Справа № 369/7502/18
Провадження № 2/362/25/25
12 травня 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визначення ідеальної частки,
Судом здійснюється розгляд вказаної цивільної справи.
Проте, перевіривши форму і зміст первісної позовної заяви, приходжу до висновку, що її необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Натомість, в порушення пунктів 2, 3, 4, 8, 9 і 10 частини третьої статті 175 ЦПК України (в редакції яка була чинною станом на дату отримання даної позовної заяви судом - 25 червня 2018 року), позовна заява не містить:
-адресу місця проживання сторін;
-дійсну ціну позову;
-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Насамперед, у позові вказано адреси для листування сторін, тоді як цивільний процесуальний закон не вимагає зазначення адрес для листування, а чітко і конкретно вказує на те, що позовна заява повинна містити місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
При цьому, суд враховує, що адреси для листування та місця її фактичного проживання (перебування) можуть бути різними.
Також, на виконання вимог пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України (в редакції яка була чинною станом на дату отримання даної позовної заяви судом - 25 червня 2018 року), позивачу необхідно сформулювати і викласти прохальну частину позови відповідно до визначених цивільним законом способів захисту цивільних прав (наприклад, відповідно до норм статті 16 Цивільного кодексу України), оскільки заявляючи вимоги про «визначення ідеальної частки в розмірі 1/2 частина», позивач не наводить конкретний опис вказаних часток та їх розміри, вид, склад, характеристики і конфігурацію.
Одночасно, позивачу необхідно вказати дійсну, реальну, справжню ціну позову.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України (в редакції яка була чинною станом на дату отримання даної позовної заяви судом - 25 червня 2018 року), у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна.
Натомість, посилання позивача на умови попереднього договору від 08.08.2008 року за яким сторони оцінили вартість спірного майна в 1 500 000 гривень 00 копійок, не може свідчити про дійсну вартість зазначеного майна, оскільки з того часу минуло більше шістнадцяти років.
Отже, позивачу слід визначити дійсну вартість спірного нерухомого майна (наприклад, здійснивши відповідну експертну оцінку вартості майна) та, в залежності від її розміру, вказати дійсну, реальну ціну позову.
Тобто, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України (в редакції яка була чинною станом на дату отримання даної позовної заяви судом - 25 червня 2018 року), позивачу необхідно додати до позовної заяви докази, що підтверджують вартість спірного житлового будинку і земельної ділянки.
При цьому, інформація з мережі Інтернет - не є доказом вартості конкретного майна, яке просить поділити позивач.
Як наслідок, позивачу слід вказати ціну позову, що дорівнює вартістю спірного майна.
Крім того, при подачі позову слід обов'язково дотримуватись вимог статті 177 ЦПК України.
За подачу даного позову позивачка не сплатила судовий збір.
У зв'язку із цим, позивачці необхідно сплатити судовий збір вимогами майнового характеру в залежності від розміру ціни позову яка дорівнює вартості половини спірного житлового будинку і земельної ділянки.
Після цього, позивачу необхідно додати до нової редакції позовної заяви документи, що підтверджують сплату ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У зв'язку із цим, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Одночасно, в новій редакції позову, позивачу необхідно вирішити питання стосовно офіційного найменування третьої особи, оскільки АТ «Альфа-Банк» ліквідовано (зазначене не є недоліком позову, але потребує оперативного вирішення для ефективності судочинства).
Згідно із частиною одинадцятою статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, оскільки, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 187, 258 - 261 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визначення ідеальної частки.
Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя