Справа № 336/1196/25
Пр.2/336/1613/2025
17.07.25
17 липня 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Маркіної А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №336/1196/25 за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення, -
без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи), -
Представник позивача за довіреністю Панаріна А.О. в інтересах позивача за допомогою засобів поштового листування 29.01.2025 звернулась до суду з зазначеним позовом, просить стягнути з солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість, що утворилась за період з 01.01.2022 по 30.11.2024, у сумі 17 536,04 гривень.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що відповідно до статутних документів основним видом діяльності позивача як комунального підприємства є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям м.Запоріжжя й області питної води та водовідведення, тому в силу закону він є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого водовідведення. Правовідносини між сторонами у справі врегульовані публічним договором з 01.04.2022.
Так, у об?єкті нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, проживають відповідачі, користуючись послугами, що надаються КП «Водоканал». Проте, своєчасну оплату за послуги підприємства відповідачі вносять не в повному обсязі, відповідно за період з 01.01.2022 по 30.11.2024 утворилась заборгованість у сумі 17 536,04 гривень
Разом з цим, нарахування за користування послугами водопостачання та водовідведення проводяться саме виходячи з розміру затверджених тарифів та показань засобів обліку або за нормами, що затверджені в установленому порядку та відповідно до кількості осіб, які проживають за певною адресою. Крім того, позивач надає воду і здійснює прийняття стоків в комунальну каналізацію споживачам м.Запоріжжя. Абоненти - громадяни несвоєчасно вносять оплату за спожиту воду і надані послуги водовідведення, що призводить до неможливості належного, своєчасного і якісного забезпечення всіх верств к населення, підприємств, установ і організацій вказаними послугами. В результаті КП "Водоканал" не має нагоди своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що приводить до значного зростання кредиторської і дебіторської заборгованості.
Позивач, скориставшись своїм правом на подання позову з вимогою про стягнення заборгованості з оплати за централізоване водопостачання і водовідведення, на підставі викладених обставин, із посиланням на ст. 11, 267, 526 ЦК України, положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки в позасудовому порядку заборгованість за надані позивачем послуги не сплачена з боку відповідачів, просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Роз?яснено, що відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
За нормою ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідних клопотань до матеріалів справи не скеровано.
Відповідачка отримала копію ухвали суду із доданими документами особисто 25.03.2025 (розписка у матеріалах справи), відповідач ОСОБА_1 - 03.04.2025 (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення). 09.04.2025 до справи подано заяву про вступ як представника, скеровану за допомогою системи «Електронний суд» адвокатом Мітасовим М.І. 08.04.2025. Відповідно до наявних ордерів на надання правничої допомоги, адвокат здійснює представництво у даній справі обох відповідачів.
Види заяв по суті справи чітко визначені нормою ч.2 ст.174 ЦПК України.
Крім того, за приписами ч.2, 4, 5 ст.174 ЦПК України підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне. Відповідних ухвал судом не постановлено.
Відзив скерований до суду 16.04.2025, тобто, із врахуванням отримання копії ухвали суду від 11.03.2025 відповідачем ОСОБА_1 03.04.2025, своєчасно.
За змістом відзиву, ознайомившись із позовною заявою та доказами, якими вона обґрунтована, сторона відповідача вважає, що підстави для її задоволення в повному обсязі відсутні у зв'язку із необґрунтованістю та безпідставністю сум заборгованості. Так, представник відповідача вважає необґрунтованою суму заборгованості, оскільки її за вищезазначений період не існує. Так, 29.12.2021 за адресою відповідачів встановлено лічильник (водомір) із нульовими показами, укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, пунктом 5 якого зафіксовано вузол обліку води. Актом технічного обстеження водопроводу від 23.12.2021 встановлено, що приватна врізка до зазначеного будинку не підключена, водопостачання не здійснюється. Актами технічного обстеження водопроводу від 29.12.2021 встановлено, що 23.12.2021 споживачем проведено підключення до приватної мережі водопостачання. В місці підключення обладнано колодязь та для обліку витрат питної води на межі розподілу балансової приналежності встановлено лічильник. Таким чином, з огляду на вищезазначені документи, витрати питної води за період з 01.01.2022 по 30.11.2024 необхідно рахувати за показами лічильника, які станом на грудень 2024 року становили 268 метрів кубічних, що підтверджується рахунком на оплату за лютий 2025 року. З урахуванням ціни 17,808 гривень за кубічний метр, заборгованість складає 4 797,20 гривень, а також абонентська плата в сумі 574,00 гривень. Таким чином, фактична заборгованість, яку визнає відповідач, складає 5 371,20 гривень. Крім того, як зазначено у відзиві, станом на 16.04.2025, покази лічильника становлять 307 куб.м., що також повністю спростовує розрахунок, наданий позивачем. Разом з цим, розрахунок, наданий позивачем, не має під собою жодного підґрунтя, в ньому відсутнє посилання на лічильник, тарифи, об'єми спожитої води. Крім того, сторона відповідача наголошує на пропуску позивачем строку позовної давності, без обґрунтування вказаної заяви. Окремо у відзиві зазначено, що відповідачі є особами похилого віку, інвалідами 2 та 3 групи відповідно, що підтверджується посвідченнями. Враховуючи наведене, наводячи посилання на норми ст.509, 626, 627, 901, 903 ЦК України, положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», представник відповідача просить задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з позивача заборгованість в сумі 5 371,20 гривень. Зазначену вимогу суд вважає такою, що викладена із технічною опискою, щодо стягнення суми саме з позивача, оскільки зустрічної позовної заяви не подано.
Ухвалою суду від 30.05.2025 клопотання представника відповідача задоволено, в порядку витребування доказів зобов'язано Комунальне підприємство «Водоканал» надати до суду детальний розрахунок заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначення показників лічильника, тарифів, суми абонплати, з якого можна визначити механізм нарахування заборгованості за період з 01.01.2022 по 30.11.2024. Ухвала суду виконана в повному обсязі 06.06.2025.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань, зустрічної позовної заяви у даній справі не подано.
Підстав для оголошення перерви та / або відкладення судового засідання відповідно до положень ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із тим, що розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч.1,8 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
Судом встановлено, що у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підключена до мережі централізованого постачання холодної води і водовідведення, зазначені послуги надаються КП «Водоканал», що не спростовано з боку сторони відповідача.
Згідно з рішенням Запорізької міської ради №546 від 28.10.1999 року «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення» прийнятого на підставі «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 №1497, та з метою покращення збору коштів за водопостачання та водовідведення від квартиронаймачів і власників квартир, що мешкають в житлових будинках комунальної власності м. Запоріжжя, виконавчий комітет Запорізької міської ради вирішив, що збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг. За змістом п.3.1 вказаного рішення передано функції зі збору платежів від населення Державному комунальному підприємству «Водоканал».
Також судом встановлено на підставі статуту, що Комунальне підприємство «Водоканал» є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного комунального підприємства «Водоканал», що засновано на підставі розпорядження міськвиконкому Запорізької міської Ради народних депутатів від 03.03.1993 №1375 і діє згідно із Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими чинними нормативно-правовими актами. Відповідно до положень п. 2.2. статуту КП «Водоканал» предметом діяльності підприємства є: - забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям міста й області питної води відповідно до існуючого Державного стандарту та з переданими в експлуатацію підприємству параметрами мереж і споруджень; - забезпечення постачання населенню підприємствам, організаціям міста й області технічної води відповідно до існуючого Державного стандарту; - забезпечення водовідведення й очищення господарсько-побутових стоків відповідно до параметрів мереж і споруд та правил прийому стічних вод та систем каналізації та інші види діяльності, які відповідають меті діяльності підприємства і здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Крім того, КП «Водоканал» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є: забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод тощо, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з цим позивач є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого водовідведення.
Так, в будинку, розташованому за вказаною адресою, зареєстровані відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.03.2012, що видно з відповіді на електронний запит суду від 14.02.2025 за даними Єдиного державного демографічного реєстру, а також згідно з інформацією департаменту адміністративних послуг ЗМР вих.№ від 28.02.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 13.03.2012.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім?я ОСОБА_1 (довідка, додана до позовної заяви), що не заперечується стороною відповідача. Право власності відповідача на житловий будинок (недобудований) підтверджено копією витягу ОП «ЗМБТІ» №9068434 від 25.11.2005 на підставі рішення суду у справі №2-5004/05 від 01.11.2005. Дане рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, що набрало законної сили 14.11.2005 у копії наявне в матеріалах справи та досліджено судом. Актуальних відомостей щодо реєстрації права власності сторонами не подані, проте, сторона відповідача не спростовує приналежність будинку на праві власності ОСОБА_1 .
Згідно з актом технічного обстеження від 04.11.2021, - 08.10.2021 виявлено факт самовільного приєднання до приватного водопроводу за вказаною адресою, що зумовило відключення самовільного приєднання.
Згідно з заявою ОСОБА_1 від 23.12.2022, дослідженою судом, у житловому будинку мешкає 2 особи, поливна площа дорівнює 214 м2. Згідно з заявою відповідача від 23.12.2021 проведено підключення до мережі водопостачання, відповідно, він просить прийняти на облік водомір, зобов?язується щомісячно подавати покази та здійснювати плату за поставлену воду. Разом з цим, саме 29.12.2021 між представником позивача та ОСОБА_1 укладено договір №900320583 (з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об?єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення). Обов'язок сплачувати за надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором, а також відповідальність споживача за невиконання умов договору, несвоєчасне внесення платежів врегульована у п.1,34 договору. Строк дії договору визначений у п.52, яким також передбачено, що за місяць до закінчення однорічного строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, він вважається таким, що продовжений на один рік. Порядок розірвання визначений сторонами правочину у п.54 договору. Доказів розірвання договору за ініціативою споживача матеріали справи не містять.
Актами технічного обстеження водопроводу від 23.12.2021 та 29.12.2021, відповідно, підтверджено, що до 23.12.2021 водопостачання не здійснювалось, згідно з приписом КП «Водоканал» необхідно встановити прилад обліку питної води в колодязі на межі балансового розподілу, проведено підключення до приватної мережі водопостачання, а 29.12.2021 встановлено прилад обліку за адресою проживання відповідачів та, відповідно, адресою надання послуг КП «Водоканал», крім того, прийнято на облік лічильник та здійснено його опломбування, із нульовими показниками.
Відповідно, споживачі користуються послугами КП "Водоканал", але сплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі.
Так, на підставі наявного розрахунка заборгованості (на виконання ухвали суду про витребування доказів від 30.05.2025, із зазначенням обсягу споживання, застосованих тарифів, щомісячних нарахувань), станом на 01.01.2022 заборгованість у відповідачів відсутня. Станом на 01.12.2024 обліковується заборгованість у сумі 17 536,04 гривень, а саме: нараховано 16 251,77 гривень, перерахунок (відповідно до ст.11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», у разі ненадання показань протягом трьох місяців, нарахування у розрахунковому періоді здійснюється за середньодобовим споживанням за попередні 12 місяців, протягом більше трьох місяців за нормативами споживання; після відновлення надання показань приладу обліку; виконавець послуг здійснює перерахунок, показання враховуються в тому місяці, у якому їх було надано) 4 784,27 гривень, сплачено 3 500 гривень, що враховано у розрахунку. До суми заборгованості входить 7 981,97 гривень, нараховані за централізоване водопостачання, 9 066,80 гривень за господарчі потреби, 487,27 гривень - плата за абонентське обслуговування з централізованого водопостачання).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з такого нормативного обґрунтування.
Так, згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги це суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Відповідно до п.5-6 ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями комунальних послуг є: - послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; - послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості; на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; складати та підписувати акти-претензії у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт.
Згідно з ч.1-3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Правовідносини щодо прав та обов'язків між виконавцем з надання послуг з водопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов'язків регулюються ст.19-23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів», розд. ІІ кн. 5 ЦК України, ЖК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, з 13 серпня 2019 року набрали чинності та діють Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою КМУ від 5 липня 2019 р. N 690, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.
Суд при розгляді справи також враховує, що відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст.67, 68, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймачі (власники) зобов'язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2005 N630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Разом з цим, з 13.08.2019 набрали чинності та діють Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. N690, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг. У вказаних Правилах терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».
Відповідно до п. 10, 11, 24-26, 38 Правил виконавець повинен забезпечити надання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки та тиском. Параметри якості питної води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил. Тиск питної води повинен відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами. Критерієм якості послуг з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача. Споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві або його представникові не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені договорами.
Таким чином, відповідно до досліджених судом доказів, між сторонами виникли договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, строк дії договору охоплює період, за який заявлено позовні вимоги.
Отже, за загальним правилом споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Якщо є ж послугами вони не користувались, то законодавством передбачено можливість звільнення їх від сплати або перерахунок оплати, але не у будь-якому випадку, а за певних умов. Відповідачі від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялись, з заявою про їх відсутність у житловому будинку та прибудинковій території до позивача не звертались, доказів на користь протилежного в порушення принципу змагальності сторона відповідача до суду не скерувала.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтями 525, 526 ЦК України закріплено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами ст.541, 543 ЦК України врегульовано, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, як це передбачено ч.1 ст.612 ЦК України.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, що підтверджується відсутністю будь-яких претензій з боку відповідачів до якості отриманих послуг. Позивачем доведено невиконання відповідачами як споживачами послуг обов'язків щодо своєчасної сплати за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення із врахуванням вказаного періоду. Доказів сплати наявного боргу у сумі 17 536,04 гривень та спростування факту наявності заборгованості, власного контррозрахунку, зокрема, із врахуванням інших показників лічильника та тарифів, ніж зазначені у розрахунку позивача, на час розгляду справи відповідачі не надали.
Щодо заяви сторони відповідача про застосування строку позовної давності, суд встановив підстави для відмови у її задоволенні.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
ЄСПЛ, практика якого є обов'язковою для застосування національними судами, зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ "Нафтова компанія «Юкос" проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia2, заява N 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства2 від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви N 22083/93 і N 22095/93, § 51)).
Згідно з ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України. Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується в даному випадку саме з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (позивача) та співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідне право у позивача щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги виникає з порушенням споживачем обов?язку зі сплати за надані послуги, тобто, за загальним правилом обраховується з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).
11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою з 12 березня 2020 р. на усій території України введено карантин та Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запроваджування обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 року № 1236 та від 21.04.2021 р. № 405 «Про внесення змін до деяких актів КМУ» було продовжено карантин. Так, карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України на підставі постанови КМУ ВІД 23.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559. 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Окрім того, згідно з п. 19 Розділу «Прикінцеві положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, наразі не припинений.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності.
За приписами ч.1 ст.266 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і їх взаємний зв'язок, надавши їм оцінку, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача наявної суми заборгованості в солідарному порядку з обох відповідачів за спожиті послуги за період з 01.01.2022 по 30.11.2024, підлягають задоволенню в обраний позивачем спосіб та розмірі (у сумі 17 536,04 гривень).
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно з пенсійним посвідченням НОМЕР_2 ОСОБА_1 № НОМЕР_3 від 06.10.2010, відповідач отримує пенсію за інвалідністю. Як інвалід 2 групи за загальним захворюванням. ОСОБА_2 за даними пенсійного посвідчення НОМЕР_4 від 04.03.2015 є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням, отримує пенсію по інвалідності. Таким чином, пільги щодо сплати судового збору розповсюджуються виключно на відповідача ОСОБА_1 .
Тому на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, із відповідачки ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у загальній сумі 1 514,00 гривень, що дорівнює половині сплаченого позивачем судового збору. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1 514,00 гривень, враховуючи положення ч.6 ст.141 ЦПК України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-266, 272-274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Водоканал» заборгованість по сплаті за надані послуги за період з 01.01.2022 по 30.11.2024 у сумі 17 536,04 гривень (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять шість гривень 04 копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Водоканал» судові витрати по сплаті судового збору у сумі по 1 514,00 гривень (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у сумі 1 514,00 гривень компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Реквізити сторін: Комунальне підприємство «Водоканал», код ЄДРПОУ 03327121, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд.61.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 17.07.2025.
Суддя Л. А. Вайнраух