Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2427/25
Номер провадження: 1-кс/511/856/25
21.07.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайськ Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, неодруженого, утриманців немає, депутатом не являється, працюючого водієм навантажувача в ТОВ "НПК Аматист". який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 2 статті 332 КК України, -
Учасники розгляду клопотання:
прокурор ОСОБА_4
слідчий ОСОБА_6
підозрюваний ОСОБА_5
захисник ОСОБА_7
Стислий виклад обґрунтування клопотання сторони обвинувачення.
ОСОБА_5 , реалізуючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб призивного віку через державний кордон України поза пунктом пропуску до Придністровського регіону Республіки Молдова, діючи за попередньою змовою із невставленими органом досудового розслідування особами, реалізуючи свій злочинний план через надання неправомірної вигоди службовій особі ДПС України, 19 липня 2025 року о 12 годині 24 хвилини, перебуваючи в салоні автомобіля ««DAEWOO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля відділення «Ощадбанку» по вулиці Центральній в селищі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, передав начальнику відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України - ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США (аванс), за вчинення останнім, в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, а саме: за здійснення безперешкодного перетину державного кордону України до Придністровського регіону Республіки Молдова поза пунктами пропуску.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України.
Разом із цим, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, діючи умисно, достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану, організував незаконне переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України та сприяв їх переправленню вказівками та порадами за наступних обставин.
На виконання своєї ролі, з метою реалізації злочинного плану, ОСОБА_5 , перебуваючи у місті Первомайськ Миколаївської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку липня 2025 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підшукав громадян України ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які мали бажання незаконно перетнути державний кордон України за грошові кошти поза пунктами пропуску до Придністровського регіону Республіки Молдова, надавши їм попередні інструкції, поради та вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України, а також повідомивши їм, що є надійна людина, яка за 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США зможе відвезти їх до ділянки державного кордону України, з якої можливе безперешкодне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску з передплатою такого переправлення в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США з кожного.
В подальшому, 18 липня 2025 року ОСОБА_5 перебуваючи у місті Первомайськ Миколаївської області, повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , що 19 липня 2025 року близько о 12:00 їм необхідно прибути до селища Захарівка Роздільнянського району Одеської області, де їх буде очікувати співробітник прикордонної служби, з яким він, попередньо домовився щодо сприяння в незаконному перетині державного кордону України.
19 липня 2025 року близько 09:00 ОСОБА_5 разом зі своїми батьками - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на автомобілі «ОПЕЛЬ АСТРА» червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , виїхали з міста Первомайськ Миколаївської області до селища Захарівка Роздільнянського району Одеської області.
При цьому, ОСОБА_5 наказав ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які перебували в автомобілі «МАЗДА 3», сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_13 , рухатись за автомобілем «ОПЕЛЬ АСТРА».
Прибувши до селища Захарівка, ОСОБА_5 наказав ОСОБА_10 та ОСОБА_9 передати йому кошти в сумі 1000 (одна тисяча доларів) доларів США з кожного для здійснення обумовленої передплати за незаконний перетин державного кордону України.
Після передачі коштів ОСОБА_5 , вони втрьох сіли до салону автомобіля ««DAEWOO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_8 , якому ОСОБА_5 передав 3000 (три тисячі) доларів США та вони виїхали із селища Захарівка до місця незаконного перетину державного кордону України.
Надалі на автодорозі Т-16-14 навпроти АЗС «АВІАС» на околиці селища Захарівка злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена співробітниками державної прикордонної служби України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 КК України.
З метою запобігання встановлених у ході досудового розслідування ризикам та виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Стислий виклад позиції учасників розгляду клопотання.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили задовольнити.
Захисник підозрюваного та підозрюваний просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 240 гривень, які підозрюваний зобов'язується сплатити протягом 5 (п'яти) днів.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025162390000512 від 15 липня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 2 статті 332 КК України.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
1. Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи статті 8, 9 КПК України, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 наразі підтверджується фактичними даними, які містяться у долучених до клопотання документах, а саме: показаннями свідка ОСОБА_8 від 15.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.07.2025; протоколами обшуків від 19.07.2025; протоколом огляду від 19.07.2025; протоколом огляду предмету від 19.07.2025 (мобільного телефону ОСОБА_8 ); протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 19.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 19.07.2025; постановами про визнання речовими доказами; іншими матеріалами в сукупності.
2. Щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Частина 1 статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо заявленого ризику про можливе переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя зазначає, що існування зазначеного ризику обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для нього наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 332 КК України та частиною 3 статті 369 КК України за класифікацією є тяжкими.
Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
При цьому, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частина 1, 2 статті 23, статті 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
У зв'язку з чим, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність ризиків щодо перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя бере до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, а тому на даній стадії досудового розслідування зазначені ризики існують.
3. Вирішення питання щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, слідчий суддя враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, аргументи сторін, дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі 170 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для запобігання ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вказаний розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буте завідомо непомірним для нього, оскільки ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на необхідності встановлення розміру застави, який не є надмірним і враховує індивідуальні обставини обвинуваченого. Зокрема, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ підкреслив, що розмір застави повинен визначатися з урахуванням особистості підсудного, його майнового стану та стосунків з поручителями. Мета застави полягає в забезпеченні явки обвинуваченого до суду, тому вона не повинна бути надмірною та має відповідати фінансовим можливостям особи.
У справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ встановив, що національні суди не врахували фінансовий стан заявниці при визначенні розміру застави, що призвело до її надмірності. Суд зазначив, що тяжкість обвинувачень не може бути єдиним фактором для обґрунтування розміру застави; необхідно також оцінювати фінансові можливості обвинуваченого.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 2 статті 332 КК України - задовольнити частково.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, з моменту затримання, тобто з 19 липня 2025 року по 16 вересня 2025 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 170 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 514 760 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з міста Первомайськ Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
-заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 20 вересня 2025 року (включно).
В іншій частині - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1