24 січня 2025 рокуСправа №160/18873/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887)) на ім'я ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887)) на ім'я ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за останніми займаними посадами, додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, та щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : з 10.04.2023 року по день подання позову щомісячне грошове забезпечення за останніми займаними посадами та додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік.
В обгрунтування позовних вимог представником позивача вказано, що відповідачем не було вчинено жодних дій щодо реалізації можливості отримання позивачем статусу учасника бойових дій, у т.ч. навіть не була підготовлена та надана запитувана довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Серед документів, які подаються для отримання статусу учасника бойових дій є, зокрема Довідка за формою згідно з Додатком 6 Порядку №413. Так, у позивача наявні всі необхідні документи для видачі Довідки згідно з додатком 6, а тому бездіяльність відповідача щодо невидачі цієї довідки є протиправною.
Також, позивач звертався з рапортом 07.02.2024 року щодо виплати йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік.
Представник позивача вказав, що позивач отримав 10.04.2023 року отримав осколкове поранення шиї справа. Відповідно до Довідки про обставини трави №12511 від 05.07.2023 року травмування поранення отримане під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини. А довідкою ВЛК від 17.08.2023 року №755 визначено травма відноситься до тяжких. Тож, у позивача наявне право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Ухвалою від 18.07.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
16.10.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідач з посиланням на абз. 5 п. 15 Порядку позивачу у період з 10.04.2023 року по 09.07.2023 року здійснена виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, у повному обсязі. Після 10.07.2023 року грошове забезпечення позивачу не виплачується (в разі відсутності висновку лікарняного закладу (ВЛК), рішення командира в/ч про продовження перебування в лікарняних закладах). Також, у 2023 році у в/ч НОМЕР_1 відсутній зареєстрований рапорт позивача про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, то у позивача відсутнє право на такі виплати.
Також відповідач вказав, що відзив на позовну заяву подано із пропуском строку, так як загальновідомим є факт, що внаслідок військової агресії російської федерації з 22.02.2024 року сили оборони України, до яких відноситься і відповідач, функціонують у надзвичайному режимі. Внаслідок проведення часткової мобілізації та збільшення кількості особового складу, кратно збільшилось навантаження на підрозділи, що здійснюють документальне оформлення всіх аспектів військової служби, в тому числі і на юридичну службу відповідача. Також кратно збільшилась і кількість судових проваджень за участю відповідача. Водночас під час війни зменшилась кількість корисного робочого часу, оскільки особовий склад відповідача змушений постійно реагувати на повітряні тривоги та енергетичну нестабільність.
З огляду на вказані обставини, суд приходить до висновку про поважність пропуску відповідачем строку звернення до суду з даним відзивом.
23.01.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді представником позивача зауважено, що викладені відповідачем у відзиві заперечення щодо вимог, що стосуються невидачі довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України обґрунтовано виключно з посиланням на пункт 7 Постанови КМУ №887 від 22.08.2023 шляхом цитування зазначеної норми, а тому є абсолютно неприйнятними. Відповідачем не зазначено підставу, на якій після 10.07.2023 року грошове забезпечення солдату ОСОБА_1 не виплачується. Більше того, у відзиві на позовну заяву відсутнє правове обґрунтування припинення виплати грошового забезпечення позивачу з посиланням на відповідні норми законодавства, а також не надано жодних документів, які б підтверджували факт припинення раніше виплачуваного грошового забезпечення позивачу. Представник позивача наголосив, що нею було подано 28.12.2023 року адвокатський запит, в якому зокрема було зазначено і про виплату позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік. Також, у рапорті від 07.02.204 року ОСОБА_1 просив виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у зв'язку з отриманням ним поранення під час виконання обов'язків військової служби при захисті Батьківщини та виплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік. Таким чином, доводи Відповідача про те, що солдату ОСОБА_1 не передбачена виплата грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у зв'язку з відсутністю рапорта останнього є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
У відповідності до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №233 від 10.04.2023 року наказано вважати такими, що вибули з району виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії:
2.4. На лікування:
Солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 6 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону, 10.04.2023 року.
Виключено з котлового забезпечення військової частини з 11.04.2023 року.
Підстава: рапорт підполковника ОСОБА_2 від 10.04.2023 року вх.№15794.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №236 від 11.04.2023 року солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 6 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону, вважати таким, що 10.04.2023 року отримав поранення під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Підстава: доповідь по факту поранення від 11.04.2023 року №5677.
Наказом від 13.04.2023 року №242 командира в/ч НОМЕР_1 ( по стройовій частині) відповідно до підпункту 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення) нижчепойменованих осіб солдатського та сержантського складу, які виведені в розпорядження наказом командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади від 13 квітня 2023 року №103-рс, увільнено від займаних посад та зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , утримуючи у списках особового складу військової частини, з 13.04.2023 року:
солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 6 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону, у зв'язку з лікуванням.
Згідно з Довідкою ВЛК №214 травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення від 01.06.2023 року підписана командиром в/ч НОМЕР_1 ). Потребує продовження реабілітації в закладі охорони здоров'я «National Rehabilitation Centre Vaivari».
У матеріалах справи наявна також Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №12511 від 05.07.2023 року солдат ОСОБА_1 10.04.2023 року отримав осколкове поранення шиї справа. За обставин: У ході проведення службового розслідування встановлено, що 10.04.2023 року приблизно о 13:10-13:20 під час виконання бойового завдання з відбиття агресії окупаційних військ рф в місті Бахмут Донецької області, внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї та обстрілу з міномету військами рф з напрямку населеного пункту Покровське позицій 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 отримав поранення. Військовослужбовцю була надана перша медична допомога та організована евакуація силами медичного пункту НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/Поранення отримане під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
У Довідці ВЛК №755 від 17.08.2023 року визначено, що поранення пов'язане з проходженням служби та відноситься до тяжких. Потребує лікування та медичної реабілітації в КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» терміном 30 к.д.
Довідкою ВЛК №2593 від 19.10.2023 року зазначено, що травма ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення від 01.06.2023 року підписана командиром в/ч НОМЕР_1 полковником ОСОБА_3 ). Потребує продовження лікування у КНП 1 територіальне медичне об'єднання м. Львова ВП Лікарня Святого Пантелеймона на 60 к.д.
Згідно з Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №203117 від 02.12.2023 року солдат ОСОБА_1 10.04.2023 року отримав осколкове поранення шиї справа. За обставин: 10.04.2023 року приблизно о 13:10-13:20 під час виконання бойового завдання з відбиття агресії окупаційних військ рф в місті Бахмут Донецької області, внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї та обстрілу з міномету військами рф з напрямку населеного пункту Покровське позицій 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 отримав травмування. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/Поранення військовослужбовця вважати таким, що сталося під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства.
Представник позивача зверталась з адвокатськими запитами до командира в/ч НОМЕР_1 :
- у запиті від 03.11.2023 року просила: надати інформацію чи продовжує ОСОБА_1 перебувати на службі у в/ч НОМЕР_1 чи його було звільнено зі служби за станом здоров'я, а також надати інформацію з приводу того, яким чином ОСОБА_1 нараховується грошове забезпечення, зокрема заробітна плата у розмірі 522,05 грн; подати на розгляд комісії, утвореної Міністерством оборони України, довідку про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони; підготувати документи, необхідні для отримання статусу УБД та направити представнику;
- у запиті від 28.12.2023 року представник позивача просила: підготувати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України (Додаток №6 до Порядку в редакції постанови КМУ №887 від 22.08.2023 року), з метою подальшого вирішення питання щодо отримання позивачем статусу УБД; вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення, у зв'язку з його перебуванням на лікуванні після отримання тяжкого поранення, а також включити його до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн;
В/ч НОМЕР_1 листом №1554 від 30.01.2024 року представника позивача повідомлено про таке. Для вирішення питання стосовно виплати додаткової винагороди за отримане поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні, надані представником копії медичних документів військовослужбовця ОСОБА_1 направлені на розгляд до уповноваженої медичної комісії в/ч НОМЕР_1 . Для отримання Довідки №6 необхідно надати до в/ч НОМЕР_1 перелік документів, які зазначені в редакції постанови КМУ №887 від 22.08.2023 року. А також, згоду (оригінал) на збір та обробку персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних».
Після ознайомлення з листом в/ч № НОМЕР_4 від 30.01.2024 року представник позивача звернулась до відповідача з адвокатським запитом від 15.02.2024 року щодо надання довідки згідно з Додатком 6, інформації щодо адреси комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій або перенаправити наданий пакет документів разом з Довідкою 6 на адресу комісії. Також, у запиті зазначено:
«Додатково надаю Згоду на збір та обробку персональних даних солдата ОСОБА_1 , а також рапорт щодо здійснення зазначених у ньому виплат».
Представником позивача долучено фіскальні чеки від 03.11.2023 року, від 28.12.2023 року та від 15.02.2024 року.
Відповідно до Довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №626881 від 30.05.2024 року ОСОБА_1 визначено першу групу інвалідності.
Вважаючи протиправною бездіяльністю в/ч НОМЕР_1 щодо невидачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови КМУ від 22.08.2023 року №887)) на ім'я ОСОБА_1 , щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за останніми займаними посадами, додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 у розмірі до 100 000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, та щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України №2011-XII від 20.12.1991 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.
Щодо позовних вимог стосовно видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887)) на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413).
На підставі внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 №887 змін до Порядку №413 з 24.08.2023 статус учасника бойових дій надається на підставі довідки за формою згідно з додатком 6 до цього ж Порядку (далі - довідка), виготовленої на підставі документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд зазначає, що Додаток 6 до Порядку №413 це Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
За приписами п. 4 Порядку №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, статус учасника бойових дій надається в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах їх проведення на підставі документів, зазначених у підпунктах 1 та 2 цього пункту.
Виходячи з приписів Порядку №413 довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 (довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) є одним із документів, які подаються для надання особі статусу учасника бойових дій.
Таким чином, довідка видається на підставі наявного переліку документів, який підтверджує безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Як зазначено вище, довідка за формою згідно з додатком 6 до цього ж Порядку може бути виготовлена на підставі документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
У матеріалах справи наявна Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №12511 від 05.07.2023 року солдат ОСОБА_1 10.04.2023 року отримав осколкове поранення шиї справа. За обставин: У ході проведення службового розслідування встановлено, що 10.04.2023 року приблизно о 13:10-13:20 під час виконання бойового завдання з відбиття агресії окупаційних військ рф в місті Бахмут Донецької області, внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї та обстрілу з міномету військами рф з напрямку населеного пункту Покровське позицій 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 отримав поранення. Військовослужбовцю була надана перша медична допомога та організована евакуація силами медичного пункту НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/Поранення отримане під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Згідно з Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №203117 від 02.12.2023 року солдат ОСОБА_1 10.04.2023 року отримав осколкове поранення шиї справа. За обставин: 10.04.2023 року приблизно о 13:10-13:20 під час виконання бойового завдання з відбиття агресії окупаційних військ рф в місті Бахмут Донецької області, внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї та обстрілу з міномету військами рф з напрямку населеного пункту Покровське позицій 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 отримав травмування. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/Поранення військовослужбовця вважати таким, що сталося під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов'язане з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства.
Суд врахував, що у матеріалах справи наявні докази безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву, окрім посилань на Порядок №413 та Положення №369 від 10.11.2022 року, не надає жодних обгрунтування щодо відсутності у позивача підстав для отримання спірної довідки.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887)) на ім'я ОСОБА_1 .
Щодо виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік.
Відповідно до п. 9 Розділу XXIV. «Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260) визначено, що виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Положеннями п. 1 та 2 Розділу XXIII. «Виплата грошової допомоги для оздоровлення» Інструкції №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для задоволення позовної заяви у цій частині, з огляду на відсутність відповідних рапортів. Так, представник позивача по тексту позовної заяви вказує про те, що 07.02.2024 року позивачем подавався відповідний рапорт, однак до матеріалів справи рапорт не долучений.
На підставі вищевикладеного суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік та грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату на користь позивача додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
За приписами частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу"(далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
У силу абзацу другого частини другої статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Як визначено частиною четвертою статті 2 Закону №2232-XII, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до частин першої четвертої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (набрала чинності 01.03.2018), пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Правила виплати грошового забезпечення військовослужбовцям деталізовані приписами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оброни України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).
Пунктом 2 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Згідно з абзацами другим, третім пункту 9 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки.
Пунктом 1 розділу XXVIII Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов'язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято Постанову №168.
Згідно з п. 1 Постанови №168 (в редакції від 21.01.2023 року) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Також, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 Порядок №260 доповнено розділом XXXIV "Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану", що застосовується з 01.02.2023 та пунктом 10 якого передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
У цій справі спір виник з приводу нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди за період перебування на лікуванні.
У матеріалах справи наступні докази перебування позивача на стаціонарному лікуванні:
- з 10.04.2023 року по 19.04.2023 року відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №е6163 КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова «ДОР». Повний діагноз: ВП (10.04.2023 року). Вогнепальне кульове сліпе проникаюче поранення надключичної ділянки справа. Вогнепальний перелом ключиці, 1-4 ребер справа. Тяжке проникаюче сліпе хребтово-спиномозкове поранення. Перелом поперечних відростків хребців.
- з 09.02.2024 року по 21.02.2024 року відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №12932 КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова». У п. 6 «Повний діагноз» вказано: «наслідки травм декількох ділянок тіла. Перелом грудного хребця (10.04.2023 року). Вогнепальне сліпе кульове проникаюче поранення надключичної ділянки справа. Вогнепальний перелом ключиці, 1-4 ребер справа. …»
Також із Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №12932 КНП «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова» встановлено наступні періоди перебування позивача на лікуванні: з 31.08.2023 року по 07.09.2023 року; з 07.09.2023 року по 26.10.2023 року; з 26.10.2023 року по 17.11.2023 року; з 17.11.2023 року по 05.12.2023 року; з 05.12.2023 року по 19.12.2023 року; з 09.01.2024 року по 09.02.2024 року; з 09.02.2024 року по 21.02.2024 року.
У довідці Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Збройних Сил України №1322 від 22.05.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 з 27.04.2024 року по теперішній час (так зазначено у довідці) перебуває на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону.
Позивач вважає, що в/ч НОМЕР_1 протиправно не виплачено йому у повному обсязі грошове забезпечення за період з 10.04.2023 року по день подання позовної заяви.
У відзиві на позовну заяву відповідач з посиланням на абз. 5 п. 15 Порядку позивачу у період з 10.04.2023 року по 09.07.2023 року здійснена виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, у повному обсязі. Після 10.07.2023 року грошове забезпечення позивачу не виплачується (в разі відсутності висновку лікарняного закладу (ВЛК), рішення командира в/ч про продовження перебування в лікарняних закладах).
При цьому у матеріалах справи відсутні докази нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у період з 10.04.2023 року по 09.07.2023 року, як зазначає про це відповідач у відзиві.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів пункту 9 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Із наявних у матеріалах справи Довідок ВЛК судом встановлено наступне.
У довідці ВЛК №755 від 14.08.2023 року зазначено, що ОСОБА_1 потребує лікування та медичної реабілітації в КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» терміном на 30 к.д.
Також, у довідці ВЛК №214 (дата не є читабельною) передбачено, що позивач потребує продовження реабілітації в закладі охорони здоров'я «National Rehabilitation Centre Vaivari» на 30 к.д.
У Довідці ВЛК №2593 від 19.10.2023 року передбачено, що позивач потребує продовження лікування у КНП 1 територіальне медичне об'єднання м. Львова ВП Лікарня Святого Пантелеймона на 60 к.д.
Отже, наявні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, з 10.04.2023 року по 19.04.2023 року, з 31.08.2023 року по 07.09.2023 року; з 07.09.2023 року по 26.10.2023 року; з 26.10.2023 року по 17.11.2023 року; з 17.11.2023 року по 05.12.2023 року; з 05.12.2023 року по 19.12.2023 року; з 09.01.2024 року по 09.02.2024 року; з 09.02.2024 року по 21.02.2024 року, з 27.04.2024 року по 22.05.2024 року, та грошового забезпечення за період з 10.04.2023 року по 15.07.2024 року.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат не здійснюється, так як позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887)) на ім'я ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (Додаток 6 до Порядку №413 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року №887)) на ім'я ОСОБА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за останніми займаними посадами, додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : щомісячне грошове забезпечення за останніми займаними посадами з 10.04.2023 року по 15.07.2024 року та додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000,00 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум, у періоди: з 10.04.2023 року по 19.04.2023 року, з 31.08.2023 року по 07.09.2023 року; з 07.09.2023 року по 26.10.2023 року; з 26.10.2023 року по 17.11.2023 року; з 17.11.2023 року по 05.12.2023 року; з 05.12.2023 року по 19.12.2023 року; з 09.01.2024 року по 09.02.2024 року; з 09.02.2024 року по 21.02.2024 року, з 27.04.2024 року по 22.05.2024 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко