Справа № 420/23568/25
21 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» про заборону вчиняти певну дію,-
16.07.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» до ДПС України про визнання протиправними дії відповідача щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу та зобов'язання відповідача включити позивача у перелік платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
18.07.2025 року, заявником надано заяву про забезпечення позову про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони Державній податковій службі України застосовувати до ТОВ «Інверсіор» інші ставки податку на додану вартість, відмінні від 0%, визначені підпунктами «а» і «г» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, до операцій з вивезення товару за межі митної території України.
Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Приписами ч.1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено шляхом, зокрема, забороною відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.
Частиною 2 цієї статті визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 Кодексу.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Предметом спору у даній справі є оскарження постанови визнання протиправними дії відповідача щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу та зобов'язання відповідача включити позивача у перелік платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Варто зазначити, що з матеріалів адміністративної справи вбачаються, що дії відповідача та його рішення не є очевидно протиправними, а є оскаржуваними, про що подано відповідний позов в даній адміністративній справі. Обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
При цьому, питання обґрунтованості чи необґрунтованості оскаржуваного рішення, на цей час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено, такі обставини не можуть бути підставою для забезпечення позову.
З урахуванням вищевикладеного, на думку суду заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, а тому у задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.150-154, 241-244, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви про забезпечення позову представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРСІОР» - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Іванов Е.А.