Справа №523/13993/25
Провадження №1-кс/523/4371/25
17 липня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в присутності підозрюваного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Суворовської окружної прокуратури м.Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42025163040000034 від 09.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого з 15.07.2025 на посаді начальника відділу організації житлового сервісу Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
17.07.2025 року до Пересипського районного суду міста Одеси звернувся старший слідчий СВ відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області поліції ОСОБА_6 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Досудовим розслідування встановлено, що згідно із розпорядження Одеського міського голови № 869к від 07.07.2020 ОСОБА_7 призначено на посаду головного спеціаліста відділу контролю та моніторингу за станом території району Суворовської (нині Пересипської) районної адміністрації Одеської міської ради, за переведенням з департаменту міського господарства Одеської міської ради з 14 липня 2020 року. Також, згідно цього ж розпорядження ОСОБА_7 має 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Таким чином, перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу контролю та моніторингу за станом території району Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_7 є особою, що постійно здійснює функції представника місцевого самоврядування, і згідно примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, на яку згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України покладено обов'язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України, окрім того, останній є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, ОСОБА_7 знав та розумів, що вимогами ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», посадовим та службовим особам заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_7 , усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та використовуючи надану йому владу та службові повноваження, вимагав та одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за його сприяння в наданні дозволу на розміщення та здійснення роздрібної торгівлі на території району районної адміністрації.
Так, 04.06.2025 (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_8 , яка діяла в інтересах своєї матері ОСОБА_9 , прибула до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, що розташована за адресою: м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, буд. 106, з метою отримання консультації з приводу порядку отримання дозволу на розміщення та здійснення роздрібної торгівлі на території району районної адміністрації.
Цього ж дня, в ході розмови, ОСОБА_7 , будучи службовою особою, використовуючи надані йому службові повноваження головного спеціаліста відділу контролю та моніторингу за станом території району Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, висловив пряму словесну вимогу ОСОБА_8 щодо надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 1000 доларів США за його сприяння в наданні дозволу на розміщення та здійснення роздрібної торгівлі на території району районної адміністрації. Окрім того, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що у випадку не надання вказаних грошових коштів остання не зможе здійснювати роздрібну торгівлю на території району районної адміністрації.
Надалі, 10.07.2025, приблизно о 13 годині 46 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_7 знову зустрівся з ОСОБА_8 за раніше обумовленою в ході телефонної розмови адресою: місто Одеса, вул. Генерала Бочарова, 50, поблизу ринку «Початок» та під час розмови знову наголосив останній на необхідності надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 1000 доларів США за його сприяння в наданні дозволу на розміщення та здійснення роздрібної торгівлі на території району районної адміністрації.
У подальшому, 12.07.2025, приблизно о 10 годині 59 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_7 знову зустрівся з ОСОБА_8 за раніше обумовленою адресою, а саме - на парковці поблизу супермаркету «Таврія В» по проспекту Князя Володимира Великого, 123А в місті Одесі, де в ході розмови висловив пряму словесну вимогу останній щодо надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів вже в розмірі 1500 доларів США за його сприяння в наданні дозволу на розміщення та здійснення роздрібної торгівлі на території району районної адміністрації.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, 15.07.2025 приблизно о 17 годині 10 хвилин, знаходячись за раніше обумовленою в ході телефонної розмови адресою, а саме - на парковці поблизу супермаркету «Таврія В» по проспекту Князя Володимира Великого, 123А в місті Одесі, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, використовуючи надану йому владу та службові повноваження, одержав за його сприяння в наданні дозволу на розміщення та здійснення роздрібної торгівлі на території району районної адміністрації від ОСОБА_8 , яка сприймала ОСОБА_7 як особу, до службових повноважень якої віднесено вирішення даного питання, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1 500 доларів США, що станом на 15.07.2025 відповідно до курсу Національного банку України становить 62 753, 25 гривень.
Отриманими від ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди грошовими коштами у розмірі 1 500 доларів США ОСОБА_7 мав намір розпорядитися на власний розсуд, однак був викритий та затриманий на місці вчинення злочину співробітниками правоохоронних органів.
15.07.2025 старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Одеського районного управління № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 в порядку статті 208 КПК України затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.07.2025 останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході проведення досудового розслідування доказами, а саме:
1. Протоколом обшуку від 15.07.2025 транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «Nissan», модель «Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено:
- 2 купюри номіналом по 100 доларів США з серійними номерами: QD 03202226A, PF 54356302 J, які вилучено та поміщено до сейф-пакету НПУ «NPU 5237687»;
- імітаційні грошові кошти номіналом по 100 доларів США у кількості 13 шт. з ідентичним серійним номером LB 23277272G, які вилучено та поміщено до сейф-пакету НПУ «2033529»;
- мобільний телефон марки «Samsung», серійний номер SM-M356B/DS, IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 , у корпусі синього кольору, які вилучено та поміщено до сейф-пакету НПУ «NPU 5237693»;
- автомобіль марки «Nissan», модель «Qashqai», д.н.з. НОМЕР_1 , з ключами до нього.
2. Протоколами допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка підтвердила факт одержання ОСОБА_7 неправомірної вигоди.
3. Протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
4. Протоколами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Орган досудового слідства вважає, що підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана особа може:
- переховуватися від суду в силу тяжкості вчиненого злочину.
У зв'язку із тим, що останній підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання від 5 (п'яти) до 10 (десяти) років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може почати переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.
- незаконно впливати на свідків, у зв'язку із тим, що ОСОБА_7 знайомий зі свідком ОСОБА_8 , проте на теперішній час свідок допитаний лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак, під впливом підозрюваного може змінити показання в залі судового засідання, оскільки підозрюваний знає її особисто та може незаконно на нього впливати.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так як ОСОБА_7 схильний до скоєння злочинів, тому не виключаються спроби вчинення аналогічних кримінальних правопорушень останнім, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення.
Тому, взявши до уваги вище викладене, можна дійти висновку, що у разі обрання відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, це не забезпечить виконання ним як підозрюваним, а в майбутньому, вірогідно, й обвинуваченим, покладених на нього ст. 42 КПК України процесуальних обов'язків, та він матиме змогу вчиняти інші корисливі злочини.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. На даний час досудовим розслідуванням встановлюються додаткові обставини вчинення кримінального правопорушення та протягом цього часу підозрюваний ОСОБА_7 може перешкоджати своїми зв'язками перебуваючи на волі, тому є необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою обмеження зв'язків останнього.
Крім того, з урахуванням діючого на території України воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації, існує додатковий ризик невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Слідчий у клопотанні зазначає, що з урахування сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру інкримінованого підозрюваному діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Водночас, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню підозрюваного від органів досудового слідства та суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення, перешкоджання досудовому розслідуванню, а також не виключить можливість підозрюваного незаконно впливати на потерпілого і свідків, у цьому ж кримінальному провадженні. Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований, оскільки відсутні особи, яких би слідчий суддя, суд вважав такими, що заслуговують на довіру, та виявили бажання поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе унеможливити настанню таких ризиків, як вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків, перешкоджання досудовому розслідуванню та ухиленню підозрюваного від органів досудового слідства і суду.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Передбачені кримінальним процесуальним законом ризики як підстави застосування запобіжного заходу мають «доказово-прогностичний» характер, що дає змогу зробити ймовірний висновок про майбутнє в поведінці підозрюваного, обвинуваченого (тобто сформувати обґрунтоване припущення).
При розгляді клопотання необхідно врахувати, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
На даний час є достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на свободі, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
На підставі вищезазначеного, слідчий вважає, що всі зазначені ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити в повному обсязі із визначенням застави ОСОБА_10 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання, вважаючи підозру недоведеною, ризики нереальними, оскільки підозрюваний має міцні соціальні зв'язки. Просив застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки передбачені частиною ч.5 ст. 194 КПК України.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 вважає ризики недоведеними та надуманими просить відмовити у запобіжному заходів у вигляді тримання під вартою та обрати ОСОБА_7 менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку захисників.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов до наступного висновку.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя вважає, що слідчим надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Статтею 22 КПК України презюмується принцип змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
Під час вирішення питання продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд також враховує надані суду відомості щодо особи обвинуваченого, який є особою з інвалідністю 2-ї групи. Надані суду відомості не містять інформації, що обвинувачений за станом здоров'я не може перебувати під вартою.
Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Щодо посилань сторони захисту на необґрунтованість ризиків слідчий суддя доходить висновку про відхилення таких аргументів з огляду на те, що станом на даний момент досудове розслідування не закінчено, повний обсяг слідчих дій не проведено, і ризик незаконного впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується є об'єктивним та не спростовується наведеними аргументами.
У зв'язку з цим доводи сторони захисту суд вважає такими, що не підтверджені належними доказами та не можуть бути взяті до уваги при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання та зменшення розміру застави судом не встановлено.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі «Осипенко проти України»). Уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п.п. 23-24).
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи наведені відомості, а також корупційний характер інкримінованого правопорушення, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання поза процесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати до слідчого з визначеною періодичністю, а саме кожної середи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними;
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну до ГУ ДМС в Одеській області.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42025163040000034 від 09.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб, а саме до 13.09.2025 включно.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків передбачених КПК України в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати до слідчого з визначеною періодичністю, а саме кожної середи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними;
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну до ГУ ДМС в Одеській області.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1