21 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2378/24 пров. № А/857/31321/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 , Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року (суддя - Желік О.М., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 у січні 2024 року звернувся до суду з адміністративним позовом Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, в якому просив: визнати порушення його права на звернення Славською селищною радою, а саме: не проведення об'єктивної перевірки заяви від 06.10.2023; не виконання зобов'язання передбаченого ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" щодо запрошення його (заявника) на розгляд його звернення від 06.10.2023 для реалізації права бути присутнім при розгляді заяви в результаті було обмежено право бути присутнім при розгляді заяви та позбавлено можливості подавати аргументи та обґрунтування; необґрунтованість відповіді №02-18/1627 від 20.10.2023 на заяву від 06.10.2023; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 06.10.2023 в чіткій відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" та надати обґрунтовану відповідь з урахуванням висновків Суду. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.10.2023 позивач у встановленому Законом порядку звернувся до відповідача з електронним зверненням щодо стану розгляду його запиту, адресованого відповідачу 26.07.2023. Разом з тим, як зазначає позивач, Славською селищною радою Стрийського району Львівської області не запрошено позивача до участі у розгляді його ж звернення від 06.10.2023, у чому він вбачає порушення відповідачем Закону України «Про звернення громадян».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, яка полягає у не запрошенні ОСОБА_1 на розгляд його заяви від 06.10.2023. Зобов'язати Славську селищну раду Стрийського району Львівської області (ЄДРПОУ 04370314) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2023 з дотриманням вимог статей 18 та 19 Закону України «Про звернення громадян». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції не перевірено чи провів відповідач перевірку його звернення від 06.10.2024 та чи є відповідь від 20.10.2024 обґрунтованою. Вказує на формальний характер відповіді на заяву та відсутність перевірки викладених обставин.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог звертає увагу на висновки Верховного Суду, які викладені у справах №990/47/22, №160/2743/21, №160/2743/21, згідно яких у випадку надання суб'єктом владних повноважень заявнику відповіді на його звернення належним способом захисту порушеного права заявника є оскарження рішення цього суб'єкта владних повноважень, прийнятого за результатами розгляду звернення. Неправомірність окремих дій чи бездіяльності цього суб'єкта владних повноважень під час розгляду звернення (не запрошення позивача на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, непроведення об'єктивної та всебічної перевірки звернення) може бути підставами позову про визнання протиправним рішення, прийнятого за наслідками розгляду звернення, але не може бути предметом окремого позову.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити таку без задоволення.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 06.10.2024 ОСОБА_1 звернувся на урядову лінію Львівської обласної державної адміністрації з електронним зверненням наступного змісту:
«ЗАЯВА від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Паспорт: НОМЕР_1 , виданий 07.06.2023 року. Адреса: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_2 . Доброго вечора. 26.07.2023 року, я у встановленому Законом порядку скерував інформаційний запит до поштової адреси Славської СР (додаю копію запиту та підтвердження надсилання/ вручення - додаток 1 до заяви). Лист із запитом було вручено 03.08.2023 року. Інформаційні права є гарантовані ст. 34 Конституції України та Законом України «Про доступ до публічної інформації». Відповідь я просив надіслати до електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 Станом на зараз відповіді я так і не отримав, жодної інформації про продовження строку розгляду мого запиту я теж не отримав, і тому вважаю що відбулося порушення моїх інформаційних прав. Прошу: 1. Провести всебічну та своєчасну перевірку заяви; 2. У відповіді обов'язково зазначте який орган чи посадова особа розглянула це звернення та чи належить питання мого звернення до компетенції цього органу чи посадової особи, зазначте норму якою передбачена така компетенція. 3. Прошу залучити мене до розгляду звернення (бути присутнім при розгляді) з метою аргументування зазначених вище обставин та захисту своїх законних інтересів. Виклик на розгляд звернення надіслати до електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 4. Розглянути та вирішити звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян»; 5. У випадку додаткових питань звертатися виключно до ел.адреси: 27eco.demo@gmail.com 6. Обґрунтовану відповідь надайте до електронної адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
У відповідь на вказане звернення позивач отримав лист Славської селищної ради Стрийського району Львівської області №02-18/1627 від 20.10.2023, яким йому повідомлено наступне: «Славська селищна рада Стрийського району Львівської області на Ваше звернення на урядову «гарячу лінію» від 06.10.2023 року (реєстраційний номер MI-16229483) зареєстрований за вх.№02-19/14/3423 від 09.10.2023 року повідомляє, що від 02.08.2023 року Bx.№02-19/08/2436 Славська селищна рада отримала поштове відправлення (4900811032170) у вкладенні якого було клопотання, адресоване Львівському окружному адміністративному суду про долучення доказів заявника ОСОБА_1 . Дана кореспонденція розглядалася безпосередньо Славською селищною радою Стрийського району Львівської області виключно у порядку визначеному Кодексом України про адміністративне судочинство як доказ в адміністративній справі».
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду його звернення, позивач звернувся до суду.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1996 №2657-XII (далі - Закон №2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити до органів державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР).
Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Вказані конституційні положення, а також положення Закону України "Про звернення громадян" визначають правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема до суб'єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов'язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, та встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура, як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб'єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.
Закон №393/96-ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (частина перша статті 1 Закону №393/96-ВР).
Приписами статті 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності (стаття 4 Закону №393/96-ВР).
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (частина перша статті 7 Закону №393/96-ВР).
Стаття 15 Закону №393/96-ВР визначає порядок розгляду звернень (клопотань).
Так, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Стаття 18 Закону передбачає перелік прав громадянина при розгляді заяви чи скарги: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Водночас стаття 19 Закону встановлює обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Зі змісту наведених правових норм слід дійти висновку, що кожен має право звернутися із заявою, скаргою чи пропозицією до органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадової особи. Цьому праву відповідає обов'язок відповідних суб'єктів своєчасно, об'єктивно розглянути звернення, надати обґрунтовану та вичерпну відповідь по кожному з поставлених у зверненні питань, або, у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення чи передати її на розгляд до іншого органу, до повноважень якого віднесено вирішення порушених у зверненні питань.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16, від 19 листопада 2019 року у справі №813/1761/16, від 31 липня 2020 року у справі № 826/3849/16 та від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а.
З аналізу наведених правових норм слідує, що праву громадянина, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб бути присутнім при розгляді поданої заяви чи скарги кореспондує прямий та неухильний обов'язок вказаних органів чи посадових осіб запросити громадянина - заявника на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року у справі №361/4237/17.
Як слідує з тексту Заяви, позивач бажав бути присутнім при розгляді такої особисто, подати аргументи особі, яка буде перевіряти та розглядати заяву, а також взяти участь у перевірці поданої заяви.
Вказані вимоги позивача відповідають встановленим статтею 18 Закону при розгляді заяви чи скарги, а також обов'язкам органів державної влади, які встановлені статтею 19 цього ж Закону.
Апеляційний суд зазначає, що орган державної влади, який здійснює розгляд звернення особи, зобов'язаний запросити таку особу на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, або обґрунтовано та відповідно до правомірних підстав повідомити про незалучення особи на таке засідання.
В даному випадку, позивач просив залучити його до участі в розгляді Заяви, однак обґрунтованої відповіді щодо такої участі від відповідача не отримав.
Докази повідомлення відповідачем позивача про засідання щодо розгляду Заяви в матеріалах справи відсутні.
Зрештою, вказані обставини призвели також до позбавлення права позивача на особисте викладення аргументів особі, що здійснювала розгляд Заяви та права на участь в перевірці Заяви всупереч положень статей 18, 19 Закону.
З огляду на наведене, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта- Славської селищної ради про необхідність відмови в позові в повному обсязі.
Стосовно доводів апелянта - ОСОБА_1 стосовно позовних вимог в частині визнання порушення його права на звернення, а саме: не проведення об'єктивної перевірки заяви від 06.10.2023; необґрунтованості відповіді №02-18/1627 від 20.10.2023 на заяву від 06.10.2023.
Апеляційний суд зазначає, що позивачем належним чином не обґрунтовано в чому саме полягає не об'єктивність, необґрунтованість та не всебічність такої перевірки.
Листом Славської селищної ради Стрийського району Львівської області №02-18/1627 від 20.10.2023, повідомлено наступне: «Славська селищна рада Стрийського району Львівської області на Ваше звернення на урядову «гарячу лінію» від 06.10.2023 року (реєстраційний номер MI-16229483) зареєстрований за вх.№02-19/14/3423 від 09.10.2023 року повідомляє, що від 02.08.2023 року Bx.№02-19/08/2436 Славська селищна рада отримала поштове відправлення (4900811032170) у вкладенні якого було клопотання, адресоване Львівському окружному адміністративному суду про долучення доказів заявника ОСОБА_1 . Дана кореспонденція розглядалася безпосередньо Славською селищною радою Стрийського району Львівської області виключно у порядку визначеному Кодексом України про адміністративне судочинство як доказ в адміністративній справі».
Викладені обставини свідчать про те, що при розгляді звернення позивача відповідачем вчинялися дії для з'ясування обставин викладених у зверненні позивача, за результатами вчинення відповідних дій, позивачу надано відповідь.
Зазначеними обставинами спростовуються доводи позивача в частині порушення його права на звернення відповідачем щодо не проведення об'єктивної та всебічної перевірки заяви від 06.10.2023, та необґрунтованості відповіді №02-18/1627 від 20.10.2023 на заяву від 06.10.2023.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги підлягали задоволенню саме в частині визнання протиправною бездіяльності, яка полягала у не запрошенні ОСОБА_1 на розгляд його заяви від 06.10.2023
Надаючи оцінку способу відновлення порушеного права позивач суд першої інстанції вірно виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.
З метою належного захисту прав позивача суд першої інстанції вірно визнав протиправною бездіяльність Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, яка полягає у не запрошенні ОСОБА_1 на розгляд його заяви від 06.10.2023, результатом чого стало протиправне обмеження законних прав позивача згідно із ст. 18 та 19 Закону України «Про звернення громадян» бути присутнім під час розгляду його скарги та особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви та зобов'язав повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2023 з дотриманням вимог статей 18 та 19 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційних скарг не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Славської селищної ради Стрийського району Львівської області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 380/2378/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська