17.07.2025
ЄУН 337/2030/25
Провадження № 2-а/337/36/2025
17 липня 2025 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Котляра А.М.
за участю секретаря Огурцової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
28.04.2025 року адвокат Піскарьов А.О. звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 , з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Представник позивача вважає протиправною постанову №811 від 16.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210-1 КУпАП, оскільки вона є необґрунтованою та прийнята з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме Протокол №811 від 31 березня 2025 року був складений з порушеннями законодавства оскільки не містить усі необхідні данні про правопорушення, також був порушений порядок виклику сторони, яка обвинувачується у скоєнні адміністративного правопорушення для розгляду справи, що веде до грубого порушення прав особи.
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу не відомо яким чином повістка про виклик до ТЦК та СП не була йому вручена. Позивач перебував у ТЦК та СП 19.03.2025 року, де отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії.
Повістка про виклик повернулась відправнику з причин відсутності адресата за вказаною адресою. У справі немає доказів того, що позивач був повідомлений за наявним номером телефону або шляхом вкладення до абонентської скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
ОСОБА_1 викликався до ТЦК та СП для уточнення даних, проте відповідач не зазначив які саме дані повинні були бути уточнені, враховуючи, що ОСОБА_1 взятий на облік 11.07.2024 року.
У справі відсутні відомості про повноваження солдата ОСОБА_2 на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Справа була розглянута не у 15-денний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення.
Просить суд:
-скасувати постанову №811 від 16.04.2025 року якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що 22.02.2025 року на адресу ОСОБА_1 була відправлена повістка «2616257 з пропозицією прибути 06.032025 року о 09-00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У призначений час ОСОБА_1 не з'явився, повістка про виклик повернулась. Про наявність поважної причини неявки позивач не повідомив. У зв'язку із цим був складений протокол за ч.3 ст.210-1 КУпАП. 16.04.2025 року ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, представник позивача просив суд розглядати справу у письмовому провадженні. Представник відповідача до суду також не з'явився, просив суд розглядати справу у письмовому провадженні. Суд вирішив розглядати справу у письмовому провадженні за відсутності учасників судового розгляду.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
30.04.2025 року суддя відкрив провадження по справі та призначив справу до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
31.03.2025 року старшим водієм В-з ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол №811 відносно позивача ОСОБА_1 , згідно якого, військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , про причини неявки не повідомив, чим порушив ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У поясненнях і зауваженнях щодо змісту протоколу позивачем зазначено, що: «я не знаю що знаходжуся у розшуку. Добровільно, самостійно почав проходити ВЛК 19.03.2025 року. Жодного правопорушення, Не скоював. Зі складеним у відношенні мене протоколом не згоден».
Також у протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 16.04.2025 року о 09.00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 .
16.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 винесено постанову №811 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що «22.02.2025 року на адресу ОСОБА_1 була направлена повістка № 2616257 з пропозицією прибути 06.03.2025 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою уточнення даних. Повістка була направлена рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення (трекер поштового відправлення № 0610233186174). Оскільки громадянин ОСОБА_1 , проігнорував отримання поштового відправлення № 0610233186174 в якому була надіслана повістка № 2616257 та у час, зазначений у повістці не прибув, поштове відправлення № 0610233186174 повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Отже, громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та. мобілізацію», абзац 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Посадовою особою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Повістка про виклик ОСОБА_1 була складена начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 22.02.2025 року та направлена позивачу на адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 27) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Повістка повернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.28, 17).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено статтею 210-1 КУпАП.
Згідно частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Зокрема, абз. 3 пп. 2 ст. 41 вказаного Порядку, визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку день поставлення у поштовому повідомленні, зокрема, відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Мотиви суду.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги безпідставні, а тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, повістка №2616257 на ім'я ОСОБА_1 надіслана на адресу позивача засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» та повернута до відправника з відміткою про відсутність адресата за адресою.
Таким чином, ОСОБА_1 з урахуванням вимог абз. 3 пп. 2 ст. 41 Порядку № 560, був належним чином повідомлений за адресою проживання, яка збігається з адресою, зазначеною у паспорті та копії військово-облікового документу про явку до ІНФОРМАЦІЯ_6 06.03.2025 року о 09:00 годині.
Позивачем не заперечуються обставини неявки за повісткою, свою неявку він обґрунтовує його неналежним повідомленням. Проте суд відхиляє доводи позивача та його представника щодо неналежного повідомлення, оскільки суд встановив, що процедура повідомлення була дотримана.
Як вже встановлено судовим розглядом, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме у зв'язку з його неявкою за викликом 06.03.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин, що і утворює склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Доводи позивача про те, що він перебував у ТЦК та СП 19.03.2025 року, не впливає на правомірність оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок відповідача щодо порушення ОСОБА_1 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому позов про скасування оскаржуваної постанови задоволенню не підлягає.
Судові витрати.
Судові витрати суд залишає за позивачем, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст. 246, 286 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повне найменування або ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: А.М. Котляр