18 липня 2025 рокуСправа №160/13594/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача - 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача - 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
12 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою відповідача - 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача - 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій №3 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №912400169331 від 18.04.2025 року, яким судді у відставці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відмовлено в здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідок про суддівську винагороду від 01.04.2025 № Б-с-479, № Б-с-480, № Б-с-481, № Б-с-482, від 13.03.2025 № Б-с-374;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідок про суддівську винагороду від 01.04.2025 № Б-с-479, № Б-с-480, № Б-с-481, № Б-с-482, від 13.03.2025 № Б-с-374.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на те, що він є суддею у відставці Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (посвідчення № 02776). 11.04.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок про суддівську винагороду, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, що відображають зміни розміру винагороди станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 912400169331 від 18.04.2025 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, мотивуючи це тим, що у 2021-2024 роках прожитковий мінімум для визначення базового розміру посадового окладу судді не змінювався, а отже, підстави для перерахунку відсутні.
Позивач не погоджується з вказаним рішенням, посилаючись на частину четверту статті 142 Закону № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Крім того, згідно з «Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці», перерахунок проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Позивач зазначає, що зміна Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складової для визначення базового розміру посадового окладу судді є порушенням гарантії незалежності суддів, що підтверджено правовими висновками Верховного Суду (постанова від 13.09.2023 у справі №240/44080/21).
Отже, позивач вважає оскаржуване рішення відповідача - 2 є протиправним, оскільки підставою для перерахунку є збільшення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду внаслідок підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
04.06.2025 року на адресу суду від відповідача - 1 надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач - 1 просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що базовий розмір посадового окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Згідно із Законами України про Державний бюджет на 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, цей розмір становить 2102 гривні, що відповідає рівню 2020 року, а отже, підстави для перерахунку відсутні. Відповідач також зазначив, що Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» були прийняті в умовах воєнного стану, що обмежує фінансові можливості держави та вимагає пріоритетного фінансування Збройних Сил України. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України підкреслило, що воно має виключні дискреційні повноваження щодо призначення та перерахунку пенсій, і втручання суду в ці повноваження є неприпустимим. З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, що право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці відсутнє.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (посвідчення № 02776).
Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області складено довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці щодо позивача:
1) від 01.04.2025 року №Б-с-479 - станом на 01.01.2021 року;
2) від 01.04.2025 року №Б-с-480 - станом на 01.01.2022 року;
3) від 01.04.2025 року №Б-с-481 - станом на 01.01.2023 року;
4) від 01.04.2025 року №Б-с-482 - станом на 01.01.2024 року;
5) від 13.03.2025 року №Б-с-374 - станом на 01.01.2025 року
11.04.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок про суддівську винагороду, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, що відображають зміни розміру винагороди станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025.
За принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було розглянуто заяву позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок про суддівську винагороду, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, що відображають зміни розміру винагороди станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 912400169331 від 18.04.2025 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, мотивуючи це тим, що у 2021-2024 роках прожитковий мінімум для визначення базового розміру посадового окладу судді не змінювався, а отже, підстави для перерахунку відсутні.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Згідно ч. 1-5 ст. 135 Закон України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Базовий розмір посадового окладу судді становить судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року №1082-IX у ст. 7 встановив на 2021 рік:
1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;
2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року №1928-IX у ст. 7 встановив на 2022 рік:
1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;
2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX у ст. 7 встановив на 2023 рік:
1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2684 гривні
2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-IX у ст. 7 встановив на 2024 рік:
1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні
2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року №3460-IX у ст. 7 встановив на 2025 рік:
1) прожитковий мінімум для працездатних осіб: 3028 гривні
2) прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривні.
Відповідно до ст. 1 Закону №966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст. 4 Закону №966-XIV прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг.
Порядок проведення науково-громадської експертизи встановлюється на принципах соціального партнерства та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на правовий висновок, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 року у справі №240/9028/24:
"Законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".
В зв'язку з цим суд зазначає, що у довідках-розрахунках, наданих позивачем, розмір суддівської винагороди розраховано “без врахування обмежень», встановлених Законами України про державний бюджет. Однак, з вищевикладеного нормативно-правового регулювання, а також правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 року у справі №240/9028/24 вбачається, що Закони України про державний бюджет визначали розрахункову величину, виходячи з якої належить обчислювати посадовий оклад судді (та, відповідно, розмір суддівської винагороди в цілому). Як наслідок, саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 гривні) є тією розрахунковою величиною, виходячи з розміру якої має обчислюватися розмір суддівської винагороди в т.ч. для перерахунку пенсії позивача.
Оскільки надані довідки-розрахунки містять відомості про розмір суддівської винагороди, обчислений виходячи з неналежної розрахункової величини (показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак не того, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді -2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн, 3028,00 грн та 3028,00 грн), такі довідки-розрахунки не є підставою для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник