Справа № 521/7096/25
Номер провадження:1-кп/521/1494/25
21 липня 2025 року м.Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12024160000000917 від 12.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.4 ст.368-3 КК КК України,-
В провадженні Хаджибейського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду.
Прокурор заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на тяжкість висунутого обвинувачення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та на обставини.
Прокурор підтримала клопотання в судовому засіданні.
Захисник та обвинувачений заперечували проти клопотання прокурора, просили відмовити у його задоволенні, змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави, який є непомірним для обвиунваченого, врахувавши його особу.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши клопотання прокурора, захисту та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотань, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
При розгляді питання про продовження строку запобіжного заходу оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків виникла необхідність у вирішенні питання щодо продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.
Під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев'яти років. Обвинувачений раніше судимий, має постійне місце проживання, неповнолітніх дітей на утриманні, до затримання здійснював підприємницьку діяльність, є інвалідом 2ї групи
Суд приходить до висновку, що обвинувачений, для якого настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, соціальних зв'язків на думку суду не здатні усунути наявність наведених ризиків та існує реальна загроза, що останній може вдатися до переховування від суду, незаконно впливу на свідків, вчинення іншого правопорушення, враховуючи що судом тільки розпочато судовий розгляд та докази у кримінальному провадженні не досліджені.
Під час вирішення питання продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд також враховує надані суду відомості щодо особи обвинуваченого, який є інвалідом 2ї групи, станом його здоров'я.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу стосовно обвинувачених.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. Та відповідно до п.5 ч.2 зазначеної статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити і гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити зазначеним ризикам.
На стадіі досудового розслідування до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у виді 661 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 2001508 грн., який був дієвим важелем для процесуального впливу на поведінку останніх.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Оцінивши в сукупності всі наведені обставини, суд бере до уваги тяжкість інкримінованих злочинів, матеріальний стан обвинуваченого та приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та необхідності продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому без зміни раніше визначеного розміру застави.
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та тяжкості висунутого йому обвинувачення і зможе забезпечити належну процесуальну поведунку останнього.
Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зменшення розміру застави судом не встановлено, як про це просить сторона захисту судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 315, 176,177, 183, 193,194, 196 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів по 19 вересня 2025 року включно без зміни раніше визначеного розміру застави.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1