Справа № 283/1190/25
Провадження №1-кп/283/222/2025
21 липня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060510000098 від 28 березня 2025 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Рутв'янка Малинського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, не інваліда, на утриманні осіб не має, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше судимого:
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 15.10.1979 року за ч. 2 ст. 82, ч. 3 ст. 81 КК України до 4 років позбавлення волі;
- вироком Народицького районного суду Житомирської області від 19.11.1982 року за ч. 2 ст. 81 до 6 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна;
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 07.06.1993 року за ч. 3 ст. 81 до 5 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна;
- вироком Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 06.04.1999 року за ч. 4 ст. 81, ст. 17 ч. 4 ст. 140, ч. 4 ст. 140, ч. 1 ст. 145 до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 23.01.2001 року за ч. 4 ст. 81 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 09.06.2003 року за ч. 5 ст. 185 КК України до 9 років позбавлення волі;
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 06.05.2005 року за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;
- вироком Народицького районного суду Житомирської області від 28.10.2010 року до 3 років позбавлення волі;
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 05.02.2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 03.04.2017 року за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 11.07.2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 17.06.2020 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21.04.2020 року за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 01.02.2024 року за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений на підставі ухвали Житомирського апеляційного суду від 20.01.2025 на підставі Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
за ч. 4 ст. 185 КК України,
24 лютого 2022 року строком на 30 діб на всій території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022, було запроваджено воєнний стан, який у подальшому неодноразово був продовжений.
ОСОБА_5 , раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності, зокрема: вироком Малинського районного суду від 17.06.2020 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком Малинського районного суду від 01.02.2024 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20.01.2025 його звільнено від відбування покарання на підставі Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, ОСОБА_5 на шлях виправлення не став і вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності за таких обставин.
28 березня 2025 року у проміжок часу з 18 год. 50 хв. по 18 год. 52 хв. у місті Малин Коростенського району Житомирської області ОСОБА_5 , діючи умисно та з корисливих мотивів, маючи на меті викрадення чужого майна, достовірно знаючи про відсутність у нього грошових коштів, зайшов до приміщення магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: вул. Грушевського, 9/2.
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи настання негативних наслідків, переконавшись, що його дії залишаються непоміченими, взяв із торгових полиць наступні товарно-матеріальні цінності:
-11 шт. шоколаду «Світоч Авторський, класичний», 85 г, вартістю 49,17 грн за 1 шт., загальною вартістю 540,87 грн;
-1 шт. напою кавового «Jacobs Капучино лісовий горіх, какао», 500 г - 207,50 грн;
-1 шт. кави розчинної гранульованої «Fort Classic», 60 г - 53,33 грн;
-10 шт. десерту молочного «Royal Lubart з кокосом», 80 г, по 18,33 грн - 183,30 грн;
-5 шт. десерту молочного «Royal Lubart з арахісом», 80 г, по 18,33 грн - 91,65 грн;
-2 шт. печива «Roshen До кави зі смаком пряженого молока», 185 г, по 16,67 грн - 33,34 грн.
Указані товари він поклав до сумки, яку приніс із собою.
Після цього ОСОБА_5 направився до виходу з магазину. Проходячи повз касову зону, його дії були помічені працівниками магазину. Усвідомлюючи, що викритий, та ігноруючи вимогу працівника зупинитися, тримаючи сумку з викраденими товарами, ОСОБА_5 покинув приміщення швидкою ходою та втік у невідомому напрямку.
Таким чином, він незаконно заволодів майном магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка» на загальну суму 1109,99 грн, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та суду повідомив, що погоджується зі змістом обвинувального акту. Зазначив, що викрав з магазину продукти харчування, розмір заподіяної шкоди визнав повністю. Причину своїх дій пояснив тим, що не маючи засобів до існування, викрав з магазину продукти харчування.
У скоєному щиро кається та просить врахувати його скрутне становище, що стало причиною вчинення кримінальних правопорушень. Просить суд застосувати ст.69 КК України та призначити покарання більш м"яке, ніж передбачено статею.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 просив суд, зважаючи на похилий вік обвинуваченого, призначити обвинуваченому більш м'яке покарання, ніж передбачено законом з застосуванням ст.69 КК України.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності їх позицій, суд дослідження фактичних обставин справи обмежив допитом обвинуваченого, дослідженням даних у справі, наданих прокурором, зокрема даними, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи в сукупності надані сторонами кримінального провадження та досліджені в судовому засіданні письмові процесуальні документи, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною вину ОСОБА_5 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Згідно довідки відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області від 08.04.2025 обвинувачений ОСОБА_5 проживає тривалий час в АДРЕСА_1 . За місцем проживання характеризується з негативної сторони. Притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України.
Згідно медичного заключення від 09.04.2025 на обліку у психіатра, нарколога не перебуває.
Згідно із статтею 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Відповідно до вимог статті 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень, вчинив тяжкий злочин, при цьому тяжких наслідків його діями не завдано, характеризується негативно.
Суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 : щире каяття, засноване на критичній поведінці своєї протиправної поведінки через готовність нести відповідальність та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 :, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, обставини справи, вартість викраденого майна, яка є продуктами харчування, відсутність тяжких наслідків, особу обвинуваченого, а саме: відношення обвинуваченого до скоєного ним злочину, який усвідомив неправомірність вчиненого ним діяння і критично оцінює скоєне, готовий нести відповідальність.
Обираючи ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України також враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення у похилому віці, злочин вчинено під час дії воєнного стану, але не з використанням його умов, повністю визнав себе винним у викраденні майна, щиро розкаявся, що суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та вважає за можливе призначити ОСОБА_5 за ч.4 ст.186 КК України більш м'яке покарання, аніж передбачене законом за вчинення даного злочину, із застосуванням положень ст.69 КК України.
Зі змісту ч. 1 ст. 69 КК України вбачається, що призначення покарання, нижчого від найнижчої межі може мати місце в разі встановлення судами наявності таких кількох (мінімум двох) пом'якшуючих обставин, які обов'язково істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінально-караного діяння.
Окрім, передбачених ст.66 КК України, суд визнає пом'якшувальними обставинами те, що матеріальна шкода, яка завдана неправомірними діями обвинуваченого потерпілій стороні, є невеликою 1109,99 грн.
Також суд зауважує, що фізичної шкоди жодній особі не було заподіяно, фізичних чи матеріальних наслідків від вчинення злочину немає.
Отже, приходжу до висновку, що встановлені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого особою злочину.
Для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. Проте у будь-якому разі встановлені обставини, що пом'якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
Термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання. Зазначене роз'яснення надав Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 716/1224/19.
Зазначається, що при цьому повноваження суду, надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття "судова дискреція" (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Зокрема, дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Враховуючи вищевикладене, покарання, яке просить прокурор для обвинуваченого, та яке передбачене санкцією статті 186 КК України, буде несправедливим та надмірним тягарем для обвинуваченого саме у даному випадку, враховуючи всі обставини вчиненого правопорушення.
Позбавлення волі є найсуворішим покаранням, яке передбачене КК України. Покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років застосовується судами України, в тому числі, за вчинення тяжких злочинів, зокрема, проти життя та здоров'я громадян.
Тому, враховуючи принцип співмірності призначення покарання, особу винного, всі обставини вчинення даного кримінального правопорушення, пом'якшуючі обставини, які в даному випадку суттєво знижують суспільну небезпечність діяння, суд приходить до висновку про можливість застосування положень ст. 69 КК України та призначення покарання нижче нижньої межі, передбаченої ч. 4 статті 186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Арешт на майно, що накладений згідно з ухвалою слідчого судді, підлягає скасуванню.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 01.04.2025.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбування покарання термін знаходження ОСОБА_5 під вартою з 01 квітня 2025 року по 21 липня 2025 року, включно.
Арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 04.04.2025, після вступу вироку у законну силу скасувати.
Речові докази після набрання вироком законної сили: 5 плиток шоколаду «Десерт молочний Royal Lubart» з арахісом по 80 г; 10 плиток шоколаду «Десерт молочний Royal Lubart» з кокосом по 80 г; 7 плиток шоколаду «Світоч чорний»; упаковку розчинної кави «Форт Класік» масою 60 г; упаковку кавового напою «Jacobs Капучіно лісовий горіх, какао» масою 500 г - передані на відповідальне зберігання до магазину «Аврора №2162» вважати повернутими.
Сумку синього кольору поміщену до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 КРУП - знищити.
Оптичний диск DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_5 , оптичні диски DVD-R та CD-R із відеозаписами з камер відеоспостереження, встановлених у магазині «Аврора», а також оптичний диск CD-R з відеозаписом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах провадження.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1