Справа № 461/5672/25
Провадження № 1-кс/461/4390/25
14.07.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів, учинених дітьми, слідчого управління ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, неодруженого, непрацюючого, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025140000000880 від 12.07.2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що 12 липня 2025 року, близько 17 год 00 хв, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поблизу залізничної колії неподалік вулиці Колійна в м. Львові, безпричинно спровокував словесний конфлікт із малолітніми потерпілими ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході якого маючи із собою, заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, канцелярські ножиці, та використовуючи їх як знаряддя вчинення злочину, заподіяв тілесні ушкодження малолітній потерпілій ОСОБА_7 , за наступних обставин.
Так, малолітні потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебуваючи за вищевказаною адресою на залізничній колії, виявили ОСОБА_5 , на одязі якого, а саме футболці блакитного кольору і шортах чорного кольору, обличчі і тілі якого були видимі плями речовини бурого кольору, останній попросив малолітніх викликати екстрені служби. В ході спілкування ОСОБА_5 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, ігноруючи елементарні норми і правила поведінки, моральності, добропристойності, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявивши особливу зухвалість, що виразилася в насильстві та нанесенні тілесних ушкоджень, приставив до шиї потерпілого ОСОБА_8 канцелярські ножиці, заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень.
При цьому, з метою захисту та намагаючись припинити агресію, виявлену щодо малолітнього ОСОБА_8 , малолітня ОСОБА_7 відштовхнула ОСОБА_5 , в результаті останній відпустив ОСОБА_9 .
Надалі, малолітня ОСОБА_7 , усвідомлюючи наявність предмету, що загрожує її життю і здоров'ю, намагалась уникнути небезпеки та втекти, проте ОСОБА_5 , продовжуючи свої хуліганські дії, наздогнав ОСОБА_7 за декілька метрів, приставив ножиці до шиї потерпілої, після чого, маючи фізичну перевагу над останньою, повалив її на землю. В подальшому, продовжуючи утримувати в руці ножиці у розігнутому вигляді біля шиї ОСОБА_7 , застосовуючи фізичну силу, перевернув останню обличчям до землі, знаходячись поверх неї, наніс ножицями декілька ударів в ділянку шиї ОСОБА_7 , чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді: відкритої рани інших частин шиї, різані садна шиї.
Слідчий зазначив, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор в судовому засідання клопотання підтримали, просили суд задовільнити його в повному обсязі.
Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що в момент інкримінованого йому злочину перебував у стані наркотичного сп'яніння, відтак фактичних обставин його скоєння він не пам'ятає.
Захисник в судовому засіданні проти застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не заперечував. Однак, у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив слідчого суддю визначити альтернативу у вигляді застави.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025140000000880 від 12.07.2025, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
13.07.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
- повідомленням на лінію 102;
-протоколом огляду місця події від 12.07.2025 року;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.07.2025 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 13.07.2025 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.07.2025 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.07.2025 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.07.2025 року.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного для втечі;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні. Ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих та дослідження їх судом. Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків та малолітніх потерпілих з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень;
- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 13.07.2025 року.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , зокрема, вчинення злочину із застосуванням насильства щодо малолітніх осіб, слідчий суддя приходить до висновку, щодо необхідності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує таке:
-наявні вагомі докази на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення;
-тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про те, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному та обмеження його конституційних прав у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини..
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
В матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази того, що підозрюваний ОСОБА_5 , продовжуючи свої хуліганські дії, наздогнав малолітню ОСОБА_7 за декілька метрів, приставив ножиці до шиї потерпілої, після чого, маючи фізичну перевагу над останньою, повалив її на землю. В подальшому, продовжуючи утримувати в руці ножиці у розігнутому вигляді біля шиї ОСОБА_7 , застосовуючи фізичну силу, перевернув останню обличчям до землі, знаходячись поверх неї, наніс ножицями декілька ударів в ділянку шиї ОСОБА_7 , чим заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді: відкритої рани інших частин шиї, різані садна шиї.
Враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, оскільки такий злочин був вчинений із застосуванням насильства щодо малолітньої особи, слідчий суддя приходить до висновку, щодо необхідності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого, - задоволити повністю.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб, тобто до 09 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Повний текст ухвали проголошено 18 липня 2025 року о 15 год. 45 хв.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1