Дата документу 02.07.2025
Справа № 334/2014/25
Провадження № 2/334/1675/25
02 липня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Жураківської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми,
установив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін
Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради звернувся до суду із вимогою про стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2 000 грн. В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що на обліку в Управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі - Управління) перебувала особова справа ОСОБА_1 (далі - Відповідач), отримувача допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
08.11.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2017 № 509 (зі змінами та доповненнями) (далі - Порядок №509), довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 2 Порядку №509 передбачено, що для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
З метою обліку внутрішньо переміщених осіб орган соціального захисту населення на підставі отриманої електронної справи включає інформацію про таких осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
В абзаці 18 пункту 2 Порядку №509 (в редакції, чинній на момент виникнення обставин) визначено, що на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка» (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії).
На підставі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідачу видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.11.2022 року №2303-5002304605.
Після отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, 08.11.2022 відповідач подав до Управління заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи на своє ім'я.
На підставі заяви відповідача від 08.11.2022 року та наданих документів їй призначено державну допомогу з 01.11.2022 року у розмірі 2000,00 грн. щомісяця, як пенсіонеру.
14.01.2023 року відповідач самостійно через «Дію» знявся з обліку як ВПО, проте не подав заяву на припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.
У пункті 9 Порядку №332 встановлено, що Список внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, за формою згідно з додатком 2 формується органами соціального захисту населення на підставі поданих заяв після проведення перевірки інформації та подається державному підприємству «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики».
За технічної можливості централізоване нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі сформованого Мінцифри переліку, сформованого органами соціального захисту населення списку внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, та заяв, поданих через Портал Дія.
Відповідно до пункту 10 Порядку №332, державне підприємство “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики» на підставі списків, отриманих від Мінцифри, включає інформацію про внутрішньо переміщених осіб, які подали заяву для виплати допомоги, до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та щомісяця до 2, 12 і 22 числа формує Реєстри внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку через АТ “Ощадбанк» на банківський рахунок (за стандартом ІВАN) у банку, в якому відкрито рахунок одержувача.
Встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи та видача довідки про взяття на облік відбувається на підставі заяви у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а призначення та виплата допомоги оформлюється на підставі окремої заяви у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери.
Через вищезазначені обставини, Управління не мало технічної можливості відстежувати у режимі реального часу всіх громадян, які знімаються з обліку у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та не подають заяву про припинення виплати допомоги на проживання ВПО.
У березня 2023 року спеціалістами Управління встановлено, що відповідач 14.01.2023 знятий з обліку за заявою у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжував отримувати по лютий 2023 року включно. Виплата допомоги була зупинена, та на підставі пункту 11 Порядку 332 проведений розрахунок неправомірно отриманих відповідачем сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 2 000 грн.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму надмірно сплачених коштів.
Відповідач відзиву на позов не надала.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі
Ухвалою суду від 02.04.2025 року відкрито спрощене провадження у справі.
У судові засідання відповідач не з'явилась. Будь-яких заяв чи клопотань з цього приводу не надала. Про час, дату та місце його проведення повідомлена у встановлений законодавством спосіб.
Частиною сьомою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом
08.11.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
На підставі заяви відповідача від 08.11.2022 року та наданих документів їй призначено державну допомогу з 01.11.2022 року у розмірі 2000,00 грн. щомісяця, як пенсіонеру.
14.01.2023 року ОСОБА_1 самостійно знялась з обліку як ВПО.
У березні 2023 року спеціалістами Управління встановлено, що відповідач 14.01.2023 року знята з обліку за заявою у Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи
Відповідно до абзацу 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
З метою обліку внутрішньо переміщених осіб орган соціального захисту населення на підставі отриманої електронної справи включає інформацію про таких осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з п. 5 Порядку № 332, внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.
Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Згідно із ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Таким чином, за змістом зазначеної норми щомісячна допомога не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.
Отже, за загальним правилом безпідставно набута особою щомісячна допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Зазначене вище узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17 (провадження №61-33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц (провадження №61-29030св18).
Суд виходить з того, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 навмисно, свідомо не повідомила Управління про зняття з реєстрації як ВПО, оскільки обов'язок доведення зазначеної обставини покладається на позивача. Також суд зазначає, що позивач не довів наявність правових підстав, передбачених ст. 1215 ЦК України, для стягнення з відповідача суми надміру перерахованих коштів у вигляді державної соціальної допомоги, а саме, що відповідач вчинила недобросовісні дії з метою отримання державних соціальних виплат та свідомо подала недостовірні відомості для їх отримання, що виключає можливість покладення на відповідача обов'язку з їх повернення. Окрім того зауважує, що виплата надмірних коштів відбулась серед іншого через неузгодженість дій посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, які не налагодили належну взаємодію між собою в частині обміну відповідними даними, а відтак їх помилки не можуть бути виправлені за рахунок відповідача.
У рішенні «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Добросовісність набувача виплат презюмуються і тягар доказування наявності недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
У справі відсутні докази того, що відповідачу роз'яснено про необхідність повідомити про зняття з такої реєстрації, оскільки це впливає на порядок отримуваних нею виплат, що зобов'язувало б останню повідомити про відповідні обставини Управління.
За названих вище обставин суд вважає, що у даному випадку позивачем не дотримано принципу «належного урядування», тобто створення максимально чіткої та зрозумілої процедури, яка б пов'язувала обов'язок відповідача окремо повідомити про факт її зняття з реєстрації, як ВПО будь-який державний орган чи орган місцевого самоврядування для припинення виплат соціальної допомоги.
Повернення надмірно сплачених сум щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Аналогічна позиція викладена в постанові Запорізького апеляційного суду № 22-ц/807/1016/25 від 02.07.2025 року.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача.
Керуючись ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволені позову Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 37573438, юридична адреса: м. Запоріжжя, бул. Марії Приймаченко, буд. 3) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , остання відома адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін