Рішення
справа № 521/8459/25
провадження № 2-а/521/136/25
08 липня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси
в складі головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Тарасюк О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 19 березня 2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 №5065 по справі про адміністративне правопорушення його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування позову, позивач посилається на ту обставину, що він не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв'язку, ані в будь-який інший спосіб від ІНФОРМАЦІЯ_2 повістки/розпорядження/виклику та/або будь-якого іншого повідомлення з вимогою з'явитися до вказаного органу.
На думку позивача, його притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, справу розглянути за відсутності сторони позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що постановою №5065 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 19 березня 2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
16 травня 2025 року ОСОБА_1 отримав постанову із супровідним листом від ІНФОРМАЦІЯ_2 простою кореспонденцією.
Згідно з оскаржуваною постановою установлено, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце зазначені в повістці, без надання повідомлення про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-якій інший спосіб з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів під час мобілізації в умовах особливого періоду.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Статтею 283 КУпАП визначено, що постанова, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи, і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №513/899/16-а.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 року у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 року у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 року у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 року у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Судом встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута за відсутності позивача, а відповідач не надав доказів про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду адміністративної справи. Таким чином, позивач незаконно був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.
Згідно з п. 21 Порядку № 560, за викликом ІНФОРМАЦІЯ_4 (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Проте, при цьому у Постанові не визначено, що позивач отримав повістку та/або був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Таким чином, в ході розгляду справи обставини отримання повістки не встановлювались.
В контексті викладеного доцільно зазначити, що абзац 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить положення про те, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Зміст оскаржуваної постанови не містить вказівку про отримання ОСОБА_1 повістки, не містить дати надіслання повістки, не містить відомостей про порушення ОСОБА_1 конкретизуючих норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Втім, обов'язок явки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки прямо передбачений абзацом 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виключно у разі отримання повістки.
Отже, суд доходить до висновку про те, що в ході розгляду справи не встановлено обставин, що утворюють склад адміністративного правопорушення, визначеного ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначене прямо вбачається зі змісту оскаржуваної постанови.
Виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини Суд не може змінювати суть «обвинувачення», викладеного у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2024 року № 1147 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв'язку» (далі - Правила), що набрала чинності 09.10.2024 року внесені зміни у п. 82, п. 85 Правил надання послуг поштового зв'язку, що викладений у наступній редакції: рекомендовані листи з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_4" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_4".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_4", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Поштові відправлення з позначкою "Вручити особисто", адресовані фізичним особам, підлягають врученню особисто адресатам або особам, уповноваженим ними на це в установленому порядку. Вручення зазначених поштових відправлень, а також рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка", адресованих посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, або за місцем роботи фізичних осіб, здійснюється у порядку, визначеному в таких органах, підприємствах, установах. Рекомендовані листи з позначками "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_4", "Вручити особисто" підлягають врученню особисто адресатам.
Відповідно до пп. 2 п. 41 Постанови КМУ № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Форма повістки та розписки про її вручення, їх зміст визначені в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, згідно з яким повістка має відривну частину розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_4, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.
Як зазначено у Примітці до форми розписки, повістка вважається врученою: рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (роботи, навчання), якщо особа не повідомила про іншу свою адресу; шляхом вручення під особистий підпис у день, зазначений у розписці до повістки, в якій проставлений підпис особи, або день складеного у довільній формі акта про відмову особи в отриманні повістки під особистий підпис (за підписом осіб, які мали намір вручити особі повістку).
Системний аналіз зазначених норм чинного законодавства України дає підстави зробити висновок, що повідомлення військовозобов'язаних про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 може здійснюватися шляхом направлення відповідних повісток засобами поштового зв'язку. Надсилання повісток здійснюється рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання військовозобов'язаного. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_4», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника. В такому разі військовозобов'язаний вважається належним чином повідомленим про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4.
З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства також можливо дійти висновку про те, що ототожнення суб'єктом владних повноважень передбаченого Законом № 3543-ХІІ «отримання повістки» з передбаченим Порядком «належним підтвердженням оповіщення про виклик», у випадку повернення повістки ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою про відсутність адресата, є неправильним, оскільки військовозобов'язаний не може з'явитися за повісткою, змісту якої він не бачив, що виключає наявність протиправного умислу позивача.
Водночас, оскаржувана постанова не містить номеру повістки, дату надсилання повістки, номеру поштового відправлення та причину невручення повістки, номер поштового відділення і яким чином ОСОБА_1 був оповіщений.
Крім того, в разі направлення повістки позивачу відповідач мав з'ясувати чи проінформував працівник об'єкта поштового зв'язку позивача за наявним номером телефону та/або вклав до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_4".
Зокрема, із зазначеною метою відповідач має відслідковувати сервіс «Трекінг поштових відправлень» АТ Укрпошта.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Таким чином притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17.
Як вбачається із оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, остання не містить посилання на будь-які документи, на підставі яких можливо було б зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Будь-які належні та допустимі докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, що є предметом оскарження.
Згідно із вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні жодні належні докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд дійшов до висновку, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд доходить до висновку про задоволення позову.
Керуючись ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 7, 9, 210, 235, 245, 251, 280 КУпАП, ст. 2, 9, 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд
Вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №5065 від 19 березня 2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП- закрити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строк визначений ст. 295 КАС України.
Суддя: О.Михайлюк
08.07.25