про відмову у відкритті касаційного провадження
21 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/30013/24
адміністративне провадження № К/990/27908/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 420/30013/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області, скаржник), в якому просила:
визнати протиправними дії ГУПФУ в Одеській області щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку;
визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Одеській області щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1 , з 31.01.2018 на визначений пенсіонером банківський рахунок;
визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ України в Одеській області щодо невиплати компенсації втрати частини доходу;
зобов'язати ГУПФУ в Одеській області перерахувати розмір пенсії як непрацюючому пенсіонеру з врахуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», всіх постанов Кабінету Міністрів України, поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 31.01.2018, та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
зобов'язати ГУПФУ в Одеській області виплатити компенсацією втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії до дати фактичної виплати у вересні 2021 року та за невиплату пенсії з 31.01.2018 по дату фактичної виплати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2025, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дій ГУПФУ в Одеській області щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок в АТ «Ощадбанк» з 01.01.2022.
Зобов'язано ГУПФУ в Одеській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок в АТ «Ощадбанк» за її заявою від 03.12.2021, починаючи з 01.01.2022.
Визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, виплаченої 21.09.2021 на виконання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 по справі № 522/18748/16-а.
Зобов'язано ГУПФУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, виплаченої 21.09.2021 на виконання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 по справі № 522/18748/16-а.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
30.06.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУПФУ в Одеській області, в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025, ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 14.10.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на значну кількість спорів.
Натомість скаржник лише покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так само, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, оскільки воно не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
Також як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.02.2018 у справі № 425/1867/16-а, від 19.04.2018 у справі № 601/198/16, оскільки предметом спору у зазначених справах була відмова пенсійного органу у призначенні пенсії за віком.
Тобто спори у зазначених справах не є подібними до спору у справі № 420/30013/24.
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Суд вказує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Окрім того, по тексту касаційної скарги, серед іншого, містяться посилання на постанови Верховного Суду, проте, оскільки такі посилання наведені без взаємозв'язку із конкретним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України Суд не бере такі до уваги.
Отже, з огляду на недостатнє обґрунтування скаржником у касаційній скарзі посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також враховуючи те, що наведені скаржником постанови та оскаржувані у даній справі судові рішення прийняті з урахуванням різних фактичних обставин у справі, у різні періоди часу та за різного правового регулювання, колегія суддів вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.
Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 420/30013/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа