21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 160/32950/24
адміністративне провадження № К/990/28532/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокатка Юрченко Валентина Вікторівна, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №160/32950/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
12.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусового доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та прийняття ОСОБА_1 на облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 на ознайомлення наказу про зарахування ОСОБА_1 з 19.10.2024 до особового складу частини;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування з 19.10.2024 до списків військової частини ОСОБА_1 , особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлення на всі види забезпечення, та призначення на посаду тощо та зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 на ознайомлення наказу про зарахування його з 19.10.2024 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 надати для ознайомлення ОСОБА_1 наказ про зарахування його з 19.10.2024 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Визнано протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 про можливість заміни військової служби на альтернативну (невійськову) службу відповідно до приписів частини 4 статті 35 Конституції України та частини 1 статті 9 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу».
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 розглянути клопотання ОСОБА_1 про можливість заміни військової служби на альтернативну (невійськову) службу відповідно до приписів частини 4 статті 35 Конституції України та частини 1 статті 9 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу».
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач оскаржив указане рішення суду першої інстанції до апеляційного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 в адміністративній справі №160/32950/24 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
До Третього апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказів командира військової частини НОМЕР_1 , що стосуються ОСОБА_1 , а саме заборонити командуванню військової частини НОМЕР_1 приймати рішення про переведення до інших військових частин на час розгляду справи апеляційним судом.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокатка Юрченко Валентина Вікторівна, 03.07.2025 через підсистему «Електронний Суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована Судом 04.07.2025.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Положеннями частини третьої статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, щодо забезпечення позову.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Разом з тим, абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі заявник не зазначає в чому полягає порушення судом норм процесуального права, а лише зазначає про свою незгоду із ухваленим процесуальним рішенням суду апеляційної інстанції.
Отже, скаржник не зазначив і не обґрунтував, в чому саме полягає порушення норм процесуального права, яку допустив, на його думку, суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 30.06.2025, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України.
Відтак, у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, та не викладення позивачем підстав для касаційного оскарження судового рішення у даній справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокатка Юрченко Валентина Вікторівна, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі №160/32950/24 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко