Справа №523/9902/25
Провадження №1-кс/523/4322/25
17 липня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного, розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 22024160000000468 від 12.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Красноокнянського району, с. Чорна, прцюючого прикордонником, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
16.07.2025 року до Пересипського районного суду міста Одеси звернувся старший слідчий в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Досудовим розслідування встановлено що в месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) "Viber" створено групу під назвою « ГАИ Чёрная » діяльність якої поширена на території Окнянської територіальної громади Подільського району Одеської області. Зазначена група станом на 07.05.2025 налічувала 111 учасників та в ній поширювалась інформація щодо форм та методів здійснення мобілізаційних заходів в особливий період на території Окнянської територіальної громади Подільського району Одеської області, а саме: розповсюдження фотознімків та інформаційних повідомлень про наявність блок - постів, місцезнаходження співробітників територіальних центрів комплектування (ТЦК), військових ЗСУ, інших правоохоронних органів, під час виконання останніми заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів.
Так, 14.01.2024 у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який усвідомлював, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, шляхом поширення інформації про дати і місця проведення військовослужбовцями районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, які стали йому відомі у цей же період часу, на початку січня 2024 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з метою сприяння ухиленню громадянами України від виконання визначеного Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" обов'язку з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
На виконання свого злочинного умислу, 14.01.2024 о 21 год. 10 хв., ОСОБА_6 , діючи умисно, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, знаходячись на території Окнянської Територіальної громади Подільського району Одеської області (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), використовуючи мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-картою НОМЕР_3 , будучи зареєстрованим в месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) «Viber» в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_28 » під іменем користувача « ОСОБА_8 », прив'язаним до його номера телефону НОМЕР_3 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин одержав права адміністратора - суперадміна (особи, яка має повноваження управління) у месенджері «Viber» групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_28 » (інструмента месенджера «Viber», який дозволяє доставляти інформацію іншим його користувачам - підписникам групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_28 »)», (станом на 07.05.2025 в розділі "учасники" групи « ІНФОРМАЦІЯ_28 " перебували щонайменше 111 користувачів (абонентів), в якій у подальшому розповсюджував повідомлення, в яких міститься інформація про дати та адреси проведення співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 заходів спільно із представниками Національної поліції та Національної гвардії та інших військових формувань з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, що стали йому відомі, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, наступного змісту:
- 14.01.2024 о 21 год. 10 хв. - « Мусора заехали в чорну »;
- 24.01.2024 о 11 год. 21 хв. - «Дастер возле дома престарелых», о 11 год. 22 хв. - « Прямо в повороте на гору »;
- 27.01.2024 о 15 год. 36 хв. - «На гору до завода»;
- 28.01.2024 р. 22 год. 54 хв. - «На чорну с городышки»;
-02.02.2024 о 10 год. 59 хв. - «Дастер на Чорну з Окни»;
-08.02.2024 о 16 год. 29 хв. - « Стоят возле стадиона Чорна »;
-17.02.2024 о 07 год. 26 хв. - «Дастер от завода вниз»;
- 31.03.2024 о 16 год. 57 хв. - «Дастер на первую бригаду»;
- 29.04.2024 о 15 год. 42 хв. - «10 на гору до завода»;
- 12.05.2024 о 10 год. 03 хв. - «Дастер от завода в низ»;
- 22.06.2024 о 12 год. 46 хв. - «В окне 3 машины»;
- 25.07.2024 о 11 год. 55 хв. - « Возле завода машину припарковали »;
- 06.08.2024 о 11 год. 14 хв. - «Дастер возле завода» та «Фотоповідомлення»;
- 30.08.2024 о 14 год. 06 хв. - «Дастер с центру до клуба Чорна »;
- 03.09.2024 о 11 год. 24 хв. - «Дастер на топалу біля інкубатора»;
- 10.09.2024 о 15 год. 05 хв. - «Дастер от завода до больници»;
- 19.09.2024 о 11 год. 40 хв. - «Дастер на Топалу»;
- 24.10.2024 о 12 год. 30 хв. - «Фотоповідомлення» « Возле школі »;
- 02.12.2024 о 16 год. 11 хв. - «Дастер от завода до Чернянки» та «Чорна»;
- 09.12.2024 о 12 год. 18 хв. - «До школы дастер», о 12 год. 38 хв. «Чорна»;
- 31.12.2024 о 16 год. 11 хв. - «Фотоповідомленя» «В Окне возле калинки»;
- 03.01.2025 о 15 год 51 хв. - «Дым машины от застави до низу», о 15 год. 51 хв. - «Дастер и Хундай», о 16 год. 06 хв. - «Дастер на гору до завода»;
- 12.03.2025 о 08 год. 52 хв. - «В Окні одесіти паркують всіх возле заправки», (голосове повідомлення збережено у аудіо-файл: «Голосове повідомлення 13.м4а»);
- 21.04.2025 о 12 год. 17 хв. - «От завода вниз».
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 № 943/3342 від 12.02.2025, за вказаними у повідомленнях ОСОБА_6 адресами і датами, дійсно співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_27 спільно з співробітниками Національної гвардії України та Національної поліції України проводились заходи з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів на спільних рухомих (мобільних) блокпостах на території Окнянської Територіальної громади, Подільського району Одеської області.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 №943/9239 від 06.05.2025, підтверджено виконання завдань представниками Подільського районного управління Національної поліції України в Одеські області та уповноважених осіб з числа військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_27 , які здійснювали мобілізаційні заходи у дати, час і місцях, які поширював ОСОБА_6 в месенджері «Viber» в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_28 ».
Розповсюдження інформації про місця проведення мобілізаційних заходів призведе до зменшення мобілізаційних людських ресурсів, внаслідок надання військовозобов'язаним інформації про місця оповіщення. Такі дії ставлять під загрозу обороноздатність держави.
У зв'язку з викладеними фактичними обставинами, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України - перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
15.07.2025, ОСОБА_6 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
15.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням Подільського РВ ІНФОРМАЦІЯ_3 про вчинення кримінального правопорушення від 15.07.2025; відповідями на доручення Подільського РВ ІНФОРМАЦІЯ_3 №65/29/336 від 04.03.2025 та №65/29/664 від 20.05.2025;протоколами оглядів від 03.02.2025 та від 07.05.2025, згідно з якими зафіксовані відомості, які свідчать про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення;листом командування ІНФОРМАЦІЯ_3 № 943/3342 від 12.02.2025, за вказаними у повідомленнях ОСОБА_6 адресами і датами, дійсно співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_27 спільно з співробітниками Національної гвардії України та Національної поліції України проводились заходи з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів на спільних рухомих (мобільних) блокпостах на території Окнянської Територіальної громади, Подільського району Одеської області;листом командування ІНФОРМАЦІЯ_3 №943/9239 від 06.05.2025, підтверджено виконання завдань представниками Подільського районного управління Національної поліції України в Одеські області та уповноважених осіб з числа військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_27 , які здійснювали мобілізаційні заходи у дати, час і місцях, які поширював ОСОБА_6 в месенджері «Viber» в групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_28 »; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон марки «Iphone 15 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із сім-картою НОМЕР_3 , використаний ним для вчинення кримінального правопорушення; іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Орган досудового розслідування вважає, що підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана особа може:
- переховуватися від суду в силу тяжкості вчиненого злочину.
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною відповідно до відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20 % території держави, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваною території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску, що обґрунтовує існування ризику переховування від суду;
Крім того статтею 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Крім того, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», суд зазначив, що «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться». Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а таким чином підозрюваний усвідомлює тяжкість вчинених діянь, суворість можливого покарання за їх вчинення.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Під час вчинення злочину підозрюваний у своїй протиправній діяльності використовував мобільні пристрої, зокрема мобільний телефон та перебуваючи на волі може видалити дані матеріалів публікації з веб-версії месенджера «Viber», які зберігаються в мережі Інтернет, чим може спотворити зміст вилучених речових доказів;
- незаконно впливати на свідків і експертів у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема чинити тиск на них через обізнаність про обставини вчинення даного кримінального правопорушення з метою схиляння до зміни своїх показань, у тому числі на інших осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, які на даний час не встановлені і не допитані.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Так підозрюваний вчинив умисний злочин, остання може продовжити свою злочинну діяльність, та тим самим завдати шкоду охоронюваним правам та інтересам суспільства, перебуваючи на волі, може продовжити перешкоджати законній діяльності ЗСУ в особливий період оскільки мобілізаційні процеси в державі тривають. Крім того прошу врахувати суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 були спрямовані на підрив мобілізаційних заходів та обороноздатності держави, в умовах воєнного стану, в період часу, коли продовжує тривати агресивна війна та обстріли з використанням ракетного озброєння та БПЛА з боку російської федерації проти України.
КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
На даний час є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки, здійснюватиме деструктивну діяльність проти України на користь рф, може спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На підставі вищезазначеного, слідчий вважає, що всі зазначені ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити в повному обсязі без визначення розміру застави ОСОБА_6 , оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.
Слідчий в судовому засіданні підтримала клопотання у повному обсязі.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність достатніх доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначила, що підозрюваний щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні. У зв'язку з цим просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у мінімально можливому розмірі або застосувати менш суворий запобіжний захід у вигляді покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисника, пояснивши наступне, що група у «viber» була створена для того, щоб у комендантську годину проїхати повз поліцію.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя вважає, що слідчим надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
Статтею 22 КПК України презюмується принцип змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Також слідчим суддею враховано відсутність медичних протипоказань для тримання ОСОБА_6 під вартою.
Щодо посилань сторони захисту на необґрунтованість ризиків приховування, знищення чин спотворення речей та документів, що мають значення у кримінальному провадженні, а так само на відсутність ризику впливу на свідків та інших підозрюваних чи вчинення іншого кримінального правопорушення слідчий суддя доходить висновку про відхилення таких аргументів з огляду на те, що станом на даний момент досудове розслідування не закінчено, повний обсяг слідчих дій не проведено, і ризик незаконного впливу на свідків чи інших обвинувачених, а також знищення чи приховування речей та документів, є об'єктивним та не спростовується наведеними аргументами.
У зв'язку з цим доводи сторони захисту суд вважає такими, що не підтверджені належними доказами та не можуть бути взяті до уваги при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що обґрунтовуючи неможливість обрання інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, суд повинен послатися на ті чи інші конкретні обставини, як цього вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі «Осипенко проти України»). Уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п.п. 23-24).
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи вказану практику ЄСПЛ, ст. 183 КПК України, яка наділяє слідчого суддю, суд дискреційними повноваженнями щодо питання стосовно застави, однак відповідно до вказаної статті зобов'язує слідчого суддю, суд визначити розмір застави застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Проте, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 22024160000000468 від 12.10.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.09.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1