21 липня 2025 року Справа № 280/5531/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного згідно постанови про відкриття виконавчого провадження б/ н від 20.08.2009, винесена головним державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Пеліх М.О. Реєстраційний номер обтяження - 9048444, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 27.01.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л.. Реєстраційний номер обтяження - 9457702, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 12 068,00 грн.; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 10.02.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л.. Реєстраційний номер обтяження - 9503791, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 34 360,00 грн.; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 22.02.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л.. Реєстраційний номер обтяження - 9544173, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 2 302,00 грн.; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 33922219 від 10.10.2012, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Третьяк Є.М. Реєстраційний номер обтяження - 13112170, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.
Зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешти, що накладені на все нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 20.08.2009, винесена головним державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Пеліх М.О. Реєстраційний номер обтяження - 9048444, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 27.01.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л.. Реєстраційний номер обтяження - 9457702, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 12 068,00 грн.; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 10.02.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л.. Реєстраційний номер обтяження - 9503791, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 34 360,00 грн.; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 22.02.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л.. Реєстраційний номер обтяження - 9544173, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 2 302,00 грн.; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 33922219 від 10.10.2012, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Третьяк Є.М. Реєстраційний номер обтяження - 13112170, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 969,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що арешти на нерухоме майно накладено органом виконавчої служби у 2009, 2010 та 2012 роках, на даний час виконавчі провадження закінчено, однак арешти накладені на нерухоме майно позивача не знято. Скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, закінчено. Наявність накладеного обтяження порушує права позивача вільно володіти та розпоряджатись своїм майном. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 02 липня 2025 року відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 11 липня 2025 року о 15:00 год.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 07 липня 2025 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що під час здійснення виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_1 є боржником, державними виконавцями накладено арешт на належне боржнику майно. В подальшому у виконавчих провадженнях №№ 16753838, 17188158, 22787934, 33922219 державними виконавцями винесені постанови про повернення виконавчих документів стягувачу з посиланням на пункт 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999. У виконавчих провадженнях №№ 17478953, 18754446 винесені постанови про повернення виконавчих документів стягувачу з посиланням на пункт 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999. Завершення виконавчих проваджень з вищевикладених підстав не було умовою для припинення чинності арешту майна боржника, скасування інших здійснених заходів примусового виконання рішення. Інформація про те, що у виконавчих провадженнях № 16753838, 17188158, 17478953, 18754446, 22787934, 33922219 з боржника було стягнуто заборгованість за виконавчими документами, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень не міститься. Під час здійснення виконавчого провадження №55151771 державним виконавцем 28.11.2017 винесено постанову про арешт всього належного боржнику майна, про що 28.11.2017 внесено запис про обтяження № 23608342 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 20.12.2018 у виконавчому провадженні № 55151771 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з посиланням на пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, що не передбачає виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, зняття арешту з майна боржника, скасування інших заходів примусового виконання рішень. АСВП не містить інформацію про сплату боржником заборгованості за виконавчим провадженням в повному обсязі, а також про повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання після 20.12.2018. Підстав, передбачених законом, для зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , немає. Відповідач просить суд залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
11 липня 2025 року до суду подана заява представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника.
У судовому засіданні 11 липня 2025 року судом заслухане вступне слово представника відповідач, враховуючи подані заяву позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника та клопотання відповідача про розгляд справи у письмовому провадженні та у відповідності до положень ч.3 ст. 194, ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд здійснив подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, накладений арешт всього нерухомого майна позивача.
Арешт нерухомого майна накладений на боржника в межах виконавчих проваджень:
№ 16753838 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1455, виданого 04.11.2009 Енергодарським міським судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Актив» коштів в розмірі 12 038,37 грн, яке було відкрито 13.01.2010;
- № 17188158 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2057, виданого 17.11.2009, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» коштів в розмірі 34 360,93 грн, яке було відкрито 03.02.2010;
№ 17478953 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2536, виданого 13.01.2010 Василівським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Дніпрорудненські теплові мережі» коштів в розмірі 2 302,87 грн, яке було відкрито 12.02.2010;
- № 18754446 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2536, виданого 06.01.2010 Василівським районним судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 51,00 грн, яке було відкрито 09.04.2010;
- № 22787934 з примусового виконання постанови № 234938, виданої 18.09.2010 ВДАІ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 1 020,00 грн, яке було відкрито 17.11.2010;
- № 33922219 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1455, виданого 04.11.2009 Енергодарським міським судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Актив» коштів в розмірі 12 038,37 грн, що пред'явлений для виконання повторно, яке було відкрито 20.08.2012;
- № 55151771 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1455, виданого 04.11.2009 Енергодарським міським судом Запорізької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Актив» коштів в розмірі 12 038,37 грн, що пред'явлений для виконання повторно, яке було відкрито 23.11.2017.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про зняття арешту, однак листом від 17.06.2025, позивачу відмовлено в задоволені заяви про зняття арешту з нерухомого майна у зв'язку з відсутністю підстав.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон №606-XIV), було встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно п.5 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Пунктом 2 частини 1 статті 47 Закону №606-XIV передбачалося, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.50 Закону №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;
повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Отже, суд приходить до висновку, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Однак, нормами Закону №606-XIV передбачено зняття арешту, накладеного на майно боржника, лише у випадку повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
В подальшому був прийнятий Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з положеннями ст. 1, 18 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1).
У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У спірних правовідносинах постановами державного виконавця виконавчі документи повернуто стягувачу на підставі пункту 2 та пункту 4 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 та на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Відповідачем не надано доказів існування будь-які інших відкритих виконавчих провадження щодо позивача як боржника.
Також, слід врахувати, що строки пред'явлення вказаних виконавчих документів до примусового виконання встановлені відповідними положеннями законодавства сплинули, а в матеріалах справи не міститься доказів, що такі строки поновлювались стягувачу, або повторного пред'явлення вказаних виконавчих документів до виконання.
Частиною 4 статті 59 чинного Закону №1404-VIII визначено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
Відповідно до ч.5 ст.59 Закону №1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, судове рішенням про зняття арешту з майна боржника, що набрало законної сили, є самостійною підставою зняття арешту з такого майна постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Аналогічні норми закріплені в ст. ст. 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України.
Станом на час судового розгляду цієї справи арешт, накладений на майно позивача, не знятий, продовжує існувати й заборона відчуження нерухомого майна. При цьому, як вже встановлено судом, на виконанні у відповідача відсутні відкриті виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача.
Відтак, наведені обставини свідчать, по-перше, про відсутність правових підстав зберігати накладений арешт на майно позивача, по-друге, існування арешту майна позивача при визнанні відповідачем факту завершення всіх виконавчих проваджень відносно позивача порушує саму мету застосування відповідної процедури. Так, наразі механізм забезпечення виконання рішення існує, проте провадження, в рамках якого його було застосовано, завершено.
На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешти, що накладені на все нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 20.08.2009, винесена головним державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Пеліх М.О. Реєстраційний номер обтяження - 9048444, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 27.01.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л.. Реєстраційний номер обтяження - 9457702, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 12 068,00 грн.; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 10.02.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л.. Реєстраційний номер обтяження - 9503791, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 34 360,00 грн.; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 22.02.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л.. Реєстраційний номер обтяження - 9544173, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 2 302,00 грн.; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 33922219 від 10.10.2012, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Третьяк Є.М. Реєстраційний номер обтяження - 13112170, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.
Що ж до вимог позову про визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб відповідача щодо не зняття арешту з належного позивачу на праві власності нерухомого майна, то суд не встановив підстав для їх задоволення, оскільки, як вже зазначалося, у державного виконавця відповідача відсутні, передбачені як Законом №606-XIV, так і Законом №1404-VIII підстави для зняття арешту, і у даному випадку арешт знімається за рішенням суду відповідно до ч.5 ст.59 Закону №1404-VIII.
Відповідач посилається на те, що позивачем не надано підтвердження погашення заборгованості за виконавчими документами, сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та/або інші документи, які вказують на підстави для зняття арешту.
Суд не приймає до уваги такі посилання відповідача, оскільки, як вже зазначалося, відповідачем не надано доказів існування відкритих виконавчих проваджень щодо позивача (в т.ч. про стягнення виконавчого збору та/або витрат виконавчого провадження), за якими позивач має сплатити певні кошти.
Наявність чинного арешту, без виконавчого провадження, порушує права позивача.
Права позивача підлягають судовому захисту у зв'язку з неможливістю їх відновлення в інший спосіб ніж через судове рішення.
Оцінюючи доводи представника відповідача викладені у судовому засіданні про можливість зняття арешту лише державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), суд враховує таке.
Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України розроблена Інструкція 02.04.2012 № 512/5 № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції №512/5 органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);
відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;
відділи державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
Пунктом 1 Типового положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 №1183/5, встановлено, що Управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Управління) є територіальним органом державної виконавчої служби, входить до системи органів Міністерства юстиції України як структурний підрозділ міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління) та є підзвітним і підконтрольним Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент).
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Типового положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, Типового положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 № 1183/5, Управління відповідно до покладених на нього завдань організовує, контролює здійснення примусового виконання рішень у випадках, передбачених законом, відповідним відділом примусового виконання рішень та відділом державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Відділ).
Згідно з пунктами 1, 2 Типового положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 №1183/5 Відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Відділ) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, є структурним підрозділом та підпорядковується міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління юстиції) через відповідні управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Управління).
Відділ створюється, перейменовується, реорганізовується та ліквідовується наказом Міністерства юстиції України.
Територіальна юрисдикція Відділу визначається начальником міжрегіонального управління юстиції за поданням начальника Управління.
Відділ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства юстиції України, дорученнями Міністра юстиції України, його заступників, директора Департаменту, наказами міжрегіонального управління юстиції, а також цим Положенням.
Враховуючи наведене, оскільки Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) є структурним підрозділом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також з урахуванням надання позивачу відповіді за результатами розгляду по суті заяви позивача саме відповідачем, суд вважає, що покладення на відповідача зобов'язання стосовно вчинення дій щодо зняття арештів, що накладені на все нерухоме майно ОСОБА_1 відповідає повноваженням та завданням Управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України наданих відповідним законодавством.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 484,48 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-246, 287 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії щодо зняття арештів, що накладені на все нерухоме майно ОСОБА_1 згідно постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 20.08.2009, винесена головним державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Пеліх М.О., реєстраційний номер обтяження - 9048444, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 27.01.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л., реєстраційний номер обтяження - 9457702, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 12 068,00 грн; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 10.02.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л., реєстраційний номер обтяження - 9503791, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 34 360,00 грн; постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 22.02.2010, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Кропачев І.Л., реєстраційний номер обтяження - 9544173, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 2 302,00 грн; постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 33922219 від 10.10.2012, винесена державним виконавцем Василівського відділу державної виконавчої служби РУЮ Третьяк Є.М., реєстраційний номер обтяження - 13112170, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім коп.).
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 287, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп.Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 43315529).
Повне судове рішення складено 21.07.2025.
Суддя Б.В. Богатинський