому, обійме рідну дитину, відчує її теплоту та любов, як настане мир та буде здобута перемога та наші діти зможуть щасливо жити у вільній, незалежній та безпечній Україні.

Однак ОСОБА_22 все це зневажив, спаплюжив, знецінив своїми вчинками. У час, коли батько мав стати для дітей їх особистим захисником, опорою та підтримкою, у час коли діти були найбільше травмовані через початок агресивної війни проти України, обвинувачений вирішив травмувати їх ще більше та жорстоко ґвалтував упродовж декількох років. Таким чином діти не могли відчувати себе в безпеці ніде, навіть у власній родині, навіть з власними батьками».

Під час судового розгляду прокурори вважали, що стороною обвинувачення надано суду достатні та допустимі докази щодо доведення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до статті 91 КПК, та формування у суду внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, та оцінці кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, згідно із статтею 94 КПК.

Прокурор зазначає, що винуватість ОСОБА_10 в пред'явленому обвинуваченні є повністю доведеною та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які колегія суддів сприймала безпосередньо, показаннями потерпілих та свідків, проведеними експертизами за участі потерпілих та обвинуваченого, в тому числі проведеними за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника.

В судових дебатах прокурор вважав, що виправлення обвинуваченого, з метою запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, не можливе без ізоляції його від суспільства. Характер дій обвинуваченого, його відношення до скоєного, відсутність дійового каяття - це ті чинники, які впливають на суворість покарання, якого справедливо заслуговує ОСОБА_10 , за вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень проти статевої свободи та недоторканості своїх доньок і ця справа має стати тим запобіжником, тим сигналом для інших осіб, що покарання за такі злочини є невідворотнім, не має часових меж і кожен хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності у міру своєї провини, тому за таких обставин сторона обвинувачення просила суд: визнати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у пред'явленому обвинуваченні у повному обсязі, призначити останньому покарання:

за ч.3 ст.152 КК України - у виді 12 років позбавлення волі;

за ч.4 ст.152 КК України - у виді 15 років позбавлення волі;

за ч.6 ст.152 КК України - у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначити шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Ухвалити рішення про включення інформації про обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, відповідно до ч.4 ст.374 КПК України.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_10 , сторона обвинувачення переконана, що версію обвинуваченого щодо непричетності до вчинення зґвалтувань малолітніх дітей, колегії суддів слід сприймати критично, свідчення його є нічим іншим, ніж лінією захисту від обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів стосовно малолітніх (неповнолітніх) дітей, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності, але вона повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд сприймав безпосередньо та показаннями потерпілих та свідків.

Зазначає, що сторона захисту жодним чином не спростовує надані докази.

ІV. Позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення та сторони захисту.

Правова позиція сторони захисту відображена, зокрема, у вступній промові, усних показаннях обвинуваченого та виступах під час дебатів.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 винуватим себе не визнав.

В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_10 дав показання, що ніяких дій сексуального характеру щодо свої доньок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 він не вчиняв, підтвердив, що дійсно раніше він був засуджений за ст.186,121 КК України та відбував покарання в місцях позбавлення волі, коли повернувся в родину після відбування покарання у місцях позбавлення волі, то був радий бачити свою родину, на той час його донці ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було 12 років, а донька ОСОБА_13 ( ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) була на 2 роки молодша. ОСОБА_12 його чекала та прийняла, а ось з ОСОБА_13 йому не вдалося налагодити стосунки та стати для неї батьком. Їх родина проживала в с.Чернігівське, потім деякий час вони проживали в с.Просяне та с.Прелесне, однак коли в с.Прелесне в зв'язку з масштабним вторгненням російської федерації на територію України почались обстріли, їх родина на початку весни 2022 року повернулись проживати в с.Чернігівське, будинок був у занедбаному стані, оскільки там тривалий час ніхто не проживав. Стосовно зазначеного в обвинувальному акті твердження, що він возив своїх доньок на автомобілі і в цьому авто вчиняв стосовно них дії сексуального характеру, то це не відповідає дійсності, оскільки на початку 2023 року він на зазначеному авто потрапив в ДТП і воно дуже постраждало та його було евакуйовано на штраф майданчик, де воно перебувало десь до листопада місяця, про цей випадок відомо багатьом у селі оскільки він телефонував матері та просив спитати по сусідам в кого є трактор, що доставити авто у двір, тому ніяких злочинів в авто він не скоював оскільки воно потребувало ремонту та перебувало в неробочому стані. Стосовно вказаних подій зазначених в обвинувальному акті, які він начебто вчинив у лісосмузі відносно своїх доньок, також не відповідають дійсності, оскільки з дітьми він до лісосмуги ніколи не ходив, і сам також туди не ходив, оскільки навпроти цієї лісосмуги на той час поживали військовослужбовці і з одним з них у нього стався конфлікт під час, якого останній погрожував йому зброєю, а тому щоб уникнути в подальшому таких ситуацій він до лісосмуги не ходив. Вважає, що доньки у всьому звинувачують його, оскільки на це їх підбурила померла дружина, так як між ними останнім часом часто виникали сварки, тому доньки навмисно його оговорюють. Факт відсутності дівочої пліви у доньок в такому ранньому віці пояснити не може та зазначає, що дівчата спілкувались з особами чоловічої статі, в тому числі з однокласниками. Зазначає, що на досудовому розслідуванні з матеріалами справи не ознайомлювався, тому не знає чи можуть висновки експерта бути помилковими, свою провину по жодному епізоду не визнає, оскільки жодних дій сексуального відносно доньок ОСОБА_13 та ОСОБА_12 не вчиняв, вважає, що для доведення його провини повинні бути якісь докази, наприклад залишитись якісь сліди вчинення ним злочинів, однак вказані докази за жодним епізодом, які йому інкримінують відсутні.

Разом з цим, позицію обвинуваченого під час розгляду справи колегія суддів розцінює як захисну та таку, що має на меті уникнення відповідальності за інкриміновані злочини та є неправдивою.

При цьому докази на спростування обвинувачення стороною захисту під час судового розгляду не надавалися, клопотань про дослідження інших доказів від учасників провадження не надходило.

Позиція сторони захисту полягала у твердженнях про невинуватість ОСОБА_10 у вчиненні дій, передбачених ст.152 ч.3,152 ч.4,152 ч.6 КК України з огляду на те, що докази сторони обвинувачення не підтверджують обставини, про які зазначено в обвинувальному акті.

В судових дебатах сторона захисту - адвокат ОСОБА_11 просила визнати невинуватим ОСОБА_10 в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.152 ч.3,152 ч.4,152 ч.6 КК України, та виправдати його за цими частинами у зв'язку із тим, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст.152 ч.3,152 ч.4,152 ч.6 КК України, при встановлених під час судового розгляду обставин підтвердилась сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які також спростовують вище наведені показання обвинуваченого в суді.

V. Позиція потерпілих

Колегія суддів зазначає, що національним законодавством та міжнародними правовими актами, зокрема Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікована із заявами Законом №4988-VI від 20 червня 2012 року), закріплено положення, відповідно до яких під час розслідування та розгляду кримінального провадження повинні вживатися усі можливі заходи для забезпечення як найкращих інтересів дитини та унеможливлення посилення вже отриманої травми, пов'язаної із сексуальним насильством.

На підставі викладеного, малолітні/неповнолітні потерпілі ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судом під час розгляду справи не допитувалися, оскільки відповідно до Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікованої із заявами Законом України від 20.06.2012 №4988-VI) судовим органам рекомендовано обмежити навантаження дітей, які отримали травму від сексуального насильства, під час розслідування та судового розгляду кримінального провадження, для попередження ретравматизації дітей, для можливості відреагування травматичних почуттів та початку зцілення психіки від отриманих травм, для повернення в звичайне життя. Для цього потрібно дати дітям можливість не згадувати ситуації травмування і не втручатися в механізми запам'ятовування, відтворення і збування подій.

Зазначене також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 07.03.2024 у справі №719/131/22.

Малолітні/неповнолітні потерпілі ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були допитані під час досудового розслідування відповідно до положень ст.225 КПК України слідчим суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області 27.12.2024 в присутності законного представника, педагога та психолога.

В судовому засіданні були відтворені звукозаписи і продемонстровані відеозаписи DVD-дисків від 27.12.2024 допиту потерпілих неповнолітньої ОСОБА_12 та малолітньої ОСОБА_13 надані останніми, в порядку ст.225-227 КПК України, в присутності законного представника ОСОБА_9 , лікаря-психолога ОСОБА_26 (т.2 а.с.81,92).

Так, потерпіла ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (на момент допиту вже виповнилося 16 років), яка була допитана слідчим суддею в порядку ст.225-227 КПК України, пояснила, що їх сім'я складається із матері, батька і шести дітей, разом із нею, у сім'ї п'ять дівчат: АДРЕСА_3 , відносини із батьками були добрі, із мамою і бабусею гарні, із батьком - погані, він просто жив із ними, якби, батько працював не офіційно на СТО, в буденному житті батько лаявся і застосовував фізичну силу, наприклад, коли їх автомобіль потрібно були чинити і у батька не виходило, тоді він лаявся і бив, батько вживає алкогольні напої, а саме коли його запрошують випити, він напивається, що аж може валятися п'яним, вона розуміє суть даної кримінальної справи, яка зараз розглядається судом, раніше сексуальних проявів від батька до неї вона не помічала, влітку 2021 року вони сім'єю проживали у Нововодолазькому районі в Харківській області, точну адресу вона не пам'ятає, коли почалася війна, вони переїхали у Лозівський район, а саме вона і батько до її бабусі - матері батька. Мати із іншими дітьми залишилася там. Будучи вже у бабусі, після того, як вони їй допомогли, вже у вечірній час, батько запропонував їй сходити у двох прогулятися у посадку, яка знаходиться за їх городом, дана подія відбувалася у вересні, ще до її дня народження, знаходячись на місці він, будучи у тверезому стані, їй почав розповідати звідки беруться діти, від якого саме процесу, вона відповідала йому, що все знає і вона тоді про це вже знала, однак батько все їй розповідав про це, а вона просто йшла, слухала його і майже не розмовляла із ним, потім батько почав говорити, що перший раз у неї повинен бути із батьком, тому що це так треба, всі це роблять, однак нікому такого не розповідають, на сказане батьком, що перший раз повинен бути із батьком, вона відповіла, що ні і далі мовчала, коли вони дійшли до поляни у вказаній лісосмузі, батько схопив її, повалив спиною на землю і ліг зверху, тримаючи сам приспустив їй шорти, однак вона нічого не могла тоді вдіяти, бо він лежав на ній зверху, казав щоб вона мовчала і що боляче не буде, вона лежала мовчки, він приспустив штани і ввів свій статевий орган у неї, вона відчула біль, далі вона намагалася кричати, але батько закрив їй рота своєю рукою, це продовжувалося хвилин 10-15, сім'явиверження у нього відбулося у траву, далі вони одяглися і він її обняв, він сказав їй заспокоїтися, що пізніше вже боляче так не буде, це потрібно було зробити, вона боялася і робила вигляд наче нічого не сталося, після його дій у неї крові не було, про вказане вона нікому не розповідала, навіть матері, бо батько її запевнив, що якщо вона скаже, то його посадять у тюрму, а її і всіх інших дітей відправлять до інтернату, бо мати із ними не зможе справитися самостійно, батько казав їй не розповідати про це нікому, після чого вона із батьком не спілкувалася з цього приводу, на слідчому експерименті вона вказувала на дане місце події, наступного разу, приблизно через місяць, це все повторилося вже у машині, у вечірній час, коли на дворі вже було темно, вона із батьком їхала із с.Чернігівське Лозівського району у їх автомобілі в сторону м.Лозова у магазин, вона сиділа на задньому сидінні автомобіля, по дорозі між с.Чернігівське та с.Панютине, батько почав її обіймати і підсів ближче до неї, цього разу вона теж лежала на спині на задньому сидінні автомобіля, а батько був зверху, зняв із неї одяг (вона була одягнута в якісь штани та кофту) і все повторилося знову, презерватив він не одягав, статевий акт тривав приблизно пів години, після чого вони одразу повернулися додому і батько сказав бабусі, що магазини вже були зачинені, батько повіз її для статевого акту, бо до магазину вони не їздили взагалі, про вказану подію вона знову нікому не розповідала. Через деякий час вона із батьком поїхала до Нововодолазького району звідки забрали дітей та маму і повернулися до бабусі у с.Чернігівське, далі, як матері не було, наприклад вона десь уїжджала або йшла по своїм потребам, батько звав її із періодичністю раз на три тижні до сараю і все продовжувалося, це все відбувалося наприклад коли вона могла вийти до туалету, а батько йшов за нею або бачив із іншої кімнати, що вона вийшла і ішов теж або будив її уночі, вказані події були у сараї і декілька разів у машині, він виводив її у сарай, знову валив на підлогу та лягав зверху і все повторювалося як і минулого разу, в сараї на дверях є «защелка», це все продовжувалося починаюся з 2022 і до останнього разу на тому тижні, до того, як вона все розповіла своїй матері, до вересня 2024 року, останній раз у вересні статевий акт відбувся у сараї, всі статеві акти були без презерватива, сім'явиверження у батька відбувалося на траву і на підлогу. У неї вже не було сил і вона вранці вийшла до матері посидіти, коли батько іще спав і вирішила все їй розповісти. Рік назад, десь в 2023 році, вона розповіла про це своїй молодшій сестрі ОСОБА_13 , з якою у неї були дружні стосунки, вони були як подруги і потім вона розповіла їй про це, на що сестра відповіла, що таке було із нею теж. Вони поговорили про це і більше нікому не казали. Кристина про подробиці статевого акту із батьком не розповідала, просто сказала, що з нею було таке саме. Розповіла про це вона їй лише один раз.

Так, потерпіла ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була допитана слідчим суддею в порядку ст.225-227 КПК України, пояснила, що зі своєю мамою, бабусею, татом, братом та 5-ма сестрами проживали в с.Чернігівське Лозівського району, їй 12 років, самі старші в родині діти це сестра ОСОБА_12 -16 років та брат ОСОБА_15 -10 років, в родині з усіма у неї були гарні стосунки, крім батька, з ним були погані відносини, оскільки по відношенню до всіх в родині він проявляв агресію, на всіх постійно сварився та бив маму. Деякий час вони проживали з родиною в с.Прелесне бо там працювали батьки, жили у приватному будинку на території якого була ще літня кухня та сараї, в будинку було три кімнати та кухня, три ліжка, вона спала на ліжку з братом ОСОБА_15 . Перший раз батько зґвалтував її саме в цьому селі, це сталося на початку березня 2022 напередодні її дня народження, це було приблизно о 2-00 годині ночі, всі рідні в цей час спали, вона спала в кімнаті з братом ОСОБА_15 , батько її розбудив, привів до літньої кухні де почав торкатись її за сідниці, сказав роздягнутись та лягати, вона розуміла, що батько від неї хоче і добровільно цього не зробила, після чого батько зняв в з неї штани та поклав на підлогу спустивши свої штани ліг на неї зверху, все це дійство тривало десь годину, оскільки вона пручалась та не давала здійснити проникнення, подавивши її опір, він здійснив проникнення члена в її тіло, статевий акт тривав на протязі 10 хвилин під час якого вона відчувала біль, закінчив батько на підлогу, встав, підняв її з підлоги, обійняв, сказав не засмучуватись, а йти лягати спати і нікому про це не казати. Вона нікому нічого не розповіла, оскільки дуже злякалась. Наступного дня в неї болів живіт та йшла кров з місця проникнення. Перший статевий акт у неї відбувся саме з батьком, до цього вона не мала статевих зв'язків ні з ким. Другий раз статевий акт стався приблизно через тиждень після першого в березні 2022 року в тому ж селі, батько сказав що необхідно сходити до сусіда, який залишив йому ключі і взяти щось з підвалу, та взяв її з собою, вони зайшли до будинку оскільки вхід до підвалу розташований на кухні, зайшовши до кімнати де він знову проти її волі здійснив з нею статевий акт з проникненням члена в неї, вона просила його цього не робити бо їй боляче, на що батько не припиняючи своїх дій відповів «розслабся», це тривало хвилин 10 після чого вони повернулись додому. В кінці весни 2022 року їх родина повернулась проживати в с.Чернігівське Лозівського району, бо в с.Прелесне почались бойові дії та обстріли під час яких вони часто ховались у підвалі. Після повернення до с.Чернігівське батько продовжив неодноразово вчиняти відносно неї сексуальне насильство, яке відбувалось в різних місцях - сараї, коридорі, горищі. Про всі ці дії батька мамі розповіла старша сестра. Останній раз це сталося за тиждень до того, як батька затримали, це відбулося в сараї у дворі, там два сараї і одних з них корівник, саме там це і сталося, вона вже засинала, коли батько її розбудив та повів у сарай, де знявши з неї штани, повалив на підлогу знявши свої штани ліг зверху та здійснив проникнення членом у неї, статевий акт тривав 10 хвилин. Після того як сестра розповіла про все мамі, батько приходив до неї штовхав та кричав на неї, що це вона все розповіла, однак вона йому повідомила, що нічого нікому не казала. Мама дізнавшись про все, сказала їй щоб вона розповіла працівникам поліції все як було. Сварки між батьками виникали з приводу грошей, які мати нібито крала в батька, однак це не правда, мама брала гроші для того, щоб купувати їм їжу. Було таке, що вони з мамою шли з дому, оскільки батько в стані алкогольного сп'яніння кричав та бив маму. ЇЇ зґвалтування батьком відбувалось шляхом проникнення в неї полового члена і закінчувалось сім'явиверженням тільки не в неї, це відбувалось з періодичністю 1 раз на тиждень. Під час зґвалтувань фізичне насильство відносно неї зі сторони батька проявлялося в тому, що він штовхав її на ліжко, а під час першого статевого акту він вдарив її двічі кулаком по голові. Вона розповідає правду і ніякого тиску з боку будь-кого до неї не застосовувалось.

Наявні ознаки розуміння ОСОБА_12 сексуального та соціального характеру вчинюваних стосовно неї дій, неповнота розуміння потерпілою сутності морального характеру вчинюваних щодо неї дій зумовлює обмеження можливості чинити їм опір.

Неповнота розуміння ОСОБА_13 сутності соціального, морального та сексуального характеру вчинюваних щодо неї дій зумовлює обмеження можливості чинити їм опір.

Будь-якого впливу на малолітніх потерпілих, який би призвів до перекручення їх показів судом не встановлено. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не схильні до надмірного фантазування та підвищеного впливу з боку оточення.

Законний представник потерпілих ОСОБА_9 , в судовому засідання дала показання, що дійсно службою у справах дітей їм запропонували взяти на виховання шістьох дітей та повідомили за яких обставин діти залишились без батьківської опіки, 4 грудня 2024 року вони прийняли в родину дітей ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . Молодші діти були комунікабельними, а дві старші дівчинки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 під час розмови не дивилися в очі (зазвичай під час спілкування діти дивляться на співрозмовника), а у дівчат завжди голови були опущені донизу. Молодші діти називають її та її чоловіка мамою та татом, а ОСОБА_12 з ОСОБА_13 називають її тіткою ОСОБА_30 , вона помітила, що ОСОБА_13 посеред ночі виходить з кімнати, вийшовши подивитись куди ОСОБА_13 пішла, побачила, що остання стоїть і дивиться у вікно, на запитання чому вона не йде спати, ОСОБА_13 відповіла: «що не може повірити, що вночі можна спокійно спати». ОСОБА_13 з ОСОБА_12 не йшли на спілкування, були замкнуті, в них не було друзів, якщо в ОСОБА_12 були хоч, якісь віртуальні друзі з якими вона спілкувалась та писала вірші, то в ОСОБА_13 в загалі не було друзів. ОСОБА_13 не хотіла йти на контакт з дітьми. В дітей не було гігієнічних навичок в побуті, вони ніколи не казали дякую, діти не знали, що таке турбота. ОСОБА_13 на початку їх спілкування не дозволяла себе обіймати, дитина була настільки замкнутою, що сиділа в кутку і не спілкувалась ні з ким, навіть зі своїми сестрами та братом. Під час того, як вона намагалася її обійняти, ОСОБА_13 просто стояла рівно і не проявляла ніяких емоцій, в дитини немає мети, вона не може себе ніде реалізувати, її поведінка схожа на поведінку дітей з аутизмом, але вона дуже розумна, вона просто дуже розбита і не йде на контакт взагалі ні з ким не тільки з дорослими. Діти потрапили до них в дуже поганому стані - з педикульозом, одяг був старий, драний та брудний, натільна білизна була тільки в старших дівчат, в інших була відсутня. Коли дітям купляли нові речі, то ОСОБА_12 з ОСОБА_13 перше, що обрали, це спортивні костюми і весь одяг дівчата вибирали виключно чорного кольору, а обличчя свої постійно ховали за розпушеним волоссям. На будь-які запитання до ОСОБА_13 остання відповідала тільки «так» чи «ні». Зараз ОСОБА_13 почала потроху розкриватись, спілкуватись і навіть одягати кофтинку рожевого кольору. ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 ) виражає себе малюнках та віршах. ОСОБА_12 написала вірші для батька, і коли вона їх побачила то не змогла стримати сліз та обійняла ОСОБА_12 , в дітей взагалі не було дитинства, вони були дуже розбиті. Маму діти згадують та добре про неї говорять, а батька вона навіть не називають татом. На адресу свого батька молодші діти говорять «отой чорний з бородою» він поганий, він кричав, він бив. ЇЇ чоловік збрив бороду, оскільки молодша дитина боялася йти до нього на руки, вона плакала та кричала. Під час розмови з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , останні повідомили, що їм соромно, вони почувають у всьому свою провину. Дівчата їй сказали « Тітка ОСОБА_63 ви все знаєте, але вам багато, ще чого не відомо, що з нами відбувалось». З перших днів з дітьми працювали різні психологи, заняття проходили в різних ігрових формах, і якщо ОСОБА_12 приймала активну участь у всьому то ОСОБА_13 трималася осторонь. Коли ОСОБА_13 потрапила до них в родину, то деякий час не виходила з будинку та ні з ким не спілкувалась, намагалася триматися подалі від усіх. Був такий випадок, коли до неї підійшла ОСОБА_12 і повідомила, що ОСОБА_13 почеркала собі руку, згодом вона побачила, що ОСОБА_12 мала на увазі у ОСОБА_13 на руці були неглибокі подряпини, вона з цього приводу спілкувалась з психологом, щоб зрозуміти наскільки такі вчинки небезпечні для ОСОБА_13 , на що їй повідомили, що таким чином вона виражає свій внутрішній біль бо таким чином звертає на себе увагу, однак їй стало зрозуміло, що це крик душі ОСОБА_13 , бо вона ховає свій внутрішній біль у собі. Молодші дітки скоріше адаптувались, йдуть на контакт, хлопчик вчиться старанно, ОСОБА_12 навчається самостійно, а ОСОБА_13 вчиться трішки вище середнього рівня. Зазначає, що ці події не вигадки та фантазії дітей, це сталося з ними насправді, оскільки вони дуже важко проживають це психоемоційно, у них душе великий душевний біль, таке зіграти не можливо і не відомо чи колись вдасться повернути дітей до нормального життя. Під час написання своїх віршів ОСОБА_12 пише про пекло, як горить її душа, як горить її тіло, яку вона відчуває неймовірну біль, писала навіть, що хотіла вчинити самогубство, однак відчувала відповідальність за молодшого брата та сестер і розуміла, що якщо її не стане їх ніхто не захистить, таким чином вони її врятували. Коли в розмовах вона каже щось стосовно їх батька, ОСОБА_13 закриває очі і ховає обличчя за волоссям, чогось негативного про маму від дітей вона не чула. Діти не перебувають ні під чиїм впливом, щоб хтось змусив або підговорив їх казати такі речі про батька, з ними працюють різні психологи і психоемоційний стан та поведінка дітей сама за себе говорить. Будинку сімейного типу, де проживають діти в квітні місяці було 15 років, до цього вона працювала в дитячому садочку та 17 років в державному дитячому будинку. Відносини з її чоловіком у молодших дітей з перших днів склалися дуже гарні, а ОСОБА_12 з ОСОБА_13 контактували більше з нею, вони боялися розмовляти з чоловіком, боялися сісти до нього в машину, однак поступово він зміг налагодити з ними контакт. З їх біологічними дітьми у дітей дуже гарні і дружні відносини, вони прийняли їх в родину, навіть старші діти, які перебувають за кордоном з задоволення спілкуються з ними телефоном.

VІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Колегія суддів, у відповідності до ст.94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи з приписів ст.373 ч.3 КПК України, відповідно до яких, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_10 своєї провини, прийшла до висновку, що обставини обвинувачення ОСОБА_10 , викладені у обвинувальному акті, відповідно до критерію «поза розумними сумнівами» знайшли об'єктивне підтвердження, його винність в інкримінованих злочинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

VІ.І Показання .

На підтвердження вини ОСОБА_10 стороною обвинувачення надано докази, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, такі містяться у матеріалах кримінального провадження та за переконанням сторони обвинувачення доводять вину ОСОБА_10 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Так, свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні дала показання, згідно яких ОСОБА_10 це її син, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 її онуки, про факт зґвалтування дівчат вона дізналась коли до них приїхала поліція і про це повідомила невістка ОСОБА_36 , відносини у її сина з доньками були нормальні, як у всіх в родині, вони спілкувались, її син двічі відбував покарання в місцях позбавлення волі, де його привчили до порядку, тобто прибирати, мити, прати, так само він і дітей виховував, вимагав від них мити посуд, вчив правильно прати шкарпетки. З онуками в неї були хороші відносини і скарг від будь кого з родини, що її син ображає дівчат не було. ОСОБА_13 часто спілкувалась в телефоні зі своїми друзями. Вважає, що її невістка могла підговорити дітей сказати таке про свого батька, однак після віршів, які писала її онука ОСОБА_12 , вона вже не знає кому вірити, їй шкода і сина і онучок. Вона постійно проживала з родиною свого сина на протязі 17 років в с.Чернігівське, в будинку, який дістався їй від батька, однак був такий період коли в селі не було роботи і її син з дружиною та двома молодшими доньками деякий час проживали в с.Прелесне, а старші онуки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 залишились проживати з нею. В будинку в якому вони всі разом проживали в с.Чернігівське була спальня, в якій спали ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , вітальня в якій спали батьки та молодші дівчата і друга спальня в якій спала вона з онуком ОСОБА_15 . Невістка ОСОБА_36 спала з маленькими дітьми на полу бо казала, що донька ОСОБА_14 падає з ліжка. З її спальні не видно всього будинку, тому хто куди ходив та у скільки лягав спати їй не відомо. На горищі будинку завжди було тихо і ніяких сторонніх звуків вона не чула, хоча зважаючи на свій похилий вік спить чутко та уривками. Онуки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не завжди були в неї на виду, оскільки ходили гуляти з друзями. В сім'ї вона поралася по господарству, а приготуванням їжі в їх родині займалася невістка ОСОБА_36 , продукти харчування невістка та син купували разом, діти не ходили голодні. В день вона могла зайти до хати та прилягти відпочити і тому не завжди бачила, що відбувається на подвір'ї. Оскільки господарством займалась саме вона то ключі від усіх сараїв були тільки в неї і вона особисто їх замикала, однак в одному сараї поламався замок і він деякий час не замикався. Зазначає, що її син ні по яких посадках не ходив, вночі завжди ночував вдома, і дійсно два роки тому потрапив в ДТП.

Оголошеним в судовому засіданні, у зв'язку зі смертю, протоколом допиту законного представника потерпілих ОСОБА_39 , під час досудового розслідування від 12.10.2024, згідно якого «…за вищевказаною адресою вона проживає зі своїм чоловіком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який офіційно не працює, з середини вересня 2024 року ходить на підробітки, та дітьми: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається в КЗ «Елітнянський ліцей» с.Елітне, Харківський район, Харківська область, 10-Б клас, (повних років 16), ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (повних років 12), яка навчається в КЗ «Елітнянський ліцей» с.Елітне, Харківський район, Харківська область, 7-Б клас, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (повних 10 років), який навчається в КЗ «Елітнянський ліцей» с.Елітне, Харківський район, Харківська область, 5-Б клас, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (повних 6 років), дитячий садок не відвідує, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (повних 5 років), дитячий садок не відвідує, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (повний 1 рік ). Також з ними проживає мати її чоловіка ОСОБА_10 - ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . До 2022 року вони постійно проживали в АДРЕСА_1 . В 2017 році з місць позбавлення волі звільнився її чоловік ОСОБА_10 , який перебував в місцях позбавлення на протязі приблизно 4 років. З 2018 року ОСОБА_10 підробляв тим, що ремонтував вдома автомобілі, після народження доньки ОСОБА_41 , коли їй виповнилось 6 місяців я з чоловіком поїхали в м.Харків на роботу. Дітей залишили на бабусю, в тому числі і ОСОБА_42 . Чоловік знайшов роботу на СТО, вони проживали в м.Харків і в 2019 році народилась донька ОСОБА_43 і через пів року вони переїхали проживати в село Прелесне Харківського району Харківської області і через деякий час забрали туди всіх дітей. Доньки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та син ОСОБА_15 пішли навчатися до школи в с.Прелесне. Там вони проживали в будинку, діти навчалися в школі, чоловік працював на СТО. Коли почалася війна в Україні в 2022 році, вони знаходились в с.Прелесне, були там до квітня 2022 року. Після чого їх попередили про евакуацію, і вони разом з чоловіком та дітьми приїхали в с.Чернігівське Лозівського району Харківської область. А приблизно через місяць переїхали в с.Просяне, Нововодолажського району Харківської області, стали на облік як внутрішньо переміщені особи. Після двох місяців життя в с.Просяному ми повернулися до себе додому в с.Чернігівське Лозівського району, тому що там проживає мати чоловіка сама. З 2023 року проживали в с.Чернігівське Лозівського району. Її чоловік ОСОБА_10 з 2023 року ніде не працював, алкогольними напоями не зловживав, постійно знаходився вдома. Проживали вони за рахунок отримання «дитячих виплат» в розмірі 2100 грн. та пенсії бабусі в розмірі 4000 грн. Після пошкодження школи в с.Прелесне, дітей перевели до КЗ «Елітнянський ліцей», в якому вони навчаються «онлайн». Діти виходять на уроки кожного дня з мобільних телефонів, домашні завдання доньки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 виконують, син не виконує. Доньки самі навчаються, вони їм не допомагаємо. Її чоловік ОСОБА_10 , на її думку, не приділяє дітям ніякої уваги. У неї особисто з чоловіком виникають сварки практично кожного дня, в основному через грошові кошти, бо він говорить, що вона багато витрачає. Вона ніколи не помічала уваги та інтересу з боку чоловіка до доньок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Особисто у неї з доньками відносини хороші, довірливі. З боку ОСОБА_12 ніяких змін вона не помічала в її поведінці, вона привітна, розмовляє із нею. А ОСОБА_13 приблизно з 9 років менше почала із нею розмовляти та розповідати, більше спілкувалася зі старшою сестрою. Приблизно рік тому моя донька ОСОБА_12 говорила їй про те, щоб вони поїхали від батька. Вона вважала, що дітям набридло слухати їх х чоловіком сварки, але доньку не запитували чому саме вона хоче поїхати від батька. Вранці приблизно 07.10.2024 вона із донькою ОСОБА_12 були на вулиці і остання їй почала пропонувати поїхати кудись від батька, тобто від її чоловіка ОСОБА_10 . Коли вона запитала чому, вона побачила, що у доньки на очах сльози і вона їй сказала, що розповість тоді, коли вони кудись поїдуть, а потім сказала, що тато її «трогає». Я відразу зрозуміла, що чоловік насилує доньку, бо вона заплакала. Вона заспокоїла доньку та сказала, що батько її не буде чіпати, а сама подумала про те, що треба щось робити, бо є ще донька ОСОБА_13 . Вона питала у ОСОБА_12 чи не «трогає» батько ОСОБА_13 і вона відповіла їй, що не знає, але колись ОСОБА_13 говорила їй, що її також «трогає». Того ж дня, через деякий час, вона підійшла до доньки ОСОБА_13 , яка гуляла у дворі і запитала чи тато її «трогав», у відповідь вона почула, що так. Вона почала розпитувати як давно батько почав її чіпати і як це було. ОСОБА_13 відповіла їй, що таке було ще в 9 років. Вона сказала, що батько їх не буде чіпати. Після цього вона почала думати як їй сказати чоловікові і що робити і взагалі перестала з ним розмовляти. Чоловік ОСОБА_10 почав запитувати у неї, що сталося та чому вона з ним не розмовляю, а потім взяв її мобільний телефон та побачив історії з «гуглу», де вона вводила запит про зґвалтування неповнолітніх яка відповідальність. Побачивши це, чоловік пішов до доньок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та почав говорити, що мати хоче його посадити за зґвалтування. По цей факт їй розповіли доньки та вона і сама чула як чоловік ОСОБА_10 бігав по хаті та кричав, що вона вирішила його посадити. Вона нікому нічого не розповідала, а розмовляла з доньками та розпитувала їх, вони їй сказали, що батько їх ґвалтував декілька разів кожну. Про вказаний факт з доньками вона більше не розмовляла, але сказала їм, що батько їх більше чіпати не буде. 11.10.2024 у вечірній час доби, приблизно о 18-30 год. додому приїхав з роботи її чоловік ОСОБА_10 в стані сильного алкогольного сп'яніння. Він в будинок не зайшов, а заліз на колінах, доліз до ліжка в залі і на підлозі заснув. Приблизно о 23-00 год. чоловік ОСОБА_10 прокинувся, а перед тим як він почав вставати вона взяла на руки ОСОБА_14 та вийшла на вулицю, бо розуміла, що чоловік в стані алкогольного сп'яніння буде її бити. Бо таке було часто, коли вони проживали в с.Прелесне та с.Просяне. Але вона ніколи до поліції не зверталась із заявами. Коли вона вибігла на вулицю, зателефонувала на «102» і повідомила, що чоловік прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння і може її побити, бо таке завжди відбувалося. Через деякий час до будинку приїхали працівники поліції і вона їм повідомила про зґвалтування доньок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . При працівниках поліції вона повідомила чоловіку, що пишу заяву про зґвалтування доньок. Чоловік сказав, що такого не було і що вона все вигадала. Вона розповідала донькам тільки про місячні, та про контрацепцію, інші теми вони не обговорювали. Вона знала, що донькам відомо про сексуальний розвиток тому що зараз є доступ до Інтернету і вони знають про все. Вона не розпитувала подробиць бо боялася їх травмувати».

VІ.ІІ Письмові докази.

З метою обґрунтування обвинувачення сторона обвинувачення посилалась на наступні письмові докази, які були досліджені та оцінка яких була надана судом, зокрема:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 12.10.2024 були внесені відомості за ст.152 ч.6 КК України, 03.01.2025 за ст.152 ч.4 КК України, ст.152 ч.6 КК України, ст.152 ч.3 КК України по кримінальному провадженню №12024221110001140 відносно ОСОБА_10 (т.1 а.с.128-130);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.10.2024, згідно якої ОСОБА_50 просить притягти до кримінальної відповідальності її чоловіка, ОСОБА_10 , який ґвалтує їх малолітню доньку, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1 а.с.151-153);

- рапортом ст.інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського РВП ГУНП від 11.10.2024, згідно якого 11.10.2024 о 22-26 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 11.10.2024 о 22-25 год., за адресою: АДРЕСА_1 , чоловік ОСОБА_10 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння, поводить себе агресивно, намагається нанести тілесні ушкодження (фізичне та психологічне насилля), жінка не може розмовляти, просить терміново, у будинку перебуває шість маленьких дітей. Заявник: ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . По прибуттю на місце події від заявниці було прийнято заяву про притягнення до кримінальної відповідальності чоловіка заявниці за фактом зґвалтування спільної неповнолітньої доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.150);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.10.2024, згідно якого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння (0,31‰) (т.1 а.с.143);

- протоколом огляду предмету від 23.12.2024, згідно якого старшим слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області було проведено огляд DVD-R диска з відеозаписами з нагрудної камери поліцейських Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, які здійснювали виїзд в ніч з 11.10.2024 на 12.10.2024 за повідомленням ОСОБА_50 , за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Чернігівське були оглянуті: відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 983 КБ, від 11.10.2024 22-51 год. VID241011-224639F-000000-000000-0044.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який 45 має розмір 297 164 КБ, від 11.10.2024 22-56 год. VID241011-225140F-000000-62 000000-0045.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 371 КБ, від 11.10.2024 23-01 год. VID241011-225641F-000000-000000-0046.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 293 245 КБ, від 11.10.2024 23-06 год. VID241011-230140F-000000-000000-0047.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 078 КБ, від 11.10.2024 23-11 год. VID241011-230640F-000000-000000-0048.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 933 КБ, від 11.10.2024 23-16 год. VID241011-231140F-000000-000000-0049.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297955 КБ, від 11.10.2024 23-21 год. VID241011-231640F-000000-000000-0050.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297964 КБ, від 11.10.2024 23-26 год. VID241011-231640F-000000-000000-0051.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 944 КБ, від 11.10.2024 23-31 год. VID241011-231640F-000000-000000-0052.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 960 КБ, від 11.10.2024 23-36 год. VID241011-231640F-000000-000000-0053.MOV; відеофайл тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 21 396 КБ, від 11.10.2024 23-37 год. VID241011-231640F-000000-000000-0054.MOV; відеофайл тип файлу «MP4 Video (VLC), який має розмір 132 814 КБ, від 12.10.2024 01-07 год.VID241012-010406F.MP4 (т.2 а.с.61-64);

- переглянутим та відтвореним в судовому засіданні відеодиском з відеозаписом з відеозаписами з нагрудної камери поліцейських Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, які здійснювали виїзд в ніч з 11.10.2024 на 12.10.2024 за повідомленням ОСОБА_50 , за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Чернігівське, в ході якого:

- при огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 983 КБ, від 11.10.2024 22-51 год. VID241011-224639F-000000-000000-0044.MOV встановлено, що камера фіксує відкриту ділянку місцевості поблизу будинку, де через металеву хвіртку на подвір'я домоволодіння заходить співробітник поліції, за ним заходить жінка - ОСОБА_50 , яка на руках тримає дитину. Вказані особи заходять до будинку, де на ліжку сидить чоловік - ОСОБА_10 . Працівник поліції представляється та запитує чому чоловік хуліганить. У відповідь ОСОБА_10 висловлюється нецензурною лайкою та повідомляє, що спав і нічого не знає. Потім ОСОБА_10 встає з ліжка та рукою вказує на свою дружину ОСОБА_51 та повідомляє, що вона перебуває на обліку у лікаря психіатра, та набрала кредитів. На питання від працівника поліції «Що у Вас сьогодні трапилось?», ОСОБА_10 повідомляє, що спав, а коли прокинувся помітив, що дружини не має вдома і почав запитувати у дітей де вона ділась. Після чого ОСОБА_10 неодноразово повідомляє про те, що дружина перебуває на обліку у психіатра в м.Лозова і в нього є всі довідки, а також, що вона тікає з дому та ночувала в лісосмузі. Увесь час річ ОСОБА_10 супроводжується нецензурними словами, на що працівники поліції роблять йому зауваження не вживати нецензурні слова, тому що в будинку знаходяться діти. ОСОБА_10 починає підвищувати голос та агресивно починає кликати когось з кімнати, щоб підійшли до нього. Також в будинку знаходиться жінка похилого віку - мати ОСОБА_10 - ОСОБА_35 , яка пояснює, що її син спав в залі п'яним і вона просила щоб його ніхто не займав;

- при огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який 45 має розмір 297 164 КБ, від 11.10.2024 22-56 год. VID241011-225140F-000000-62 000000-0045.MOV встановлено, що камера фіксує продовження розмови ОСОБА_35 , яка повідомила, що син та невістка сьогодні не лаялись, але невістка вийшла з будинку і вона її побачила на дорозі. ОСОБА_51 повідомляє, що не перебуває на обліках у лікарів. На 01.38 хвилині запису ОСОБА_51 повідомляє, що вона тікала раніше з дому через те, що її чоловік її бив. На 02:48 хв. запису ОСОБА_51 пояснює, що її доньки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не є незайманими. На питання поліцейського до ОСОБА_51 звідки їй відома вказана інформація, ОСОБА_51 пояснила, що їй сказала її донька ОСОБА_12 . А також донька сказала, що «папа их трогал. Меня и ОСОБА_13». ОСОБА_51 пояснила, що донька сказала про це їй декілька днів тому, але вона мовчала. На запитання поліцейського «Що було сьогодні?», ОСОБА_51 повідомила, що сьогодні ОСОБА_10 прийшов п'яним. Далі розмова мало розбірлива.

При огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 371 КБ, від 11.10.2024 23-01 год. VID241011-225641F-000000-000000-0046.MOV встановлено, що камера фіксує подвір'я біля будинку, де знаходиться ОСОБА_10 , його мати, дружина ОСОБА_51 , яка кличе свою доньку ОСОБА_12 на вулиці та пояснює, що донька злякалася батька та втекла. ОСОБА_10 пояснює, що він воював, а його дружина заперечує та говорить, щоб він набрехав. Через декілька хвилин до будинку заходить ОСОБА_12 . ОСОБА_10 починає заперечувати причетність до злочину, а його дружина стверджує, що експертиза покаже, а також говорить, що діти ніде та ні з ким не гуляють. Далі працівник поліції заходить до будинку, в якому з кімнати виходять ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яка проходить, а ОСОБА_12 зупиняється. Працівник поліції запитує ім'я у ОСОБА_12 і остання говорить своє ім'я - ОСОБА_12 . Працівник поліції спілкується зі ОСОБА_12 та запитує чи правду говорить її мати та чи не вигадує і остання повідомляє, що так батько до неї приставав.

При огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 293 245 КБ, від 11.10.2024 23-06 год. VID241011-230140F-000000-000000-0047.MOV встановлення продовження розмови працівника поліції зі ОСОБА_12 , яка говорить, що батько її «трогав» та ніяковіє, а після чого говорить, що батько робив як чоловік з жінкою робить і так він робив з нею. На запитання коли це було останнього разу, ОСОБА_12 повідомляє, що місяць тому. Поліцейський уточнює, що батько вступав зі ОСОБА_12 в статевий контакт і у них був секс, ОСОБА_12 підтверджує. Далі слова не зрозумілі. О 02:50 хвилині запису поліцейський повертається до ОСОБА_12 та ставить питання чи давно це почалося і чи це було вперше, на що ОСОБА_12 говорить, що давно.

При огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 078 КБ, від 11.10.2024 23-11 год. VID241011-230640F-000000-000000-0048.MOV встановлено, що в будинку знаходяться ОСОБА_51 , її чоловік ОСОБА_10 , де працівник поліції складає протокол прийняття усної заяви від ОСОБА_50 та приймає пояснення щодо вчиненого правопорушення.

При огляді відео файлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 933 КБ, від 11.10.2024 23-16 год. VID241011-231140F-000000-000000-0049.MOV встановлено продовження прийняття встановлення відповідних даних. На 01:20 хв. запису працівник поліції ставить питання до ОСОБА_51 від кого їй стало відомо про те, що чоловік ґвалтує своїх рідних дітей. ОСОБА_51 повідомляє, що донька ОСОБА_12 їй давно говорила та прохала поїхати від батька, але ОСОБА_50 вважала, що донька хоче поїхати від батька через часті сварки вдома між батьками. А потім за декілька днів зі сльозами на очах донька ОСОБА_12 знову почала просить її поїхати від батька та пояснила матері, що потім їй все розповість. Та зізналася, що батько її гвалтував. ОСОБА_51 повідомила, що донька сказала їй, що це було останній раз приблизно місяць тому і зі скількох років вона їй не говорила. ОСОБА_51 пояснила, що вона запитала у доньки ОСОБА_13 чи «трогав» її батько і та відповіла, що «трогав».

При огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297955 КБ, від 11.10.2024 23-21 год. VID241011-231640F-000000-000000-0050.MOV встановлено продовження прийняття заяви та пояснення від ОСОБА_52 .

При огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297964 КБ, від 11.10.2024 23-26 год. VID241011-231640F-000000-000000-0051.MOV встановлено прийняття пояснення у ОСОБА_51 щодо вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_51 пояснює, що донька ОСОБА_12 розказала їй, що батько її вивозив до лісосмуги. ОСОБА_51 говорила, що після того як дізналася від доньки про згвалтування чоловікові нічого не казала, лише натякала про те, що з дітьми він повинен поводити себе як з дітьми. ОСОБА_51 повідомила, що боялася казати чоловікові про його злочин. На запитання поліцейського чи помічала ОСОБА_51 від чоловіка в бік доньок особливу увагу, остання повідомила, що ніколи цього не помічала. ОСОБА_51 пояснила, що вважає, що дитина говорить правду і нічого не вигадує.

При огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 944 КБ, від 11.10.2024 23-31 год. VID241011-231640F-000000-000000-0052.MOV встановлено продовження прийняття пояснення у ОСОБА_53 . На запитання поліцейського до ОСОБА_51 чи служив її чоловік, який повідомив, що проходив військову службу, остання відповіла, що не служив ніколи.

При огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 297 960 КБ, від 11.10.2024 23-36 год. VID241011-231640F-000000-000000-0053.MOV встановлено, що ОСОБА_51 ставить підписи в протоколі прийняття заяви та в повідомленні.

При огляді відеофайлу тип файлу «Відеоролик Quick Time», який має розмір 21 396 КБ, від 11.10.2024 23-37 год. VID241011-231640F-000000-000000-0054.MOV встановлено, що ОСОБА_51 повідомляє, що була на вулиці та злякалась чоловіка і викликала працівників поліції.

При огляді відеофайлу тип файлу «MP4 Video (VLC), який має розмір 132 814 КБ, від 12.10.2024 01-07 год.VID241012-010406F.MP4 встановлено, що камера фіксує вхід до будинку, де стоять ОСОБА_51 та неповнолітні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Працівники поліції запитують у неповнолітніх про вчинене кримінальне правопорушення у відношенні них. ОСОБА_12 повідомляє, що її батько вивозив в лісосмугу близько пів року тому, а останній раз було приблизно місяць тому в сараї, який знаходиться на подвір'ї домоволодіння. ОСОБА_13 повідомила, що це було давно, а почалося приблизно два роки тому. Останній раз було тиждень тому. На питання працівника поліції чи був статевий акт, ОСОБА_13 сказала, що так. На питання працівника поліції чи чинили ви опір та казали, що не хочете цього, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомили, що так. А також повідомили, що батько їх тримав, ОСОБА_12 повідомила, що він завжди лягав на неї і їй тяжко було навіть дихати, ОСОБА_13 повідомила, що так само було. На запитання працівника поліції чи є у нього телефон та чи не знімав він ніколи на відео, ОСОБА_12 повідомила, що ніколи не знімав (т.2 а.с.61-64); (т.2 а.с.60);

- заявою ОСОБА_50 від 12.10.2024 про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду свого автомобіля «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1 з подальшим вилученням із нього необхідних елементів (т.1 а.с.160);

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , згідно якого власником автомобіля «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_50 (т.1 а.с.161);

- протоколом огляду місцевості від 12.10.2024 та фототаблицями до нього, згідно якого на відкритій ділянці місцевості, за координатами 48,9159364 і 36,3142130, було оглянуто автомобіль «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_50 , де зі слів малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її рідний батько ОСОБА_10 , починаючи з літа 2022 року по сьогоднішній день, час від часу, проти її волі, здійснював із нею статеві зносини у тому числі на задньому сидінні вказаного автомобіля, шляхом вагінального проникнення в її тіло, після чого здійснив сім'явиверження на заднє сидіння авто (т.1 а.с.162-164,165,166);

- заявою ОСОБА_50 від 12.10.2024 про добровільну видачу працівникам поліції мобільного телефону «Redmi Note 10S» ІМЕІ-1 № НОМЕР_3 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_4 , який належить її чоловіку, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.170);

- протоколом огляду місцевості від 12.10.2024, згідно якого на відкритій ділянці місцевості, за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_50 в присутності понятих, добровільно видала працівникам поліції телефон, у корпусі білого кольору, марки «Redmi Note 10S» ІМЕІ-1 № НОМЕР_3 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_4 , який належить її чоловіку, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.171-173,174);

- висновком судової комп'ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/121-24/31495-КТ від 08.11.2024, згідно якої серед вмісту явних даних пам?яті мобільного телефону Redmi Note 10S M2101K7BNY IMEI1: НОМЕР_3 IMEI2: НОМЕР_4 виявлено: 10864 графічних файлів у форматах *.jpg, *.png, *.gif, *.webp та графічні файли без розширення, вилучені з кешу мобільних застосунків, 45 відеофайлів у форматі *.mр4 та відеофайли без розширення, вилучені з кешу мобільних застосунків; виявлена інформація зведена в файли формату *.html; звіти з виявленими файлами додаються до висновку експерта на оптичному носії інформації у каталозі «ЗвітГрафічні-файли» та «ЗвітВідео-файли»; графічних та відеофайлів користувача в області видалених даних вмісту пам?яті мобільного телефону Redmi Note 10S M2101K7BNY IMEIl: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , не виявлено (т.1 а.с.176-179,180,182);

- протоколом огляду предмету від 15.11.2024, згідно якого старшим слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 було проведено огляд оптичного носія інформації, який додано до висновку експерта №CE-19/121-24/31495-КТ від 08.11.2024 за результатами судової комп?ютерно-технічної експертизи мобільного телефону марки Redmi Note 10S V2101K7BNY IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , яким користувався підозрюваний ОСОБА_10 , при огляді диску на службовому комп?ютері встановлено папку «Звіт», в якій маються дві папки: «Відео-файли» та «Графічні файли» від 08.11.2024. При відкритті папки Відео-файли знаходяться папки: files,icons,party photos,resources, thumbnails, файл з назвою: Firefox HTML Document (html).; при відкритті папки files знаходиться папка Video, яка має розмір 816 МБ (855 809 791 байт), містить 45 файлів, при огляді яких будь-якої корисної інформації щодо кримінального провадження не виявлено; при огляді папки thumbnails, яка має розмір 93,0 КБ (95 233 байт) та містить 44 файли скріншоти з відео, які знаходяться в папці Video; при відкритті папки «Графічні файли» від 08.11.2024 маються папки «files», «icons», «party photos », «resources», «thumbnails». В папці «files» знаходиться папка «Imege», в якій маються різноманітні зображення, в папці «icons» містяться файли формату png, в папці «thumbnails» маються різноманітні зображення; будь-якої корисної інформації щодо кримінального провадження не виявлено (т.1 а.с.183);

- заявою ОСОБА_50 від 12.10.2024 про добровільну згоду на проведення працівниками поліції слідчих дій на території її домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.135);

- протоколом огляду місця події від 12.10.2024 та фототаблицями до нього, згідно якого було оглянуто територію домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: будинок, подвір'я та сарай, під час проведення якого у будинку було виявлено та вилучено нижню білизну (труси), належну ОСОБА_13 і футболку, належну ОСОБА_12 (т.1 а.с.132-134,136,137,138,139,140,141,142);

- заявою ОСОБА_50 від 17.10.2024 про добровільну згоду на проведення слідчих дій на території домоволодіння, в будинку, за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.184);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.10.2024, за участю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_12 , законного представника ОСОБА_50 та психолога, в ході якого неповнолітня ОСОБА_12 в присутності законного представника ОСОБА_50 , у вільній і невимушеній обстановці, в умовах, які виключали можливість будь-якого впливу на неї, добровільно, детально і докладно розповіла та показала на місці, де, як та при яких обставинах неодноразово, без її згоди, між нею та її рідним батьком ОСОБА_10 , відбувалися статеві акти (зґвалтування), під час яких останній застосовував фізичне насильство до неї - тримав, лежав зверху, щоб вона не могла нічого зробити та відштовхнути його, а саме: влітку 2022 року на галявині у лісосмузі, праворуч від огороду; у дерев'яному сараї на подвір'ї, за їх місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з періодичністю три рази на місяць, починаючи з 2022 року по вересень 2024 року; на задньому сидінні автомобіля «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1 , коли вона їздила із батьком до магазину, після чого останній заїжджав неподалік с.Чернігівське Лозівського району, з періодичністю навесні 2023, влітку 2023 року і взимку 2023 та влітку 2024 року (т.1 а.с.185-188);

- переглянутим та відтвореним в судовому засіданні відеодиском з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 17.10.2024, в ході якого неповнолітня ОСОБА_12 в присутності законного представника ОСОБА_50 , у вільній і невимушеній обстановці, в умовах, які виключали можливість будь-якого впливу на неї, добровільно, детально і докладно розповіла та показала на місці, де, як та при яких обставинах неодноразово, без її згоди, між нею та її рідним батьком ОСОБА_10 , відбувалися статеві акти (зґвалтування), під час яких останній застосовував фізичне насильство до неї - тримав, лежав зверху, щоб вона не могла нічого зробити та відштовхнути його, а саме: влітку 2022 року на галявині у лісосмузі, праворуч від огороду; у дерев'яному сараї на подвір'ї, за їх місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з періодичністю три рази на місяць, починаючи з 2022 року по вересень 2024 року; на задньому сидінні автомобіля «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1 , коли вона їздила із батьком до магазину, після чого він заїжджав неподалік с.Чернігівське Лозівського району, з періодичністю навесні 2023, влітку 2023 року і взимку 2023 та влітку 2024 року (т.1 а.с.189);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.10.2024, за участю малолітньої потерпілої ОСОБА_13 , законного представника ОСОБА_50 та психолога, в ході якого малолітня ОСОБА_13 в присутності законного представника ОСОБА_50 , у вільній і невимушеній обстановці, в умовах, які виключали можливість будь-якого впливу на неї, добровільно, детально і докладно розповіла та показала на місці, де, як та при яких обставинах неодноразово, без її згоди, між нею та її рідним батьком ОСОБА_10 , відбувалися статеві акти (зґвалтування), під час яких останній застосовував фізичне насильство до неї - лежав зверху або нагинав її, на території домоволодіння, за місцем їх проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: вночі у гаражі, декілька разів восени у 2023 і 2024 році; в погребі, восени 2024 року; вночі у сараях, декілька разів в одному і найчастіше у іншому, в 2023 і 2024 році; на відкритій ділянці місцевості подвір'я за погребом, під час якого батько будив її і виводив на вулицю у вказане місце, з періодичністю влітку, навесні та восени 2024 року; у будинку, а саме два рази у коридорі в 2024 році, один раз на горищі, у 2023 році декілька разів у залі та декілька разів на ліжку у її кімнаті (т.1 а.с.190-194);

- переглянутим та відтвореним в судовому засіданні відеодиском з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 17.10.2024, в ході якого малолітня ОСОБА_13 в присутності законного представника ОСОБА_50 , у вільній і невимушеній обстановці, в умовах, які виключали можливість будь-якого впливу на неї, добровільно, детально і докладно розповіла та показала на місці, де, як та при яких обставинах неодноразово, без її згоди, між нею та її рідним батьком ОСОБА_10 , відбувалися статеві акти (зґвалтування), під час яких останній застосовував фізичне насильство до неї - лежав зверху або нагинав її, на території домоволодіння, за місцем їх проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: вночі у гаражі, декілька разів восени у 2023 і 2024 році; в погребі, восени 2024 року; вночі у сараях, декілька разів в одному і найчастіше у іншому, в 2023 і 2024 році; на відкритій ділянці місцевості подвір'я за погребом, під час якого батько будив її і виводив на вулицю у вказане місце, з періодичністю влітку, навесні та восени 2024 року; у будинку, а саме два рази у коридорі в 2024 році, один раз на горищі, у 2023 році декілька разів у залі та декілька разів на ліжку у її кімнаті (т.1 а.с.195);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 22.10.2024, згідно якого старшим слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, на підставі постанови прокурора Лозівської окружної прокуратури, у малолітньої ОСОБА_13 , 2012 року народження, в присутності законного представника ОСОБА_50 , понятих та медичної сестри, було відібрано зразки крові (т.1 а.с.203);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 22.10.2024, згідно якого старшим слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, на підставі постанови прокурора Лозівської окружної прокуратури, у малолітньої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в присутності законного представника ОСОБА_50 та понятих, було відібрано біологічні зразки слини (т.1 а.с.204);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 22.10.2024, згідно якого старшим слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, на підставі постанови прокурора Лозівської окружної прокуратури, у неповнолітньої ОСОБА_12 , 2008 року народження, в присутності законного представника ОСОБА_50 , понятих та медичної сестри, було відібрано зразки крові (т.1 а.с.206);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 22.10.2024, згідно якого старшим слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, на підставі постанови прокурора Лозівської окружної прокуратури, у неповнолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в присутності законного представника ОСОБА_50 та понятих, було відібрано біологічні зразки слини (т.1 а.с.205);

- заявою ОСОБА_50 від 22.10.2024 про добровільну згоду на проведення слідчих дій на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.210);

- протоколом додаткового огляду місця події від 22.10.2024, з фототаблицями до нього, в ході якого, за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: у залій кімнаті біля ліжка, тканинний чохол з перини із плямами, де на вказаній перині, зі слів неповнолітньої ОСОБА_13 , у неї відбувався статевий акт із батьком ОСОБА_10 та із ліжка на якому мається матрац, поверхню його тканини із плямами, де на вказаному матраці, зі слів неповнолітньої ОСОБА_13 , у неї відбувався статевий акт із батьком ОСОБА_10 (т.1 а.с.207-209,212,213,214,215,216,217);

- заявою ОСОБА_50 від 22.10.2024 про добровільну видачу працівникам поліції чохла з перини та поверхню частину з матрацу з ліжка її доньок ОСОБА_12 і ОСОБА_13 (т.1 а.с.210);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 24.10.2024, згідно якого старшим слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, на підставі постанови прокурора Лозівської окружної прокуратури, у підозрюваного ОСОБА_10 , 1981 року народження, в присутності понятих та медичної сестри, було відібрано зразки крові (т.1 а.с.221);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 24.10.2024, згідно якого старшим слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, на підставі постанови прокурора Лозівської окружної прокуратури, у підозрюваного ОСОБА_10 , 1981 року народження, в присутності понятих, було відібрано біологічні зразки слини (т.1 а.с.222);

- висновком судово-медичної експертизи зразків крові потерпілої ОСОБА_13 , 2012 року народження №14/3103-Дм/24 від 06.11.2024, згідно висновку якої, кров потерпілої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (т.1 а.с.224-225);

- висновком судово-медичної експертизи зразків крові потерпілої ОСОБА_12 , 2008 року народження №14/3102-Дм/24 від 06.11.2024, згідно висновку якої, кров потерпілої ОСОБА_12 , 2008 року народження, належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В (т.1 а.с.227-228);

- висновком судово-медичної експертизи трусів, що належать ОСОБА_13 №14/3104-Дм/24 від 08.11.2024, згідно висновку якої на трусах (об'єкти №1-4), що належать ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , морфологічним методом сперма не знайдена (т.1 а.с.230-231);

- висновком судово-медичної експертизи зразків крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №14/3202-Дм/24 від 04.11.2024, згідно висновку якої, група крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - А з ізогемаглютиніном анти-В (т.1 а.с.233-234);

- висновком судово-медичної експертизи сидіння автомобіля «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1 №14/3203-Дм/24 від 08.10.2024, згідно висновку якої: з метою виявлення сперматозоїдів в об'єктах №1-12 застосовувався морфологічний метод із забарвленням препаратів по Корен-Стокісу, згідно з Методичними рекомендаціями МОЗ України «Судово-медичне дослідження сперми, слини та інших виділень людини в слідах на речових доказах», Київ, 2011р, стр.7,8. Мікроскопія препаратів при збільшенні 10?40. При цьому в об'єктах №1-12, наявність сперматозоїдів не встановлено; у зв'язку з тим, що зазначеним вище способом сперматозоїди не були знайдені, проводилося дослідження в об'єктах №1-12 методом концентрованого вилучення по Серопяну А.К. , відповідно до зазначених вище Методичних рекомендацій (стор.8) і вказівкам, викладеним в спеціальній літературі ( Туманов А.К. «Основи судово-медичної експертизи речових доказів» «Медицина», 1975р. стор.№261-263); фіксація препаратів над полум'ям пальника, забарвлення препаратів проводилося 0,5% розчином еритрозина в аміаку. Мікроскопія препаратів при збільшенні 10?40; при дослідженні препаратів із зазначених об'єктів, сперматозоїди не виявлені (т.1 а.с.236-237);

- висновком судово-медичної експертизи тканинної поверхні матрацу №14/3205-Дм/24 від 25.11.2024, згідно якої: з метою виявлення сперматозоїдів в об'єктах №1-18 застосовувався морфологічний метод із забарвленням препаратів по Корен-Стокісу, згідно з Методичними рекомендаціями МОЗ України «Судово-медичне дослідження сперми, слини та інших виділень людини в слідах на в речових доказах», Київ, 2011р, стр.7,8. Мікроскопія препаратів при збільшенні 10х40. При цьому в об'єктах №1-18 сперматозоїди не знайдені; у зв?язку з тим, що зазначеним вище способом сперматозоїди не були знайдені, проводилося дослідження об?єктів №1-18 методом концентрованого вилучення по Серопяну А.К. , відповідно до зазначених вище Методичних рекомендацій (стор.8) і вказівкам, викладеним в спеціальній літературі ( Туманов А.К. «Основи судово-медичної експертизи речових доказів» «Медицина», 1975р. стор.№261-263); фіксація препаратів над полум?ям пальника, забарвлення препаратів проводилося 0,5% розчином еритрозина в аміаку; мікроскопія препаратів при збільшенні 10х40; при дослідженні препаратів із зазначених об'єктів сперматозоїди не виявлені (т.1 а.с.239-240);

- висновком судово-медичної експертизи наматрацника №14/3204-Дм/24 від 31.12.2024, згідно якої: згідно «Висновку експерта» №14/3202-Дм/22 від 04.11.2024р. відділення судово-медичної імунології ДСУ «Харківське ОБ СМЕ»: «Група крові ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - А з ізогемаглютиніном анти-В»; дослідженням зразка слини підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він є видільником властивого йому групового антигену А ізосерологічної системи АВО; на наматрацнику (об'єкти №21,39,40,42,43), вилученому в ході додаткового огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , морфологічним методом знайдені незначні сліди сперми без домішки крові, групову належність якої встановити не виявилось можливим у зв?язку з впливом предмета-носія; на цьому ж наматрацнику (об'єкт №38), знайдені дві головки сперматозоїдів. Групова належність не встановлювалась через дуже малу кількість матеріалу, необхідного для можливої подальшої молекулярно-генетичної експертизи; на вищевказаному наматрацнику (об'єкти №1-20,22-37,41,44), наявність сперми не встановлена (т.1 а.с.242-245);

- висновком судово-медичної експертизи неповнолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 №12-14/300-ЛЗ/24 від 12.10.2024, згідно якого в ході судово-медичної експертизи неповнолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (16 років) будь-яких видимих тілесних ушкоджень, в тому числі і в області зовнішніх статевих органів та промежини не виявлено; будь-яких тілесних ушкоджень, в тому числі і які б могли утворитися внаслідок насильницького розведення стегон в ході проведеної експертизи неповнолітньої ОСОБА_12 не виявлено; під час проведеної експертизи неповнолітньої ОСОБА_12 виявлені застарілі розриви дівочої пліви на 6,11 і 13 годинах умовного циферблату годинника, що загоїлися і мають строк утворення більше 3 тижнів до часу проведення огляду; враховуючи наявність застарілих розривів дівочої пліви, що загоїлися, можна припустити, що неповнолітня ОСОБА_12 могла раніше мати статеві зносини із введенням статевого члена до піхви, як вона на те вказала під час опитування; будь-яких ознак, які б свідчили про те, що у неповнолітньої ОСОБА_12 маються ознаки венеричної хвороби немає; будь-яких даних, які б свідчили про те, що неповнолітня ОСОБА_12 вагітна, не встановлено (т.1 а.с.144-145);

- свідоцтвом про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_5 видане Чернігівською сільською радою від 07.10.2008 (т.1 а.с.146);

- довідками поліклінічного відділення №1 КНП «Лозівське ТМО» Лозівської міської ради №502 від 15.10.2024, №409 від 16.10.2024, згідно яких, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (т.1 а.с.147,148);

- висновком судово-медичної експертизи неповнолітньої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 №12-14/299-ЛЗ/24 від 12.10.2024, згідно якого в ході судово-медичної експертизи малолітньої ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (12 років) будь-яких видимих тілесних ушкоджень, в тому числі і в області зовнішніх статевих органів та промежини не виявлено; будь-яких тілесних ушкоджень, в тому числі і які б могли утворитися внаслідок насильницького розведення стегон в ході проведеної експертизи малолітньої ОСОБА_13 не виявлено; під час проведеної експертизи малолітньої ОСОБА_13 виявлені застарілі розриви дівочої пліви на 3 і 9 годинах умовного циферблату годинника, що загоїлися і мають строк утворення більше 3 тижнів до часу проведення огляду; враховуючи наявність застарілих розривів дівочої пліви, що загоїлися, можна припустити, що малолітня ОСОБА_13 могла раніше мати статеві зносини із введенням статевого члена до піхви, як вона на те вказала під час опитування; будь-яких ознак, які б свідчили про те, що у малолітньої ОСОБА_13 маються ознаки венеричної хвороби немає; будь-яких даних, які б свідчили про те, що малолітня ОСОБА_13 вагітна, не встановлено (т.1 а.с.156-157);

- довідками поліклінічного відділення №1 КНП «Лозівське ТМО» Лозівської міської ради №673 від 15.10.2024, №408 від 16.10.2024, згідно яких, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (т.1 а.с.154,155);

- характеристикою КЗ «Слобідський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області» на ученицю 4 класу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якої остання була зарахована до третього класу КЗ «Слобідський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області» з 1 вересня 2020 року. Від початку навчання учениця зарекомендувала себе старанною, дисциплінованою, працелюбною, уважною, вихованою, доброю, товариською та чуйною дитиною. Вона добре і швидко влилася в колектив, мала багато друзів як у класі, так і за його межами. Кристина виявляла цілеспрямованість та інтерес до навчання, мала навчальні досягнення високого рівня. На уроках була уважною, активною, із задоволенням працювала в групах, парах, прагнула до лідерства. Діти поважали та прислуховувались до її думок. Проявляла самостійність в роботі, вчасно та старанно виконувала домашні завдання. До виконання громадських доручень ставилась сумлінно. Із задоволенням брала активну участь у громадському житті класу та ліцею. Навички самообслуговування сформовані на високому рівні. Мала охайний вигляд та була доглянутою. Була забезпечена всім необхідним шкільним приладдям та речами, які необхідні для навчання. Мама підтримувала зв?язок з класним керівником. В цілому, дівчинку можна охарактеризувати як енергійну та завжди усміхнену (т.1 а.с.197);

- характеристикою КЗ «Елітнянський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області» на ученицю 7-Б класу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якої ОСОБА_13 навчається у даному закладі з шостого класу. Під час навчання зарекомендувала себе як працелюбна учениця, яка швидко охоплює суть матеріалу та легко відтворює його. Володіє навчальним матеріалом на середньому та достатньому рівнях. Має довільну зорову і слухову пам'ять та виявляє образне мислення. Особливий нахил має до предметів гуманітарного циклу. Має добрий загальний розвиток, шкідливих звичок не має. Стримана, самостійна, врівноважена. Але не завжди охоче вступає в контакт з оточуючими. Багато уваги приділяє догляду за молодшими братами та сестрами та по господарству матері через що наявні пропуски уроки. Батьки не завжди виходять на зв?язок, не відвідують батьківські збори (т.1 а.с.196);

- характеристикою КЗ «Слобідський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області» на ученицю 8 класу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої остання поступила до КЗ «Слобідський ліцей Вільхівської сільської ради» у 2020 році. ОСОБА_12 зростає у повній, багатодітній родині. Як і кожен член сім?ї, вона має свої обов'язки, які спонукають її відчувати себе корисною. Щодо особистісних характеристик учениці, ОСОБА_12 не завжди впевнена у власних силах, має бажання отримувати нові знання, вчитися. Вона добре подумає перед тим, як сказати щось уголос, і ніколи не викрикуватиме перше, що прийде на згадку, не впевнившись, що таке твердження є, найімовірніше, правильною відповіддю. Варто особливо відзначити її кмітливість та розвинене абстрактне мислення. ОСОБА_12 проявила себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна учениця. Володіє учбовим матеріалом на достатньому рівні. Виявляє зацікавленість до навчання. Має задовільну змішану пам?ять, добре запам?ятовує учбовий матеріал. ОСОБА_12 доволі спокійна та врівноважена. За нею не помічено безглуздих витівок. Чітко усвідомлюючи важливість навчання у всіх його сферах, ОСОБА_12 в цьому навчальному році майже перестала відвідувати уроки. Стосовно ретельності та вчасності виконання шкільних завдань раніше зауважень не виникало. Учениця завжди виконувала все, як належить. В цьому ж начальному році вона майже не виконує домашні завдання. ОСОБА_12 завжди виявляла повагу, слухняність та уважність до критики. В школу ОСОБА_12 ходила охайна та мала все необхідне для навчання. В їдальні вона харчувалась безкоштовно. Та документи мама робила із запізненням. Мама приймала участь в шкільному житті дівчинки. Батько - ні (т.1 а.с.199);

- характеристиками КЗ «Елітнянський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області» на ученицю 10-Б класу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої ОСОБА_12 навчається у КЗ «Елітнянський ліцей» з 1 вересня 2023 року. До цього навчався у Комунальному закладі «Слобідський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області». Під час навчання демонструє середній рівень навчальних досягнень. Це здібна учениця, яка проявляє особливий інтерес до української мови, історії, географії та мистецтва. Короткострокова пам?ять працює добре, а для довгострокового запам?ятовування потрібно більше повторень, прикладів та наочності. Логічне мислення знаходиться на середньому рівні. Чітко та гарно формулює свої думки як на усному, так і письмовому рівні. ОСОБА_12 спокійна, доброзичлива, врівноважена та чесна, відкрита до спілкування, але, водночас, сором?язлива. Правила поведінки та дисципліни не порушує. Конфліктних ситуацій за участі ОСОБА_12 жодного разу не виникало. Користується повагою в учительському колективі та серед однокласників. До дорослих ставиться ввічливо, прислухається до порад. ОСОБА_12 рідко приймала активну участь у виховних заходах та командних проєктах. Шкідливих звичок не має. Батьки не цікавилися життям школи та класу, уникали спілкування з вчителями та класним керівником, пояснюючи це зайнятістю через велику кількість дітей або поганим мобільним зв?язком та інтернетом. Спілкування відбувалося з мамою, батько на зв?язок жодного разу не виходив (т.1 а.с.198);

- табелем учениці 9-Б класу КЗ «Елітнянський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області» ОСОБА_12 , яка рішенням педагогічної ради від 07.06.2024 №6 була переведена до 10 класу (т.1 а.с.200);

- табелем учениці 6-Б класу КЗ «Елітнянський ліцей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області» ОСОБА_13 , яка рішенням педагогічної ради від 31.05.2024 №5 була переведена на наступний рік (т.1 а.с.201);

- актом обстеження умов проживання від 12.10.2024, згідно якого, на підставі повідомлення про вчинення сексуального насильства, для з'ясування обставин, спеціалістами служби у справах дітей міської ради спільно представниками структур, причетних до роботи з дітьми, було обстежено умови проживання за адресою: АДРЕСА_1 . З'ясовано, що за даною адресою проживають: мати ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років; батько ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює на СТО, без укладання трудового договору; доньки: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та бабуся ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_8 яка є пенсіонеркою. Вихованням дітей займається мати та бабуся, батько зловживає спиртними напоями, вчиняє домашнє насильство (сексуальне, фізичне та психологічне). За вказаною адресою створені задовільні умови для проживання та виховання дітей. Є потреба у заміні вікон, придбання ліжок та столів для навчання (т.1 а.с.202);

- висновком за результатами проведення судово-психологічної експертизи №1111 від 03.12.2024, згідно якого: індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є нормативний для раннього юнацького віку рівень розвитку в когнітивній та емоційно-вольовій сферах; соціально зумовлена затримка особистісного розвитку, яка виражається у обмеженій сформованості комунікативних навичок, пасивній поведінці у соціальних ситуаціях, недостатній впевненості у собі, зниженій здатності до самостійного прийняття рішень. Для потерпілої характерними є невисокий рівень самооцінки, високий рівень тривоги, замкненість у собі, прагнення до уникнення конфліктних ситуацій, труднощі у побудові міжособистісних стосунків. Вираженими є почуття страху, негативні емоційні переживання, дискомфорт, психологічні механізми захисту (уникнення). Актуальними незадоволеними є потреби у безпеці, емоційному прийнятті, підтримці, співчутті та турботі, наявні утруднення під час вираження та опису своїх емоцій, переживань; з урахуванням нормативного когнітивного, емоційно-вольового розвитку, соціально зумовленого відставання у сфері особистісного розвитку, індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відсутності схильності потерпілої до надмірного фантазування, остання здатна до правильного сприймання та подальшого відтворення подій, які мають значення у кримінальному провадженні, наявні ознаки розуміння ОСОБА_12 сексуального та соціального характеру вчинюваних стосовно неї дій. Неповнота розуміння потерпілою сутності морального характеру вчинюваних щодо неї дій зумовлює обмеження можливості чинити їм опір; обставини, пов?язані з вчиненням сексуального спрямованих дій, які є предметом дослідження у кримінальному, провадженні, є психотравмувальними для ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Психотравмувальний вплив на ОСОБА_12 полягає у емоційному витісненні зі свідомості потерпілої батька із родинного кола, формуванні емоційного відчуження, тривоги, призводить до руйнування базової довіри до близьких, надає досвід зневажливого споживацького ставлення до тіла дівчини, як до об?єкту задоволення сексуального потягу чоловіка й нехтування почуттями і відчуттями потерпілої, такий досвід є передумовою для формування негативних соціальних установок щодо чоловіків і стосунків з ними та є травмою розвитку; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не схильна до надмірного фантазування та підвищеного впливу з боку оточення (т.2 а.с.1-17);

- висновком за результатами проведення судово-психологічної експертизи №1112 від 25.11.2024, згідно якого: індивідуально-психологічними особливостями ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є нормативний для підліткового віку рівень розвитку в когнітивній та емоційно-вольовій сферах. Наявне соціально зумовлене відставання у сфері розвитку особистості. Для ОСОБА_13 характерна виражена тривога, переважання мотивації уникання неуспіху, невпевненість у собі, сором'язливість, низький рівень самооцінки, емоційна вразливість, потреба у теплому спілкуванні, підтримці та безпеці, напружений емоційний стан, втома від конфліктів, прагнення уникати емоційно негативних ситуацій; з урахуванням нормативного когнітивного, емоційно-вольового розвитку, соціально зумовленого відставання у особистісному розвитку, індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відсутності схильності потерпілої до надмірного фантазування, остання здатна до правильного сприймання та подальшого відтворення подій, які мають значення у кримінальному провадженні, неповнота розуміння ОСОБА_13 сутності соціального, морального та сексуального характеру вчинюваних щодо неї дій зумовлює обмеження можливості чинити їм опір; обставини, пов?язані з вчиненням сексуального спрямованих дій, що є предметом дослідження у кримінальному провадженні, є психотравмувальними для ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Психотравмувальний вплив на потерпілу ОСОБА_13 полягає у формуванні емоційного відчуження, тривоги, призводить до руйнування базової довіри до близьких, надає досвід зневажливого споживацького ставлення до тіла дівчини, як до об?єкту задоволення сексуального потягу чоловіка й нехтування почуттями і відчуттями потерпілої. Такий досвід є передумовою для формування негативних соціальних установок щодо чоловіків і стосунків з ними; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не схильна до надмірного фантазування та підвищеного впливу з боку оточення (т.2 а.с.20-35);

- амбулаторною комісійної судово-психіатричною експертизою №899 від 30.12.2024, згідно висновку якої ОСОБА_10 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними; у періоди часу, яким відповідають правопорушення, ОСОБА_10 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_10 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.67-69);

- судово-психологічною експертизою у справі №629/153/25 за кримінальним провадженням №12024221110001140 від 14.05.2025, згідно висновку якої: в ході психологічного дослідження з використанням комп?ютерного поліграфа у громадянина ОСОБА_10 виявляються значущі реакції, які свідчать про те, що він вчиняв розпутні дії - сексуального характеру у відношенні до своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період часу із початку березня 2022 та по початок жовтня 2024, але не пізніше 12.10.2024; в ході психологічного дослідження з використанням комп?ютерного поліграфа у громадянина ОСОБА_10 виявляються значущі реакції, які свідчать про те, що він вчиняв дії сексуального характеру з застосуванням фізичної сили (у тому числі статевий акт з вагінальним проникненням в тіло малолітньої з використанням своїх геніталій без добровільної згоди потерпілої) у відношенні до своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період часу із початку березня 2022 та по початок жовтня 2024, але не пізніше 12.10.2024; в ході психологічного дослідження з використанням комп?ютерного поліграфа у громадянина ОСОБА_10 виявляються значущі реакції, які свідчать про те, що він вчиняв розпутні дії сексуального характеру у відношенні до своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з літа 2023 та по початок жовтня 2024, але не пізніше 12.10.2024; в ході психологічного дослідження з використанням комп?ютерного поліграфа у громадянина ОСОБА_10 виявляються значущі реакції, які свідчать про те, що він вчиняв дії сексуального характеру з застосуванням фізичної сили (у тому числі статевий акт з вагінальним проникненням в тіло малолітньої з використанням своїх геніталій без добровільної згоди потерпілої) у відношенні до своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з літа 2023 та по початок жовтня 2024, але не пізніше 12.10.2024 (т.2 а.с.210-254);

- заявою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про добровільну згоду на проведення психологічного дослідження/опитування з використанням комп'ютерного поліграфа від 01.05.2025, згідно якого ОСОБА_10 був ознайомлений із метою, основними правилами, процесом проведення психологічного дослідження/опитування з використанням комп'ютерного поліграфа, розуміє суть його проведення, ознайомлений з питаннями, які йому будуть поставлені в процесі його проведення, надав добровільну згоду на його проведення; з зазначенням, що після закінчення процедури дослідження з використанням поліграфа він заявляє, що не має претензій до поліграфолога, який проводив дослідження. Він підтверджую, що під час дослідження стосовно нього не примушування чи дій, які утискають його права й гідність використовувалося жодних засобів насильства, примушування чи дій, які утискають його права і гідність (т.2 а.с.255).

Суд бере до уваги, що встановлення особливостей психічної діяльності та таких її проявів в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, можуть з'ясовуватися шляхом призначення та проведення судової психологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа з метою отримання орієнтувальної інформації, оскільки результати перевірок на поліграфі мають в процесі доказування орієнтовне, а не доказове значення, а висновки мають ознаки вірогідності.

Участь особи в проведенні психофізіологічного дослідження з використанням комп'ютерного поліграфа має бути добровільною та добровільна участь такої особи має бути належним чином підтверджена.

Виходячи зі змісту частини 2 статті 28 Конституції України, яка закріплює норму, відповідно до якої, жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам, відповідні опитування, як різновид медико-психологічних дослідів, можуть проводитися тільки за наявності згоди особи, яка їх проходитиме.

За клопотанням обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_11 була призначена судов-психологічна експертиза з використанням поліграфа.

Суд враховує правові позиції викладені ККС ВС у своїх рішеннях (ухвала від 03.10.2023 у справі №404/6515/19, провадження №51-5236 ск23; постанова від 06.07.2022 у справі №753/13988/16-к, провадження №51-5667 км21) згідно яких, інформація, отримана в результаті проведення судово-психологічної експертизи з використанням поліграфа є не прямим доказом і підтверджує лише суб'єктивну значущість конкретних стимулів, які можуть вказувати на наявність приховуваної інформації про обставини злочину або на щирість відповідей на поставлені запитання, тому суд надає оцінку досліджених безпосередньо показань у ході судового розгляду в нарадчій кімнаті у сукупності з іншими доказами у справі.

Оскільки експерту були надані усі необхідні дані для проведення експертизи в тому числі матеріали кримінальної справи, усі відповіді на поставлені питання, відповідно до пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення є повними, узгоджуються та відповідають фактичним даним, висновок узгоджується з матеріалами справи, тому, зважаючи на наявність інших прямих доказів причетності обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень щодо малолітніх потерпілих ОСОБА_12 2008 р.н. та ОСОБА_13 2012 р.н., береться до уваги та враховується в сукупності з іншими доказами.

- речовими доказами: трусами жіночими, які належать ОСОБА_13 та кофтою, яка належить ОСОБА_12 , заднім шкіряним сидінням чорного кольору з автомобілю марки PEUGEOT, р.н. НОМЕР_6 , яке належить ОСОБА_58 , мобільним телефоном марки Redmi Note 10 S, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , яким користувався ОСОБА_10 та тканинним чохлом з перини з плямами, тканинною поверхнею матрацу з ліжка дитячої кімнати; DVD-R диском з відеоматеріалами з нагрудного відео реєстратора (бодікамери) від 11.10.2024 та 12.10.2024 поліцейських, які здійснювали виїзд в ніч з 11.10.2024 на 12.10.2024 в с. Чернігівське Лозівського району Харківської області за повідомленням ОСОБА_59 (т.1 а.с.167-168,218-219, т.2 а.с.65-66).

VІІ.Висновки суду

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в їх сукупності, визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають, а тому з їх урахуванням, на підставі аналізу цих доказів суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.

Твердження обвинуваченого та його захисника про непричетність обвинуваченого до злочинів і його виправдання з цих підстав, не визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_10 та його свідчення, які різняться протягом судового розгляду, в частині його непричетності до зґвалтувань своїх дітей, не знайшли свого підтвердження і суд розцінює їх, як спосіб захисту з метою ввести суд в оману і уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

З огляду на викладене, колегія суддів також критично оцінює показання обвинуваченого щодо «оговорювання» його потерпілими та свідками, оскільки вважає, що так побудована лінія захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкриміновані злочини та є неправдивою.

Судова колегія зазначає, що показання обвинуваченого ОСОБА_10 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а навпаки спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, у тому числі відповідними експертизами, показами малолітніх/неповнолітніх потерпілих, свідків, які є послідовними та узгоджуються між собою.

При цьому жодні докази стороною захисту під час судового розгляду не надавалися, клопотань про дослідження інших доказів від учасників провадження не надходило.

Суд не вбачає жодних підстав для визнання показань малолітніх/неповнолітніх потерпілих надуманими, неправдивими чи неналежними, оскільки з висновків судово-психологічних експертиз №1111 від 03.12.2024 та №1112 від 25.11.2024 слідує, що потерпілі не схильні до надмірного фантазування, останні здатні до правильного сприймання та подальшого відтворення подій, які мають значення у кримінальному провадженні, наявні ознаки розуміння ОСОБА_12 сексуального та соціального характеру вчинюваних стосовно неї дій, неповнота розуміння потерпілою сутності морального характеру вчинюваних щодо неї дій зумовлює обмеження можливості чинити їм опір; неповнота розуміння ОСОБА_13 сутності соціального, морального та сексуального характеру вчинюваних щодо неї дій зумовлює обмеження можливості чинити їм опір; будь-якого впливу на малолітніх потерпілих, який би призвів до перекручення їх показів судом не встановлено.

Таким чином, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, керуючись ст.129 Конституції України, ст.17,22,23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 за висунутим йому обвинуваченням.

VІІІ. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Згідно роз'яснень, викладених в п.1 абз.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», потерпілою особою від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб'єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Колегія суддів виходить також з того, що ст.ст.2,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477 від 23.02.06 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов'язкове джерело права.

Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, норми Конституції України, національного законодавства, в тому числі і кримінально процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ. Пріоритетність та загальна значущість норм Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» та практики ЄСПЛ закріплена і в принципі законності, визначеному в ст.9 КПК України в редакції 2012 року, за якою положення відповідного міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України є обов'язковими, кримінально - процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Згідно зі ст.2 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», право кожного громадянина на життя охороняється законом.

Відповідно до ст.3,27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Так, на батьків покладається основна відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, тощо (ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.150 СК України).

Одночасно, чинним законодавством України дитині гарантується право на захист від усіх форм насильства, батьки зобов'язані поважати дитину, забороняється фізичні покарання дитини батьками, які принижують людську гідність дитини (ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», ст.150 СК України).

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991 встановлює, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Відповідно до ст.17,19 зазначеної Конвенції, жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.

Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.

Законодавець забезпечує охорону та статеву недоторканість особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.

Норма ст.152 КК України забороняє вчиняти будь-які дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло потерпілої особи, яка не досягла 14 років, з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, незалежно від її добровільної згоди.

При постановленні вироку колегія суддів враховує, що зґвалтування та вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла чотирнадцятирічного віку є одними із небезпечних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності, оскільки заподіює шкоду здоров'ю малолітньої дитини, негативно впливає на її нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток.

Стаття 52 Конституції України зазначає, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом. Конвенція про права дитини вважає завданням кожної держави надати дитині такий захист і піклування, які необхідні для її гаразду, захистити дитину від усіх форм дискримінації або покарання, фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, недбалого і брутального поводження та експлуатації, забезпечити їй здоровий розвиток тощо.

Правова концепція доведення вини особи «поза розумним сумнівом» сформульована та обґрунтована у рішеннях ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини», «Кобець проти України» від 14.02.08 року, «Козинець проти України» від 06.12.17 року та ін.. За цією концепцією сукупність зібраних слідством та безпосередньо досліджених судом доказів з додержанням критеріїв їх належності, допустимості, достатності, виваженості та взаємозв'язку між собою з урахуванням особливостей національного кримінального та кримінально-процесуального закону повинна відповідати загальним принципам права особи на справедливий суд, закріпленим в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сам процес та результат доведення вини особи має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Враховуючи вищевикладене, наведені стороною захисту доводи спростовуються доказами, які є належними, допустимими, та які оцінено судом з точки зору достовірності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності, та які, з урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та висунутих на свій захист непослідовних версій обвинуваченого, що не узгоджувалися із вказаними доказами, дозволили суду встановити винуватість ОСОБА_10 відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Оцінивши надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, розглядаючи кримінальне провадження з дотриманням положень ст.337 КПК України, колегія суддів, всебічно, повно й неупереджено, дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, вищезазначені безпосередньо досліджені докази, вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч.3 ст.152 КК України, а саме: вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо неповнолітньої особи, вчинені повторно;

- ч.4 ст.152 КК України, а саме: вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років не залежно від її добровільної згоди;

- ч.6 ст.152 КК України, а саме: вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років не залежно від її добровільної згоди, вчинені повторно.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим у справі.

ІХ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_10 , судом не встановлено.

Судом встановлена наявність обставини, передбаченої ст.67 КК України, яка обтяжує покарання ОСОБА_10 а саме: вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Колегія суддів виходить з того, що суд розглядаючи справу в межах пред'явленого обвинувачення та встановивши, що така кваліфікуюча ознака прямо не зазначалась в обвинуваченні але обвинувальний акт містить на неї посилання у кожному епізоді, тому вважає за необхідне визнати цю обставину як обтяжуючою покарання.

Колегія суддів бере до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який раніше був неодноразово судимий вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.03.2005 за ст.186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки; вироком Зміївського районного суду Харківської області від 14.11.2011 за ст.121 ч.1,71 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 04.02.2016 за відбуттям строку покарання, судимості зняті і погашені в установленому законом порядку, є вдівцем, має неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не працює, має постійте місце проживання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 29.09.2004 перебував на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання алкоголю з шкідливими наслідками, лікування не потребував, згідно відомостей ФАПу фельдшера від 16.01.2008 був знятий із обліку у зв'язку із засудженням до позбавлення волі на 7 років (т.2 а.с.93,94,95,96,97,98-99).

Х. Мотиви суду при призначенні покарання.

Пунктом 3 ч.1 ст.65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Вимогами ч.2 ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові в справі №758/5744/17 від 24.01.2022, в яких Верховний Суд зауважив, що згідно статті 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

За таких обставин, призначаючи покарання ОСОБА_10 колегія суддів виходить з положень ст.50,65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжкими злочинами (ч.ч.3,4,6 ст.152 КК України) та посягнули на статеву свободу та статеву недоторканість малолітніх/неповнолітніх осіб, що вказані злочини становлять високу суспільну небезпеку, виключну їх аморальність та цинічність по відношенню батька до своїх дітей, які відбувалися тривалий час та систематично, тривале психологічне і застосування фізичного насильства над ними, а також те, що вчинені ним злочини грубо принизили гідність потерпілих та заподіяли їм психологічну травму, яка перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з протиправними діями з боку ОСОБА_10 , який є їх рідним батьком, відсутність пом'якшуючих обставин та наявність обставини обтяжуючої покарання, дані про особу винного, його відношення до вчинених злочинів, невизнання ОСОБА_10 вини свідчить про відсутність, як усвідомлення ним наслідків своїх діянь, так і каяття у вчиненому щодо власних рідних доньок; офіційно не працює, не має офіційних джерел доходу, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, тяжкість наслідків, які настали для його рідних дітей у вигляді психологічної травми, внаслідок пережитих травмувальних подій, які можуть негативно проявитися у майбутньому житті дітей, необхідність їх тривалої психологічної реабілітації; у зв'язку із чим для досягнення цілей покарання, виправлення обвинуваченого можливе виключно за умови його ізоляції від суспільства, у виді позбавлення волі, і саме таке покарання буде достатнім для досягнення мети покарання.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України до обвинуваченого, або його виправдання, колегія суддів не знаходить, у зв'язку з відсутністю для цього передумов, а застосування таких положень Закону буде явно несправедливим через м'якість покарання.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 2 лютого 2021 року у справі №361/7311/19.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09 червня 2005 року; «Фрізен проти росії» від 24 березня 2005 року; «Ісмайлова проти росії» від 29 листопада 2007 року).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім, недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.

ХІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.10.2024 ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», який продовжувався в ході розгляду в суді при розгляді даного кримінального провадження.

Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, а також те, що ризики, не змінилися, не зменшилися та не втратили свою актуальність, запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований щодо ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з 12.10.2024, згідно ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Зарахувати ОСОБА_10 в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою, відповідно до ст.72 КК України з 12.10.2024 по день набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, судові витрати за проведені судові експертизи необхідно стягнути з ОСОБА_10 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч.4 ст.174 КПК України).

Ухвалами слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.10.2024 та від 22.10.2024 накладено арешт на речові докази по справі, а саме: труси жіночі, які належать ОСОБА_13 та кофту, яка належать ОСОБА_12 , заднє шкіряне сидіння чорного кольору з автомобілю марки PEUGEOT, р.н. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_58 , мобільний телефон марки Redmi Note 10 S, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , яким користувався ОСОБА_10 та тканинний чохол з перини з плямами, тканинну поверхню матрацу з ліжка дитячої кімнати.

Відповідно до закону України №409-IX від 19 грудня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи», Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи - автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку.

До Реєстру вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, кримінального правопорушення, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду.

Відповідно до ч.5 ст.6-1 КВК України, інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили.

Вимогами п.2 частини четвертої статті 374 КПК України закріплено, що у резолютивній частині вироку, поряд з іншим, зазначається рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Таким чином, колегія суддів враховує вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи» від 19 грудня 2019 року №409-IX, яким запроваджено в дію Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, керуючись ст. 374 КПК України, вважає за необхідне включити інформацію про ОСОБА_10 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.100,124,370,371,373,374,376,392-395 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Визнати ОСОБА_10 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.152 ч.3,152 ч.4,152 ч.6 КК України та призначити покарання:

- за ч.3 ст.152 КК України у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі;

- за ч.4 ст.152 КК України у виді 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі;

- за ч.6 ст.152 КК України у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_10 , остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_10 - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 , обчислювати з 12.10.2024, згідно ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь держави витрати за проведення Полтавським відділенням Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса» судово-психологічних експертиз №1111 від 03.12.2024 та №1112 від 25.11.2024 в загальній сумі 49223,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь держави витрати за проведення Харківським науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром комп'ютерно-технічної експертизи №СЕ-19/121-24/31495-КТ від 08.11.2024 в сумі 8356,95 грн., перерахувавши їх на р/рUA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Стягнути з ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь держави витрати за проведення Дніпровським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України судової психологічної експертизи №921-25 від 14.05.2025 в сумі 33926,40 грн., перерахувавши їх на р/рUA438999980313020115000004569, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), отримувач платежу ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Речові докази: труси жіночі, які належать ОСОБА_13 та кофту, яка належить ОСОБА_12 , тканинний чохол з перини з плямами, тканинну поверхню матрацу з ліжка дитячої кімнати - знищити; заднє шкіряне сидіння чорного кольору з автомобілю марки PEUGEOT, р.н. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_50 -повернути власнику; мобільний телефон марки Redmi Note 10 S, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , яким користувався ОСОБА_10 - повернути власнику; DVD-R диск з нагрудного відео реєстратора (бодікамери) від 11.10.2024 та 12.10.2024 - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалами слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.10.2024 та від 22.10.2024 на речові докази по справі, а саме: труси жіночі, які належать ОСОБА_13 та кофту, яка належить ОСОБА_12 , заднє шкіряне сидіння чорного кольору з автомобілю марки PEUGEOT, р.н. НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_58 , мобільний телефон марки Redmi Note 10 S, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , яким користувався ОСОБА_10 та тканинний чохол з перини з плямами, тканинну поверхню матрацу з ліжка дитячої кімнати - скасувати.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК України, ст.6-1 КВК України, внести інформацію до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, про обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Попередній документ

128982827

Наступний документ

128982829

Інформація про рішення:

№ рішення:	128982828
№ справи:	629/153/25
Дата рішення:	21.07.2025
Дата публікації:	24.07.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (28.10.2025)
Дата надходження:	28.08.2025
Предмет позову:	-

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

09.01.2025 11:30	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
11.02.2025 12:00	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
04.03.2025 14:00	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
06.03.2025 10:30	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
14.03.2025 10:30	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
26.03.2025 10:30	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
14.05.2025 11:30	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
02.07.2025 11:30	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
09.07.2025 11:15	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
16.07.2025 15:10	Лозівський міськрайонний суд Харківської області
27.10.2025 12:00	Харківський апеляційний суд