21 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20548/24 пров. № А/857/9196/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Матковської З.М.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №380/20548/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції Клименко О.М., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 24 січня 2025 року),-
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31 серпня 2024 року звернулася через веб-портал до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788). Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06 вересня 2024 року № 057150013129, прийнятим за принципом екстериторіальності, їй відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та пенсійного віку. 19 вересня 2024 року позивачка повторно звернулася через веб-портал до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26 вересня 2024 року № 057150013129, прийнятим за принципом екстериторіальності, їй відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивачка вважає зазначені рішення відповідачів протиправними, оскільки у спірні періоди з 01 травня 1995 року по 25 листопада 2009 року, з 26 листопада 2009 року по 04 травня 2011 року, з 05 травня 2011 року по 30 вересня 2016 року, з 01 жовтня 2016 року по 28 лютого 2019 року, з 01 березня 2019 року по 11 листопада 2021 року вона працювала за професією контролера у виробництві чорних металів, яка передбачена Списками № 2, чинними у періоди її роботи. На час звернення із заявами до пенсійного органу про призначення пільгової пенсії позивачка досягла віку 50 років, має страховий стаж більше 35 років, стаж роботи за Списком № 2 становить 27 років, а отже, вона набула право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
У зв'язку з наведеним позов просить задовольнити повністю.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №380/20548/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06 вересня 2024 року № 057150013129 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26 вересня 2024 року № 057150013129 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 вересня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, зарахувавши ОСОБА_1 періоди її роботи з 01 травня 1995 року по 31 грудня 1998 року, з 01 січня 2001 року по 25 листопада 2009 року, з 26 листопада 2009 року по 04 травня 2011 року, з 05 травня 2011 року по 30 вересня 2016 року, з 01 жовтня 2016 року по 28 лютого 2019 року, з 01 березня 2019 року по 11 листопада 2021 року до пільгового стажу роботи за Списком № 2, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що відповідно до наданих до заяви документів страховий стаж враховано повністю та складає 35 років 03 місяці 1 день. Пільговий стаж за списком №2 складає 2 роки, що не дає права на зниження пенсійного віку. До пільгового стажу враховано періоди відповідно відомостей по спеціальному стажу наявних в реєстрі застрахованих осіб з 1999 по 31.12.2000. Пільгові довідки не надано.
Враховуючи зазначене позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового страхового стажу ( 10 років).
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 31 серпня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася через веб-портал до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 06 вересня 2024 року № 057150013129, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058 (60 років). В рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. Право на пенсійну виплату позивачка набуде з 10 травня 2029 року.
19 вересня 2024 року позивачка повторно звернулася через веб-портал до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою та необхідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26 вересня 2024 року № 057150013129 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (10 років). В рішенні зазначено, що для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21 серпня 1992 року обов'язковою є атестація робочого місця. Відповідно до доданих до заяви про призначення пенсії документів (ідентифікаційний номер, трудова книжка, диплом) страховий стаж враховано повністю та такий становить 35 років 03 місяці 01 день. Пільговий стаж за Списком № 2 становить 2 роки, що не дає права на зниження пенсійного віку. До пільгового стажу враховано періоди відповідно до відомостей щодо спеціального стажу, які наявні в реєстрі застрахованих осіб (код підстави обліку спеціального стажу ЗПЗ013Б1), з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2000 року (підприємства розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 Порядку № 637 від 12 серпня 1993 року).
Позивачка, вважаючи зазначені рішення відповідачів протиправними та такими, що порушують її право на пенсійне забезпечення, звернулася з цим позовом до суду.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом № 1788-XII та Законом № 1058-ІV.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII (у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі також - Закон № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15):
Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема статтю 13 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Статтю 13 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягає стаття 13 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінка.».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Конституційний Суд України приймаючи вказане рішення, виходив з того, що вказаними положеннями Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років. Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов'язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначив, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію. Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, стаття 13 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з 23 січня 2020 року при вирішенні питання про призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Тобто, з 23 січня 2020 року при визначенні права на отримання пенсії за вислугу років жінкам, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, необхідно виходити з того, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, - жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що з матеріалів справи та не заперечується сторонами разом із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачка надала пенсійному органу трудову книжку серії НОМЕР_1 від 14 липня 1987 року.
У цій трудовій книжці наявні такі відомості про періоди роботи позивачки, які, за її твердженням, протиправно не зараховані пенсійним органом до пільгового стажу:
- з 01 травня 1995 року по 25 листопада 2009 року позивачка працювала у відділі технічного контролю контролером у виробництві чорних металів наждачної зачистки листа товстолистової дільниці у ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»;
- з 26 листопада 2009 року по 04 травня 2011 року позивачка працювала контролером у виробництві чорних металів 4 р. наждачної зачистки листа товстолистової дільниці відділення технічного контролю у ВАТ «МК «Азовсталь»;
- з 05 травня 2011 року по 30 вересня 2016 року позивачка працювала контролером у виробництві чорних металів 4 р. наждачної зачистки листа товстолистової дільниці відділення технічного контролю у ТОВ «Ейч Ар Гарант»;
- з 01 жовтня 2016 року по 28 лютого 2019 року позивачка працювала контролером у виробництві чорних металів 4 р. наждачної зачистки листа товстолистової дільниці відділення технічного контролю у ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» (перейменоване у ТОВ «АскомСервіс»);
- з 01 березня 2019 року по 11 листопада 2021 року позивачка працювала контролером у виробництві чорних металів 5 розряду товстолистового цеху у ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».
У спірні періоди роботи позивачки чинними були такі Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах:
- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, розділом ІV якого були передбачені контролери у виробництві чорних металів, зайняті на гарячих ділянках робіт і на роботах з шкідливими умовами праці (пункт 2050000а-12942);
- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, розділом ІV якого були передбачені контролери у виробництві чорних металів (пункт 4а);
- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, розділом ІV якого передбачені контролери у виробництві чорних металів.
Відповідно до чинних у періоди роботи позивачки Списків № 2 контролери у виробництві чорних металів мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У трудовій книжці позивачки наявні відповідні записи (належним чином оформлені, що не заперечується відповідачами), які підтверджують факт її роботи у спірні періоди контролером у виробництві чорних металів, що передбачено Списками № 2, чинними у ці періоди.
Відповідно до доповнення до форми Т-2 на підставі наказу по комбінату № 118 від 07 червня 1994 року за результатами атестації робочих місць згідно з додатком № 1 робота за професією (посадою) контролер у виробництві чорних металів наждачної зачистки листа дільниці ТЛЦ дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2. ОСОБА_2 , таб. № 23425, ознайомлена з наказом.
Оскаржуваним рішенням від 26 вересня 2024 року відповідач-2 до пільгового стажу врахував період роботи позивачки з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2000 року відповідно до відомостей щодо спеціального стажу, які наявні в реєстрі застрахованих осіб (код підстави обліку спеціального стажу ЗПЗ013Б1) (підприємства розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 Порядку № 637).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що робота позивачки у спірні у цій справі періоди на посадах контролера у виробництві чорних металів дає їй право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №380/20548/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін