Справа № 461/4110/24
Провадження № 1-кп/461/185/25
Іменем України
17.07.2025 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12024141360001247 від 10 квітня 2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
до Галицького районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141360001247 від 10 квітня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , 28 березня 2024 року приблизно о 17 год. 56 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод», що за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 17, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022, таємно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, викрав з торгового залу магазину каву мел. Монарх Еспресо 450 г Якобз, в кількості 2 штуки, вартістю 188 грн. 94 коп. без ПДВ за одиницю, всього на загальну суму 377 грн. 88 коп., які належали ТзОВ ТВК «Львівхолод». В подальшому ОСОБА_4 вийшов з магазину не розплатившись за товар, та розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ТзОВ ТВК «Львівхолод» матеріальну шкоду на загальну суму 377 грн. 88 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Прокурор ОСОБА_3 вважала наявними підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого обвинуваченим діяння.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз'яснивши обвинуваченому правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, приходить до наступних висновків.
На час, до якого відносяться інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_4 діяння, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 р., згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч.3 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 р.).
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн.
Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році складала 1514 грн. (3028 грн. - 50%).
Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.
Таким чином, відповідно до ч.3 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 р. у 2024 році на час, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_4 діяння, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 302 грн. 80 коп. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 302 грн. 80 коп., то наставала кримінальна відповідальність.
Отже, таємне викрадення чужого майна вартістю до 302 грн. 80 коп., на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_4 діяння, кваліфікувалися за ч.1 ст.51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад 302 грн. 80 коп. - за ч.1 ст.185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад вчинення повторно, в умовах воєнного стану ) - за відповідною частиною статті 185 КК України, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України.
З 09.08.2024 р набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 р..
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.
Згідно з ч.1 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024 р., чинній з 09.08.2024 р., встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024 р., чинній з 09.08.2024 р., встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст.4 КК України).
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1 ст.5 КК України).
Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3028 грн (1514 * 2), а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_4 таємного викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно обвинувального акту, становить 377 гривень 88 копійок та не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3028 грн).
Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до пункту 1-2 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти закриття за цією підставою.
Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 479-2 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Враховуючи наведене та те, що під час проведення судового розгляду щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ним діяння, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжку) вчиненого в умовах воєнного стану, і обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження в частині обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрати на проведення експертиз відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст.284, 372, 376 КПК України, суд
Кримінальне провадження № 12024141360001247 від 10 квітня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази:
- ДВД-Р диск - залишити у матеріалах кримінального провадження;
Копію ухвали направити начальнику ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП за вчинення діяння, кримінальне провадження щодо якого закрито з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1