21 липня 2025 рокуСправа №160/7033/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему “Електронний Суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 )до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Міністерство оборони України, в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати за період перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення позивача з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з 13.10.2024 року 01.11.2024 року, проходження реабілітації з 01.11.2024 року по 20.11.2024 року та відпустки після поранення з 21.11.2024 по лютий 2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_3 додаткову винагороду відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з жовтня по 2024 року по лютий 2025 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, у тому числі за період перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_3 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення позивача з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з 13.10.2024 року 01.11.2024 року. Проходження реабілітації з 01.11.2024 року 20.11.2024 року та відпустки після поранення з 21.11.2024 по лютий 2025 року.
07.03.2025 р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Вищезазначена позовна заява не відповідала вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 р. була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали суду представник позивача відповідні недоліки виправив згідно заяви від 12.03.2025 р. (вх. №12801/25), в якій заявник просив залучити до участі у справі №160/7033/25 за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії, Міністерство оборони України Код ЄДРПОУ 00034022 Україна, 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6 у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. клопотання ОСОБА_1 про залучення Міністерства оборони України в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, - задоволено та ухвалено залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Міністерство оборони України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Цією ж ухвалою відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У цій ухвалі суд зобов'язав відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:
- документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;
- належним чином засвідчену копію витягу з наказу про зарахування позивача до особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- інформації та документа (акта) щодо причин та підстави не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за спірні періоди;
- інші докази та документи, які на думку відповідача мають значення для вирішення цієї справи.
31.03.2025 р. до суду через систему “Електронний суд» надійшов від ВЧ НОМЕР_1 відзив на позовну заяву з додатками.
01.04.2025 р. до суду через систему “Електронний суд» надійшла від представника ОСОБА_1 відповідь на відзив.
Перевіривши подані до суду докази, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 р. суд витребував від Військової частини НОМЕР_1 :
- довідку про перебування позивача на лікарняному після отриманого поранення 12 жовтня 2024 року;
- довідку про періоди перебування позивача у відпустці для лікування після травми, отриманої внаслідок поранення 12 жовтня 2024 року;
- наказ про надання ОСОБА_1 відпустки для лікування після травми, отриманої внаслідок поранення 12 жовтня 2024 року;
- довідку про періоди проходження позивачем ВЛК після травми, отриманої внаслідок поранення;
- інформацію з підтверджуючими документами щодо місця перебування (місця проходження служби) позивачем за період з 21.12.2024 по 19.02.2025 р.р.;
- інформацію про вжиття Військовою частиною НОМЕР_1 заходів щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_3 додаткової винагороди відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за спірний період.
09.05.2025 р. до суду через систему “Електронний суд» надійшли від Міністерства оборони України пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідачем на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду надано заяву (вх. №26566/25), до якої додано копії витягів з наказів командира ВЧ НОМЕР_1 №04 від 29.09.2024 р., №19 від 13.10.2024 р., №41 від 03.11.2024 р., №91 від 20.12.2024 р., №101 від 30.12.2024 р., №14 від 14.01.2025 р., №95 від 04.04.2025 р., а також довідку про грошове забезпечення позивача за №527ФЕС від 20.05.2025 р.
Перевіривши подані до суду докази, судом встановлено, що витребувані докази не надані до суду у повному обсязі.
Так, зокрема, відповідачем не надано жодної інформації щодо перебування позивача у відпустці (відпустках) для лікування після отриманого ОСОБА_1 поранення 12.10.2024 р. в межах спірного періоду. Також ВЧ НОМЕР_1 не надано витребувану інформацію щодо місця перебування (місця проходження служби) позивачем у період з 21.12.2024 р. по 19.02.2025 р.
Окрім того, зі змісту наданої відповідачем довідки про грошове забезпечення позивача за №527ФЕС від 20.05.2025 р. не вбачається за можливе встановити у зв'язку з чим (на яких підставах та за який період) позивачу було нараховано додаткову винагороду в розмірі 38 709, 68 грн.
З огляду на вищенаведене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 р. суд вдруге витребував від Військової частини НОМЕР_1 :
- довідку (відомості, інформацію) про перебування позивача на лікарняному після отриманого поранення 12 жовтня 2024 року;
- довідку (відомості, інформацію) про періоди перебування позивача у відпустці для лікування після травми, отриманої внаслідок поранення 12 жовтня 2024 року;
- наказ (накази) про надання ОСОБА_1 відпустки для лікування після травми, отриманої внаслідок поранення 12 жовтня 2024 року (зокрема, у періоди з 13.10.2024 р. по 01.11.2024 р., з 01.11.2024 р. по 20.11.2024 р., з 21.11.2024 р. по лютий 2025 року);
- довідку про періоди проходження позивачем ВЛК після травми, отриманої внаслідок поранення;
- інформацію з підтверджуючими документами щодо місця перебування (місця проходження служби) позивачем за період з 21.12.2024 р. по 19.02.2025 р.;
- інформацію про вжиття Військовою частиною НОМЕР_1 заходів щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за спірний період.
Також у цій ухвалі суд витребував від Військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином засвідчену копію наказу та/або іншого розпорядчого документу, на підставі якого відповідачем здійснено нарахування позивачу додаткової винагороди в жовтні 2024 року на суму 38 709, 68 грн.;
- пояснення щодо додаткової винагороди, яка була нарахована та/або виплачена позивачу у період з 13.10.2024 р. по лютий 2025 року з детальним роз'ясненням щодо періодів лікування позивача (стаціонарне лікування або у відпустці для лікування), які були враховані Військовою частиною НОМЕР_1 під час розрахунку відповідних виплат з посиланням на конкретні документи, які стали підставою для нарахування відповідних виплат (зокрема, у вигляді виписок, епікризів, довідок тощо).
До суду через систему «Електронний суд» надійшло від ВЧ НОМЕР_1 клопотання про долучення доказів, до якого додано витяги з наказів від 30.12.2024 р. №101, від 09.11.2024 р. №48, від 03.11.2024 р. №41, від 23.11.2024 р. №63, від 14.01.2025 р. №14, від 20.12.2024 р. №91, від 30.12.2024 р. №101, від 29.09.2024 р. №04, від 13.10.2024 р. №19, від 04.04.2025 р. №95, а також довідку про грошове забезпечення №527 від 25.05.2025 р.
У самому клопотанні ВЧ НОМЕР_4 посилається на вищенаведений перелік витягів з наказів та довідку та стверджує, що інформація щодо місцезнаходження позивача в оспорювані періоди підтверджується зазначеними вище витягами з наказів.
Також відповідач у клопотанні зазначив, що нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу Військова частина НОМЕР_1 здійснювала у відповідності до чинного законодавства України з урахуванням отриманого фінансування та наданих документів, що є підставою для включення військовослужбовця до відповідних наказів про виплату і передбачених , в тому числі, нормами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260.
Перевіривши наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає, що по суті відповідачем повторно надано аналогічні докази до тих, що були подані ВЧ НОМЕР_4 разом із попереднім клопотанням про долучення доказів.
Одночасно із цим, в ухвалі від 12.06.2025 р. суд звернув увагу відповідача на те, що наведені вище накази не дозволяють достеменно встановити періоди перебування позивача у відпустці (відпустках) для лікування після отриманого ОСОБА_1 поранення 12.10.2024 р. в межах спірного періоду й аналогічно до цього не дають змоги встановити конкретно в які конкретно проміжки часу позивач перебував на службі в межах спірного періоду з 21.12.2024 р. по 19.02.2025 р.
Зважаючи на викладене, окрім наказу(ів) про надання позивачу відпустки для лікування після травми, отриманої внаслідок поранення 12.10.2024 р. судом було витребувано у відповідача довідку (відомості, інформацію):
- про перебування позивача на лікарняному після отриманого поранення 12.10.2024 р.;
- про періоди перебування позивача у відпустці для лікування після травми, отриманої внаслідок поранення 12.10.2024 р.;
- щодо місця перебування (місця проходження служби) позивача за період з 21.12.2024 р. по 19.02.2025 р.
Натомість, замість витребуваної судом конкретизованої інформації (відомостей, довідок), ВЧ НОМЕР_4 надано клопотання, в якому міститься посилання на увесь перелік витягів з наказів, що свідчить про поверхневе та формальне ставлення відповідача до виконання вимог ухвали суду від 12.06.2025 р.
Окрім того, в ухвалі від 12.06.2025 р. суд витребував від ВЧ НОМЕР_4 довідку про періоди проходження позивачем ВЛК після травми, отриманої внаслідок поранення.
Натомість, відповідачем повторно надано копії витягів з наказів про вибуття позивача з пункту постійної дислокації (району формування) для проходження ВЛК.
Суд зауважує, що зі змісту таких наказів неможливо встановити період проходження позивачем ВЛК, ані дату повернення позивача на військову службу після проходження ним огляду ВЛК.
Окрім того, в ухвалі від 12.06.2025 р. суд вже звертав увагу відповідача на те, що зміст довідки про грошове забезпечення позивача за №527ФЕС від 20.05.2025 р. не дає змоги встановити у зв'язку з чим (на яких підставах та за який період) позивачу було нараховано додаткову винагороду в розмірі 38 709, 68 грн.
Натомість, відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 12.06.2025 р. надано до суду цю ж саму довідку повторно та повністю проігноровано вимоги ухвали суду щодо надання:
- належним чином засвідченої копії наказу та/або іншого розпорядчого документу, на підставі якого відповідачем здійснено нарахування позивачу додаткової винагороди в жовтні 2024 року на суму 38 709, 68 грн.;
- пояснень щодо додаткової винагороди, яка була нарахована та/або виплачена ОСОБА_1 у період з 13.10.2024 р. по лютий 2025 року з детальним роз'ясненням щодо періодів лікування позивача (стаціонарне лікування або у відпустці для лікування), які були враховані Військовою частиною НОМЕР_1 під час розрахунку відповідних виплат з посиланням на конкретні документи, які стали підставою для нарахування відповідних виплат (зокрема, у вигляді виписок, епікризів, довідок тощо).
Згідно з п. 9 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У силу положень ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що у спірних правовідносинах під час відправлення правосуддя у межах цієї справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не забезпечено виконання обов'язків за ч.2 ст.77, ч.3 ст.79, п.1 ч.4 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Унаслідок цього, суд позбавлений можливості встановити об'єктивну істину у даному спорі.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 9 та ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України вимагають від суду за власною ініціативою безвідносно до правових позицій учасників справи та процесуальної поведінки сторін спору вживати процесуальні дії, спрямовані на з'ясування об'єктивної істини.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного та обґрунтованого рішення у цій справі без повторного витребування додаткових доказів у відповідача.
Так, відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З метою дотримання цього конституційного принципу в у статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ч. 3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений вказаною статтею, зобов'язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
За приписами частин 2, 3 статті 242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, з метою повного та об'єктивного розгляду справи суд вважає за доцільне втрєте витребувати у відповідача:
- довідку (відомості, інформацію) про перебування позивача на лікарняному після отриманого поранення 12 жовтня 2024 року;
- довідку (відомості, інформацію) про періоди перебування позивача у відпустці для лікування після травми, отриманої внаслідок поранення 12 жовтня 2024 року;
- довідку про періоди проходження позивачем ВЛК після травми, отриманої внаслідок поранення;
- інформацію з підтверджуючими документами щодо місця перебування (місця проходження служби) позивачем за період з 21.12.2024 р. по 19.02.2025 р.;
- інформацію про вжиття Військовою частиною НОМЕР_1 заходів щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за спірний період.
Окрім того, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає за доцільне повторно витребувати у ВЧ НОМЕР_1 :
- належним чином засвідчену копію наказу та/або іншого розпорядчого документу, на підставі якого відповідачем здійснено нарахування позивачу додаткової винагороди в жовтні 2024 року на суму 38 709, 68 грн.;
- пояснення щодо додаткової винагороди, яка була нарахована та/або виплачена позивачу у період з 13.10.2024 р. по лютий 2025 року з детальним роз'ясненням щодо періодів лікування позивача (стаціонарне лікування або у відпустці для лікування), які були враховані Військовою частиною НОМЕР_1 під час розрахунку відповідних виплат з посиланням на конкретні документи, які стали підставою для нарахування відповідних виплат (зокрема, у вигляді виписок, епікризів, довідок тощо).
Частиною 3, 6 статті 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.
Разом з тим, згідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Частиною 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 1 статті 237 КАС України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
У зв'язку з вищевикладеним та відсутністю повідомлення учасниками справи про усунення обставин, що викликали зупинення провадження по вказаній справі, суд вважає за можливе продовжити строк зупинення провадження.
Керуючись ст.ст. 72-80, 121, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Втретє витребувати від Військової частини НОМЕР_1 :
- довідку (відомості, інформацію) про перебування позивача на лікарняному після отриманого поранення 12 жовтня 2024 року;
- довідку (відомості, інформацію) про періоди перебування позивача у відпустці для лікування після травми, отриманої внаслідок поранення 12 жовтня 2024 року;
- довідку про періоди проходження позивачем ВЛК після травми, отриманої внаслідок поранення;
- інформацію з підтверджуючими документами щодо місця перебування (місця проходження служби) позивачем за період з 21.12.2024 р. по 19.02.2025 р.;
- інформацію про вжиття Військовою частиною НОМЕР_1 заходів щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткової винагороди відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за спірний період.
Вдруге витребувати від Військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином засвідчену копію наказу та/або іншого розпорядчого документу, на підставі якого відповідачем здійснено нарахування позивачу додаткової винагороди в жовтні 2024 року на суму 38 709, 68 грн.;
- пояснення щодо додаткової винагороди, яка була нарахована та/або виплачена позивачу у період з 13.10.2024 р. по лютий 2025 року з детальним роз'ясненням щодо періодів лікування позивача (стаціонарне лікування або у відпустці для лікування), які були враховані Військовою частиною НОМЕР_1 під час розрахунку відповідних виплат з посиланням на конкретні документи, які стали підставою для нарахування відповідних виплат (зокрема, у вигляді виписок, епікризів, довідок тощо).
Зазначені докази надати до суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом завантаження до системи “Електронний суд» з автоматичним накладенням електронного цифрового підпису.
Роз'яснити, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Роз'яснити, що відповідно до 99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Попередити осіб, що за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд може постановити ухвалу про стягнення з відповідної особи в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Продовжити строк зупинення провадження у справі до надання відповідачем витребуваних судом доказів.
Суд роз'яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса