Справа №523/12534/25
Провадження №1-кс/523/3989/25
14 липня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна по матеріалах кримінального провадження за №112021160000001157 від 19.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна по матеріалах кримінального провадження за №112021160000001157 від 19.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на яке ухвалою від 31.01.2022 року Київським районним судом
Адвокат ОСОБА_3 подала до суду заяву про залишення поданого клопотання про скасування арешту майна без розгляду, оскільки предмети не мають значення для слідства.
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначених ст.ст. 7, 22, 26 КПК України, враховуючи, що зхаявник - адвокат ОСОБА_3 подала заяву про залишення поданого ним клопотання про скасування арешту майна без розгляду, слідчий суддя вважає відсутніми підстави згідно вимог КПК України для розгляду даного клопотання по суті, а тому заяву слід задовольнити та залишити клопотання про арешт майна без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 22 ,26, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна по матеріалах кримінального провадження за №112021160000001157 від 19.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1