про залишення касаційної скарги без руху
21 липня 2025 року
м. Київ
справа №520/35897/24
адміністративне провадження №К/990/28495/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №520/35897/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Харківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 17.03.2025 у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду.
За результатом апеляційного провадження, Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнив частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 по справі № 520/35897/24 скасував.
Ухвалив нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 з 30.06.2024.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 30.06.2024 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки , з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 30.06.2024.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.03.2022 до 29.06.2024 залишив без розгляду.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний Суд" 03.07.2025 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 та ухвалити нове рішення.
Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції станом на момент подання позову встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI).
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн. Позовна заява у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 1 937,92 грн (3 028,00 грн * 0,4 * 200% * 0,8).
Проте, скаржник не долучив до касаційної скарги докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Натомість, у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про звільнення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 є пенсія, яка станом на дату подання касаційної скарги становить 4249,16 грн, а судовий збір за подання даної касаційної скарги складає 1937,92 грн, що становить 45,60 % від місячного доходу позивача. Така сума судового збору є непосильною для позивача, який через поважний вік та стан здоров?я вже не має можливості працювати, щоб забезпечити собі достатній рівень життя та дозволити захистити свої порушені конституційні права в суді. На підтвердження вказаної інформації скаржник надав довідку про доходи за попередній рік, однак довідка охоплює період з квітня 2024 року по грудень 2024 року. Втім, для звільнення від сплати судового збору, довідка про доходи має містити інформацію про весь календарний рік, тобто 12 місяців.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору.
Отже, для можливості звільнення позивача від сплати судового збору заявнику необхідно надати докази, які свідчать про його майновий стан за попередній календарний рік, а саме довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідку податкового органу про доходи за попередній, тобто 2024 рік.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір» не підтверджені належними доказами для звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, колегія суддів не вбачає правових підстав для звільнення скаржниці від сплати судового збору чи зменшення його розміру.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Отже, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 1 937,92 грн.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №520/35897/24.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №520/35897/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін,
Судді Верховного Суду