Справа № 362/4349/25
Провадження № 2-о/362/141/25
21.07.25 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючий суддя Медведєв К.В.
за участю секретаря Рицької О.Г.
розглянувши в порядку окремого провадження в м. Василькові Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Васильківська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин,
встановив:
В червні 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин.
Заявник через звернувся до суду із указаною заявою в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є сестрою заявника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява мотивована тим, що після смерті сестри заявника ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне покійній майно, заявник звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус Хоменко С.А. постановою від 05.05.2025 №377/02-14/199/2021 відмовив заявнику у оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 з причини відсутності у заявника документів, які б підтверджували родинні зв'язки.
Заявник в заяві зазначає, що має намір успадкувати майно померлої сестри, проте не може цього зробити, оскільки у заявника відсутнє свідоцтво про народження, щоб підтвердити родинні зв'язки з померлою сестрою. Заявник посилається на те, що не може відновити свідоцтво про своє народження, оскільки в Державному архіві Київської області не зберігся актовий запис про його народження за 1939 рік.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження, залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Васильківську міську раду Київської області та витребувано у Васильківської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи щодо померлої ОСОБА_3 .
11.07.2025 року до суду від Першої Васильківської державної нотаріальної контори надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи № 68774896, спадкодавець ОСОБА_3 .
У хвалою від 15.07.2025 викликано в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яких попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від дачі показань.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, заяву підтримав.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, заяву ОСОБА_1 підтримав. Також ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_3 є його матір'ю, а заявник є його рідним дядьком. Суд роз'яснив ОСОБА_2 можливі наслідки розгляду цієї справи та роз'яснив про наслідки у випадку наявності спору про право між учасниками справи. ОСОБА_2 повідомив суду, що ніякого спору про право немає, і він вважає що саме заявник має успадкувати майно після померлої ОСОБА_3 .
Заінтересована особа Васильківська міська рада Київської області в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила заяву заявника задовольнити, розглядати справу за відсутності представника Васильківської міської ради Київської області.
Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого 22.02.1995 серія НОМЕР_1 . Батьками останньої зазначено ОСОБА_7 , а матір'ю ОСОБА_8 .
Згідно копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_1 в розділі ІІІ заначено, що в будинку проживає, зокрема, ОСОБА_7 1913 року народження, ОСОБА_1 , 1939 року народження, ОСОБА_3 , 1940 року народження,
Згідно атестатів зрілості від 27.06.1958 серія НОМЕР_2 виданого ОСОБА_1 (заявник) та від 27.06.1958 серія НОМЕР_3 виданого ОСОБА_3 (померла) вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 навчалися в одній школі (Васильківська середня школа № 3), в одному класі та разом закінчили школу.
Згідно копії військового квитка заявника ОСОБА_1 , виданого 09.01.1963 серія НОМЕР_4 , батьком заявника зазначено ОСОБА_7 1913 р.н.
ОСОБА_3 22.02.1964 вийшла заміж та змінила дівоче прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюб увід 13.05.2025 №00051179063 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 22.01.2025 № 00048889295.
Як вбачається із копії свідоцтва про народження заінтересованої особи ОСОБА_2 виданого 07.10.1965 серія НОМЕР_5 , він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , а його батьками записано ОСОБА_11 та ОСОБА_3 .
07.12.1972 шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 розірвано, після розірвання шлюбу прізвища дружини не змінювалося, а залишено « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 07.12.1972 серія НОМЕР_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , актовий запис № 914.
Згідно спадкової справи № 199/2021, номер у спадковому реєстрі 68774896 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заінтересована особа ОСОБА_2 (син померлої ОСОБА_3 ) 03.12.2021 подав заяву про відмову від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 на користь брата померлої - ОСОБА_1 (заявник у цій цивільній справі).
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 03.12.2021 подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті його сестри - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Державний архів Київської області листом від 06.03.2025 №08-08/331 повідомив Першу Васильківську державну нотаріальну контору про те, що в частково збережених книгах реєстрації актів про народження громадян м. Васильків Київської області за 1939 рік (Р-5634, оп. 1, спр. 2812, 2813) актовий запис про народження ОСОБА_1 не виявлено, тому надати архівну копію запису акта про народження ОСОБА_1 неможливо.
Заявник ОСОБА_1 05.05.2025 подав до нотаріуса заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ОСОБА_3 .
05.05.2025 року державний нотаріус Хоменко С.А. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у оформленні спадщини після смерті ОСОБА_12 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 . Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 не надав свідоцтва про своє народження, в Державному архів Київської області такі документи також відсутні, тому заявник ОСОБА_1 свій родинний зв'язок з померлою не підтвердив, що підтверджується копією постанови.
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_5 , якого повідомлено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від дачі показань. Свідок показав, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 приблизно з 7 річного віку, знає що вони є рідними братом і сестрою між собою. Їх батьки неодноразово приходили в гості до батьків свідка. Свідок показав, що вони спільно ходили до школи.
Також в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_4 , яку повідомлено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову від дачі показань. Свідок показала, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дуже давно, приблизно з 30 річного віку, знає що вони є рідними братом і сестрою між собою. У них спільний батько, а померла ОСОБА_3 працювала спільно з батьком свідка.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною першою статті 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
В судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі №320/948/18 дійшла висновку, проте, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (статті 89 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, у заявника виникли юридичні перепони з оформленням спадкових прав на майно після смерті ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що необхідні документи не збереглися для підтвердження родинних зв'язків із ОСОБА_1 .
Встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем та заявником необхідне останньому для підтвердження свого права на спадщину та належного її оформлення.
Порядок спадкування та здійснення права на спадкування встановлений Главами 86,87 Цивільного кодексу України та передбачає звернення спадкоємців до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 вказаного Кодексу.
Відповідно до статей 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з усталеною судовою практикою виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тощо.
Оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільного батька - ОСОБА_7 , проживали з батьками за однією і однією адресою, в одній сім'ї, навчались в одному класі Васильківської середньої школи № 3. ОСОБА_1 , 1939 року народження, підтвердив належними та допустимими доказами факт що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є його рідною сестрою, а він її рідним братом, у позасудовому порядку вказаний факт встановити не можливо, спору про право з матеріалів справи не убачається, а тому його вимоги слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 9, 13, 81, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Васильківська міська рада Київської області про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено 21.07.2025 року.
Суддя К.В.Медведєв