Справа № 947/24729/25
Провадження № 2-о/947/407/25
про залишення заяви без руху
21.07.2025 року м. Одеси
Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні військовослужбовця,
Заявниця ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, 02.07.2025 звернулась до суду із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні військовослужбовця, а саме: просить суд встановити факт перебування ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на утриманні брата військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.02.1986 року по 12.12.2023 року, тобто по день зникнення його безвісті.
Зазначена справа відповідно до автоматизованого розподілу судової справи передана в провадження судді Скриль Ю.А.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява (заява) повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Дана заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки в заяві не зазначені та не додані відомості, що підтверджують обставини, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги, зокрема не зазначені та не додані відомості, які б підтверджували перебування заявниці саме на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
За частинами 2, 4 статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї», членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
З доданих до позовної заяви документів не вбачається, що заявниця та її загиблий брат вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет та вирішували спільно побутові питання.
Окрім того, всупереч вимогам ст. 318 ЦПК України у заяві не зазначено доказів, що підтверджують факт перебування заявниці на утриманні брата,
Відомостями, які підтверджують факт перебування заявниці на утриманні особи, яка померла є: документи, акти, листи ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні, довідки із пенсійного фонду, або інших джерел із яких вбачається суттєва різниця в отриманих пенсіях і т.п.; докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним ї постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, листи та інші документи, які свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника); довідка житлово-експлуатаційної організації або сільської ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, але йому у цьому відмовлено (через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні).
В прохальній частирі заяви, заявниця вказує, що вона перебуває на утриманні брата з 01.02.1986 року, тобто з дня свого народження по ІНФОРМАЦІЯ_2 , день загибелі брата, тому суду не зрозуміло, яким чином брат - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мав змогу утримувати сестру з дворічного віку.
Зі змісту вимог заяви вбачається, що заявниця є сестрою загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , проте не додані докази, що підтверджують родинні зв'язки. Так, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками записані: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 . Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками записані: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 . У свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 прізвище ОСОБА_7 вказано « ОСОБА_8 ». У свідоцтві про народження ОСОБА_2 , прізвище матері вказано « ОСОБА_9 ». У зв'язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_1 та зміною прізвище на « ОСОБА_9 », свідоцтва про шлюб не надано.
Таким чином не зазначені та не додані докази, що їхніми батьками (одним із батьків) є ті ж самі особи.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви у справах окремого провадження сплачується судовий збір у виді 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Отже, заяниці слід доплатити судовий збір у сумі 2422,40 гривень за такими реквізитами: Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101;Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526;Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);Код банку отримувача (МФО)- 899998;Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756;Код класифікації доходів бюджету: 22030101;Призначення платежу; *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Київський районний суд м.Одеси (назва суду, де розглядається справа) та надати суду докази сплати судового збору.
У зв'язку із наведеним вище, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у даній справі.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.
Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 177, 293, 294, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні військовослужбовця залишити без руху.
Надати заявниці 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху на усунення недоліків, а саме:
- сплатити судовий збір у розмірі 605,60 гривень та надати докази на підтвердження його сплати,
- зазначити відомості, що підтверджують факт перебування заявниці на утриманні брата та вказати з якого періоду, надати докази родинних зв'язків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю. А. Скриль