Справа № 367/3583/25
Провадження №1-кп/367/774/2025
Іменем України
21 липня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_4 ,
з боку захисту:
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного захолу у виді домашнього арешту в нічний час доби у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100120000152 від 24.03.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 164-1, ч. 2 ст. 127 КК України,
До суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100120000152 від 24.03.2025 року, мотивоване тим, що:
в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 62025100120000152 від 24.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127 КК України, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Селище, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 127 КК України.
05 березня 2025 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії до 14.04.2025 року включно;
14.04.2025 року Ірпінським міським судом Київської області щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії на два місяці до 14.06.2025 року;
21.05.2025 року Ірпінським міським судом Київської області щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії на два місяці до 21.07.2025 року;
наразі у вказаному кримінальному провадженні ризики не зменшилися, продовжують існувати та є необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки достатньо підстав вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби;
ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - є реальним зважаючи на суворість передбаченого покарання у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, що може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 146-1 КК України, карається позбавленням волі від 3 до 5 років, а ч. 2 ст. 127 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001 року, де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 року відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання;
ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 є колишнім працівником органів Національної поліції України, а також може бути знайомим іншими працівниками правоохоронних органів, які в свою чергу, використовуючи своє службове становище, можуть вплинути на потерпілого, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, які на теперішній час не допитані судом, схиляючи їх для надання вигідних для нього показань;
підставою продовження застосованого запобіжного заходу є те, що встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі продовжують існувати, тому з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому провадженні, існує необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту нічний час доби;
ураховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що обвинувачений може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, продовжуватиме вчиняти злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічних час доби. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю. Неможливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_7 і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вище переліченим ризикам, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовільнити.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував за його необгрунтованістю.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додатки до нього, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України за наявністю клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як убачається з наданих суду документів, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1 КК України (за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років), ч. 2 ст. 127 КК України (згідно ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до десяти років).
05 березня 2025 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії до 14.04.2025 року включно;
14.04.2025 року Ірпінським міським судом Київської області щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії на два місяці до 14.06.2025 року;
21.05.2025 року Ірпінським міським судом Київської області щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , покладено обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України, строком дії на два місяці до 21.07.2025 року.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім ризиків, встановлених у судовому засіданні, суд повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи ризик переховування, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд робить висновок, що ОСОБА_5 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки зважаючи на суворість передбаченого покарання у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, що може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 146-1 КК України, карається позбавленням волі від 3 до 5 років, а ч. 2 ст. 127 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких. Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Оцінюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вказаний ризик існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 може вплинути на потерпілого, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, які на теперішній час не допитані судом, схиляючи їх для надання вигідних для нього показань.
Підставою продовження застосованого запобіжного заходу є те, що встановлені судом ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі продовжують існувати, тому з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому провадженні, існує необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту нічний час доби.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить його належної поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Тому, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Питання доведеності вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій судом не вирішувалися, оскільки це є предметом судового розгляду справи по суті.
Враховуючи наявність обвинувачення, продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, з урахуванням особи обвинуваченого, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у скоєнні яких ОСОБА_5 обвинувачується, наявна необхідність у продовженні застосування домашнього арешту у нічний час доби, а відтак, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити. У зв'язку з доведеністю наявності ризиків прогтиправаної поведінки обвинуваченого, продовжити покладений на ОСОБА_5 обов'язок, передбачений ч.5 ст.194 КПК України, а саме: - не відлучатись за межі Київської області та м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого проживаннята, роботи; - утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні. Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 . Такий запобіжний захід забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 314-316, 331, 369-372 КПК України,
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100120000152 від 24.03.2025, про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1, ст. 146-1, ч. 2 ст. 127 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, строком на два місяці, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , до 21.09.2025 року включно, крім необхідності у випадку повітряної тривоги прослідувати до укриття та перебувати в укритті на час повітряної тривоги та/або у випадках необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора у вказаному провадженні та/або виконання покладених судом обов'язків.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_5 виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:
- не відлучатись за межі Київської області та м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого проживаннята, роботи;
- утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та експертами у даному кримінальному провадженні.
Направити копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органів Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1