Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 липня 2025 року Справа №200/9123/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 періодів служби в лавах Радянської армії з 31.10.1983 року по 07.01.1986 року та навчання в Слов'янському державному педагогічному інституті з 22.07.1986 року по 15.08.1991 року до спеціального стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди служби в лавах Радянської армії з 31.10.1983 року по 07.01.1986 року та навчання в Слов'янському державному педагогічному інституті з 22.07.1986 року по 15.08.1991 року до спеціального стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; в задоволенні інших позовних вимог - відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.
Після набрання вказаним рішенням законної сили, адміністративним судом оформлено та видано виконавчі листи.
Інформація про наявність відкритого виконавчого провадження у суду відсутня.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі задоволено: встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року в справі № 200/9123/24 протягом одного місяця з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Зазначена ухвала набрала законної сили 11.06.2025 року. Згідно з нею останній день подання звіту - 11.07.2025 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало звіт про виконання рішення суду (документ сформований в системі «Електронний суд» 09.07.2025 року), в якому просило:
- прийняти звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року у справі № 200/9123/24;
- у разі неприйняття зазначеного звіту звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу;
У звіті зазначало наступне.
Головним управлінням рішення суду виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме:
1) рішенням від 21.04.2025 року № 052630003675 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 року. До спеціального стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зараховано період служби в лавах Радянської армії з 31.10.1983 року по 07.01.1986 року та період навчання в Слов'янському державному педагогічному інституті з 22.07.1986 року по 15.08.1991 року;
2) нараховано грошову допомогу, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 94 527,90 грн. ((9240,30 + 212,49) х 10).
В звіті суб'єкт владних повноважень також пояснив наступне.
Відповідно до абз. 2 п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата зазначеної грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили відповідно до п. 7 розд. IІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 року за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 року № 35-1).
У 2024 році за окремою бюджетною програмою проведено виплату заборгованості по судових рішеннях, які набрали законної сили по 19.11.2020 року.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджено.
Відтак, виплата заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, буде проводитись в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету Пенсійним фондом України відповідно до вимог вказаного Порядку після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік.
З метою забезпечення своєчасних розрахунків по борговим зобов'язанням та виділення коштів на виконання рішення суду Головним управлінням до Пенсійного фонду України надіслані запити від 05.05.2025 року № 0500-0404-5/43778 та від 16.06.2025 року № 0500-0404-5/59708 щодо виділення коштів на виконання рішення суду.
Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі Головного управління. Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі.
Таким чином, Головним управлінням вжито заходи з метою повного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду, що ухвалено в даній справі, у межах власної компетенції та діючого законодавства.
До звіту суб'єкт владних повноважень, додав, зокрема:
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.04.2025 року № 052630003675 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 року;
- скріншот з електронної особової справи позивача в підсистемі ІКІС ПФУ «Призначення та виплати пенсій (ППВП)» № 052630003675, з якого вбачається, що після перерахунку пенсії з 01.11.2024 року позивачу нараховано грошову допомогу, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 94 527,90 грн. ((9240,30 + 212,49) х 10);
- форму РС-право з підсистеми ПФУ «Призначення та виплати пенсій (ППВП)», яка підтверджує зарахування до спеціального стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоду служби позивача в лавах Радянської армії з 31.10.1983 року по 07.01.1986 року та періоду навчання в Слов'янському державному педагогічному інституті з 22.07.1986 року по 15.08.1991 року;
- лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.05.2025 року № 0500-0404-5/43778 до Пенсійного фонду України, Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг і Фінансово-економічного департаменту Пенсійного фонду України, в якому міститься прохання вирішити питання виділення коштів на фінансування боргів, нарахованих на виконання рішень суду, які набрали законної сили.
Додатком 1 до цього є «перелік судових рішень, які виконані у квітні 2025 року», в якому зазначено, що залишок боргу згідно з рішенням суду, що ухвалено в даній справі, перед ОСОБА_1 становить 94 527,90 грн.;
- повторний лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.06.2025 року № 0500-0404-5/59708 до Пенсійного фонду України, Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг і Фінансово-економічного департаменту Пенсійного фонду України, в якому з посиланням на заборгованість перед ОСОБА_1 по рішенню суду, що ухвалено в даній справі, міститься прохання вирішити питання про виділення коштів на його виконання в сумі 94 527,90 грн.;
- відповідь Пенсійного фонду України від 23.05.2025 року № 2800-030101-9/34053, в якій зазначено, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Нараховані на виконання рішень суду кошти, в тому числі внутрішньо-переміщеним особам, виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.
В судове засідання представники осіб, які беруть участь у вирішенні заяви (звіту), не з'явилися, про дату, час і місце її розгляду повідомлялися належним чином. Неприбуття у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення суд виходить з наступного.
Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст. 370 цього Кодексу, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, які врегульовані розд. IV Кодексу адміністративного судочинства України (ст.ст. 370 - 383).
Відповідно до ст. 3811 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 3823 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 зазначеного Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 1291 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 1291 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 ст. 3823 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч. 2 ст. 3823 вказаного Кодексу суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
Поданий до суду звіт про виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі та набрало законної сили, не підтверджує виконання судового рішення у повному обсязі, оскільки до нього не додані докази виплати ОСОБА_1 заборгованості з грошової допомоги, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка нарахована під час виконання рішення суду, що ухвалено в даній справі.
При цьому в порушення вимог ч. 2 ст. 3822 Кодексу адміністративного судочинства України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення не містить орієнтовні строки виконання рішення суду та їх обґрунтування.
З огляду на наведене та зважаючи на обов'язковість виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч. 3 ст. 3823 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 3823 Кодексу половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Згідно з ч. 7 ст. 3823 вказаного Кодексу з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Статтею 3823 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачена можливість зменшення судом розміру штрафу або звільнення від його сплати, що здійснюється за клопотанням суб'єкта владних повноважень на підставі відповідних доказів.
Так, ч. 5 ст. 3823 Кодексу визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Вирішуючи зазначені в цій статті питання суд враховує наступне.
Відповідно до ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2 затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 розд. ІІ цього Порядку визначено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді, зокрема, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Відповідно до п. 7 розд. ІІ зазначеного Порядку за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Згідно з п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до п. 4 зазначеного Положення головне управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; (підпункт 2); організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства (підпункт 3); забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (підпункт 4).
Відповідно до п.п. 1 та 4 Положення про Пенсійний фонд України, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (підпункт 4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (пп. 6).
Отже, головні управління Пенсійного фонду України є територіальними органами Пенсійного фонду України, які відповідно до покладених на них завдань забезпечують своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснюють страхові виплати та надають соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством прводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат. Своєчасне та у повному обсязі фінансування таких виплат здійснює Пенсійний фонд України.
Подані до суду докази підтверджують здійснення керівником суб'єкта владних повноважень, що відповідальний за виконання рішення суду у даній справі, дій, які, в умовах відсутності бюджетних асигнувань, спрямовані на виконання судового рішення у даній справі. Такі дії, на переконання суду, на час розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Це є підставою для задоволення клопотанням суб'єкта владних повноважень - звільнення керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у даній справі, від накладення штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 3823 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд може за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, яке згідно з ч. 9 ст. 3823 цього Кодексу розглядається за правилами статті 378 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою, зокрема для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість з грошової допомоги, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка нарахована на виконання рішення суду, що ухвалено в даній справі.
Проте, не дивлячись на рішення суду, сума такої заборгованості не виплачена через не виділення органу Пенсійного фонду України коштів на фінансування виконання рішення суду.
Вказане свідчить про наявність обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що є підставою для зміни способу або порядку виконання рішення суду.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення в даній категорії справ протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 248, 378, 3822, 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області.
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити - звільнити керівника зазначеного суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у даній справі, від сплати штрафу.
Змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року, що ухвалено в даній справі, в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на наступний.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з грошової допомоги, що передбачена п. 71 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в загальній сумі 94 527,90 грн.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 21 липня 2025 року.
Суддя Т.В. Логойда