ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" липня 2025 р. справа № 300/2115/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206060/2025/000007 від 21.01.2025 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Держмитслужби (надалі по тексту також - відповідач, Митниця, митний орган, Івано-Франківська митниця) про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206060/2025/000007 від 21.01.2025 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025.
Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є необґрунтована, на переконання позивача, відмова відповідача у митному оформленні легкового автомобіля марки PEUGEOT, модель "3008", номер кузова НОМЕР_1 , шляхом винесення рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025 і картки відмови №UA206060/2025/000007 від 21.01.2025. Позивач вважає, що прийняте рішення від 21.01.2025 не відповідає вимогам пунктів 2, і 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , 13.01.2025 придбала в продавця-нерезидента вживаний транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки PEUGEOT, модель "3008", номер кузова НОМЕР_1 (надалі по тексту також - автомобіль, ТЗ, транспортний засіб). Як стверджує позивач, факт придбання транспортного засобу підтверджується договором купівлі-продажу від 13.01.2025, а факт оплати засвідчується квитанцією від 21.01.2025. Позивач 21.01.2025 подано до митного оформлення електронну митну декларацію №25UA206060000277U7, якою визначено митну вартість автомобіля 5 800 UER (надалі по тексту також - Євро). За результатами розгляду вказаної митної декларації з доданими до неї документами Івано-Франківська митниця відмовила у митному оформленні, з підстав, визначених у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2025/000007 від 21.01.2025 (надалі по тексту також - картка відмови, оскаржувана картка, Картка). Також відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення, спірне рішення), яким визначив митну вартість автомобіля в розмірі 10 500 Євро.
За доводами ОСОБА_1 оскаржувані картка відмови та рішення є протиправними, необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки будь-яких розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару подані позивачем документи не містять, достовірність долучених документів митним органом не спростовано. Також ОСОБА_1 зазначає, що Івано-Франківською митницею не обґрунтовано ціну, що визначена внаслідок проведеного коригування всупереч вимог статті 58 Митного кодексу України (надалі по тексту також - МК України) визначено митну вартість транспортного засобу не за ціною договору як основним методом. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.04.2025 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс). Одночасно судом витребувано у відповідача додаткові письмові докази, необхідні для належного розгляду справи (а.с.26-27).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Івано-Франківська митниця скерувала на адресу суду відзив від 14.04.2025 за №7.21-10/10/126 на позовну заяву, реєстрацію якого здійснено судом 17.04.2025 за вх.№10340/25 (а.с.30-59). Митний орган у поданому відзиві не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.
Так, до митного оформлення 21.01.2025 декларантом подано електронну митну декларацію №25UA206060000277U7 для митного оформлення товару - легковий автомобіль марки PEGEOUT модель "3008", номер кузова НОМЕР_1 , з дизельним типом двигуна, бувший у використанні. Декларантом заявлено фактурну вартість товару 5800 Євро, що еквівалентно 252 298,84 гривень, як складову митної вартості включено витрати на транспортування в розмірі 300 Євро, що еквівалентно 13 049,94 гривень, загальна митна вартість відповідно до графи 12 ЕМД склала 265 348,78 гривень.
Як зазначає відповідач, у довідці станції технічного обслуговування (надалі по тексту також - СТО) містять відомості про технічну несправність транспортного засобу, натомість, за результатами проведеного огляду технічного стану автомобіля, пошкоджень, про які йдеться у довідці СТО, не виявлено. Такі відомості про технічну несправність також відсутні у митній декларації країни відправлення.
Митним органом, враховуючи приписи статті 53 МК України розпочато процедуру митної консультації з декларантом та запропоновано подати документи для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема, банківські платіжні документи, інші документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару та висновок про вартість товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Івано-Франківська митниця не погодилась із заявленою декларантом митною вартість товару та прийняла рішення про коригування митної вартості №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025, яким визначено митну вартість за резервним методом. Також 21.01.2025 оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2025/000007 від 21.01.2025. Сума коригування вартості товару становить 10 500 Євро, джерелом інформації для коригування стала інша митна декларація від 19.11.2024 за №24UA40804008833U, де опис товару відповідає транспортному засобу за митною декларацією позивача.
В спірному випадку, митна декларація №25UA206060000277U7 не могла бути оформлена за основним методом - за ціною договору, оскільки суми зазначені в рахунку-фактурі не підтверджені, наявні розбіжності у документах, не підтверджено складові митної вартості, не надано до митного органу затребувані документи. Після прийняття спірного рішення ОСОБА_1 подану нову митну декларацію №25UA206060000309U0 від 22.01.2025, за якою даний ТЗ оформлений за резервним методом. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 13.01.2025 придбала у продавця-нерезидента ОСОБА_4 (Скорпіон-Авто) транспортний засіб марки PEUGEOT моделі "3008", номер кузова НОМЕР_1 за 5 800 Євро, що засвідчується договором купівлі-продажу від 13.01.2025 (надалі по тексту також - Договір) (а.с.45).
Коментований договір містить інформацію наступного змісту "Двигун глухне, можливе пошкодження двигуна, проблеми з електрикою та AdBlue. Сума [5 800 Євро] з вдячністю отримана готівкою" (а.с.45).
Згідно рахунку-фактури (інвойс) [квитанції] від 13.01.2025 ОСОБА_1 сплатила продавцю-нерезиденту Skorpion Auto, ОСОБА_4 5 800 Євро готівки за транспортний засіб марки PEUGEOT моделі "3008" (а.с.49).
Даний автомобіль імпортований з Німеччини, про що свідчить оформлена митна декларація країни відправлення (супровідний експортний документ) MRN №25DE511150957170B1 від 15.01.2025 (а.с.46, 50).
ФОП ОСОБА_2 21.01.2025 подав до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію №25UA206060000277U7, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль марки PEUGEOT модель "3008" з дизельним типом двигуна, номер кузова НОМЕР_1 , потужність двигуна 96kW, загальна кількість місць включаючи водія - 5, бувший у використанні, авто в не справному стані, несправності з паливною системою двигуна, несправності з системою вихлопних газів, несправності з гальмівною системою, несправності бортового комп'ютера та електрики, царапини, сколи по кузову, затертості сидіння та салону, робочий об'єм циліндрів двигуна - 1499 см.куб., календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019, виробник PEUGEOT, країна виробництва - Fr (а.с.38).
В графі "42" (ціна товару) декларації визначено 5 800 Євро. А в графах "45" (коригування) і "46" (статистична вартість) зазначено 265 348,78 гривень, яка із урахуванням графи "23" (обмінний курс) 43,49980000, а також з урахуванням витрат на транспортування транспортного засобу (300,00 EUR) становить 265 348,78 гривень.
Митну вартість товару визначено за першим (1) методом, тобто ціною договору (контракту), на підтвердження чого заповнено графу "43" митної декларації.
Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено: довідку станції технічного обслуговування від 20.01.2025 за №20/01/25 (а.с.39), інформацію про транспортні витрати від 20.01.2025 (а.с.42), договір купівлі-продажу від 13.01.2025 (а.с.45), електронну декларацію країни відправлення MRN №25DE511150957170B1 від 15.01.2025 (а.с.46, 50), рахунок фактуру-інвойс (а.с.49). Відповідач підтвердив обставину подання всі вказаних документів у відзиві на позов, долучивши їх засвідчені копії.
Митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме банківські платіжні документи, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, висновок про вартість товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.41).
Позивачем надано відповідь, у якій зазначено, що відповідно до частини 2 статті 53 МК України надано всі підтверджуючі документи для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля: договір купівлі-продажу авто з перекладом, де вказано продавцем про несправності автомобіля та продаж авто за готівку від 13.01.2025, платіжний документ виданий продавцем від 13.01.2025, копія митної декларації країни відправлення №25DE511150957170B1 від 15.01.2025, довідка СТО про несправності даного авто від 20.01.2025, фото для ідентифікації авто (а.с.40).
Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №25UA206060000277U7 від 21.01.2025 та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до картки відмови №UA206060/2025/000007 (а.с.52).
Згідно даних картки "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. На вимогу митного органу декларантом не було надано: висновок про вартість товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Таким чином, митницею не встановлено та не підтверджено додатковими документами всі складові заявленої митної вартості. Крім того, заявлений технічний стан транспортного засобу не підтверджено товаросупровідними документами (рахунок - фактура), а також результатами проведення митного огляду. Про спростування несправності транспортного засобу свідчать наступні факти: - ввезення (переміщення) транспортного засобу "своїм ходом"; - робочий стан щітка приладів, що відображено на фото під час проведення митного огляду та фото долучені декларантом до митної декларації, - відсутність відомостей про технічний стан транспортного засобу в товаросупровідних документах і відмова декларанта надати експертне заключення про вартість товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією з врахуванням технічного стану переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України товару. Відповідно до вимог частини 6 статті 54 МК України, неподання декларантом документів згідно з або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 19.11.2024 за №24UA408040008833U3 на товар "Легковий автомобіль, що був у користуванні, марка PEUGEOT, модель 3008, рік випуску 2019, ідент.номер НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об?єм циліндрів двигуна 1499см3, номер двигуна NV, колір сірий, загальна кількість місць включаючи місце водія 5", де визначена вартість становить - 10500 євро" Винесено рішення про (а.с.52).
У зв'язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини що й в картці відмови (а.с.51).
При цьому, митним органом, за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару з 265 348,78 гривень на 456 750,00 гривень (а.с.51).
Позивач, на підставі оскаржуваного рішення, 21.01.2025 ФОП ОСОБА_2 подав декларацію №24UA206060000309U0, в графі 43 якої метод визначення митної вартості позначив "1/6", при цьому в графі 47В нарахування платежів визначив із скоригованих відповідачем показників (а.с.54).
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування Картки відмови № UA206060/2025/000007 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі по тексту також - МК України, Кодекс).
Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).
Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як визначено частинами 4, 5 і 10 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати, понесені покупцем, зокрема, такі як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Як вимагає частина 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, витрати на транспортування додаються як одна із складових митної вартості до ціни товару, що була фактично сплачена.
Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.
Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони наділені повноваження витребувати додаткові документи для перевірки достовірності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
На думку відповідача, викладену у відзиві, у нього виник обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, оскільки до митного оформлення не було подано повний перелік документів, а також у зв'язку із розбіжностями в поданих документах.
Аргументи відповідача зводяться до того, що:
- заявлений технічний стан автомобіля не підтверджено товаросупровідними документами (рахунок фактура);
- ввезення (переміщення) транспортного засобу "своїм ходом";
- робочий стан щітки приладів, що відображено на фото під час проведення митного огляду та фото долучені декларантом до митної декларації;
- відмова декларанта надати експертне заключення про вартість товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією, з врахуванням технічного стану товару.
Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №25UA206060000277U7 від 21.01.2025 митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), разом з декларацією декларант надав митному органу, серед інших, документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:
- довідку станції технічного обслуговування від 20.01.2025 за №20/01/25 (а.с.39);
- інформацію про транспортні витрати від 20.01.2025 (а.с.42);
- договір купівлі-продажу від 13.01.2025 (а.с.45);
- електронну декларацію країни відправлення MRN №25DE511150957170B1 від 15.01.2025 (а.с.46, 50);
- рахунок-фактуру інвойс (квитанція) (а.с.49).
ОСОБА_1 13.01.2025 придбала у продавця-нерезидента ОСОБА_4 (Скорпіон-Авто) транспортний засіб марки PEUGEOT моделі "3008", номер кузова НОМЕР_1 за 5 800 Євро, що засвідчується договором купівлі-продажу від 13.01.2025 (надалі по тексту також - Договір) (а.с.45, 47).
Вказаний Договір посвідчено підписами продавця-нерезидента та позивача, також такий містить відтиск печатки (штампу) "Skorpion-Auto" (а.с.47).
Згідно рахунку-фактури (інвойс) [квитанції] від 13.01.2025 ОСОБА_1 сплатила продавцю-нерезиденту Skorpion Auto, ОСОБА_4 5 800 Євро готівки за транспортний засіб марки PEUGEOT моделі "3008" (а.с.49).
Дана квитанція містить всі необхідні реквізити за якими можна встановити покупця - ОСОБА_1 , продавця - Skorpion Auto, ОСОБА_4, суму коштів, сплачених за транспортний засіб марки PEUGEOT моделі "3008" в розмірі 5 800 Євро, вказані у квитанції відомості повністю кореспондуються з даними, що містяться в договорі купівлі-продажу від 13.01.2025.
Коментовані документи не містять розбіжностей щодо ціни, транспортного засобу, а також сторін Договору.
Суд вважає безпідставним витребування митним органом під час проведення процедури митних консультацій банківських платіжних або інших платіжних документів, які свідчать про здійснення оплати за товар, так як сплата здійснена готівкою. Договір від 13.01.2025 містить відомості наступного змісту "сума [5 800 Євро] з вдячністю отримана готівкою" (а.с.45). Митний орган не висловлював жодних зауважень чи застережень стосовно вказаного документу, а ні на етапі консультацій, а ні на момент прийняття спірних рішень.
Банківський платіжний документ повинен надаватися в обов'язковому порядку в тому випадку, коли мало місце оплата чи перерахування коштів за товар із використанням платіжних систем, які обслуговуються банківськими чи прирівняними до них фінансовими установами.
У досліджуваному випадку позивач оплатив за товар готівкою, без використання банківської платіжної системи, а відтак, ОСОБА_1 об'єктивно і правомірно не подала і не повинна була подавати банківський платіжний документ.
В контексті такого слід також зважати на правовий висновок Верховного Суду, сформованого в постанові від 03.04.2018 у справі №809/322/17 (адміністративне провадження №К/9901/44032/18) і від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823 (адміністративне провадження №К/9901/34404/19), за змістом якого квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв'язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Стосовно доводів Митниці про необхідність надання декларантом висновку про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією, то таке витребування є необґрунтованим, оскільки, жодних зауважень до первинно поданих документів у відповідача не виникало.
Частинами 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок - фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Проте, в надісланому позивачу електронному повідомленні, відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребування від нього додаткових документів (а.с.41).
Суд також відхиляє доводи Митниці про те, що заявлений технічний стан транспортного засобу не підтверджено товаросупровідними документами (рахунок - фактура), а також результатами проведення митного огляду. Про спростування несправності транспортного засобу, зокрема, ввезення (переміщення) транспортного засобу "своїм ходом", робочий стан щітка приладів, що відображено на фото під час проведення митного огляду та фото долучені декларантом до митної декларації, відсутність відомостей про технічний стан транспортного засобу в товаросупровідних документах, з огляду на наступне.
У Договорі від 13.01.2025 щодо технічного стану ТЗ міститься інформація про те, що двигун глухне, можливе пошкодження двигуна, проблеми з електрикою та AdBlue, яку надано продавцем-нерезидентом покупцю.
Також ОСОБА_1 надано Митниці довідку станції технічного обслуговування від 20.01.2025 за №20/01/25, видану ПП ОСОБА_3 , зі змісту якої слідує, що при технічному огляду транспортного засобу марки PEUGEOUT модель "3008", номер кузова НОМЕР_1 , 2019 року випуску, виявлені несправності з паливною системою двигуна, несправності з системою вихлопних газів (відсікання роботи AdBlue - рідкий реагент, який використовується для очищення вихлопних газів дизельних двигунів методом селективної каталітичної нейтралізації), несправності з гальмівною системою, несправності в роботі бортового комп'ютера авто та електрики (а.с.39).
Відповідачем жодним чином не заперечуються відомості зазначені у вказаній довідці, її достовірність та джерело походження.
У графі 31 митної декларації від 21.01.2025 за №25UA206060000277U7 вказано, що авто в не справному стані, несправності з паливною системою двигуна, несправності з системою вихлопних газів, несправності з гальмівною системою, несправності бортового комп'ютера та електрики, царапини, сколи по кузову, затертості сидіння та салону (а.с.38).
Суд критично оцінює доводи Івано-Франківської митниці про відсутність відомостей про технічний стан транспортного засобу в товаросупровідних документах, оскільки внесення таких відомостей у супровідні документи не є обов'язком, натомість така інформація міститься, зокрема в коментованих вище Договорі від 13.01.2025 та довідці СТО від 20.01.2025 за №20/01/25.
У поданому відзиві митний орган покликається на акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, як на документ, що засвідчує відсутність ушкоджень транспортного засобу.
Так, Митним органом 21.01.2025 з 10 години 25 хвилин до 11 години 15 хвилин проведено огляд легкового автомобіля за митною декларацією №25UA206060000277U7 в місці доставки ЗМК м/п "Калуш", ЗМК ФОП ОСОБА_2 , АДРЕСА_2, про що складено акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу з додатковим аркушем (а.с.43-44).
Відповідно до графи 8.3. "Шляхом огляду (переогляду) товару виявлено" у колонці 8.3.1. "відомості про товар" рядок "опис" за колонкою 8.3.2. "Графа митної декларації" - "31", у колонці 8.3.3. "Відмітка про відповідність характеристик товарів даним, зазначеним у митній декларації (інших документах) позначається знаком "Х" у відповідній колонці)" "так" міститься позначка "Х" (а.с.44).
Вказане засвідчує, що за наслідком огляду ТЗ відомості зазначені у графі 31 митної декларації №25UA206060000277U7, зокрема, "…авто в не справному стані, несправності з паливною системою двигуна, несправності з системою вихлопних газів, несправності з гальмівною системою, несправності бортового комп'ютера та електрики, царапини, сколи по кузову, затертості сидіння та салону…" відповідають характеристиці товару, який оглядається.
Таким чином, відображені відомості у графі 31 митної декларації №25UA206060000277U7 щодо якісних характеристик товару, зокрема, про ушкодження автомобіля, виявлено працівниками Митниці, водночас, у відзиві відповідачем зазначено про протилежне.
У графі 8.3.4. акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 21.01.2025 "Інформація щодо виконаних завдань та виявлених невідповідностей" відсутня інформація про невідповідність автомобіля марки PEUGEOUT моделі 3008 заявленим у митний декларації відомостям.
Відтак, доводи митного органу щодо відсутності ушкоджень транспортного засобу є безпідставними, оскільки акт митного огляду від 21.01.2025 містить позначку про відповідність фактичного стану автомобіля відомостям, наведеним у графі 31 митної декларації, де прямо зазначено перелік технічних несправностей і зовнішніх пошкоджень. Крім того, у графі 8.3.4 акту огляду не зафіксовано жодних зауважень або невідповідностей, що додатково підтверджує достовірність зазначених у декларації характеристик..
Стосовно доводів митного органу про те, що підставою для коригування митної вартості також слугує обставина робочого стану щітки приладів, що відображено на фото під час проведення митного огляду та фото долучені декларантом до митної декларації.
Разом з тим, суд зазначає, що ані позивачем, ані відповідачем не надано до суду жодних фото автомобіля марки PEUGEOUT моделі 3008, звідки суд зміг би, шляхом візуального сприйняття, надати оцінку доводам сторін щодо технічного стану ТЗ.
Натомість, ані в митній декларації №25UA206060000277U7, ані в Договір №1, ані в довідці станції технічного обслуговування від 20.01.2025 за №20/01/25 не зазначено про пошкодження "щітки приладів".
Відтак, доводи відповідача про її робочий стан жодним чином не впливають на визначену декларантом митну вартість товару, оскільки інформація про пошкодження зазначеного елемента транспортного засобу взагалі не заявлялась як обставина, що впливає на ціну, та не була предметом жодних посилань з боку сторін.
Надаючи оцінку аргументам відповідача про ввезення (переміщення) транспортного засобу транспортного засобу "своїм ходом", як на підставу для коригування митної вартості, суд зазначає наступне.
Згідно інформації про транспортні витрати від 20.01.2025, здійснювалось саме перевезення вантажу до кордону України. Вантажем визначено транспортний засіб марки "PEUGEOUT" моделі "3008", номер кузова НОМЕР_1 , вага вантажу 1505 (а.с.42).
В спірному випадку слід послуговуватись даними з веб-ресурсів публічної (відкритої) мережі Інтернет, звідки судом з'ясовано, що витрата палива в змішаному циклі автомобіля марки "PEUGEOUT" моделі "3008" з об'ємом циліндра двигуна 1499 см.куб. становить 4 літри на 100 кілометрів (https://www.cardimension.net/model/2019/peugeot/3008/1-5-bluehdi/allure-automatic.html).
Відстань між містом Целле Німеччина (місце відправлення згідно декларації країни відправлення MRN №25DE511150957170B1 від 15.01.2025 (а.с.11)) та митним постом "Краковець" за даними веб-ресурсу Google-maps становить 1091 кілометр (https://maps.app.goo.gl/4Zs4nYyVPK5Ta5xWA).
Таким чином, щоб дістатись з міста Целле Німеччина до митного посту "Краковець" транспортним засобом марки "PEUGEOUT" моделі "3008" потрібно витратити 43,6 літрів дизельного палива з розрахунку ((4 л. * 1091 км. ) : 100 км.).
За даними розміщеними на веб-сайті Міністерства фінансів України, середня ціна на дизельне паливо в Україні станом на січень 2025 року складала 54,95 гривень за 1 літру (https://index.minfin.com.ua/ua/markets/fuel/2025-01/).
Для того, щоб здійснити перевезення транспортного засобу "PEUGEOUT" моделі "3008" з міста Целле Німеччина до митного пропуску "Краковець" "своїм ходом" на дизельне паливо необхідно витратити 2 398,02 гривень (43,6 літрів палива * 54,95 гривень за 1 літру дизельного палива).
Згідно обмінного курсу зазначеного в митній декларації №25UA206060000277U7 від 21.01.2025, курс Євро до гривні складав 1 Євро = 43,4998 гривень. Відтак, якщо витрати на паливо склали 2 398,02 гривень то еквівалент цієї суми в Євро складе 55,12 Євро, що не відповідає заявленим позивачем транспортним витратам.
Водночас, для суду залишається незрозумілою обставина встановлення митним органом факту ввезення транспортного засобу "PEUGEOUT" моделі "3008" - "своїм ходом", оскільки, як слідує з інформації про транспортні витрати від 20.01.2025, здійснювалось саме перевезення вантажу до кордону України (а.с.42).
Відповідач не надав суду доказів, що транспортний засіб "PEUGEOUT" моделі "3008" прибув на митну територію України саме "своїм ходом", а не шляхом перевезення на спеціалізованому транспорті.
В свою чергу, Митниця жодним чином не заперечує суму витрат на транспортування, що міститься в інформації про транспортні витрати від 20.01.2025, та яка заявлена позивачем у митній декларації №25UA206060000277U7 від 21.01.2025.
Із аналізу наведеного слідує, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Суд також не бере до уваги доводи відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товару через відсутність банківських платіжних документів та висновку про вартість підготовлений спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідно до статті 53 МК України надання до митного оформлення зазначених документів не є обов'язковою.
З урахуванням наведеного, слід дійти до висновку, що декларантом було надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, які піддаються обчисленню, підтверджують задекларовану ціну товару, і у митниці не було об'єктивних підстав витребувати додаткові документи.
Судом встановлено, що в спірному рішенні, у ході коригування митної вартості товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості.
З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) та відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, суд виходить із наступних аргументів та мотивів.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Як свідчить зміст графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025, останнє містить посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), із зазначенням відомостей митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, а саме інша митна декларація від 19.11.2024 за №24UA40804008833U3, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) товару (а.с.52).
Відповідачем надано суду копію ЕМД від 19.11.2024 за №24UA40804008833U, яка як слідує із змісту відзиву на позов, є тим самим джерелом інформації, який визначено в оскаржуваних рішеннях (а.с.53).
При порівнянні ЕМД від 19.11.2024 за №24UA40804008833U3, що слугувала у відповідача джерелом для коригування митної вартості товарів та ЕМД від 21.01.2025 за №25UA206060000277U7, поданої позивачем, судом встановлено безліч розбіжностей, які, на переконання суду, об'єктивно можуть безпосередньо впливати на ціну товару.
По-перше, відмінними є товари, зазначені в графі 31 митних декларацій за своїми якісними показниками.
Так, позивач задекларувала легковий автомобіль марки PEUGEOT модель "3008" з дизельним типом двигуна, номер кузова НОМЕР_1 , потужність двигуна 96kW, загальна кількість місць включаючи водія - 5, бувший у використанні, авто в не справному стані, несправності з паливною системою двигуна, несправності з системою вихлопних газів, несправності з гальмівною системою, несправності бортового комп'ютера та електрики, царапини, сколи по кузову, затертості сидіння та салону, робочий об'єм циліндрів двигуна - 1499 см.куб., календарний рік виготовлення - 2019, модельний рік виготовлення - 2019, виробник PEUGEOT, країна виробництва - Fr (а.с.38).
В той же час, як свідчить графа 31 митної декларації від 20.08.2024 за №24UA205170023510U1 в іншому (порівнюваному) випадку здійснювалося митне оформлення: легковий автомобіль, що бук у користуванні, марки PEUGEOT, модель 3008, рік випуску 2019, ідент.номер. НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів двигуна, NV, включаючи місце водія 5 (а.с.53).
У транспортного засобу представленого до митного оформлення ОСОБА_1 виявлені несправності паливної системи двигуна, системи вихлопних газів, гальмівної системи, бортового комп'ютера та електричної системи. Крім того, зафіксовані численні зовнішні та внутрішні пошкодження - подряпини, сколи по кузову, затертості сидінь та елементів салону.
Усі ці технічні та візуальні дефекти мають істотний вплив на ринкову вартість автомобіля, знижуючи її.
Натомість у митній декларації від 19.11.2024 №24UA40804008833U3, яка була використана відповідачем як джерело для коригування митної вартості товару, інформація про наявність будь-яких несправностей або дефектів транспортного засобу повністю відсутня. Тобто, в графі 31 цієї декларації не зазначено, що автомобіль був у несправному стані чи мав пошкодження.
Таким чином, наявність значних відмінностей у якісному стані задекларованих транспортних засобів у порівнюваних деклараціях вказує на те, що вони не є ідентичними за своїми характеристиками, і відповідно не можуть бути використані як однорідні товари для обґрунтування коригування митної вартості без належного урахування виявлених технічних несправностей.
По-друге, у випадку із декларацією від 19.11.2024 країну відправлення (експорту) задекларовано "Литва", LT (графи 11, 15), а у декларації позивача від 22.01.2025 такою країною є "Німеччина", DE (графи 11, 15). Вказане безумовно щонайменше впливає на вартість транспортування такого товару, яка є складовою митної вартості, в залежності від протяжності маршруту до кордону України.
Також слід відзначити на різницю обмінного курсу валют, ЕМД за №25UA206060000277U7 подана позивачем 21.01.2025 за курсом 43,499980000 Євро, в той час як ЕМД №24UA40804008833U3 подана 19.11.2024 за курсом 43,63450000 Євро. Оскільки митним органом не надано розрахунків коригування, то суд не може встановити за яким обмінним курсом відповідач здійснив коригування відносно ТЗ задекларованого в ЕМД №25UA206060000277U7 від 21.01.2025.
Відповідач не надав, ані позивачу, ані суду математичних обрахунків корегування вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, з яких суд міг би встановити достовірність скорегованої митної вартості.
З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.
Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Протиправність рішень Митниці, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
По-перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого статтею 64 МК України, не довів перед судом про наявність обґрунтованих застережень щодо застосування у спірних відносинах шостого методу, в тому числі в частині:
- не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості;
- наявності достатніх умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості товару.
По-друге, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.
По-третє, відповідач ні під час здійснення митного контролю спірного товару, ні у відзиві на позов не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки, зміни і підтирання окремих/усіх числових значень нанесених машинописним чи рукописним способом, або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за такий товар.
Суд зазначає, що згідно пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025, - не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17 зазначив:
"…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".
Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Однак, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (висновок експертної організації), з огляду на відсутність зауважень щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах, що підтверджують митну вартість товару.
Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних.
Проте, Митниця не спростувала належними і допустимим доказами відомості, зафіксовані в документах, наданих митному органу разом з митною декларацією №25UA206060000277U7 від 21.01.2025.
Враховуючи вищевказане, суд констатує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2025/000007 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025 в порушення пунктів 1, 2 і 4 частини другої статті 55 МК України не містять:
- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;
- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак Митниця, приймаючи картку відмови №UA206060/2025/000007 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025 діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2025/000007 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025 - є протиправними та такими, що підлягають до скасування.
Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 2 422,40 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи квитанція про сплату №0.0.4278320143.1 (а.с.5).
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 345,91 гривень.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206060/2025/000007.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206000/2025/000016/2 від 21.01.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 43971364) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривень сорок копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 43971364), вул. Чорновола, 159, м.Івано-Франківськ, 76005.
Суддя Чуприна О.В.