ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"21" липня 2025 р. Справа № 300/5071/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Тимошенко Галина Сергіївна (надалі, також - представниця позивача), звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року за № 209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Підставою звернення до суду слугувала протиправна, на думку позивача, відмова у перерахунку та виплаті пенсії з 01.03.2025 року з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року за № 209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наявними в ній недоліками.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2025 складає 3028,00 гривень.
Абзацом 7 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із змісту адміністративного позову слідує, що ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його вчинити певні дії.
Таким чином, звернена до суду вимога є немайновою.
Оскільки, встановлена ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, складає 1211,20 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, передбачених частиною 2 статті 4, Закону України "Про судовий збір", сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 968,96 гривень.
В спірному випадку, позивачем надало суду документ про сплату судового збору в розмірі 968,96 гривень, а саме платіжну інструкцію № 9748-4214-8909-3584 від 20.06.2025 року (а.с. 5). Суд звертає увагу, що відповідно до даних автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, 17.07.2025 на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, по справі № 300/5071/25 позивачем додано квитанцію про сплату судового збору за номером № 9748-4214-8909-3584 від 20.06.2025 року в сумі 968,96 гривень. Однак, квитанція про сплату судового збору за аналогічним номерам, датою та розміром додана до адміністративного позову, по справі № 300/4361/25, який подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 23.06.2025 року. Судом встановлено, що за даною справою позовна заява була повернена позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Верховний суд у Постанові від 12.10.2023 у справі № 160/554/23 зазначає наступне:
"У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплатити судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до квитанції від 30 грудня 2022 року № 1029119552 на суму 2009,25 грн. Однак така квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.".
Суд звертає увагу, що інститути повернення позовної заяви та залишення її без розгляду є суміжними один з одним, оскільки в обох випадках допускається повторне звернення до суду з таким позовом.
У зв'язку з цим, зважаючи на висновки Верховного Суду, суд не може прийняти платіжну інструкцію № 9748-4214-8909-3584 від 20.06.2025 року до уваги, оскільки остання була використана позивачем при подачі позовної заяви по справі № 300/5071/25. Таким чином, суд вважає, що до даної позовної заяви доказів сплати судового збору не надано.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) документ про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн, або документ що підтверджує право позивача на звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 59, 160, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 гривень, або документ що підтверджує право позивача на звільнення від сплати судового збору.
Копію цієї ухвали надіслати представниці позивача та відповідачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.