Справа № 759/24168/23
Провадження № 2/362/287/25
21 липня 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши у місті Василькові Обухівського району Київської області матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Комінбанк» до ОСОБА_1 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
01 липня 2025 року судом отримано заяву третьої особи по справі ОСОБА_3 про відвід головуючого судді.
Зокрема, заяву обґрунтовано тим, що головуючий суддя протиправно закрив підготовче провадження по справі та не розглянув клопотання від 21 квітня 2024 року відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи і не розглянув клопотання від 17 травня 2025 року відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, а також в підготовчому судому засіданні 26 червня 2025 року порушив визначений йому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язок судді дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Вирішуючи заяву про суті, суд зважає на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені у статті 36 ЦПК України.
Вирішуючи питання щодо існування таких підстав, суд враховує наступне.
Насамперед, обставини постановлення суддею ухвали про закриття підготовчого провадження по справі, абсолютно не є підставою для відводу судді, оскільки за приписами цивільного процесуального закону заперечення на ухвалу від 26 червня 2025 року можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Разом із цим, заявник не є стороною у даній справі, а тому суд відхиляє і не приймає до уваги незгоду заявника із процесуальним рішенням по закриттю підготовчого провадження оформленого ухвалою суду від26 червня 2025 року.
Відносно не розгляду клопотання від 21 квітня 2024 року відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд зауважує, що вказане клопотання було подано не відповідачем, а третьою особою ОСОБА_3 як додаток до його клопотання сформованого через систему «Електронний суд» (т.с. 2, а.с. 22 - 24, 25 - 27).
Також, як вбачається із протоколу судового засідання від 23 вересня 2024 року, головуючий суддя Марчук О.Л. о 10:08:16 годині поставив на обговорення клопотання відповідача про призначення експертизи, після чого заявник висловив свою думку щодо вказаного клопотання і суд вийшов до нарадчої кімнати (т.с. 2, а.с. 226 - 227).
Надалі, ухвалою суду від 23 вересня 2024 року вказане клопотання відповідача було задоволено (т.с. 2, а.с. 228, 229).
Отже, не відповідають дійсності твердження заявника про те, що суд не розглянув клопотання від 21 квітня 2024 року відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Щодо не розгляду клопотання від 17 травня 2025 року відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд зазначає, що дійсно вказане клопотання не було розглянуто судом (т.с. 2, а.с. 75 - 77).
Натомість, за змістом звукозапису судового засідання від 26 червня 2024 року, встановлено, що в підготовчому судовому засіданні суд обговорював із заявником питання необхідності призначення почеркознавчої експертизи, однак, заявник не клопотав про призначення такої експертизи, у тому числі й за клопотанням відповідача (т.с. 2, а.с. 108, 109 - 111).
Як наслідок, в підготовчому судовому засіданні, суд не розглянув вказане клопотання відповідача, оскільки попередню ухвалу суду від 23 вересня 2024 року про призначення у даній справі судової експертизи, було скасовано судом апеляційної інстанції.
До того ж, учасники процесу не позбавлені права заявити таке клопотання про призначення у даній справі судової експертизи, надалі під час судового розгляду після усунення обставин які були причиною скасування ухвали суду від 23 вересня 2024 року про призначення експертизи, оскільки відсутні будь-які процесуальні перешкоди чи заборони для цього.
Стосовно доводів заявника щодо, на його думку, порушення в підготовчому судовому засіданні 26 червня 2025 року суддею Марчуком О.Л. визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язку судді дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, - слід зазначити наступне.
Головуючий суддя Марчук О.Л. дійсно глибоко засмутився від факту скасування судом апеляційної інстанції ухвали від 23 вересня 2024 року про призначення у даній справі судової експертизи.
Навіть, не стільки від вказаного факту, як від причин через які зазначену ухвалу було скасовано.
Як наслідок, суддя Марчук О.Л. вважає, що вказаних прикрих причин скасування можна було уникнути та вирішити питання про призначення експертизи пізніше за відповідних наявних обставин про які вказав Київський апеляційний суд.
Саме вказані прикрі причини скасування та обставини скасування судового рішення, якого (скасування) можна було уникнути, і стали причиною розчарування і смутку головуючого судді Марчука О.Л., що не є підставою для відводу судді.
Тобто, викладені у заяві про відвід доводи заявника, відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України, у даному випадку не є підставою для відводу судді.
Як наслідок, станом на дату постановлення цього судового рішення, не підтверджено жодними належними, прямими, об'єктивними і достовірними доказами факт існування необ'єктивності, упередженості та зацікавленості головуючого судді Марчука О.Л. у вказаній цивільній справі на користь позивача.
Будь-яких доказів цього до заяви про відвід не додано та суду не надано.
Отже, доводи заявника щодо необ'єктивності та упередженості судді Марчука О.Л. не є такими, що ґрунтуються на відповідних фактах і доведених обставинах.
Таким чином, слід зробити висновок про відсутність наведених заявником обставин які доводять необ'єктивність чи упередженість судді Марчука О.Л. відносно сторони відповідача чи заявника.
Враховуючи, що наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України не встановлено, суд приходить до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою.
Відповідно до норми частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Отже, враховуючи наведені обставини та вимоги цивільного процесуального закону, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (тобто раніше) до наступного засідання по даній справі, необхідно здійснити вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40, 258 - 261 ЦПК України,
Встановити необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, передати вирішення питання про відвід іншому судді визначеному у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя