09 червня 2025 рокуСправа №160/9228/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
28.03.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 5577,70 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 5577,70 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі надсилались податкова вимога. З цих підстав позивач просить надати стягнути з відповідача податковий борг та задовольнити позовну заяву.
02.04.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Копія ухвали від 02.04.2025 року направлялася позивачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовим відправленням.
Однак, на адресу суду 23.04.2025 року повернулося поштове відправлення з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 1 статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси, повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 року у справі №820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 року у справі №640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 року у справі №826/12038/17.
З огляду на викладене, судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження по справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Заборгованість з єдиного податку виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін суи грошових зобов'язань у розмірі 5577,70 грн згідно з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №19480/10 від 17.09.2018 року на загальну суму 5577,70 грн, терміни сплати та суми податкового боргу відповідно:
- 20.11.2020 року на суму 210,20 грн;
- 20.06.2021 року на суму 227,00 грн;
- 20.07.2021 року на суму 227 грн;
- 20.08.2021 року на суму 227 грн;
- 20.09.2021 року на суму 227 грн;
- 20.10.2021 року на суму 227 грн;
- 20.11.2021 року на суму 227 грн;
- 20.12.2021 року на суму 227 грн;
- 20.01.2022 року на суму 248,10 грн;
- 20.04.2023 року на суму 268,40 грн;
- 20.08.2023 року на суму 268,40 грн;
- 20.09.2023 року на суму 268,40 грн;
- 20.01.2024 року на суму 302,80 грн;
- 20.02.2024 року на суму 302,80 грн;
- 20.03.2024 року на суму 302,80 грн;
- 20.04.2024 року на суму 302,80 грн;
- 20.05.2024 року на суму 302,80 грн;
- 20.06.2024 року на суму 302,80 грн;
- 20.07.2024 року на суму 302,80 грн;
- 20.08.2024 року на суму 302,80 грн;
- 20.09.2024 року на суму 302,80 грн.
З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України у зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Отже, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що сума податкового боргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 5577,70 грн.
Відповідно до ст. 59 ПК України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу по ФОП ОСОБА_1 була сформована податкова вимога від 15.10.2020 року №12555-13/81, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку.
Доказів сплати вказаного податкову боргу відповідачем суду не надано, таким чином вказана сума податкового боргу набрала статусу узгодженої.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Пунктом 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п.58.2, 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу
Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п.59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)
На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу сформовано та надіслано податкову вимогу форми «Ф» №12555-13/81 від 15.10.2020 року на суму 1887,67 грн що підтверджується копією поштового повідомлення, яка наявна в матеріалах справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, що передують стягненню податкового боргу.
Повно і всебічно дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність відзиву відповідача щодо суті позову, в тому числі проплат на погашення існуючої заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме, кошти в сумі 5577,70 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 5577,70 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко