Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 липня 2025 року Справа№200/3844/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо розподілу частки одноразової грошової допомоги в сумі 6 000 000 гривень у рівних частках між особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, а саме: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 та виплати частки одноразової грошової допомоги в розмірі 2 000 000 гривень дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , шляхом перерахування коштів на відкритий в АТ «Ощадбанку» розрахунковий рахунок ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 розподілити частку одноразової грошової допомоги в сумі 6 000 000 гривень у рівних частках між особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, а саме: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 та виплатити частку одноразової грошової допомоги в розмірі 2 000 000 гривень дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , шляхом перерахування коштів на відкритий в АТ «Ощадбанку» розрахунковий рахунок ОСОБА_1 .
Ухвалою від 29 травня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/3844/25 за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21.04.2025 звернулася до військової частини НОМЕР_2 як заявник і законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо розподілу частки одноразової грошової допомоги (6 000 000 гривень) у рівних частках між особами, які своєчасно, у строк встановлений пунктом 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII, звернулися з проханням щодо реалізації свого права. Відповідач листом за вих. № 03/3/К-1148/1244 від 08.05.2025 повідомив, що відповідно до вимог абзацу восьмого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 днем виникнення права на одержання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи. Позивач вважає протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо розподілу частки одноразової грошової допомоги в сумі 6 000 000 гривень у рівних частках між особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що відповідно до вимог абзацу восьмого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 днем виникнення права на одержання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, отже звернення позивача є передчасним.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 27.10.1986, а також із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, сформованого 06.02.2025, вбачається, що його батьком є ОСОБА_5 , а матір'ю - ОСОБА_6 .
17.10.2015 ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб cepiї НОМЕР_6 . 05.10.2016 подружжя усиновило ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується: 1) витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану, сформованим 20.12.2022; 2) свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим 05.10.2016. ІНФОРМАЦІЯ_3 у шлюбі народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 , виданим 01.02.2018. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та разом із членами сім'ї проживала за адресою: АДРЕСА_3 . З 28.12.2005 ОСОБА_7 проходив військову службу в лавах Державної прикордонної служби України - у військовій частині НОМЕР_2 , першому прикордонному загоні, який дислокувався за адресою: АДРЕСА_4 .
З 24.02.2022 інспектор прикордонної служби 1 категорії - інструктор кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) майстер-сержант військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.08.2022 № 12/96. За незламну відвагу та героїзм Указом Президента України від 24.05.2022 № 368/2022 старшого майстер сержанта ОСОБА_4 нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06 серпня 2022 року № 32/к-421-2243-22, інспектор прикордонної служби 1 категорії - інструктор кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) майстер-сержант ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання з оборони населеного пункту Мар'їнка Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_6 загинув унаслідок танкового обстрілу позицій з боку переважаючих сил противника.
Рішенням суду у справі № 357/7060/22 від 17.08.2022 встановлено юридичний факт смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_6 , що надало законну підставу для отримання членами його сім'ї свідоцтва про смерть у порядку державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , виданим 18.08.2022 органом державної реєстрації актів цивільного стану, дату смерті ОСОБА_4 офіційно встановлено як ІНФОРМАЦІЯ_6.
Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №?CE-19/111-24/17563-БД від 09.04.2024 (труп №?699) підтверджено, що труп невстановленої чоловічої особи № 699 є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ймовірність відповідності складає 99,999393115882%). Згідно з постановою від 25.04.2024 про встановлення трупа в кримінальному провадженні за № 12022120000000122 від 21.04.2022, труп військовослужбовця, доставленого з міста Маріуполь Донецької області, ідентифіковано як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , поховано 02.05.2024 на « Алеї Слави » на кладовищі «Сухий Яр» у м. Біла Церква Київської області, що підтверджується довідкою, виданою Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Спецкомбінат з надання ритуальних послуг» від 07.05.2024 за вих. № 194.
Позивачка 02.12.2022 звернулася до військової частини НОМЕР_2 з проханням виплатити одноразову грошову допомогу членам сім'ї загиблого військовослужбовця, а саме: 1) дружині ОСОБА_1 ; 2) сину ОСОБА_2 ; 3) сину ОСОБА_3 . Документи, перелічені в пункті 3 Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2022 № 383, долучила до заяви.
За результатами розгляду заяви та поданих документів військовою частиною НОМЕР_2 прийнято рішення щодо призначення членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168) та до складу сім'ї військовослужбовця ОСОБА_4 включено: 1) дружину ОСОБА_1 ; 2) сина ОСОБА_2 ; 3) сина ОСОБА_3 ; 4) батька ОСОБА_5 ; 5) мати ОСОБА_6 .
У грудні 2022 року військова частина НОМЕР_2 одним платежем виплатила 9 000 000 гривень Позивачці як дружині загиблого військовослужбовця та як законному представнику неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто із розрахунку 3 000 000 гривень на кожного члена сім'ї.
Упродовж трьох років з дати смерті ОСОБА_4 батько ОСОБА_5 та матір ОСОБА_6 не реалізували своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтями 16, 16-1, 16-2, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), пунктом 2 Постанови 168.
13.03.2025 Позивачка надіслала на адресу військової частини НОМЕР_2 заяву з проханням здійснити розподіл та виплату частки (6 000 000 гривень) одноразової грошової допомоги, як того вимагають приписи пункту 1 Закону № 2011-XII. 27.03.2025, тобто після трьох років з дня загибелі ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), військовою частиною НОМЕР_2 поінформовано, що звернення Позивачки визнано передчасним, оскільки батько ОСОБА_5 та матір ОСОБА_6 так і не реалізували своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
21.04.2025 Позивачка повторно звернулася до військової частини НОМЕР_2 як заявник і законний представник неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо розподілу частки одноразової грошової допомоги (6 000 000 гривень) у рівних частках між особами, які своєчасно, у строк встановлений пунктом 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII, звернулися з проханням щодо реалізаціїї свого права. До заяви про призначення та отримання такої допомоги Позивачка долучила документи, перелічені в пункті 3 Інструкції з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», затвердженої наказом МВС України від 22.06.2022 № 383 (далі - Інструкція № 383).
Відповідач листом за вих. № 03/3/К-1148/1244 від 08.05.2025 повідомив, що відповідно до вимог абзацу восьмого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 днем виникнення права на одержання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , виданим 18.08.2022, дата смерті ОСОБА_4 визначена як ІНФОРМАЦІЯ_6 . Водночас Відповідач вказав, що відповідно до абзацу дев'ятого пункту 2 зазначеної Постанови у випадку, якщо особу було визнано зниклою безвісти за особливих обставин або її в судовому порядку оголошено безвісно відсутньою та згодом - померлою, днем виникнення права на одержання одноразової грошової допомоги вважається дата набрання законної сили рішенням суду про оголошення особи померлою. З урахуванням того, що рішенням суду від 17.08.2022 у справі № 357/7060/22 встановлено факт смерті ОСОБА_4 , за тлумаченням положень абзацу дев'ятого пункту 2 Постанови № 168 право на розподіл частки одноразової грошової допомоги виникає з 20.09.2022, тобто з дати набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно з пунктом 20 частини 1 першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Згідно зі статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому неодноразово продовжувався і триває по теперішній час. Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.
Гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до частини 3 розділу І Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 № 971 (далі - Положення № 971), у своїй діяльності орган охорони державного кордону керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, нормативно правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами, а також актами організаційно-розпорядчого характеру Адміністрації Державної прикордонної служби України. Проходження військової служби у Державній прикордонній службі врегульовано спеціальним законодавством, до якого відноситься, зокрема, Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009). Положенням № 1115/2009 визначається порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період. Громадяни, які проходять військову службу в Держприкордонслужбі, є військовослужбовцями Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується службовим або спеціальним посвідченням.
Відповідно до п. 7 Положення № 1115/2009 закінченням проходження громадянином військової служби вважається день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби чи її розвідувального органу, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ або органів (підрозділів) забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби) у зв'язку з його звільненням з військової служби в запас або у відставку, загибеллю (смертю), визнанням судом безвісно відсутнім або оголошенням померлим.
Відповідно до п. 27 Положення 1115/2009 днем припинення (розірвання) контракту є: 7) дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть військовослужбовця, у разі встановлення в судовому порядку факту смерті військовослужбовця в певний час або оголошення його померлим.
П. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - ПКМУ № 168) встановлено, що особам які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі агресору, у рівних частках. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). У разі коли особа, яка зазначена у пунктах 1-1-2 цієї постанови, зникла безвісти за особливих обставин або її в судовому порядку визнано безвісно відсутньою та у подальшому рішенням суду оголошено померлою, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата набрання законної сили рішенням суду про оголошення такої особи померлою.
Отже, обставинами, які вказують на виникнення права у членів сім'ї загиблого військовослужбовця Державної прикордонної служби України на одноразову грошову допомогу в розмірі, встановленому пунктом 2 ПКМУ № 168, є: - загибель військовослужбовця під час дії воєнного стану; - загибель настала внаслідок безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; - загибель військовослужбовця настала під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів; - або смерть настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого за вказаних вище обставин у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.2022 № 383 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» затверджено Інструкцію з призначення і виплати в Державній прикордонній службі України одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Інструкція № 383).
Відповідно до п. 2 Інструкції № 383 особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (далі - отримувачі), звертаються до Адміністрації Державної прикордонної служби України або регіонального управління, або загону морської охорони, або органу охорони державного кордону, або органу забезпечення, або навчального закладу, або науково-дослідної установи Державної прикордонної служби України, або підрозділу спеціального призначення за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого органу Державної прикордонної служби України, на який наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України покладено функції з призначення та виплати ОГД (далі - органи Держприкордонслужби), із заявою, складеною в довільній формі. Пп. 6 та 7 Інструкції № 383 зазначено розгляд документів про призначення ОГД в органах Держприкордонслужби здійснюється комісією в 10-денний строк з дня реєстрації заяви разом із документами передбаченими пунктом 3 цієї Інструкції. У виняткових випадках (наприклад, відсутність доступу до державних реєстрів, ведення бойових дій в районах де дислокуються органи Держприкордонслужби) строк розгляду може бути продовжений, про що письмово у цей же строк повідомляється отримувач. За результатами розгляду поданих заявником документів комісія приймає рішення у формі висновку про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, який затверджується керівником відповідного органу Держприкордонслужби. У разі якщо документи подано не в повному обсязі чи не за належністю, або потребують уточнення, комісія приймає рішення про повернення документів на доопрацювання.
Суд погоджується з позицією позивачки, що положення абзацу дев'ятого пункту 2 Постанови № 168 не підлягають застосуванню в даному випадку, оскільки воно регулює правовідносини лише в ситуаціях, коли особа була попередньо визнана безвісно відсутньою або зниклою безвісти за особливих обставин, а вже згодом - оголошена померлою на підставі відповідного рішення суду. ОСОБА_4 не був визнаний особою, зниклою безвісти за особливих обставин у порядку, визначеному Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» від 12.07.2018 № 2505-VIII.
Суд не здійснював юридичне визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім відповідно до приписів статті 43 Цивільного кодексу України, які визначають, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Відповідно в подальшому суд не оголошував ОСОБА_4 померлим відповідно до приписів статті 46 ЦК України, які визначають, наступне: 1. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 2. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. 3. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Відповідно до приписів частини третьої статті 43, частини четвертої статті 46 Цивільного процесуального кодексу України порядок визнання судом фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначається Главо 4 ЦПК України (статті 306 - 309 ЦПК України). Натомість справа № 357/7060/22 розглядалася в порядку, визначеному Главою 6 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Рішенням суду від 17.08.2022 у справі № 357/7060/22 безпосередньо встановлено факт смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 через неможливість реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, як то передбачено пунктом 8 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України. Тобто, керуючись приписами статті 317 Цивільного процесуального кодексу України, суд лише констатував факт смерті ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України, що вже настав (ІНФОРМАЦІЯ_6). Таким чином, встановлення факту смерті особи судом - це підтвердження конкретної події, яка вже настала, на відміну від оголошення особи померлою, що передбачає припущення про смерть за відсутності точних відомостей та здійснюється в межах спеціального провадження. Відтак, рішення суду у справі ОСОБА_4 не є оголошенням його померлим у значенні, передбаченому абзацом 9 пункту 2 Постанови № 168, а отже, днем виникнення права на одержання одноразової грошової допомоги є дата фактичної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджена судом. Правова конструкція, передбачена абзацом дев'ятим, до цієї ситуації не має юридичної релевантності, а застосування цього положення є помилковим.
Отже, Відповідач неправомірно пов'язує момент виникнення права з датою набрання чинності судовим рішенням від 20.09.2022, адже фактичні обставини не відповідають правовим умовам, визначеним в абзаці 9 пункту 2 Постанови № 168.
Відповідно дата виникнення права на одержання одноразової грошової допомоги має визначатися відповідно до абзацу 8 пункту 2 Постанови №?168 - за датою смерті, зазначеною у свідоцтві про смерть, тобто ІНФОРМАЦІЯ_6.
Положеннями Закону № 2011-XII та Постанови № 168 встановлено чіткий механізм розподілу одноразової грошової допомоги між членами сім'ї загиблого військовослужбовця, що запобігає конфліктам.
Так, відповідно до абзацу п'ятого пункту 1 статті 16-3 Закону №?2011-XII, якщо протягом трирічного строку з дня виникнення права на отримання допомоги одна з осіб не реалізувала це право, її частка підлягає розподілу між іншими особами, які мають право на призначення та отримання допомоги, у рівних частках.
Крім того, абзац шостий пункту 1 цієї ж статті містить норму, згідно з якою реалізація права однією особою не обмежує реалізацію такого права іншими особами, а відповідно не обмежує право на отримання одноразової грошової допомоги в законодавчо визначеному розмірі - 15 мільйонів гривень.
Також, абзац тринадцятий пункту 2 Постанови №?168 передбачає, що в разі звернення інших осіб після призначення допомоги, питання про поділ виплачених коштів вирішується виключно за згодою сторін або в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи, що Позивачка належить до осіб, визначених у статті 16-1 Закону № 2011-XII, вона реалізувала право на отримання допомоги у встановлений строк; а також з огляду на відсутність звернень з боку інших осіб упродовж трьох років з дати смерті ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6), розподіл невиплаченої частки одноразової грошової допомоги (6 мільйонів гривень) та виплата її частки (2 мільйони гривень) Позивачці є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству України.
Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII, особи, які мають право на отримання такої допомоги, зобов'язані реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення відповідного права. Станом на 24 березня 2025 року вказаний строк у три роки, що відраховується з дати загибелі військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_6, закінчився. Незалежно від причин, з яких батьки не скористалися своїм правом (у тому числі перебування на окупованій території), юридично значущим є факт спливу встановленого законом строку, а не обставини, які спричинили його пропуск. Отже, застосуванню підлягає абзац п'ятий пункту 1 статті 16-3 Закону № 2011-XII, згідно з яким нереалізована у визначений строк частка підлягає перерозподілу між іншими особами, які своєчасно реалізували своє право, у рівних частках.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 до Військової частини НОМЕР_2 (адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо розподілу частки одноразової грошової допомоги в сумі 6 000 000 гривень у рівних частках між особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, а саме: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 та виплати частки одноразової грошової допомоги в розмірі 2 000 000 гривень дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , шляхом перерахування коштів на відкритий в АТ «Ощадбанку» розрахунковий рахунок ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 адреса АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розподілити частку одноразової грошової допомоги в сумі 6 000 000 гривень у рівних частках між особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, а саме: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 та виплатити частку одноразової грошової допомоги в розмірі 2 000 000 гривень дружині загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , шляхом перерахування коштів на відкритий в АТ «Ощадбанку» розрахунковий рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 21 липня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар