Справа № 420/14201/25
21 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, 7, м. Рівне, 33028), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі ГУ ПФУ в Рівненській області), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ в Одеській області), у якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 14.03.2025 року №155250032800 щодо відмови йому - ОСОБА_1 , у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком 2; - зобов'язати ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати йому - ОСОБА_1 , періоді роботи з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025 роки за Списком №2 та призначити пенсію з 07.03.2025 року відповідно до п.п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працював на посадах, які включено до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач зазначив, що 07.03.2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, яку розглянуто ГУ ПФУ в Рівненській області за принципом екстериторіальності.
Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 14.03.2025 року №155250032800 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців на наявного 9 років 4 місяці 1 день. При цьому, періоди роботи на посаді механіка з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025 не зараховано до пільгового стажу, оскільки актом перевірки від 03.02.2025 №1500-0902-1/829 не підтверджено зайнятість повний робочий день (не менше 80% робочого часу) на основній роботі.
Позивач вважає рішення протиправним, оскільки згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.03.2025 року №07/112-35, що видана ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» він дійсно у період з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025 виконував обслуговування та ремонт механізмів і пристроїв в машинному відділенні суден, що працюють на рідкому паливі і не відносяться до суден службово-роз'їзних, приміського и внутрішньо-міського сполучення, за посадами: змінний механік та другий механік, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 2.
Незарахування періоду роботи до страхового стажу, у зв'язку з непроведенням в строк атестації робочих місць, не може бути підставю для відмови у зарахуванні періодів роботи до пільговору стажу, оскільки особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги, зарахувати спірні періоди до загального страхового та спеціального стажу, а також призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Ухвалою суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.
Ухвала суду від 12.05.2025 року доставлена до електронного кабінету відповідача через Підсистему «Електронний суд» 12.05.2025 року. Відповідач ГУ ПФУ в Рівненській області у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позов, інших заяв та клопотань від відповідача не надходило (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі станом 21.07.2025 року не зареєстровано).
Представник третьої особи ГУ ПФУ в Одеської області подав до суду пояснення щодо позову, в яких просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що ГУ ПФУ в Одеської області не приймало участі у розгляді заяви позивача. До Головного управління було надано лише заяву від 07.03.2025, яку за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Рівненській області.
14.03.2025 ГУ ПФУ в Рівненській області на підставі заяви та наданих документів було винесено рішення №155250032800 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців на наявного 9 років 4 місяці 1 день.
За доданими документами до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано, зокрема, періоди роботи з 10.11.2016 по 07.12.2020, 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025 згідно уточнюючої довідки від 05.03.2025 №07/112-35 виданої ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», оскільки згідно записів в трудових книжок серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 від 12.04.1988 та зидивідуальних відомостей про застраховану особу заявник працював ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та казенному підприємству «Морська пошуково-рятувальна служба». Актом перевірки від 03.02.2025 №1500-0902-1/829 не підтверджено зайнятість повний робочий день (не менше 80% робочого часу) на основній роботі.
Представник третьої особи вважає, що ГУ ПФУ в Рівненській області вірно застосовано норми закону при розгляді заяви про призначення пенсії позивача.
Також представник зазначає, що вимоги зобов'язального характеру не підлягають задоволенню, оскільки призначення пенсії та визначення її розміру відноситься до виключної компетенції Пенсійного фонду.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 .
Позивач у віці 55 роців 07.03.2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначения пенсії на пільгових умовах за Списком №2, яку за принципом передана екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Рівненській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 14.03.2025 року №155250032800 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу пільгового стажу 12 років 6 місяців на наявного 9 років 4 місяці 1 день.
За доданими документами до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 10.11.2016 по 07.12.2020, 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025 згідно уточнюючої довідки від 05.03.2025 №07/112-35 виданої ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», оскільки згідно записів в трудових книжок серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 від 12.04.1988 та зидивідуальних відомостей про застраховану особу заявник працював ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та казенному підприємству «Морська пошуково-рятувальна служба». Актом перевірки від 03.02.2025 №1500-0902-1/829 не підтверджено зайнятість повний робочий день (не менше 80% робочого часу) на основній роботі.
До пільгового стажу за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 01.08.2014 по 28.02.2015 згідно уточнюючої довідки від 05.03.2025 №07/112-35 виданої Чорноморською філією ДП «Адміністрація морських портів України», оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу прослідковується робота у філії «Південні магістральш нафтопроводи» АТ «Укртранснафта» та казенному підприємству «Морська пошуково-рятувальна служба». Актом перевірки від 26.03.2025 №1500-0904-1/2509 не підтверджено зайнятість повний робочий день (не менше 80% робочого часу) на основній роботі.
Позивач, вважаючи рішення від 14.03.2025 року №155250032800 протиправним в частині незарахування періодів роботи з 10.11.2016 по 07.12.2020, 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025, звернувся до суду з даним позовом.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною 1 ст.114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з оскаржуваним рішенням позивач станом на час звернення із заявоюю досягнув 55 років, страховий стаж заявника склав 37 років 1 місяць 24 дні, пільговий стаж 9 років 4 місяці 1 день. Заявнику відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу - 12 років 6 місяців.
Відповідно до рішення від 14.03.2025 року №155250032800 до пільгового стажу не зараховано, зокрема, спірні періоди роботи з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025 за Списком №2 відповідно до уточнюючої довідки від 05.03.2025 №07/112-35 виданої ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», оскільки не підтверджено зайнятість повний робочий день (не менше 80% робочого часу) на основній роботі.
Статтею 62 Закону №1058-IV визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку №637).
Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року №58 (далі Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п.18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
Позивач, звертаючись до суду з цим позовом просить зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи за списком №2 з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025.
Відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача вказані періоди роботи, оскільки актом перевірки від 03.02.2025 №1500-0902-1/829 не підтверджено зайнятість повний робочий день (не менше 80% робочого часу) на основній роботі.
В межах спірних трудових періодів ОСОБА_1 діяли затверджені Постановою КМУ від 24.06.2016 №461 Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах №1 та №2.
Згідно з підрозділом 3 Розділу XXVIII (Транспортні послуги) Списку №2 до виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах включено плаваючий склад морського і річкового флоту - машинна команда вантажних, пасажирських суден, буксирів, суден службово-допоміжного флоту і суден портового флоту, що постійно працюють в акваторії порту (за винятком службово-роз'їзного, приміського і внутрішньоміського сполучення).
Відповідно до записів №16-18 трудової книжки серії НОМЕР_4 позивач 03.04.2015 року прийнятий на посаду другого механіка (суднового) МБ «Станіслав Стребко» (наказ №193/о від 03.04.2015 року). На підставі наказу №184/о від 01.04.2015 року з 04.04.2015 року переведено дубльором другого механіка (суднового), на підставі наказу №196/о від 07.04.2015 року з 08.04.2015 року переведено другим механіком (судновим).
При цьому, згідно з записами №19-20 трудової книжки серії НОМЕР_4 : на підставі наказу №484 від 08.12.2015 року за результатами атестації робочого місця механіка (суднового) підтверджено наявність шкідливих умов праці, що дають право на пенсію згідно списку №2; на підставі наказу №409 від 28.12.2020 року за результатами атестації робочого місця механіка (суднового) підтверджено наявність шкідливих умов праці, що дають право на пенсію згідно списку №2.
Суд вважає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи та ці записи є належними та допустимими доказами для підтвердження його трудового стажу та підлягають зарахуванню до пільгового стажу.
Відповідач не ставить під сумнів відомості, які занесені до трудової книжки щодо трудової діяльності позивача за списком №2.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірні періоди з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025, а саме відомості про дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та переведення; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
Між тим підставою для не зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи позивача з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025 слугувала непідтвердженість зайнятості повний робочий день (не менше 80% робочого часу) на основній роботі.
ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» видано позивачу від 05.03.2025 року №07/112-35, згідно з якою ОСОБА_1 працював повний робочий день в ДП «МТП «Чорноморськ» в періоди: з 06.05.2006 по 05.05.2011, з 16.09.2011 по 18.10.2011, з 20.10.2011 по 24.10.2012, з 101.11.2012 по 22.01.2013, з 07.02.2013 по 23.02.2013, з 03.03.2013 по 10.04.2013, з 14.04.2013 по 12.06.2013, з 08.04.2015 по 21.10.2015, з 08.12.2015 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025 та виконував обслуговування та ремонт механізмів і пристроїв в машинному відділенні суден, що працюють на рідкому палиці і не відносяться до суден службово-роз'їзних, приміського і внутрішньо-міського сполучення, за посадами: змінний механік СПК «Богатир», другий механік (судновий) МБ «Станіслав Стребко», що передбачено Списком №2 Розділу XXVIII «Транспортні послуги», підрозділу 3 «Морский і річковий флот» Плаваючий склад, затвердженим постановою КМУ №461 від 24.06.2016.
Суд вважає необґрунтованими зазначені в оскаржуваному рішенні підстави незарахування спірних періодів до пільгового стажу, оскільки довідкою від 05.03.2025 року №07/112-35 підтверджено, що на посаді механіка плаваючого складу позивач працював повний робочий день.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки періоди роботи позивача з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025 підтверджені записами у трудовій книжці, суд вважає, що вони повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законності прийнятого рішення від 14.03.2025 року №155250032800.
Між тим, пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З оскаржуваного рішення не вбачається, чи був відповідачем проведений всебічний, повний і об'єктивний розгляду всіх поданих документів для призначення пенсії, тобто не вбачається чи є єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу не зарахування йому до стажу спірних періодів роботи, що визнано судом неправомірним.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Суд вважає, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення, діяв недобросовісно та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення від 14.03.2025 року №155250032800 підлягають задоволенню.
При цьому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та захисту шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи позивача з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025, та повторно розглянути заяву позивача від 07.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд на підставі наданих доказів в їх сукупності дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно наявної в матеріаліалах справи квитанції позивач за подання адміністративного позову сплатив 969 грн судового збору.
Представник ГУ ПФУ в Одеській області у поясненнях зазначав, що стягнення з Управління судового збору не відповідає вимогам законодавства, однак суд такі доводи не приймає, оскільки згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплаченого судового збору у розмірі 800 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Рівненській області - суб'єкта владних повноважень, яким приймалось оскаржуване рішення.
Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Борисенка Олександра, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 14.03.2025 року №155250032800 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 10.11.2016 по 07.12.2020, з 28.12.2020 по 28.02.2022, з 05.08.2022 по 08.01.2025, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 800 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва