Справа № 461/5423/25
Провадження № 1-кс/461/4514/25
21.07.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчий слідчої групи у кримінальному провадженні - старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області майор поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42025140000000097 від 09.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 , будучи державним інспектором відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Львівської митниці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення у період з 06.06.2025 по 14.07.2025 вимагав та одержав для себе неправомірну вигоду у розмірі 1600 доларів США (згідно з курсом Національного банку України становило 66724 гривень) від представника-імпортера ТОВ «ФАВОРИТ БРОК» (ЄДРПОУ 43667284) ОСОБА_5 за не створення штучних перешкод під час розмитнення транспортних засобів та не збільшення розміру митних платежів за наступних обставин.
Так, приблизно у квітні 2025 року, більш точний час досудовим розслідування не встановлено, представник ТОВ «ФАВОРИТ БРОК» (ЄДРПОУ 43667284) ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності № А-3/1 від 03.02.2025 перебуваючи на території митного поста «Городок», що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, м. Городок, вул. Львівська, 659А, з метою одержання інформації про можливі причини затримки під час здійснення митного оформлення транспортних засобів та необхідність подачі додаткових документів, що підтверджують митну вартість таких, звернувся до державного інспектора відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Львівської митниці ОСОБА_4 ..
Під час розмови, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, знаходячись на території, митного поста «Городок», що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, м. Городок, вул. Львівська, 659А, в ході розмови із ОСОБА_5 , висловив вимогу надання йому неправомірної вигоди в розмірі від 100 до 200 доларів США за один транспортний засіб (в залежності від класу, марки, моделі, автомобіля та країни походження) для безперешкодного митного оформлення транспортних засобів, не створення штучних перешкод під час розмитнення транспортних засобів та не збільшення розміру митних платежів.
Надалі ОСОБА_4 реалізовуючи свої злочинні наміри на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 , надав останньому номер свого мобільного телефону та зазначив, що при подальшій подачі документів до митного оформлення транспортних засобів йому необхідно буде надавати такі документи першочергово, шляхом надсилання їх фотознімків на месенджер «Whatsapp» та подальшим надання неправомірної вигоди.
Продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри на отримання обумовленої раніше неправомірної вигоди від ОСОБА_5 , державний інспектор відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Львівської митниці ОСОБА_4 переслідуючи корисливий мотив, сприяв ОСОБА_5 у безперешкодному митному оформленні транспортних засобів: марки «CHEVROLET» моделі «ORLANDO» номер кузова НОМЕР_1 ; марки «LAND ROVER» моделі «RENGE ROVER» номер кузова НОМЕР_2 ; марки «BMW» моделі «530В» номер кузова НОМЕР_3 ; марки «TOYOTA» моделі «RAV4» номер кузова НОМЕР_4 .
В подальшому 06.06.2025 близько 15 години 00 хвилин, знаходячись на території, митного поста «Городок», що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, м. Городок, вул. Львівська, 659А, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 самостійно визначену суму неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США, (відповідно до офіційного курсу НБУ становило 16 588 гривень) за не створення штучних перешкод під час розмитнення цих транспортних засобів та не збільшення розміру митних платежів.
Продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри на отримання обумовленої раніше неправомірної вигоди від ОСОБА_5 , державний інспектор відділу аналізу та контролю митної вартості управління контролю та адміністрування митних платежів Львівської митниці ОСОБА_4 переслідуючи корисливий мотив, сприяв ОСОБА_5 у безперешкодному митному оформленні транспортних засобів: марки «VOLVO» моделі «М40» номер кузова НОМЕР_5 ; марки «Opel» моделі «GRANDLAND X» номер кузова НОМЕР_6 ; марки «PEUGEOT» моделі «3008» номер кузова НОМЕР_7 ; марки «MERCEDES-BENZ» моделі «S400 D 4Matic» номер кузова НОМЕР_8 ; причіп марки «HOBBY» моделі «540» номер кузова НОМЕР_9 ; марки «RENAULT» моделі «KENGOO Z.E.» номер кузова НОМЕР_10 .
В подальшому 14.07.2025 близько 16 години 45 хвилин, знаходячись на території, митного поста «Городок», що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, м. Городок, вул. Львівська, 659а, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 самостійно визначену суму неправомірної вигоди в розмірі 1200 доларів США, (відповідно до офіційного курсу НБУ становило 50 136 гривень) за не створення штучних перешкод під час розмитнення цих транспортних засобів та не збільшення розміру митних платежів.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено що у власності ОСОБА_4 , перебуває нерухоме майно, а саме:
- квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 121,9 кв.м., а саме її частка власності 1/4.
- земельна ділянка, кадастровий номер: 4623684900:01:001:2947, площею 0,099 га, а саме її частка власності 1/3.
Слідчий вказує, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, існує необхідність у вжитті заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту належних підозрюваному нерухомого майна, у зв'язку з чим просить клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі та без участі підозрюваного з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).
Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у виді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 368 КК України, встановлено покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Тобто, у випадку визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому на переконання слідчого судді слідчий довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Дослідивши додані до клопотання документи, оцінивши доводи слідчого, слідчий суддя дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно, що надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням. Слідчий суддя також враховує, що обізнаність власника про ризик можливого обмеження його права власності, в тому числі майбутньої конфіскації майна, може спричинити негайне його відчуження.
Слідчий суддя при цьому зважає на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований відповідно до вимог ст. 174 КПК України, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частиною 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Накладення арешту на майно підозрюваного не є припиненням права власності/позбавленням права власності на це майно, а є лише тимчасовим обмеженням права власності на майно, яке полягає у тимчасовій забороні розпоряджатися та відчужувати таке майно, без встановлення заборони користування ним, що, враховуючи завдання кримінального провадження, у даному випадку є найменш обтяжливим способом арешту даного майна, який не призведе до суттєвих наслідків, що можуть позначитися на інтересах власника майна, третіх осіб.
Під час розгляду справи доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
З огляду на викладене слідчий суддя погоджується з заявленою слідчим необхідністю накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження нерухомим майном, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- частку власності 1/4 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 121,9 кв.м.;
- частку власності 1/3 земельної ділянки за кадастровим номером 4623684900:01:001:2947.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1