Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/10516/25
Провадження № 2-о/357/321/25
21.07.2025 місто Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В., розглянувши клопотання представника заявника, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, особа відносно якої розглядається справа: ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки,
01.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, що зареєстрований судом 08.07.2025, у якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над нею опіку та призначити його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, зазначив клопотання, у яких просив призначити у справі судову психіатричну експертизу з метою визначення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати орган опіки та піклування Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області надати подання про призначення опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
10.07.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено відкрите судове засідання на 05.08.2025 - 11:30 год.. Також, залучено до участі у справі адвоката особи, стосовно якої розглядається справа - ОСОБА_2 з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та витребувано з КНП «Узинська міська лікарня» Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області медичну документацію (амбулаторні та стаціонарні картки) відносно ОСОБА_2 .
17.07.2025 представника заявника, адвокат Киричук Галина Миколаївна, подала до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EasyCon», шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», яка зареєстрована судом 18.074.2025.
При вирішенні клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Так, право на судовий захист є конституційним правом кожної людини і громадянина, гарантованим статтею 55 Конституції України.
Згідно з позицією Конституційного Суду України, яка сформульована у рішенні від 25.12.1997 № 9-зп, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші утиски прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене.
У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення позовних заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.
Порядок звернення до суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано процесуальним законом - ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Суд зазначає, що статтею 131-2 Конституції України передбачено, що обов'язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом).
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від « 12» квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Отже, ордер має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 у справі № 9901/847/18.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Представника заявника - адвокат Киричук Галина Миколаївна надала до заяви копію ордера на надання правової допомоги серії АІ №1948333 від 17.07.2025, у якому зазначено, що адвокат надає правову допомогу ОСОБА_1 у будь-якій зареєстрованій установі, державному органі, організації.
Отже, встановлено, що ордер на надання правової допомоги серії АІ №1948333, який виданий адвокатом Киричук Галиною Миколаївною не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога заявнику.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18, звернення до суду адвоката при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, яка є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що поданий ордер АІ №1948333 від 17.07.2025, який виданий адвокатом Киричук Галиною Миколаївною не є належним доказом, який підтверджує волевиявлення заявника на надання повноважень адвокату права представляти інтереси заявника - ОСОБА_1 у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду від імені та в інтересах заявника.
Тому, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника заявника щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Керуючись ст. 15, 58, 60, 62, 212, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника заявника, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Бондаренко