Справа № 642/3549/25
Провадження № 3/642/1003/25
Іменем України
14.07.25 м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції Департамент патрульної поліції в Харківській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
До Холодногірського районного суду м. Харкова повторно надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 357514 від 10.06.2025, 03 червня 2025 о 17:00:08 в м. Харкові по вул. Євена Котляра, 11 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Mitsubishi Lancer ном. знак НОМЕР_2 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ», що підтверджується висновком 1294 від 10.06.2025.
Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 357514 від 10.06.2025.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні представник правопорушника - адвокат Хараїм О.В. зазначила, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_2 . На усіх наявних у матеріалах справи відеозаписах автомобіль Mitsubishi Lancer ном. знак НОМЕР_2 стоїть на узбіччі дороги протягом усього часу зйомки. Також не відео не зафіксовано, що двигун у автомобіля працює, також відсутні будь-які свідків того, що ОСОБА_1 щойно приїхав і зупинився. Таким чином, з наданих відеоматеріалів, вбачається відсутність доказів безпосередньо самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом , а також моменту його зупинки, що у свою чергу спростовує факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначила, що ОСОБА_1 не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не здійснював керування транспортним засобом, а тому не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, адвокат звернула увагу суду, що на ОСОБА_1 03.06.2025 було складено постанову серії ЕНА №4883959, що 03.06.2025 о 17:00 водій керуючи ТЗ не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п.8.4.в ПДР - порушення вимог заборонних знаків». Отже, постанова серії ЕНА № 4883959 від 03.06.2024 також підтверджує, що автомобіль Mitsubishi Lancer ном. знак НОМЕР_2 не перебував у стані руху.
Згідно з фабулою у протоколі серії ЕПР 1 № 357514 від 10.06.2025, подія керування ОСОБА_1 автомобіля з ознаками наркотичного сп'яніння мала місце - 03 червня 2025 року. Разом з тим, з протоколу вбачається, що протокол було складено лише - 10 квітня 2025 року, тобто через 7 днів з дати інкримінованого правопорушення. Чинним законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у побідних справах, у зв'язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності. Отже, вказані обставини є грубим порушенням при оформленні адміністративних матеріалів та вказують на недопустимість протоколу серії ЕПР 1 № 357514 від 10.06.2025 у якості доказу вини ОСОБА_1 .
Адвокат Хараїм О.В. звернула увагу суду на те, що 10.06.2025 під час складання протоколу інспектором національної поліції Панкову М.С. не було надано можливості надати свої пояснення та отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Тобто, з наявного відеозапису в матеріалах справи вбачається, що жодні ознаки сп'яніння в ОСОБА_1 не встановлювали, а вимога про проходження огляду на стан сп'яніння була вмотивована наявністю інформації в базі «Армор» про минуле складання матеріалів за ст. 130 КУпАП. Також, у матеріалах справи міститься рапорт від 03.06.2025 складений інспектором поліції Катериною Кравченко, де зазначено, що у ОСОБА_1 було виявлено «неприродна блідість, підвищена жвавість мови, розширені зіниці ока, які не реагують на світло». Однак, таке твердження інспектора патрульної поліції, по-перше є надуманим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки із пояснень підзахисного та наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що він на протязі усього часу спілкування із працівником патрульної поліції, поводить себе спокійно, координація рухів та мови у нього не порушена, пальці його рук не тремтять та він має цілком природне забарвлення шкіряного покриву, неприродна блідість він не має, підвищена жвавість мови відсутня. По-друге, як вбачається із наданого суду відеозапису, працівники поліції на місці подій, які викладенні в протоколі, не здійснювали перевірку реагування зіниць ОСОБА_1 на світло наведене свідчить про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 та Порядку № 1103 від 17.12.2008, які за відсутності передбачених законом підстав поклали на особу обов'язок проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння.» По-третє, щодо можливого почервоніння очей ОСОБА_1 повідомляє, що він має захворювання очей - алергічний кон'юнктивіт, що підтверджується довідкою КЗОЗ «Харківська міська лікарня № 14 ім. проф. Л.Л. Гішмана» від 25.06.2025. Вказані обставини свідчать про безпідставність направлення на огляд мого підзахисного, оскільки встановлений порядок огляд не передбачає таких підстав для направлення на огляд водія як наявність інформації в інформаційних базах даних.
Крім того, як зауважила адвокат огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений поза межами 2 (двох) годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а тому результати проведеного огляду в силу положень ч. ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП є недійсними.
Працівники поліції під час виконання своїх службових обов'язків порушили вимоги інструкції № 1026, оскільки неодноразово примусово вимикали відеореєстратори, а також не зафіксували всі обставини події, зокрема: на відеозаписах не зафіксовано всього процесу спілкування співробітників поліції з ОСОБА_1 та всього процесу оформлення адміністративних матеріалів, зокрема проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, що свідчить про істотне порушення вимог Інструкції від 18.12.2018 року №1026 та недопустимість відеофайлів нагрудних камер працівників поліції у якості доказу.
Крім того, адвокат Хараїм О.В. у судовому засіданні зазначила, що відповідно до п.20 Інструкції №1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі , а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Однак, як вбачається із п.7 Висновку, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений 03.06.2025 у той же час, п.1 Висновку свідчить про те, що він був складений 10.06.2025, тобто через 7 (сім) днів після проведеного огляду.
Вважає, що результати огляду на стан сп'яніння, проведеного відносно ОСОБА_1 згідно з висновком КНП ХОР «ОКНД»№1294 від 10.06.2025 вважаються недійсними в силу положень ч.5 ст.266 КУпАП та п.22 Інструкції.
Зважаючи на ту обставину, що Висновок № 1294 від 10.06.2025 був складений не безпосередньо після огляду на стан сп'яніння, даний висновок є очевидно недопустимим, що тягне за собою неможливість його врахування та дослідження при визнанні винуватості особи.
Сторона захисту вважає, що рапорт від 03.06.2025, складений співробітницею поліції Катериною Кравченко не може бути визнаний судом, як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки у розумінні ст. 251 КУпАП, рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і належить до внутрішніх документів МВС України.
Також, адвокатом зазначалося, що матеріали справи містять жодних доказів, які б підтверджували відсторонення особи від керування транспортним засобом, що свідчить про формальне складення протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 та ставить під сумнів законність дій працівників поліції та викладені у протоколі обставини.
Враховуючи викладене, просила провадження у справі № 642/3549/25 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, підтримав заперечення адвоката.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, оглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255цього Кодексу.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17грудня 2008 року за №1103 (далі Порядок).
Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При цьому, ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735).
За такого наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.
Як ст.266 КУпАП, так і Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачають проведення огляду на стан сп'яніння як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і лікарем у визначеному закладі охорони здоров'я.
Проте, Інструкція, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Так, згідно пункту12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 Розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп'яніння.
А відповідно до положень п.7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп'яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов'язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп'яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду роз'яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли автомобіль почав рухатись.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції , а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що 03 червня 2025 о 17:00:08 в м. Харкові по вул. Євена Котляра, 11 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Mitsubishi Lancer ном. знак НОМЕР_2 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ», що підтверджується висновком 1294 від 10.06.2025.
Дії водія співробітниками УПП в м. Харкові правопорушення ним п.п.2.9А ПДР України кваліфіковані вірно, так як згідно з п.2.9А ПДР - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом. Зокрема відомостями із:
-даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №357514 від 10.06.2025;
-відеозаписом з боді-камери, на якому зображені події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1294 від 10.06.2025 згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди);
- повідомленням про запрошення до підрозділу поліції для розгляду вчиненого адміністративного правопорушення, в якому вказана дата та місце прибуття для розгляду справи, яке ОСОБА_1 підписав, однак на розгляд справи не з'явився;
-рапортом.
Відповідно до довідки інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП ст.лейтенанта поліції Юлії Танцур, гр. ОСОБА_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 28.10.2008.
Оцінюючи надані докази та заперечення представників правопорушника щодо факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 судом було встановлено наступне:
З переглянутого відеозапису вбачається, що він розпочатий о 16:58:16, а закінчений о 17:56:28, протягом всього часу відеофіксації події на місці зупинки ОСОБА_1 жодного разу не вказав працівникам поліції, що він не перебував за кермом транспортного засобу Mitsubishi Lancer ном. знак НОМЕР_2 , навпаки, останній, перебуваючи на водійському сидінні зазначає (пряма мова): «я тільки під'їхав, я таксист, зупинився для висадки людей»..
Тож на місці події ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом, а навпаки, підтвердив, що саме він керував автомобілем.
Таким чином, доводи адвоката про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п.1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (Постанова Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14).
Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-авід 20.02.2019.
Як вбачається з матеріалів справи та доданого до них відеозапису, 03.06.2025 близько 17.00 було виявлено ТЗ Mitsubishi Lancer ном. знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». На водія винесено постанову за ч.1 ст.122 КУпАП серії ЕНА №4883959. Під час спілкування у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння.
Суд вважає неспроможним твердження ОСОБА_1 про відсутність факту руху автомобіля. Так, з відеозапису з реєстратора поліцейського (ID 475957) встановлено, що поліцейський оголошує суть порушення: «Вас було зупинено за порушення правил дорожнього руху зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», на що ОСОБА_1 сказав:
16:58:22 «я тільки під'їхав»;
16:58:33 «я таксист, зупинився висадити людей»;
16:58:46 «я таксист»;
16:59:54 «я ж сказав я тільки під'їхав»;
17:00:08 «я висадив людей, побачив, що ви їдете, я одразу від'їжджав»;
17:00:17 «я уже від'їжджав»;
17:00:32 «я тільки під'їхав, висадив людей, я вже від'їжджаю»;
17:00:39 «я просто не встиг поїхати»;
17:00:46 «я висадив людей і від'їжджати хотів, просто не встиг»;
17:01:23 «я не стояв я висадив людей і одразу від'їжджаю».
Протягом відеозапису ОСОБА_1 жодного разу не спростовував факт керування ним транспортним засобом.
Суд наголошує, що, виходячи з положень законодавства України, працівник патрульної поліції, складаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо тієї або іншої особи, реалізує дискреційні повноваження, на власний розсуд визначаючи особу, яка на його думку порушила правила дорожнього руху України. Вирішення питання щодо наявності в діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, складу адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст. 130 КУпАП, відноситься до виключної компетенції суду.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З цих підстав твердження представника правопорушника про те, що оскільки на вказаному відеозаписі відсутній безпосередній момент керування, руху та зупинки транспортного засобу, а також відсутність порушень ОСОБА_1 ПДР України, які б були підставою для його зупинки, що унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, суд відхиляє, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, а висновок суду про керування ОСОБА_1 транспортним засобом зроблений на підставі сукупності досліджених доказів, а не лише на підставі дослідження відеозапису.
Щодо тверджень адвоката про відсутність ознак сп'яніння в ОСОБА_1 , надуманість ознак наркотичного сп'яніння вказаних в рапорті, слід зазначити наступне.
Відповідно до рапорту інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №4 УПП в Х/о К.Кравченко, під час спілкування у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, підвищена жвавість мови та розширені зіниці ока, які не реагують на світло, про що оголошено ОСОБА_1 . Вказане зафіксовано на відеозаписі (17:14:24).
Крім того, ОСОБА_1 виконав вимогу працівника поліції та погодився пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до ст.ст.2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому, ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735).
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вирішення наявності чи відсутності ознак наркотичного сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак наркотичного сп'яніння.
Після виявлення ознак наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду.
Як вбачається з відеозапису, 17:24:28 на вказану пропозицію ОСОБА_1 спочатку відмовився, зазначивши, що не буде здавати сечу, оскільки її аналіз покаже вміст опіатів через те, що він вживає булочки з маком. Повідомив, що обізнаний про заборону за тиждень до аналізу вживати мак.
Працівниками поліції було роз'яснено процедуру проведення огляду, наслідки відмови від такого, роз'яснено права, передбачені.Після чого ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ.
Що стосується тверджень адвоката Хараїм О.В., що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений поза межами 2 (двох) годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а тому результати є недійсними
Відповідно п.п. 10, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Поряд з тим, у даній Інструкції не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп'яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можливо дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також швидкість проведення дослідження.
Відбір біологічного середовища лікарем здійснювався відповідно до Методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених МОЗ України та Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти 18.01.2011 року.
Відповідно до розділу 1 пункту 1.1. Методичних рекомендацій, матеріалом для дослідження виявлення у живих осіб саме наркотичних речових в біологічних середовищах є лише сеча.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що з метою лабораторної діагностики наркотичного сп'яніння відповідно до вказаних Методичних рекомендацій, лікарем було запропоновано ОСОБА_1 здати біологічний матеріал, а саме, сечу, на що останній погодився та розпочав процес здачі необхідного біологічного середовища, але цього не зробив протягом майже трьох годин.
Зафіксовано, як прибувши до медичного закладу, зайшовши до лікаря, ОСОБА_1 повідомляє лікарям, що в туалет він не хоче, вони радять йому пити воду та зазначають, що в нього є три години для здачі сечі. Він намагався здати сечу, але фізіологічно не зміг цього зробити у потрібній кількості, хоча вживав багато води.
З відеозапису вбачається, що лікарем повідомлялося, що три години це більше ніж достатньо для того, щоб здати сечу. Інструкцією передбачено, що для встановлення стану наркотичного сп'яніння відбирається сеча у кількості не менше 80 мл. Лабораторним аналізом крові не підтверджується стан наркотичного сп'яніння, кров відбирається для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Судом не встановлено об'єктивних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 в умовах медичного закладу здати біологічний зразок у вигляді сечі на протязі 3х годин, а тому його доводи та доводи захисника до уваги не приймає, та розцінює це як форму правомірного захисту з метою уникнення особи від адміністративної відповідальності.
Що стосується посилань ОСОБА_1 на те, що лікар-нарколог повинна була відібрати у нього будь-який біологічний матеріал, окрім сечі, зокрема, кров, про що він просив, то суд зважає на таке.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), якою врегульовано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Згідно пунктів 3, 4, 7, 8 Розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, метою котрого є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, метою якого є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Так, за змістом п. 12, 13 Розділу 3Інструкції №1452/735 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
На думку суду, наявність в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції) положень, які містять перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп'яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати.
Вказана можливість встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна, об'єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.
Отже, зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, дослідження біологічного середовища - крові, якщо у особи неможливо взяти інші біологічні зразки в силу певних обставин, а саме коли водій знаходиться без свідомості чи перебуває у важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу) та ін.
Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводить лікар шляхом проведення лабораторних досліджень, а отже саме лікар визначає вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження.
Аналогічного висновку дійшов Харківський апеляційний суд у постанові, прийнятій 03 травня 2023 року по справі № 953/22969/21, провадження № 33/818/299/23.
За результатами цього огляду (Висновок №1294 лікаря КНП ХОР ОКНЛ ОСОБА_3 - ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди).Вказаний висновок від 10.06.2025 містить дату та точний час огляду.
Посилання захисника на порушення працівниками поліції вимог ч.2 ст.254 КУпАП є необґрунтованими, оскільки для перевірки і встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення об'єктивно необхідний певний час, а тому відповідно і складання протоколу здійснюється після отриманням посадовою особою, уповноваженою складати протокол, достатніх даних для висновку про наявність обґрунтованих підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що не суперечить вимогам ч.2 ст.254 КУпАП.
Слід зазначити, що сам по собі факт проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, не є підставою вважати, що останній є особою, яка вчинила правопорушення.
Тобто, у працівника поліції виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, лише після отримання висновку щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, у даному випадку протокол про адміністративне правопорушення був складений у час, на який співробітниками патрульної поліції був призначений розгляд справи, про що було повідомлено ОСОБА_1 під підпис, а також після отримання уповноваженою особою висновку лікаря КНП ХОР «ОНД» №1294.
Також, з аналізу положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається, що огляд особи на стан наркотичного сп'яніння закінчується після отримання лабораторних досліджень біологічного середовища, відібраного у особи, яка піддана огляду, та саме після отримання вказаних лабораторних досліджень складається акт медичного огляду, на підставі якого у свою чергу складається висновок щодо результатів медичного огляду, при цьому даною Інструкцією не визначено часу проведення таких лабораторних досліджень, у тому числі що вони проводяться невідкладно після їх відібрання, та не передбачено присутність під час лабораторних досліджень особи, у якої відібрано біологічне середовище.
За вказаних обставин, доводи захисника про те, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 не було складено безпосередньо після огляду останнього, є неспроможними.
Твердження захисника про те, що працівники поліції надали відеозапис медичного огляду неповний, лише із зафіксованими моментами, які свідчать на користь обвинувачення, - не відповідає фактичним обставинам справи. На поданому працівниками поліції відеозапису зафіксовано обставини події, які мають правове значення для вирішення справи. Стверджуючи про неповноту відеозапису, захисник не повідомив суду, які саме обставини не зафіксовані на відеозапису з камер поліції, що мають істотне значення для повного та об'єктивного вирішення справи.
Таким чином, незважаючи на те, що відеозапис складається із файлів, однак події, зафіксовані на них, відображені у хронологічній послідовності, відтак сумнівів у його безперервності немає. Будь-яких підстав уважати, що відеозапис є неповним, змонтований з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у суду немає.
Щодо посилань сторони захисту на складення протоколу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, недотримання процедури вручення протоколу під розписку, неповідомлення змісту висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , не роз'яснення прав та обов'язків, то останній , будучи повідомлений про дату, час та місце складання матеріалів адміністративного правопорушення співробітниками патрульної поліції, не з'явився, що підтверджується повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 13:00 годину 10.06.2025, а також долученими відеозаписами телефонної розмови з ОСОБА_1 (від 10.06.2025 - 12:48:49-12:53:09) де останній відмовляється приїжджати на розгляд справи. ОСОБА_1 оголошено висновок лікаря та роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Твердження адвоката Хараїм О.В. про те, що поліцейські не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Рапорт працівника поліції узгоджується з Протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом подій, в сукупності з іншими доказами доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_4 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху та його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є умисним, грубим і суспільно небезпечним, особу правопорушника, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 33, 40, 268, 283, 284, ч.1 ст.130 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. (Отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код класифікації доходів бюджету21081300, код за ЄДРПОУ37874947, банк отримувача Казначейство України(ЕАП),рахунок отримувача UA168999980313020149000020001).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в дохід держави. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу 34000 грн.
Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів покласти на Управління патрульної поліції у м. Харкові.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Повний текст постанови складено 17.07.2025.
Суддя А.М. Гримайло