15.07.2025 Справа №607/14603/25 Провадження №1-кс/607/4057/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого в СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211040000309 від 12.02.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тернопіль, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 із вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, особи з інвалідністю третьої групи, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Слідчий в СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12025211040000309 від 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби щодо ОСОБА_4 , строком на 60 діб.
Клопотання мотивоване тим, що групою слідчих слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025211040000309, яке розпочато 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Як зазначає слідчий, досудовим розслідування встановлено, що у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння, зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи всупереч «Положенню про дозвільну систему», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 з наступними змінами, а також «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 з наступними змінами, тобто без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, умисно, у невстановлений період часу та невстановленому слідством місці, придбав 1 (один) корпус ручної гранати наступальної РГН, та 1 (один) запал УДЗ, які в сукупності являються наступальною ручною гранатою РГН, яка є бойовим припасом, які в подальшому переніс та зберігав за місцем свого проживання у приміщенні квартири АДРЕСА_2 до 14.07.2025.
В подальшому, 14.07.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/13844/25 від 03.07.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , 14.07.2025 було виявлено та вилучено 1 (один) корпус ручної гранати наступальної РГН, та 1 (один) запал УДЗ, які в сукупності являються наступальною ручною гранатою РГН, яка є бойовим припасом.
З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні № 12025211040000309 від 12.02.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
14.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (фактичний час затримання 14.07.2025 о 13:40 год.).
15.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий вказує, що підставою до застосування відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 , є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Враховуючи викладені вище обставини, га думку слідчого менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків.
З огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину та з метою запобігання ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло із 23:00 год. по 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб, з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , із 23:00 год. по 06:00 год.; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) не відлучатися із Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане слідчим клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні з приводу задоволення клопотання слідчого не заперечили.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як вбачається з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами у кримінальному провадженні є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Згідно з ч.ч. 1 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025211040000309 від 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 14.07.2025 о 13 год. 40 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
15.07.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколи за результатами проведення негласної слідчо (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 19.05.2025, 24.06.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_7 (анкетні дані якого змінено) від 30.06.2025; протокол обшуку від 14.07.2025; протокол огляду предметів від 14.07.2025; висновок експерта № СЕ-19/120-25/8837-ВТХ від 15.07.2025, за результатами проведення судової вибухотехнічної експертизи.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
При цьому необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, а слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту не надала беззаперечних доказів на спростування обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що надані стороною обвинувачення докази дають достатні підстави вважати, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства та суду, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування належним чином підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризику, передбаченого п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та є усі підстави для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що останній уродженець м. Тернопіль, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, неодружений, не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю третьої групи, раніше не судимий.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
В даному випадку слідчий суддя також враховує процесуальну позицію підозрюваного щодо згоди із вимогами клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, а тому, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про доцільність задоволення даного клопотання.
Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно вимогам, визначених ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотання прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому ст. 199 КПК України.
Таким чином строк тримання особи під домашнім арештом обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно матеріалів доданих до клопотання вбачається, що в даному кримінальному провадженні 14.07.2025 о 13 год. 40 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 15.07.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відтак саме з 15.07.2025 слід виходити при обрахуванні строку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12025211040000309 від 12.02.2025. При цьому, обчислення строку тримання під домашнім арештом суд здійснює з моменту затримання, а саме 13 год. 40 хв. 14.07.2025.
Беручи до уваги вищевикладене, клопотання слідчого в СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби щодо ОСОБА_4 слід задовольнити, застосувавши щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у виді домашнього арешту в певний період доби строком до 23 год. 59 хв. 11.09.2025.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 23 год. 00 хв. по 06 год.00 хв., який на думку слідчого судді є достатнім, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону. При визначенні обсягу таких обов'язків слідчий суддя вважає, що визначені слідчим у клопотанні обов'язки є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 193, 194, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого в СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період доби з 23 год. 00 хв. по 06 год.00 хв., окрім випадків увімкнення сигналу повітряної тривоги, з метою прибуття до укриття та перебування на стаціонарному лікуванню у медичних закладах.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Строк дії ухвали та обов'язків, покладених судом визначити до 23 год. 59 хв. 11.09.2025.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 21.07.2025 о 13 год. 30 хв.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1