Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 липня 2025 року Справа№640/16068/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про:
- визнання протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати позивачу добових коштів на відрядження;
- стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по витратах на відрядження у розмірі 3900 гривень 00 копійок.
Спірні правовідносини обумовлені тим, що позивач проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 . 28.04.2022 командуванням військової частини НОМЕР_1 позивача було направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) для виконання певних службових (бойових) завдань. 10.05.2022 він повернувся зі службового відрядження до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та приступив до виконання службових обов'язків. Позивачем було опрацьовано звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та який було надіслано на адресу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України для нарахування та виплат йому добових коштів на відрядження, який 19.05.2022 повернувся до військової частини НОМЕР_3 без реалізації з усними поясненнями відповідача про відсутність підстав для нарахування та оплати йому добових коштів на відрядження.
Вважає такі дії відповідача протиправними у зв'язку з чим звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Витребувано від Відповідача:
- докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.
У матеріалах справи міститься відзив відповідача 1 на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що позивач, під час прибуття у службове відрядження до військової частини НОМЕР_2 зобов'язаний був подати атестат на продовольство, а також припис або посвідчення про відрядження, або відпускний квиток військовослужбовця. Однак, полковник ОСОБА_1 під час відрядження до військової частини НОМЕР_2 не перебував на котловому забезпеченні, у зв'язку з не наданням до стройової частини військової частини продовольчого атестату, чим порушив вимоги Положення № 402. Враховуючи вищезазначене, військова частина НОМЕР_2 , куди Позивач прибув у службове відрядження мала можливість забезпечити останнього триразовим харчуванням, однак, через бездіяльність (не подання продовольчого атестату) Позивача, військова частина НОМЕР_2 не мала підстав для зарахування ОСОБА_1 на продовольче забезпечення. Вказує на те, що Позивач, мав можливість звернутись з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 для забезпечення його продовольчим атестатом, однак жодних дій, які свідчили про бажання позивача отримати продовольчий атестат та стати на котлове забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 , відсутні.
У зв'язку із зазначеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) до участі у справі №640/16068/22 в якості співвідповідача.
Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ):
- докази (інформацію), щодо виготовлення та видачі продовольчого атестату (або добового польового набору продуктів (повсякденним набором сухих продуктів) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ,) на підставі наказу від 27.04.2022 №97, на період знаходження позивача у відрядженні з 28.04.2022 по 10.05.2022;
- інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про залучення другого відповідача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року повторно витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ):
- докази (інформацію), щодо виготовлення та видачі продовольчого атестату (або добового польового набору продуктів (повсякденним набором сухих продуктів) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ,) на підставі наказу від 27.04.2022 №97, на період знаходження позивача у відрядженні з 28.04.2022 по 10.05.2022;
- інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Відповідач 2 надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що полковник ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника відділу реєстрації та ведення обліку транспортних засобів управління безпеки дорожнього руху (Головної військової інспекції безпеки дорожнього руху) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.04.2022 №97 Позивач з 28 квітня 2022 року вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та знятий з котлового забезпечення за загальновійськовою нормою (№1) при військовій частині НОМЕР_6 (через Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України). Відповідно до наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2022 №109 Позивач 10 травня 2022 року прибув із відрядження до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків. Зарахований на котлове забезпечення за загальновійськовою нормою (№1) при військовій частині НОМЕР_6 (через Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України). Начальником Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було затверджено звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт та передано до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України для здійснення виплати (додаток до позовної заяви). На цьому повноваження військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо розрахунків із військовослужбовцями закінчуються.
Вказує на те, що військова частина НОМЕР_1 , де проходить військову службу Позивач, позбавлена можливості видавати військовослужбовцям продовольчі атестати, у зв'язку із відсутністю у штаті продовольчої служби та перебуванням на продовольчому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_6 .
Зазначає, що витяг з наказу для постановки (зняття) на котлове забезпечення, разом із продовольчим атестатом подавати до продовольчої служби військової частини НОМЕР_6 , особисто військовослужбовцем, який зараховується (знімається) з котлового забезпечення. Вважає, що саме через бездіяльність самого Позивача, ним не було отримано продовольчий атестат у військовій частині НОМЕР_6 перед вибуттям у відрядження та як наслідок, не було зараховано на продовольче забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 .
Також, на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 19.06.2025 №640/16068/22 повідомляє суд, що у військовій частині НОМЕР_1 відсутні докази (інформація), щодо виготовлення та видачі продовольчого атестату (або добового польового набору продуктів (повсякденним набором сухих продуктів) ОСОБА_2 на підставі наказу від 27.04.2022 №97, на період знаходження позивача у відрядженні з 28.04.2022 по 10.05.2022 у зв'язку із ненаданням останнім витягу із наказу до продовольчої служби військової частини НОМЕР_6 .
Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 відмовити в повному обсязі.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника відділу реєстрації та ведення обліку транспортних засобів управління безпеки дорожнього руху (Головної військової інспекції безпеки дорожнього руху) ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується.
Військова частина НОМЕР_1 відповідно до Довідки ЄДРПОУ №794/12 від 12.11.2012 має правовий статус суб'єкта - без права юридичної особи, власних казначейських рахунків немає та перебуває на фінансовому забезпеченні у Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України (довідково: відповідно до примітки 21 до штату військової частини НОМЕР_1 , фінансове забезпечення покладено на Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України).
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_7 , виданим 14.07.2015 року.
Відповідно до наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.04.2022 №97 ОСОБА_1 з 28 квітня 2022 року вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та знятий з котлового забезпечення за загальновійськовою нормою (№1) при військовій частині НОМЕР_6 (через Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України).
Вищезазначене також підтверджується посвідченням про відрядження від 27.04.2022 №306/59/92 виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )).
10.05.2022 ОСОБА_1 повернувся зі службового відрядження до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та приступив до виконання службових обов'язків, що підтверджується наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2022 №109.
Начальником Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було затверджено звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт та передано до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України для здійснення виплати.
Згідно вищезазначеного звіту, розмір витрат на відрядження позивача становить - 3900 гривень 00 копійок.
Відповідно до листа Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 20.09.2022 №97 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті добових коштів на відрядження.
Відповідно до пояснень Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, такої виплати здійснено не було, оскільки позивач під час прибуття у службове відрядження до військової частини НОМЕР_2 зобов'язаний був подати атестат на продовольство, а також припис або посвідчення про відрядження, або відпускний квиток військовослужбовця. Однак, полковник ОСОБА_1 під час відрядження до військової частини НОМЕР_2 не перебував на котловому забезпеченні, у зв'язку з не наданням до стройової частини військової частини продовольчого атестату, чим порушив вимоги Положення № 402. Враховуючи вищезазначене, військова частина НОМЕР_2 , куди Позивач прибув у службове відрядження мала можливість забезпечити останнього триразовим харчуванням, однак, через бездіяльність (не подання продовольчого атестату) Позивача, військова частина НОМЕР_2 не мала підстав для зарахування ОСОБА_1 на продовольче забезпечення. Позивач, мав можливість звернутись з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 для забезпечення його продовольчим атестатом, однак жодних дій, які свідчили про бажання позивача отримати продовольчий атестат та стати на котлове забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 , відсутні.
Доказів щодо виготовлення та видачі продовольчого атестату (або добового польового набору продуктів (повсякденним набором сухих продуктів) ОСОБА_2 на підставі наказу від 27.04.2022 №97, на період знаходження позивача у відрядженні з 28.04.2022 по 10.05.2022 до суду надано не було.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
За змістом частини шостої ст. 14 Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та Податкового кодексу України (п. 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105).
Абзац 1 пункту 10 Інструкції № 105 зазначає, що окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням).
За змістом абзацу 11 пункту 24 Інструкції № 105 виплата добових військовослужбовцям не здійснюється за дні, коли вони (у передбачених законодавством випадках) забезпечуються триразовим харчуванням за рахунок держави, а також за період, коли відрядженому здійснюються польові виплати (морське грошове забезпечення).
Відповідно до п. 1.1. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 09.12.2002 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2002 р. за № 992/7280 (зі змінами) військовослужбовці, які прибули у військову частину в відрядження, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.
З метою недопущення фінансових порушень під час направлення військовослужбовців у відрядження під час дії воєнного стану, на підставі вимог заступника Міністра оборони України № 9696/з від 20.05.2022 року, військовослужбовці, під час направлення у відрядження під час дії воєнного стану забезпечуються: - видачею продовольчих атестатів (або добовим польовим набором продуктів (повсякденним набором сухих продуктів); - зарахуванням на продовольче забезпечення із забезпеченням триразовим харчуванням.
Уразі неможливості забезпечити військовослужбовців, які прибули у відрядження триразовим харчуванням, командування частини повинно надіслати повідомлення командиру військової частини, з якої військовослужбовці прибули у відрядження, із зазначенням причин.
За змістом пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98 Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів визначено, що особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, а також інших працівників органів внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а осіб начальницького складу Державної фельд'єгерської служби Міністерством інфраструктури, працівників дипломатичної служби України, направленим у довготермінове відрядження, - Міністерством закордонних справ.
Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються виплата добових; відшкодування витрат на найм житлового приміщення за час перебування у такому відрядженні; відшкодування вартості проїзду до місця відрядження та назад.
Виплата добових та відшкодування витрат на найм житлового приміщення здійснюються за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них) (п. 20 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105).
У відповідності до п.1.1 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 серпня 2011 року №530, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2011 року №1115/19853 (далі Інструкція №530) визначено, що службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), у якій військовослужбовець проходить службу. Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад.
Також, пунктом 1.11 Інструкції №530 встановлено, що виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення проводяться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них). Відмітки завіряються: у військових частинах - підписом командира військової частини або начальника штабу, а в установах, на підприємствах і в організаціях та інших органах виконавчої влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення про відрядження.
При цьому, згідно з п.1.4 Інструкції №530 забороняється провадити виплату добових та відшкодовувати витрати на наймання житлового приміщення за посвідченнями про відрядження, виданими з порушенням порядку їх оформлення, встановленого законодавством України.
За відсутності в посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них) добові не виплачуються (п.1.12 Інструкції №530).
Згідно п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98 строк одного відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон 60 календарних днів, крім випадків, зазначених в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту.
Строк відрядження військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та працівників, які в особливий період направляються в межах України в райони воєнних (бойових) дій для участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також здійснення заходів із забезпечення правопорядку на деокупованих територіях та на державному кордоні, не повинен перевищувати період здійснення таких заходів.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 установлено, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях.
Відповідно до п. 3 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 №105, рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються: пункт призначення; найменування військової частини (установи, організації), куди відряджається військовослужбовець; строк та терміни відрядження; мета відрядження.
Суд зазначає, що вказаною нормою визначено вичерпний перелік. Зазначення додаткової інформації не передбачено.
Згідно п. 6 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 №105, Військова частина (установа, організація), що відряджає військовослужбовця, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час відрядження (авансом). Аванс відрядженому військовослужбовцю перераховується в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
Відповідно до п. 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 №105, підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та Податкового кодексу України.
Судом не встановлені підстави, передбачені п. 24 Інструкції №105, за яких виплата добових військовослужбовцю під час відрядження не мала здійснюватися.
Також суд відхиляє доводи відповідача 1, в яких останній посилається на Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затверджене наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 №402 (далі - Положення №402), згідно з яким позивач мав звернутись з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 для забезпечення його продовольчим атестатом.
Зазначене положення не покладає на військовослужбовця, який вибуває у відрядження, обов'язку прибути до продовольчої служби для отримання продовольчого атестату або зверненням для його оримання.
Навпаки, за приписами пункту 1.11 Положення №402 військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття з військової частини знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття на підставі наказу командира військової частини про вибуття з видачею атестата на продовольство.
Отже, видача атестата на продовольство є обов'язком військової частини.
Суд також звертає увагу на те, що доказів щодо виготовлення та видачі продовольчого атестату (або добового польового набору продуктів (повсякденним набором сухих продуктів) Кочаківському Андрію Георгійовичу на підставі наказу від 27.04.2022 №97, на період знаходження позивача у відрядженні з 28.04.2022 по 10.05.2022 до суду надано не було.
За встановлених обставин, а саме наявність відповідного наказу про відрядження позивача до військової частини НОМЕР_2 , не забезпечення останнього триразовим харчуванням за рахунок держави у відрядженні, звіту про використання коштів виданих на відрядження та не здійснення йому польових виплат за спірний період відрядження, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, пред'явлені до відповідача, слід задовольнити повністю.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно п .13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору при звернені до суду, а відтак, судовий збір розподілу не підлягає.
З огляду на викладене, на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 добових коштів на відрядження за період з 28 квітня 2022 по 10 травня 2022 року у військовій частині НОМЕР_2 .
Стягнути з Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 витрати на відрядження за період з 28 квітня 2022 по 10 травня 2022 року у військовій частині НОМЕР_2 у розмірі 3900 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Суддя О.О. Галатіна