13 червня 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/2889/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є.П.,
при секретарі Гайдаєнко В. С.,
за участю: Ніконова Г. В. , в інтересах Київської митниці,
захисника - адвоката Кінько О. В., в інтересах ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці,
на постанову Солом'янського районного суду міста Києва в складі судді Усатової І. А.
від 21 лютого 2025 року
у справі № 760/32801/24 Солом'янського районного суду міста Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України
громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 13.10.1997, адреса: АДРЕСА_1 , керівника ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42116774), ДРФО НОМЕР_2 ,
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року закрито провадження відносно ОСОБА_2 , в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з вказаною постановою, 26 лютого 2025 року Київська митниця, в інтересах якої діє представник Ніконов Г. В., подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні порушення митних правил та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 483 МК України.
Представник вказував, що для митного оформлення були надані попередня митна декларація № UA125000/2019/940632, накладна CMR від 06.08.2019 № 002159 та інвойс від 05.08.2019 № 119599, а також контракт від 07.05.19 № 0705/TL/2019. Згідно з інвойсом, вартість товару становила 44 158,55 доларів США. Проте, за результатами перевірки, митними органами Турецької Республіки було надано іншу експортну декларацію від 06.08.2019 № 19270100EX059230 та фактуру від 06.08.2019 № 119513. Згідно з цими документами, компанія «НМK IC VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (Туреччина) відправила ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» товар «килими» вагою 20 160 кг, вартістю 328 090,77 турецьких лір (що за курсом НБУ на 09.08.2019 становить 1 514 991,94 грн) на умовах поставки EXW Україна.
Виявлені розбіжності стосуються фактурної вартості, умов поставки та фактичного продавця товару, що, на думку Київської митниці, свідчить про подання документів з неправдивими відомостями, необхідними для визначення митної вартості. Митниця стверджує, що ОСОБА_2 , як керівник ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, що є порушенням ч. 1 ст. 483 МК України.
У поданих запереченнях на апеляційну скаргу захисник - адвокат Кінько О. В., в інтересах ОСОБА_2 , зазначає, що товар переміщувався через митний кордон на підставі повного пакету документів, включаючи контракт, інвойси, CMR та пакувальний лист. Декларант (митний брокер ОСОБА_3 ) вносив відомості до декларації на підставі документів, отриманих від постачальника, і не мав можливості перевіряти їх достовірність. Наявність неправдивих відомостей у наданих документах не встановлено, і відсутній факт фальсифікації документів ОСОБА_2 .
Стверджує, що листи митних органів Турецької Республіки, на які посилається Київська митниця, не можуть бути належними та допустимими доказами. Вони не є офіційними повідомленнями про порушення митних правил ОСОБА_2 згідно зі ст. 491 МК України, містять розбіжності та не засвідчені належним чином. Крім того, інвойс не є первинним документом, що підтверджує оплату чи факт господарської операції. Також вказує на те, що документи, надані Київською митницею, не мають належного перекладу на українську мову, засвідченого відповідно до вимог закону (нотаріально або посадовою особою митного органу, що володіє відповідною мовою та має підтвердження кваліфікації). Це робить їх недопустимими доказами.
Вважає, що для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України необхідний прямий умисел. ОСОБА_2 як кінцевий покупець товару перебував в Україні і не міг вчиняти дії щодо експортного декларування на території Туреччини. Докази, надані митницею, не підтверджують умислу ОСОБА_2 щодо внесення неправдивих відомостей. Сумніви щодо вини повинні тлумачитися на користь особи.
Також звертає увагу на те, що загальні строки притягнення до адміністративної відповідальності (два роки з дня вчинення правопорушення, тобто 12.08.2021) спливли, а Київська митниця штучно намагалася їх продовжити, посилаючись на неіснуючі листи.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Київської митниці, Ніконов Г. В., підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Захисник - адвокат Кінько О. В., в інтересах ОСОБА_2 , заперечила проти поданої апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника Київської митниці, та захисника Кінько О. В., суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Зі змісту протоколу про порушення митних правил № 0970/10000/24 від 05.11.2024 вбачається, що 09.08.2019, в зоні діяльності Одеської митниці ДФС (п/п «Чорноморський морський торговельний порт» м/п «Чорноморський») із території Туреччини через митний кордон України у транспортному засобі із р.н.з. НОМЕР_3 на адресу ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42116774) переміщено товари - «килими та килимове покриття», у кількості - 889 місць, загальною вагою брутто - 20 160 кг.
Переміщення вказаних товарів через митний кордон України здійснено із наданням товаросупровідних документів, без яких неможливо отримати дозвіл на переміщення через митний кордон та дозвіл на проведення митного оформлення товарів, а саме: за попередньою митною декларацією № UA125000/2019/940632 на підставі накладної CMR від 06.08.2019 № 002159 та інвойсу від 05.08.2019 № 119599.
Після прибуття в зону діяльності Київської митниці, зазначений товар був заявлений за договором про надання послуг митного брокера декларантом ФОП ОСОБА_3 , до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Західний» Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № UA125200/2019/624749.
Разом із вказаною митною декларацією та товаросупровідними документами до митниці був наданий контракт від 07.05.2019 № 0705/TL/2019, укладений між компанією-продавцем «TEXLA PTE.LTD» (Сінгапур) та компанією - покупцем ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» в особі директора ОСОБА_2 , а також інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вищевказаної митної декларації.
Відповідно до інвойсу від 05.08.19 № 119599, виставленого компанією «TEXLA PTE.LTD» (Сінгапур) для ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА», вартість переміщених через митний кордон України товарів «килими та килимове покриття» становила - 44 158,55 доларів США (USD) на умовах поставки CPТ - Київ, Україна (в перерахунку в національну валюту на дату переміщення - 1 117 942,62 грн).
Згідно накладної CMR від 06.08.2019 № 002159 відправником зазначено компанію «TEXLA PTE.LTD» (60 Paya Lebar Road, #05-40B, Paya LebarSquare, Сінгапур).
Під час митного оформлення вантажу надавалась копія експортної митної декларації від 06.08.2019 № 19270100EX089012, яка приєднана до декларації в АСМО Інспектор.
Листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 12.02.2024 № 26/26-04/7.8/421 до Київської митниці надіслано відповідь митних органів Турецької Республіки № 29980007-724.01.03/UA-90024019 щодо перевірки законності ввезення в Україну товарів «килими» на адресу підприємства ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА».
Митними органами Турецької Республіки в додатку до свого листа додано копії експортних митних декларацій №/№ 19270100ЕХ056589, 19270100ЕХ089012, за результатом опрацювання яких встановлено наступне:
згідно із експортною декларацією № 19270100ЕХ056589, компанія «ERUSLU DIS TICARET VE PAZARLAMA ANONIM SIRKETI» (Туреччина) відправила/експортувала товар «дитячі підгузки» вагою брутто 11 776 кг автомобільним транспортом р.н.з. НОМЕР_4 до Іраку на адресу одержувача «LINBABY COMPANY» (Ірак), де вартість товару при експорті становила - 18 289,60 доларів США;
згідно із експортною декларацією № 19270100ЕХ089012, компанія «GAZILAB MEDIKAL INSAAT ELEKTRONIK SANAYI TICARET ANONIM SIRKETI» (Туреччина) відправила/експортувала товар «замазки» вагою брутто 4 кг автомобільним транспортом 27BEU83 до Сирії на адресу одержувача «ULUSLARARASI SOSYAL INSANI YARDIMLASMA VE DAYANISMA DERNEGI» (Сирія), де вартість товару при експорті становила - 17 010,40 доларів США.
Листом від 07.03.2024 № 7.8-5/20-06/26/4315 до Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби направлено проект додаткового запиту до митних органів Турецької Республіки про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України товарів, митне оформлення яких здійснено в тому числі й за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ від 12.08.2019 № UA125200/2019/624749.
Листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби від 01.10.2024 № 26/26-04/7/2203 надіслано відповідь митних органів Турецької Республіки.
Митними органами Турецької Республіки листом від 18.09.2024 № 9980007-724.01.03/UA-100371354 надано копію експортної митної декларації від 06.08.2019 № 19270100ЕХ059230 та фактури від 06.08.2019 № 119513.
Згідно із експортною митною декларацією від 06.08.2019 № 19270100ЕХ059230 компанія «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (Туреччина) відправила на адресу LLC «INVESTCOM-UKRAINE»/ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (Україна) товар «килими» вагою брутто 20 160 кг, у кількості 887 місць, із фактурною вартістю 328 090,77 турецьких лір (TRY).
Відповідно до наданої фактури від 06.08.2019 № 119513, виставленої компанією «HMK IC VE DIS TICARET LTD STI» (Туреччина) до ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА», вартість товарів «килими» становила 328 090,77 турецьких лір (TRY) на умовах поставки EXW Україна.
Також, відповідно до отриманих документів від митних органів Турецької Республіки, а саме фактури від 06.08.2019 № 119513, компанія «HMK IC VE DIS TICARET LTD STI» (Туреччина) безпосередньо продала вказаний вантаж до ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА».
Отже, на думку митного органу, встановлено розбіжності щодо фактурної вартості зазначеного товару, умов поставки та фактичного продавця.
Так, згідно отриманих матеріалів відповіді митних органів Турецької Республіки, встановлено, що товари «килими» вагою брутто 20 160 кг, у кількості 887 місць, та вартістю 328 090,77 турецьких лір (TRY) (зазначено в надісланих матеріалах), що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (09.08.2019) складає - 1 514 991,94 грн, що відрізняється від інформації в наданих ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» товаросупровідних документах за «ІМ40ДЕ» № UA125200/2019/624749.
Відповідно до інформації, наявної в податкових базах даних та обліковій картці особи, яка здійснює операції з товарами - ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42116774), на дату переміщення вищезазначених товарів через митний кордон України, на посаді керівника ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42116774) був громадянин ОСОБА_2 .
Таким чином, митний орган вважає, що дії ОСОБА_2 мають ознаки порушення митних правил, передбачені ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки зазначені товари були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товарів.
Закриваючи провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст.483 МК України, суд першої інстанції виходив із того, що декларування товару здійснював ФОП ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 . Обов'язки декларанта були покладені на уповноважених осіб, а директор ОСОБА_2 не здійснював дії щодо декларування товару, що свідчить про відсутність у нього прямого умислу на подання митному органу документів з неправдивими даними. Митний орган не встановив зв'язку між поставкою ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» та компанією «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED» (Туреччина), відомості про яку надані митними органами Турецької Республіки. Також не доведено, що надані декларантом документи, такі як контракт від 07.05.2019 № 0705/TL/2019 та інвойс від 05.08.2019 № 119599, містять неправдиві відомості щодо найменування, ваги, кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, митної вартості. Документи, отримані від митних органів Турецької Республіки, складені іноземною мовою та мають неофіційний переклад, що робить їх недопустимими доказами відповідно до ч. 1 ст. 492 МК України. Крім того, митним органом не приймалося рішення про коригування митної вартості товарів ні до, ні після їх випуску, що свідчить про відсутність сумнівів щодо заявленої митної вартості. Будь-які сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Всі ці обставини вказують на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, в діях ОСОБА_2 .
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частиною п'ятою статті 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулює Митний кодекс України (далі МК України).
Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюють відповідно до Кодексу, а в частині, що її не регулює Кодекс, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Приписами КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9)
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (частина перша статті 486 МК України).
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 489 МК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.
Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Так, відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення, характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що декларантом виступав ФОП ОСОБА_3 , яким був поданий до митного оформлення товар на підставі товаросупровідних документів, що надійшли з товаром та ніяких сумнівів не викликали. Тому обов'язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару його власником було покладено на уповноважених осіб, а представник власника товару - директор ОСОБА_2 дії щодо декларування товару не здійснював.
Отже, у ОСОБА_2 відсутній прямий умисел на подання митному органу документів, які містять неправдиві дані, та будь-які дії, спрямовані на приховування від митного контролю, які б утворювали об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що документи, надані органами Турецької Республіки (експортна митна декларація від 06.08.2019 № 19270100ЕХ059230 та фактура від 06.08.2019 № 119513), складені іноземною мовою та мають неофіційний переклад, що робить їх недопустимими доказами. Суд вірно зазначив, що оцінка таких документів можлива лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 492 та ст. 503 МК України. Крім того, документи, покладені митним органом в основу висновку про наявність ознак порушення митних правил у діях ОСОБА_2 , не містять належного перекладу із зазначенням відповідальної за такий переклад особи, а також документів, що підтверджують її рівень володіння мовою.
Окрім іншого, при дослідженні документів, на які посилається митний орган як на підставу для притягнення до відповідальності, виявлено суттєві розбіжності та відсутність прямого зв'язку з предметом правопорушення, що свідчить про їх неналежність та недопустимість. Зокрема, хоча листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 12.02.2024 № 26/26-04/7.8/421 до Київської митниці було надіслано відповідь митних органів Турецької Республіки, що містила копії експортних митних декларацій №/№ 19270100ЕХ056589 та 19270100ЕХ089012, за результатом їх опрацювання, було встановлено, що ці декларації стосувалися експорту зовсім інших товарів - «дитячих підгузків» та «замазок», які відправлялися іншим одержувачам (до Іраку та Сирії) та іншими транспортними засобами, а їхня вартість також відрізнялася від заявленої в українських документах.
Таким чином, ці перші «докази» митниці не мали жодного відношення до товарів «килими та килимове покриття», що є предметом даної справи.
Більше того, навіть після отримання додаткової відповіді від митних органів Турецької Республіки листом від 18.09.2024 № 29980007-724.01.03/UA-100371354, що містила копію експортної митної декларації від 06.08.2019 № 19270100ЕХ059230 та фактури від 06.08.2019 № 119513, де згадувалися «килими» на адресу ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» з іншою фактурною вартістю та іншим продавцем, митним органом України не було направлено запит до митних органів Турецької Республіки про надання копії контракту, укладеного між «HMK IC VE DIS TICARET LIMITED» та ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА».
Вказане є суттєвим недоліком, оскільки без такого контракту не прослідковується зв'язок між цією поставкою та тією, що була оформлена в Україні. Ідентифікація лише за найменуванням товару, кількістю місць та вагою брутто сама по собі не є достатньою підставою вважати, що товари були переміщені з приховуванням від митного контролю, та зумовлює підстави вважати, що мова йде про різні поставки з різними продавцями та відправниками. В протоколі про порушення митних правил також не зазначено чіткого зв'язку щодо різниці вартості, умов поставки та продавця в документах, що надані митним органам Турецької Республіки, та тими, що були надані митним органам України. Жодних інших запитів до міжнародних компаній з питань поставки товарів та їх вартості митницею не було здійснено, що свідчить про передчасний висновок митного органу про вчинення ОСОБА_2 дій, що мають ознаки порушення митних правил.
Також слід зазначити, що митним органом не було прийнято жодного рішення про коригування митної вартості товарів, ні до, ні після їх випуску. Це, відповідно до ст. 54 та ст. 55 МК України, свідчить про відсутність сумнівів щодо заявленої митної вартості товару на момент оформлення. Це підкреслює відсутність обґрунтованих підстав для складання протоколу про порушення митних правил з приводу неправдивих відомостей щодо митної вартості.
Суд першої інстанції вірно застосував принцип презумпції невинуватості. Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь. Цей принцип «indubio pro reo» підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення, що також підтверджено Конституційним Судом України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини. Згідно зі статтею 252 КУпАП, оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Апеляційний суд вважає, що протокол про порушення митних правил не може бути беззаперечним доказом вини особи, оскільки не відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом». Обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.). Це також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, де адміністративні стягнення, такі як значні штрафи та конфіскація, є співмірними з кримінальним покаранням, і до них застосовуються гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стосуються «кримінального звинувачення» [рішення у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03), § 21].
Також апеляційний суд зауважує щодо дотримання строків притягнення до адміністративної відповідальності. Митне оформлення відбулось 09.08.2019, тоді як протокол про адміністративне правопорушення складено 05.11.2024. Згідно з ч. 1 ст. 467 МК України, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення, а у разі закриття кримінального провадження - не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, дворічний строк давності для накладення адміністративного стягнення сплив 09.08.2021.
Складання протоколу через понад 5 років після вчинення правопорушення та більш ніж через 3 роки після спливу дворічного строку давності є грубим порушенням встановленого законом порядку. Крім того, ліквідація ТОВ «ІНВЕСТКОМ-УКРАЇНА» 01.02.2022 додатково унеможливлює притягнення до відповідальності, оскільки на момент складання протоколу у 2024 році не тільки спливли всі можливі строки, але й сама юридична особа вже не існувала. Це робить будь-які спроби штучного «переривання» строків юридично неспроможними та протиправними. Притягнення до відповідальності у таких обставинах не має жодного виховного чи превентивного ефекту та суперечить завданням КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.П. Євграфова