14 травня 2025 рокуСправа № 495/1334/25
Номер провадження 3/495/600/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштована,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28.02.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 617201 від 25.02.2025 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №617201 від 25.02.2025, 25.02.2025 приблизно о 12 год 00 хв, гр ОСОБА_1 знаходячись в приміщенні міської лікарні (дитяче відділення) виражалась нецензурною лайкою, та погрожувала фізичною розправою на адресу лікаря ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок, на зауваження не реагувала.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки не повідомила та клопотання про відкладення розгляду справи не подавала. Про час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи суддя приходить до такого висновку.
В силу ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, який в силу положень ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство,тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії,що порушують громадський порядок і спокій громадян. Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, об'єктивними доказами не підтверджено. В матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення, письмова заява та пояснення потерпілої ОСОБА_3 , що як вважає суд не є достатнім та переконливим доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Суд також бере до уваги те, що протокол серії ВАД № 617201,про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності заст.173КУпАП складений на припущеннях та ніякими доказами не підтверджений.
Вирішуючи питання, передбачені у ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд виходить з того, що протокол про адміністративне правопорушення є висновком уповноваженої особи, в якому стверджується про винуватість особи у вчиненні певного правопорушення, який має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, у ньому має бути зазначено суть (фабула) вчиненого правопорушення відповідно до диспозиції статті (частини статті) КУпАП, тобто що саме інкримінується особі, його правова кваліфікація.
Водночас, суд зауважує, що він позбавлений можливості самостійно визначати та конкретизувати дані протоколу, з урахуванням того, що у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення, але національні суди, розглянувши справу відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Тож, суд не вправі у цьому випадку визначати обставини, які свідчать про наявність всіх ознак об'єктивної сторони правопорушення у цій ситуації, адже підлягають доказуванню у порядку і у спосіб, що передбачені КУпАП, з урахуванням положень ст. 251 цього Кодексу щодо доказів, і мають кореспондуватися із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», тобто, суд позбавлений можливості встановити їх із самих лише слів учасників провадження про адміністративне правопорушення, без належних доказів і розкриття змісту.
Тому, у світлі всього вищевикладеного, у той час як провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності і ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, встановленому законом, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, яке передбачене ст. 173 КУпАП, а як наслідок, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 цього Кодексу.
Крім того, судовий збір не підлягає стягненню із ОСОБА_1 , оскільки вона не піддається адміністративному стягненню за таких умов.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.9,85,253,268,283-285 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.173 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Віталій МИШКО