Справа № 177/1042/25
Провадження № 2/177/780/25
(заочне)
Іменем України
21 липня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 28.04.2025 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5270, вчинений 04.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_3 ) на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості на загальну суму 49264,30 грн, а також просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати в справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказувала, що 04.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис № 5270 про стягнення з позивачки грошових коштів на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» у розмірі 49246,30 грн.
Позивачу стало відомо про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження № 67695395 на підставі вищевказаного виконавчого напису. Проте, із виконавчим написом позивач не згодна та вважає, що він не підлягає виконанню, оскільки вчинений приватним нотаріусом із грубим порушенням чинного законодавства України та порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема, за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості та з порушенням процедури його вчинення. Нотаріус не пересвідчився, що сума заборгованості є безспірною та наявні правові підстави для її стягнення, зокрема що заборгованість виникла на підставі нотаріально посвідченого договору, що боржник був повідомлений про борг та отримав письмову вимогу про його погашення. У зв'язку з цим, представник позивача просить суд позов задовольнити. Також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою судді від 30.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Тер-Товмасян Ю.Г., до суду не з'явилися. Від представника позивача 21.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просила задовольнити з підстав та мотивів, що зазначені в позові.
Відповідач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, як засобами поштового зв'язку так і шляхом надіслання судової повістки до електронного кабінету в системі «Електронний суд», але участі представників у розгляді справи не забезпечено.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Із урахуванням відсутності заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 04.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 5270 про стягнення з ОСОБА_4 49264,30 грн у рахунок заборгованості за кредитним договором від 19.04.2013 № 002-03796-190413, укладеним із ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору № 410/К про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27.04.2018 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (а.с.18).
Як слідує зі змісту виконавчого напису, строк платежу за кредитним договором від 19.04.2013 № 002-03796-190413 настав, а боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості, згідно зі змісту виконавчого напису, проводилося за період із 28.04.2018 по 17.04.2021. Сума заборгованості становить 48914,30 грн, яка складається з 14754,66 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 34159,64 грн - прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Також визначена плата за вчинення виконавчого напису, розмір якої складає 350,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. від 30.11.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 67695395 з виконання виконавчого напису від 04.06.2021 № 5270, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 49264,30 грн (а.с.17).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.13), у зв'язку з реєстрацією шлюбу 22.08.2018 з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» 25.03.2024 перейменовано на ТОВ «СВЕА ФІНАНС», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особиз ідентифікаційним кодом 37616221 (а.с.14-15).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, із метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 39 ЗУ «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Саме тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, постановах ВП ВС від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц та від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.
Як слідує з оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, він виданий щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.04.2013 № 002-03796-190413 укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору № 410/К про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27.04.2018 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», із періодом заборгованості з 28.04.2018 по 17.04.2021 розмірі 48914,30 грн, яка складається з простроченої заборгованісті за сумою кредиту в розмірі 14754,66 грн та простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 34159,64 грн (а.с.18).
Крім цього, з тексту оспорюваного виконавчого напису слідує, що приватний нотаріус, при вчиненні нотаріальної дії, керувався ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172 (а.с.18).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).
Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 № 622 Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акта стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.
Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», також втратив чинність із цього дня.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.
У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, не знайшовши підстав для такого перегляду.
Як встановлено судом у даній справі, оскаржений виконавчий напис вчинено нотаріусом 04.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.
Доказів того, що укладений між фінансовою установою та позивачем договір (а.с.19), який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічних висновків дійшов ВС у постановах від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц, від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 та від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17.
Крім цього, заслуговують на увагу доводи позивача щодо не направлення їй повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що унеможливило обізнаність з такою заборгованістю та її запереченням. У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Оскільки вказаних вимог при вчиненні виконавчого напису не дотримано, документи на підтвердження дотримання вказаних вимог ні відповідачем, ні приватним нотаріусом суду не надано, що свідчить про існування самостійної та достатньої підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 554/6777/17-ц.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 , за якими видано виконавчий напис нотаріусом, на момент звернення стягувача з заявою до нотаріуса, не були безспірними, при видачі виконавчого напису нотаріусом вказана обставина не була перевірена, порушено процедуру видачі виконавчого напису, а тому вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з визнанням виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України, сума судового збору в розмірі 1816,80 грн (1211,20 грн за подання позовної заяви до суду та 605,60 грн - за подання заяви про забезпечення позову), підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У порядку забезпечення позову в цій справі, ухвалою суду від 30.04.2025 зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 67695395, відкритому 30.11.2021 на підставі оскаржуваного виконавчого напису.
Приймаючи до уваги задоволення позову ОСОБА_1 та відсутність клопотань учасників справи про інше, керуючись ч. 7 ст. 158 ЦПК України, суд вважає за необхідне зберегти дію вжитих заходів забезпечення позову протягом дев'яноста днів з дня набрання рішення в справі законної сили.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 158, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований у реєстрі за № 5270, щодо стягнення з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) (до перейменування товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна») заборгованості за кредитним договором від 19.04.2013 № 002-03796-190413 укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору № 410/К про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27.04.2018 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», на загальну суму 49264,30 грн, яка складається з 14754,66 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 34159,64 грн - прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 350,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.
Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення у межах виконавчого провадження № 67695395, відкритому 30.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенком Юрієм Олександровичем із примусового виконання виконавчого напису № 5270, вчиненого 04.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення із ОСОБА_7 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (до зміни найменування - товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») заборгованості в загальному розмірі 49264,30 грн, застосовані ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2025, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2025
Суддя: