ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"21" липня 2025 р. справа № 300/4918/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України при визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України при визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (надалі, також - Закон України “Про судовий збір»).
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Зі змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206020/2025/000185; визнати протиправним та скасувати рішення №UA206020/2023/000019/1 від 13.06.2025 про коригування митної вартості товарів.
Суд звертає увагу, що рішенням про коригування митної вартості контролюючий орган визначає декларанту митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі.
Таким чином, звернена до суду вимога про визнання протиправним та скасування рішення (рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206020/2023/000019/1 від 13.06.2025) Івано-Франківської митниці, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача, є майновою, а позовна вимога в частині визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206020/2025/000185 носить немайновий характер.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028 гривень.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою позивачем позовною вимогою немайнового характеру становить 1211,20 грн.
Щодо розміру судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою позовною вимогою майнового характер, суд зазначає наступне.
При визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.
Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 по справі № 480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.
Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Із рішення про коригування митної вартості товарів № UA206020/2023/000019/1 від 13.06.2025 судом встановлено: митна вартість товару заявлена позивачем у розмірі 16300,00 EUR, що еквівалентно 774 303,79 грн., за курсом валюти 47,5033 грн., за 1 EUR; однак ця митна вартість скоригована відповідачем до 40600,00 EUR, що еквівалентно 1 928 633,98 грн., (курс валют, що застосовувався митним органом: 47,5033 грн).
Отже, ціна позову складає 346 299,06 грн., яка визначена як різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом, 1 928 633,98 грн., та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, - 774 303,79 грн. помноженою на ставку розрахунку податків визначеної в митниній декларації ((1 928 633,98 - 774 303,79) х 30%) = 346 299,06).
Тобто при зверненні до адміністративного суду з даною позовною вимогою майнового характеру, відповідно до положень статтей 4, 6 Закону України “Про судовий збір» та заявлених позовних вимог, позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 3462,99 грн.
Проте, як свідчать матеріали позовної заяви позивачем не надано суду документ про сплату судового збору в розмірі 4674,19 грн. (1211,20 грн. + 3462,99 грн.). Позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію від 10.07.2025 про сплату судового збору в загальному розмірі 2422,40 грн., що свідчить про недоплату судового збору у сумі 2251,79 грн.
Окрім того, зі змісту позовної заяви та долучених до позовної заяви копій документів, судом встановлено, що позовні вимоги позивача обґрунтовуються письмовими доказами.
Згідно положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, позивач, долучивши до матеріалів адміністративного позову письмові документи, які вважає доказами на підтвердження відповідних обставин, не засвідчив їх копії (всі сторінки документів) на відповідність оригіналам у встановленому статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України при визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- копій доданих до позовної заяви документів належним чином засвідчених у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України;
- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 2251,79 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.