Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
21 липня 2025 року Справа №200/5137/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України в якому просить суд:
прийняти до розгляду позовну заяву про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29.01.2020 року та зобов'язати вчинити дії;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в період з 24.11.2022 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), перерахунок з 24.11.2022 по 19.05.2023 включно сум грошового забезпечення (основні, додаткові види, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премію), визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно змісту позову ОСОБА_1 з 24 листопада 2022 року по 23 січня 2025 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Іншої інформації з приводу проходження позивачем служби позовна заява не містить.
Разом з позовною заявою було надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 дізнався про порушення свої прав та належний розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням та усіх пов'язаних з цим виплат 26 червня 2025 року, а саме з листа №25/18/18-Ж-187-Аз від 26 червня 2025 року, який був наданий Військовою частиною НОМЕР_2 НГУ, як відповідь на заяву адвоката від 20 червня 2025 року.
Крім того, під час проходження служби та після звільнення ОСОБА_1 вважав, що Відповідач здійснював йому виплату грошового забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 не виникало підстав для звернення до суду раніше.
Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглядаючи позовні вимоги в частині часового проміжку з 20.07.2022 року по 19.05.2023 року суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
До того ж, відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Як свідчать матеріали справи, позивач позивач звільнився 23 січня 2025 року, належні суми при звільненні позивач повинен був отримати після звільнення в січні 2025 року, з позовом до суду звернувся 11.07.2025 року, тобто більше ніж через три місяці, встановлені ст. 116 КЗпП України.
Досліджуючи обставини, визначені позивачем в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд в постанові від 07.03.2018 в справі №664/51/17 виклав правову позицію, згідно з якою «незнання законів та відсутність юридичної освіти не можуть вважатися тим, що особа є обізнаною про порушення її прав лише з моменту одержання роз'яснень діючого законодавства.».
Крім цього Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Дата отримання позивачем повідомлення про розмір нарахованої та виплаченої суми грошового забезпечення у відповідь на його заяву, не може слугувати відправною точкою для обчислення строку звернення із спірними вимогами, а лише вказує на час, коли позивач почав вчиняти дії з метою реалізації свого права.
Враховуючи наведені обставини клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, в якій у тому числі відображено позицію щодо дня ознайомлення позивача з наказом про звільнення.
За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись КАС України, суд,-
В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху і встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог з 20.07.2022 року по 19.05.2023 року із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, в якій у тому числі відображено позицію щодо дня ознайомлення позивача з наказом про звільнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Стойка