Справа № 953/6271/22 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1623/25 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2 Категорія: ч. 2 ст. 272 КК України
15 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме представника потерпілого, належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 20.05.2025, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жилгородок Ломоносівського району Ленінградської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 272 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності, та займатися діяльністю, пов'язаною із проведенням робіт із підвищеною небезпекою, строком на 2 (два) роки.
Відповідно до статті 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного за даним вироком основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до статті 76 КК України покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок строку відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в установах, підприємствах та організаціях усіх форм власності, та займатися діяльністю, пов'язаною із проведенням робіт із підвищеною небезпекою, ухвалено обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
Долю процесуальних витрат вирішено відповідно до ст.126 КПК України.
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_7 , будучи зареєстрований як фізична особа - підприємець (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , юридична адреса - АДРЕСА_1 ), з основним видом підприємницької діяльності у виді роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.59), на підставі договору оренди, який був укладений з ТОВ ВКП «Тарекс» 01 січня 2018 року, здійснював свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, відповідно до наказу ФОП ОСОБА_7 від 18.01.2021 відповідальною особою за стан охорони праці на ФОП ОСОБА_7 є ОСОБА_7 , тобто він є особою, в обов'язки якої згідно з вимогами чинного законодавства входить дотримання правил безпеки під час експлуатації об'єкту підвищеної небезпеки та виконання на ньому робіт з підвищеною небезпекою.
Відповідно до пункту 6.10.8 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики від 09.08.1998 № 4, (далі - Правила), ОСОБА_7 зобов'язаний відповідати за виконання заходів безпеки, що забезпечують захист тих, хто працює, від ураження електричним струмом робочої і наведеної напруги в електроустановках якого провадяться роботи відрядженими працівниками.
ОСОБА_7 , відповідно до вимог пункту 3.2.4. та пункту 3.2.5. Правил, як особа, яка дає дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск до роботи, несе відповідальність за достатність передбачених для безпечного виконання робіт заходів по вимкненню та заземленню устаткування і можливість їх здійснення, а також за координацію часу і місця роботи бригад, що допускаються.
Так, на початку липня 2021 року, точну дату не встановлено, ФОП ОСОБА_9 прийняв рішення про зупинення своєї підприємницької діяльності та вивіз і демонтаж належного йому майна, що перебувало у виробничому приміщені за адресою: АДРЕСА_2 , тобто у сусідньому приміщенні з ФОП ОСОБА_7 . Для виконання робіт, пов'язаних із вивозом та демонтажем майна, яке належить ОСОБА_9 , останній запросив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Далі, 12 липня 2021 року приблизно о 15:00 ОСОБА_7 , перебуваючи на робочому місці, а саме у виробничому приміщенні за вищевказаною адресою, на усне прохання ОСОБА_9 , будучи відповідальною за охорону праці на виробництві особою, будучи обізнаним про місце та характер виконання робіт, в порушення пункту 3.1.2. Правил, не виконавши жодних заходів безпеки, допустив до свого приміщення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для виконання робіт у діючий електроустановці, а саме демонтажу електричного кабелю, який проходив від приміщення, яке орендує ФОП ОСОБА_7 , до приміщення, яке орендує ФОП ОСОБА_9 .
Зокрема, ОСОБА_7 , відповідно до пункту 3.2.1. Правил, будучи відповідальними за безпеку робіт, що виконуються в електроустановках, у порушення вимог пункту 6.10.9. Правил не здійснив заходів щодо підготовки робочого місця та у порушення пункту 3.5.4. Правил не перевірив виконання технічних заходів з підготовки робочого місця.
Крім того, ОСОБА_7 проігнорував вимоги пункту 6.10.2. Правил, згідно з якими допуск відряджених працівників до робіт в електроустановках провадиться відповідно до цих Правил. Відряджені працівники в цьому разі повинні мати з собою іменні посвідчення про перевірку знань встановленої форми згідно з додатком 2 до цих Правил.
Також ОСОБА_7 в порушення пункту 6.10.4. та пункту 6.10.6. Правил не провів з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 інструктаж з електробезпеки з урахуванням особливостей електроустановок, в яких їм доведеться працювати.
У порушення пункту 3.5.6. Правил ОСОБА_7 не перевірив у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 наявності посвідчень про перевірку їх знань, не провів з останніми інструктаж, не визначив межі робочого місця і підходи до нього, не показав найближче до робочого місця устаткування та струмовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних, до яких забороняється наближатися незалежно від того, перебувають вони під напругою чи ні, та не довів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що напруга відсутня показом встановлених заземлень та перевіркою відсутності напруги.
У подальшому ОСОБА_7 проігнорував вимоги пункту 3.5.7. Правил, згідно з яким без проведення інструктажу допуск бригади забороняється, та допустив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до проведення робіт.
Крім того, ОСОБА_7 у порушення пункту 6.10.10. Правил, маючи обов'язок заборонити подальше виконання робіт відрядженими працівниками у разі порушення ними Правил, за відсутності нагляду зі свого боку не виконав свій обов'язок та не зупинив роботи, які проводили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Надалі 13 липня 2021 року, приблизно о 09:00, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи у виробничому приміщенні, яке орендує ОСОБА_7 , будучи по відношенню до останнього відрядженими працівниками, за відсутності ОСОБА_7 , який, будучи відповідальною особою, в порушення вимог статті 13 Закону, пункту 3.1.2. Правил не здійснив підготовку робочого місця, не забезпечив нагляд під час проведення робіт з підвищеною небезпекою та незаконно допустив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до роботи, в порушення пункту 6.10.8. Правил не виконав жодних заходів безпеки, що забезпечують захист тих, хто працює, від ураження електричним струмом робочої і наведеної напруги, продовжили виконання вказаних робіт у діючий електроустановці, а саме демонтаж електричного кабелю в зоні розташування світильників та проходження кабелів живлення до них.
З метою виконання робіт з демонтажу кабелю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 принесли із собою металеву драбину, яку встановили біля стіни, де проходив електричний кабель. Після чого ОСОБА_10 , одягнутий в спеціальний одяг, однак не маючи засобів індивідуального захисту, заліз на драбину, яка мала безпосередній контакт з ґрунтом, та не будучи при цьому обізнаним про наявність елементів електроустановки під напругою у його робочій зоні, доторкнувся рукою до металевого елементу конструкції системи освітлення цеху ФОП ОСОБА_7 , внаслідок чого останнього уразило електричним струмом, від чого він впав на підлогу і помер на місці.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №08-09/2025 від 27.01.2025 причиною смерті ОСОБА_10 є комбінована електрична та механічна травма внаслідок дії технічного струму й тупих предметів, через падіння з висоти.
Тобто існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між ураженням ОСОБА_10 електричним струмом та його смертю.
Відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності №СЕ 19/121-21/25510-БЖ від 20.04.2022, роботи, які проводив 13 липня 2021 ОСОБА_10 у виробничому приміщенні, орендованому ФОП ОСОБА_7 , а саме демонтажу електричного кабелю, є роботами з підвищеною небезпекою.
З технічної точки зору дії керівника ФОП ОСОБА_7 ОСОБА_7 перебувають у причинно-умовному зв'язку з нещасним випадком, що стався 13 липня 2022 року з ОСОБА_10 , а саме смертю останнього.
Незважаючи, що вимоги з охорони праці ОСОБА_7 були достовірно відомі, він, будучи відповідальною особою за охорону праці на виробництві, не виконав покладені на нього обов'язки, відповідно до вимог пункту 6.10.8. Правил, а саме не вжив заходів безпеки, що забезпечують захист тих, хто працює, від ураження електричним струмом робочої і наведеної напруги.
Внаслідок неналежної організації робіт з підвищеною небезпекою, ОСОБА_7 , грубо порушуючи правила техніки безпеки, не передбачив можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді смерті ОСОБА_10 у результаті свого діяння (дії та бездіяльності), хоча міг і зобов'язаний був їх передбачити, що призвело до загибелі ОСОБА_10 .
Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч.2 ст.272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Київського районного суду м.Харкова від 20.05.2025, а провадження закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.272 КК України.
Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, вказує, що загиблий ОСОБА_10 не був по відношенню до обвинуваченого відрядженим працівником, бо останній виконував роботи не в інтересах ОСОБА_7 і не на об'єкті виробництва за який останній відповідає.
Наголошує на тому, що між обвинуваченим та загиблим не виникли трудові відносини, оскільки останній по відношенню до ФОП ОСОБА_7 не був відрядженим працівником.
Так, захисник зазначає, що судом першої інстанції були зроблені хибні і суперечливі висновки щодо вказаних обставин, що призвело до ухвалення неправильного по суті рішення оскільки роботи з демонтажу електричного кабелю, які проводились загиблим, не відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, за критерієм робіт в діючій електроустановці.
Зазначає, що ОСОБА_7 не є особою, яка мала забезпечити виконання вимог з охорони праці при проведенні робіт на електричному кабелі, оскільки цей кабель останнім не експлуатувався та йому не належить.
Вказує, що електричний кабель, який демонтувався загиблим, не був об'єктом виробничої дільниці в господарській діяльності ФОП ОСОБА_7 , а сам ОСОБА_10 демонтаж кабелю проводив не в інтересах обвинуваченого, а в інтересах власника кабелю - ФОП ОСОБА_9 .
Наголошує на тому, що у даному випадку було порушено право обвинуваченого на захист, оскільки суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення. Так, ОСОБА_7 визнано винним у допуску ОСОБА_10 до робіт в діючій електроустановці за критерієм робіт в безпосередній близькості до лінії освітлення приміщення, що не ставилось у провину та не було наведено у обвинуваченні.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні апеляційного суду брав участь захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 , який підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_7 також був присутній в судовому засіданні та підтримав подану апеляційну скаргу, просив про задоволення апеляційних вимог у повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Зазначив, що вирок суду першої інстанції є обґрунтованим і належним чином вмотивований, а кожному доказу та доводам сторони захисту було надано відповідну оцінку.
Потерпіла ОСОБА_12 , будучи повідомленою, у судове засідання не з'явилася, на особистій участі не наполягала. Перед судовим засідання від потерпілої надійшло клопотання з проханням судове засідання проводити за її відсутності.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.405 КПК України, а також те, що ніхто з учасників не заперечував проти розгляду справи за відсутності потерпілої, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду вироку за відсутності вказаної особи, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, думку обвинуваченого та прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника обвинуваченого про відсутність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.272 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
Проаналізувавши матеріали справи, а також зміст оскаржуваного вироку, колегія суддів дійшла висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, повністю та об'єктивно підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами, які, в свою чергу, є належними, достовірними і допустимими, а також взаємодоповнюючими та, при їх системному аналізі, достатніми для вирішення кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду судом першої інстанції було допитано та надано об'єктивну оцінку показанням, а саме:
- потерпілої ОСОБА_12 , допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що з телефонного дзвінка слідчого, який зателефонував матері, вона дізналась про смерть свого брата ОСОБА_10 при наданні допомоги по роботі його знайомому на ім'я ОСОБА_13 , подробиці нещасного випадку потерпілій невідомі. Офіційно її брат був працевлаштований на посаді слюсаря-ремонтника ТОВ «Варіант-Агробуд», спеціальної освіти електрика не мав;
- свідка ОСОБА_14 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що працював у ФОП ОСОБА_7 слюсарем протягом приблизно п'яти років в м.Харкові за адресою: АДРЕСА_5. Влітку 2021 року в робочий час, коли він перебував у виробничому цеху за зазначеною адресою, до ОСОБА_7 приходив орендар сусіднього цеху ОСОБА_16 з чоловіками на ім'я ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , як зрозумів свідок, з проханням, щоб його люди демонтували електричний кабель, який частково проходив через приміщення, яке орендував ОСОБА_7 та в якому працював свідок, оскільки ОСОБА_16 з'їжджав з сусіднього цеху і хотів забрати своє обладнання. ОСОБА_7 після розмови з ОСОБА_16 сказав своїм робітникам, щоб вони трохи відпочили від роботи, оскільки буде вимкнуте електропостачання, щоб від'єднати кабель від щитової, яка знаходилась в приміщенні цеху. ОСОБА_16 разом із своїми людьми відключили кабель від електромережі та пішли до свого цеху. Вже на наступний день, можливо 13 липня 2021 року, ОСОБА_16 разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_15 привезли драбину та через деякий час почали знімати електричний кабель, який знаходився під стелею в приміщенні цеху та був попередньо від'єднаний від електричної напруги, але інше електрообладнання в цеху, у тому числі освітлення, працювало. В той час, як в приміщенні відбувалися роботи з демонтажу кабелю, ОСОБА_7 був на своєму робочому місці, інші працівники знаходилися також на своїх робочих місцях та працювали. Робітник, якого привів ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , заліз на драбину, де виконував роботи з демонтажу кабелю під стелею цеху, а потім несподівано почав падати спиною донизу з драбини, одночасно із тим, інший чоловік на ім'я ОСОБА_13 почав швидко підніматися по драбині, намагаючись впіймати ОСОБА_15 , але це йому не вдалось, і останній впав вниз, вдарившись головою об підлогу. В цей час ОСОБА_16 і ще один молодий чоловік стояли на відстані близько двох метрів від того місця, куди впав ОСОБА_17 . Від того моменту, як ОСОБА_15 та ОСОБА_13 поставили драбину для демонтажу кабелю до моменту падіння ОСОБА_15 з висоти минуло близько 10 хвилин;
- свідка ОСОБА_18 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що працював слюсарем металообробки в ФОП ОСОБА_7 . Нещасний випадок відбувся влітку 2021 року у виробничому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснював діяльність ФОП ОСОБА_7 . В день початку робіт з демонтажу електричного кабелю ОСОБА_7 повідомив своїм працівникам про те, що буде відключення електропостачання, після чого протягом деякого часу електропостачання до цеху було вимкнуто, а працівники вийшли на відпочинок. В приміщенні перебували чоловіки на ім'я ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , яких, як вважає свідок, привів орендар сусіднього цеху з метою демонтажу належного йому електричного кабелю, який проходив під стелею до щитової через приміщення цеху ОСОБА_7 . Коли працівники повернулись до цеху, електричний кабель вже був знеструмлений та відключений від щитової. На наступний день після обіду ОСОБА_16 з хлопцями ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , та ще одним чоловіком зайшли до приміщення цеху, щоб продовжити демонтаж цього кабелю з кронштейнів під стелею цеху. ОСОБА_7 в той день був на своєму робочому місці, періодично заходив до приміщення цеху. Свідок не бачив, щоб ОСОБА_7 проводив з особами, які здійснювали демонтаж кабелю, інструктаж з техніки безпеки. В подальшому чоловіки, яких привів орендар сусіднього цеху, поставили драбину та почали витягувати та скручувати електричний кабель, який вже був від'єднаний від електричних конструкцій та кріпився під стелею, лінія освітлення цеху також знаходилась під стелею, нижче від кабелю, приблизно на один метр. ОСОБА_15 стояв вгорі на драбині під стелею, а потім почав падати донизу спиною, ОСОБА_13 намагався утримати і схопити його, однак йому не вдалося цього зробити і ОСОБА_15 впав на підлогу, вдарившись головою об підлогу з драбини. З якої причини почав падати ОСОБА_15 свідок не бачив;
- свідка ОСОБА_19 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що працював у ФОП ОСОБА_7 слюсарем з 2017 року. В день, коли трапився нещасний випадок, він побачив в приміщенні цеху, де вони працювали, орендаря сусіднього цеху та двох чоловіків, яких останній привів. В розмові з цими чоловіками свідок дізнався, що вони повинні були демонтувати електричний кабель, який проходив через приміщення цеху, яке орендував ФОП ОСОБА_7 . Свідок пояснив, що цей електричний кабель проходив від сусіднього приміщення через приміщення цеху ОСОБА_7 під стелею. В цей день кабель був вже частково змотаний в бухту та знеструмлений, на території цеху був від'єднаний від електропостачання, в діяльності ФОП ОСОБА_7 зазначений кабель взагалі не використовувався. Вищезазначені чоловіки на ім'я ОСОБА_13 та ОСОБА_15 почали виконувати роботи з демонтажу кабелю не раніше 12 години, після того, як їм привезли драбину, при цьому електропостачання в цеху та освітлення не вимикались. Свідок в той час перебував в окремому приміщенні між двома витяжками та не бачив здійснення робіт з демонтажу кабелю. Свідок побачив тіло загиблого, яке лежало на підлозі, вже після падіння останнього з драбини, коли він вийшов з приміщення, де працював, самого моменту падіння потерпілого з драбини свідок не бачив. Поруч із тілом загиблого стояли інший хлопець, з яким працював загиблий, та орендар сусіднього приміщення, з яким вони прийшли демонтувати кабель. Засобами індивідуального захисту чоловіки, які здійснювали демонтаж кабелю, забезпечені не були, не мали ременів безпеки та захисних рукавиць, інструментів не мали;
- свідка ОСОБА_11 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що з ОСОБА_20 був знайомий приблизно з 2018 року та підтримував з ним дружні стосунки, з ОСОБА_9 свідок також підтримував дружні стосунки. Влітку 2021 року свідок офіційно не працював, в трудових відносинах ні з ким не перебував. Напередодні подій йому зателефонував ОСОБА_16 та попросив допомогти забрати обладнання, що залишилось в приміщенні, яке він орендував, на що свідок погодився. Про допомогу він попросив свого приятеля ОСОБА_21 , і вони в понеділок 12 липня 2021 року зранку приїхали до виробничого приміщення ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_2 , і оглянули обладнання, яке слід було забрати, умови оплати робіт не обговорювалися, оскільки це була дружня допомога ОСОБА_16 . Слід було звільнити ангар, зібрати складові елементи обладнання, слід також було демонтувати електричний кабель, який проходив від залізного ангару до цегляного приміщення. Плану робіт ОСОБА_22 із ОСОБА_17 як такого не мали, їм слід було залишити приміщення в тому вигляді, яке воно мало до початку оренди ОСОБА_16 . Вони також проводили роботи по знеструмленню кабелю в приміщенні цеху, яке належало обвинуваченому, з дозволу останнього, при цьому ОСОБА_7 повідомили, що вони будуть демонтувати електричний кабель. 12 липня 2021 року ОСОБА_22 з ОСОБА_17 знеструмили електричний кабель, від'єднавши його з двох боків від електричних конструкцій. 13 липня 2021 вони розпочали роботи з демонтажу кабелю, спочатку зняли його зі стовпа за допомогою автовишки, а потім перейшли до приміщення, яке належало ОСОБА_7 , де вони мали зняти електричний кабель з кронштейнів під стелею, який був вже знеструмлений. В приміщення цеху їх пустив ОСОБА_7 , який вже знав з якою метою ОСОБА_22 із ОСОБА_17 прийшли до нього, вони сказали, що будуть демонтувати електричний кабель. На той час, коли вони зайшли до цього приміщення, верстати та обладнання в ньому не працювали, але освітлення було увімкнене. Кабель, який слід було демонтувати, кріпився під стелею на висоті орієнтовно 6 метрів від підлоги. Вони з ОСОБА_17 витягли цю частину кабелю, яке вже була демонтована, на підлогу зазначеного виробничого приміщення, після чого поставили драбину в тому місці, де спускався кабель. ОСОБА_17 почав збиратися на драбину, як це в точності відбувалося ОСОБА_22 не пам'ятає, надалі, перебуваючи на драбині на висоті близько 4-х метрів, ОСОБА_17 стояв, поклавши руку на металеву конструкцію, де кріпилися світильники. Свідок до нього звернувся та запитав в нього, що він там побачив, але ОСОБА_17 не відповів на запитання і просто почав падати зі драбини спиною донизу, жодних рефлекторних рухів при падінні не здійснював, обернувшись при падінні, вдарився обличчям об підлогу. ОСОБА_22 перевернув його на спину і намагався нащупати пульс, хто поруч перебував в цей час свідок також не пам'ятає. Свідок також пояснив, що жодного інструктажу з питань охорони праці і особливостей проведення робіт в цьому приміщенні з ним та ОСОБА_17 не проводилось, наявність жодних дозвільних документів на проведення робіт ніхто не перевіряв, хід роботи з демонтажу кабелю всередині приміщення також не контролювався.
Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені показання свідків об'єктивно підтверджуються, узгоджуються та доповнюються ще й наступними доказами, а саме:
- рапортом старшого інспектора Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_23 від 13.07.2021 про отримання та реєстрацію СО ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за №21566 від 13.07.2021 повідомлення зі служби 102, зі змісту якого слідує, що 13 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_3 , в цеху металоконструкцій виявлено труп ОСОБА_10 , травма - ураження електричним струмом та скальпірована рани голови;
- протоколом огляду місця події від 13.07.2021 з фототаблицею - будівлі та прилеглої території за адресою: АДРЕСА_2 , а також виробничого приміщення, яке знаходиться у вказаній будівлі, в якому під час проведення огляду виявлено труп ОСОБА_10 , зафіксовано положення трупу, одяг, стан трупу та наявність на ньому тілесних ушкоджень. Також під час проведення огляду виявлено металеву драбину, яка знаходиться в вертикальному положенні з опорою на стіну, електричний кабель та зафіксовано їх розташування. Зі змісту протоколу огляду також слідує наявність у вказаному приміщенні поруч з металевою драбиною на висоті близько 4,5 м металевої конструкції, на якій розташований світильник та електропроводка освітлення;
- свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 від 28.07.2010, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- наказом ФОП ОСОБА_7 від 18 січня 2021 року, яким ОСОБА_7 призначений відповідальною особою за стан охорони праці на ФОП ОСОБА_7 ;
- договором оренди з додатковою угодою, укладеним 01 січня 2018 року між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ ВКП «Тарекс» в особі директора ОСОБА_24 , відповідно до якого ФОП ОСОБА_7 орендує у ТОВ ВКП «Тарекс» виробниче приміщення площею 200 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 (на цей час - АДРЕСА_2 ). Орендоване приміщення використовується орендарем для виробничих та складських потреб;
- журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , зі змісту якого слідує відсутність записів про проведення інструктажу з безпеки праці з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у період часу з 06 квітня 2021 року по 15 липня 2021 року інструктаж з будь-якими особами взагалі не проводився;
- висновком судового експерта-вибухотехніка ОСОБА_25 №СЕ 19/121-21/25510-БЖ від 20.04.2022 за результатами проведення інженерно-технічної експертизи в області охорони праці та безпеки життєдіяльності, відповідно до якого:
1) роботи, які 13 липня 2021 року проводив ОСОБА_26 , відносяться до робіт з підвищеною небезпекою;
2) при організації і проведенні робіт, за яких настало травмування ОСОБА_10 , було недотримано вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98);
3) безпосередньою причиною нещасного випадку є вплив на постраждалого ОСОБА_10 напруги електричного струму, а першопричиною - виконання робіт у діючій електроустановці за недотримання вимог п.3.1.2. ДНАОП 0.00-1.21-98;
4) у причинно-умовному зв'язку з настанням нещасного випадку з ОСОБА_10 знаходяться дії керівника ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_7 ; дії (бездіяльність) посадових осіб ФОП ОСОБА_9 та ТОВ «ВКП Тарекс» у причинному зв'язку із нещасним випадком, який стався 13 липня 2021 року, не перебувають.
Допитаний під час судового розгляду судовий експерт ОСОБА_25 , який провів зазначену експертизу, надав такі роз'яснення висновку.
Так, експерт зазначив, що постраждалий ОСОБА_10 у даному випадку проводив роботи з демонтажу відключеного від електроживлення з обох боків електричного кабелю в зони дії діючої електроустановки приміщення цеху, до якої належить система освітлення цеху (прилади освітлення та проводи живлення до них, та елементи металевої конструкції, на якій розташовані світильники та проводи живлення), а тому, такі роботи є роботами з підвищеною небезпекою, оскільки загиблий працював в зоні дії лінії освітлення цеху, яка знеструмлена не була, тобто - в зоні дії фактору великого електричного напруження. Самі по собі роботи в зоні дії небезпечного фактору у вигляді підвищеної напруги є роботами з підвищеною небезпекою, а тому у даному випадку не має значення, той факт, що електричний кабель, який демонтував ОСОБА_10 , був знеструмлений та від'єднаний від електричних конструкцій. Діючою електроустановкою є установка будівлі цеху як такого, являє собою єдиний комплекс взаємопов'язаних елементів будівлі, елементів електричного обладнання, силових і освітлювальних мереж, частиною діючої електроустановки будівлі цеху були зокрема освітлювальні лінії. Повністю демонтований електричний кабель, який не є змонтованим та не перебуває на тій чи іншій конструкції, електроустановкою чи її частиною не є, він знаходився в зоні дії діючої електроустановки, зокрема в зоні дії системи освітлення цеху.
За виконання заходів безпеки при роботі в діючій електричній установці, до якої належить система освітлення цеху, відповідає особа, в електроустановці якої проводяться роботи, у даному випадку це особа, яка орендує приміщення та здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки, оскільки електроустановка є частиною приміщення цеху. Самим джерелом підвищеної небезпеки є не безпосередньо система освітлення, є електрична напруга.
Експерт вважає, що загиблий ОСОБА_10 був по відношенню до ОСОБА_7 відрядженим працівником, на підставі того, що був направлений для виконання робіт в діючій електроустановці в приміщенні, яке було орендоване ФОП ОСОБА_7 . Роботи в електроустановці можуть проходити як зі зняттям напруги, так і без такого зняття, і виходячи з визначення способу роботи потрібно було визначити необхідні заходи безпеки, у тому числі ОСОБА_7 , як особа яка виконує функції допускача, може заборонити проведення таких робіт, якщо він бачить, що не можуть бути виконані в повному обсязі заходи з безпечного виконання робіт, або припинити виконання робіт при виявленні порушень. У даному випадку зі смертю ОСОБА_10 в причинно-наслідковому зв'язку перебуває спосіб виконання робіт з підвищеною небезпекою в діючій електроустановці, невиконання заходів безпеки, які мали б бути обрані при проведенні даних робіт.
Винуватість ОСОБА_7 також підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи №08-09/2025 від 27 січня 2025 року за фактом смерті ОСОБА_10 13 липня 2021 року, відповідно до якої:
1) у ОСОБА_10 фактично мала місце комбінована травма, яка виникла внаслідок дій електричного струму (електротравма) і механічного впливу тупих предметів;
2) за факт наявності електротравми свідчить специфічне ушкодження шкіри правої кисті - т.з. електромітка із кіптявою по периферії, що було підтверджено як в ході самої експертизи трупу, так і при проведенні медико-криміналістичної та судово-медичної гістологічної експертиз;
3) до елементів електротравмування також мають безпосереднє відношення:
- розрив серцевого м'язу із некротизацією стінок без периферичних крововиливів, який став результатом електромеханічної дії електричного струму, формування подібного ушкодження зажиттєво внаслідок механічної травми є неможливим,
- крововилив в наднирник, який став результатом біологічної дії електроструму, формування локального крововиливу наднирника без значних ушкоджень (розтрощень) прилеглих внутрішніх органів при механічній травмі є неможливим,
- садно на передній поверхні лівої гомілки, яке за своєю локалізацією відповідає напрямку електричної петлі (дуги), достатнього для формування електромеханічного впливу на серце, відсутність в даній ділянці специфічних ознак електромітки пояснюється тим, що дана локалізація шкіри характеризується тонким роговим шаром, де електромітки, мікроскопічно, зазвичай, нагадують садна;
4) електротравма, яка мала місце у ОСОБА_10 , була зажиттєвою і має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки до життя, відповідно до п.4.8, п.2.1.2, 2.1.3 «л, о» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995;
5) чітка електромітка у шкіри правої кисті ОСОБА_10 й виразні специфічні прояви електромеханічного струму свідчать за те, що в даному випадку мав місце доволі тривалий (статичний) контакт із токопровідним джерелом;
6) окрім зазначених ознак травмування електричним струмом, на трупі ОСОБА_10 були встановлені ушкодження, що сформувалися через механічний вплив від дії тупих предметів, а саме: забійні рани обличчя, садна голови та шиї, синці на голові, переломи кісток черепа, переломи хребців в шийному та поперековому відділах хребта, розрив печінки, ці ушкодження найбільш ймовірно, є результатом ступінчастого (за механізмом «удар-тертя» передньої частини тіла) падіння з висоти (за механізмом «удар-струс»), особливості ушкоджень, а саме їх характер та локалізація, свідчать про те, що падіння ОСОБА_10 з висоти було некоординованим, тобто відбувалося, найвірогідніше, за відсутності свідомості;
7) комісія експертів не може розцінити механічну травму ОСОБА_10 як посмертну, і з достатньою вірогідністю розцінює її, як зажиттєву, за критерієм небезпеки для життя це тяжке тілесне ушкодження відповідно до п.4.8, п.2.1.2, 2.1.3 «б, ж, л, о» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995;
8) віднести крововиливи легенів беззаперечно до забоїв легенів, як результату механічної травми, або до ознак сукупного біологічного та механічного впливу електротравми, неможливо, на думку членів експертної комісії такі зміни можна розцінити як ознаку комбінованої електричної та механічної травми;
9) за факт комбінованої (електричної та механічної) травми свідчить й послідовність утворення ушкоджень на протязі короткого часу, безпосередньо перед настанням смерті, що зумовлює причинний зв'язок між первинною електротравмою, яка викликала гостре порушення кровообігу (із відповідним порушенням свідомості) ОСОБА_10 , і травматичними ушкодженнями, що виникли внаслідок ступінчастого падіння з висоти;
10) причиною смерті ОСОБА_10 слід визначити комбіновану електричну та механічну травму внаслідок дії технічного електричного струму й тупих предметів, через падіння з висоти, тобто вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок між ураженням ОСОБА_10 електричним струмом та його смертю.
Таким чином, суд першої інстанції дослідив всі обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, повно та всебічно перевірив зібрані під час досудового розслідування докази та дав їм кожному окремо та у сукупності належну оцінку, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , вони є послідовними та логічними, узгоджуються між собою та з іншими доказами у кримінальному провадженні, жодним чином не заперечуються показаннями обвинуваченого, наданими в судовому засіданні, повністю доводять, що ОСОБА_10 13 липня 2021 року виконував роботи з демонтажу електричного кабелю в приміщенні цеху, де здійснював виробничу діяльність ФОП ОСОБА_7 на підставі договору оренди, в зоні розташування системи освітлення, а саме металевої конструкції, на якій були розташовані світильники та проводи живлення до них, при цьому освітлення було ввімкнуто та працювало.
Крім того, показаннями як вищезазначених свідків, так і обвинуваченого ОСОБА_7 , наданих в судовому засіданні, беззаперечно доводиться той факт, що останній дозволив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 проводити роботи з демонтажу електричного кабелю, при цьому він був обізнаний про місце розташування кабелю - під стелею, де знаходяться конструкції з приладами освітлення, які не були знеструмлені, та обсягом робіт, які мають виконати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
При цьому, свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та повідомили суду ту інформацію, якою володіли, у зв'язку з цим апеляційним судом не вбачається підстав для сумніву у показах вказаних осіб. Доказів щодо упередження зазначених свідків стороною захисту не надано.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника в частині того, що за експлуатацію електричного кабелю має відповідати його власник ФОП ОСОБА_9 та, що роботи, які виконував ОСОБА_10 , не можна віднести до робіт в діючій електроустановці, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №476 від 21.07.2017, електроустановка - це комплекс взаємопов'язаних машин, ліній, апаратів та допоміжного обладнання, що використовуються для виробництва, трансформації, передачі, розподілення електричної енергії та перетворення її у інші види енергії. Більш детально електроустановка може включати: машини та обладнання для виробництва енергії: генератори, турбіни тощо; лінії та кабель електропередачі: повітряні лінії, кабелі тощо; апарати для перетворення та розподілу: трансформатори, розподільні щити тощо; допоміжне обладнання: вимірювальні прилади, захисні пристрої, системи автоматизації тощо; будівлі та приміщення, в яких розташовані ці елементи: підстанції, електрощитові тощо.
Отже, електроустановка може бути частиною приміщення, за наведеним вище визначенням електроустановка включає в себе не лише обладнання, а й будівлі та приміщення, в яких це обладнання встановлене та працює, а тому, оскільки укладений між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ ВКП «Тарекс» не містив окремої умови щодо користування електроустановкою приміщення, то ФОП ОСОБА_7 був споживачем електроенергії та особою, яка експлуатує електроустановку приміщення виробничого цеху за адресою: м.Харків, вул.Академіка Синельникова, 11А, де стався нещасний випадок.
Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року №258, встановлюють основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання споживачів і направлені на забезпечення надійної, безпечної та раціональної експлуатації електроустановок.
Правила поширюються на діючі електроустановки на напругу до 150 кВ включно, які належать суб'єктам господарювання - споживачам електроенергії незалежно від форм власності та відомчої належності, що використовують електричну енергію для забезпечення власних потреб на підставі договору, а також населення, яке на правах власності має електроустановки на напругу понад 1 кВ.
Відповідно до пункту 3.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів:
- електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;
- діюча електроустановка - електроустановка або її ділянка, які перебувають під напругою або на які напруга може бути подана вмиканням комутаційних апаратів, а також повітряна лінія, що розміщена в зоні дії наведеної напруги або має перетинання з діючою повітряною лінією.
Робота в зоні дії електроустановки означає виконання будь-яких робіт, які пов'язані з електричними устаткуваннями, напругою або електричним полем, в межах їхньої області дії. Це можуть бути ремонт, монтаж, налагоджувальні роботи, а також будь-які дії, які можуть торкнутися електричних установок. Робота в зоні дії електроустановки, в якій може бути подана напруга, відноситься до робіт в діючий електроустановці. Навіть якщо конкретної частини електроустановки, напруга відключено, але в її межах може бути подана напруга іншими комутаційними апаратами, це все одно вважається роботою в діючий електроустановці.
Отже, судом першої інстанції правильно було віднесено роботи, які виконував ОСОБА_10 , до робіт в діючій електроустановці саме за критерієм виконання робіт в безпосередній близькості до лінії освітлення приміщення (світильники та проводи живлення), яка була розташована на металевій конструкції під стелею та не була знеструмлена, а не за критерієм роботи безпосередньо з електричним кабелем, який у даному випадку був знеструмлений та від'єднаний від електричних конструкцій, а тому не був частиною діючої електроустановки. Такий висновок суду повністю підтверджується висновком судової інженерно-технічної експертизи та поясненнями судового експерта ОСОБА_25 , наданами під час судового розгляду.
Із системного аналізу вищезазначених положень Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 4 від 09.01.1998, слідує, що особа, яка є відповідальною за безпеку робіт, що проводяться в діючій електроустановці, має перед початком виконання таких робіт здійснити ряд передбачених цим нормативним актом організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2.1.4. Правил забороняється допускати до роботи в електроустановках осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань цих Правил. Ті працівники, зайняті виконанням спеціальних видів робіт, до яких висуваються додаткові вимоги безпеки, мають бути навчені безпечному виконанню таких робіт і мати відповідний запис про це у посвідченні з перевірки знань з питань охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується керівництвом підприємства.
У даному випадку роботи, які виконував 13 липня 2021 року ОСОБА_10 , як роботи в діючій електроустановці, незалежно від затвердження керівництвом підприємства належать до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до пункту 3 Переліку робіт з підвищеною небезпекою затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15.
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98), містять також наступні положення.
Пункт 3.1.2. - Організаційними заходами, якими досягається безпека
робіт в електроустановках, є у тому числі:
- підготовка робочих місць;
- допуск до роботи;
- нагляд під час виконання робіт;
Пункт 3.2.1. - Відповідальними за безпеку робіт, що виконуються в
електроустановках, є:
- працівник, який видає наряд, розпорядження;
- працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця;
- працівник, який готує робоче місце, допуск;
- працівник, який допускає до роботи (далі - допускач);
- керівник робіт;
- працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт (далі - наглядач);
- члени бригади.
Пункт 3.2.4. - Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочих місць і на допуск, несе відповідальність за достатність передбачених для безпечного виконання робіт заходів по вимкненню та заземленню устаткування і можливість їх здійснення, а також за координацію часу і місця роботи бригад, що допускаються.
Пункт 3.2.5. - Працівник, який готує робоче місце, відповідає за правильне виконання заходів щодо підготовки робочого місця, вказаних у наряді, а також тих, що вимагаються умовами роботи (встановлення замків, плакатів, огорож).
Пункт 3.2.6. - Допускач відповідає за правильність і достатність вжитих заходів безпеки та їх відповідність до характеру і місця роботи, зазначених у наряді, за правильний допуск до роботи, а також за повноту та якість проведеного ним інструктажу.
Пункт 3.5.4. - Допускач разом з керівником робіт повинні перевірити виконання технічних заходів з підготовки робочого місця.
Пункт 3.5.5. - Допуск до роботи за нарядами та розпорядженнями слід провадити безпосередньо на робочому місці.
Пункт 3.5.6. - Допуск провадиться після перевірки технічних заходів з підготовки робочого місця.
В цьому разі допускач має:
- перевірити, чи відповідає склад бригади зазначеному у наряді або розпорядженні, та наявність у членів бригади посвідчень про перевірку знань;
- провести інструктаж: ознайомити бригаду зі змістом наряду, розпорядження; зазначити межі робочого місця і підходи до нього; показати найближче до робочого місця устаткування та струмовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних, до яких
забороняється наближатися незалежно від того, перебувають вони під напругою чи ні;
- довести бригаді, що напруга відсутня показом встановлених заземлень та перевіркою відсутності напруги, якщо заземлення не видно з робочого місця, а в електроустановках 35 кВ і нижче (де дозволяє конструктивне виконання) з наступним дотиком рукою до струмовідних частин, після перевірки відсутності напруги.
Пункт 3.5.7. - Після інструктажу допускача бригаду повинен проінструктувати керівник робіт щодо безпечного виконання робіт, використання інструменту, пристосувань, механізмів і вантажопідіймальних машин.
Без проведення інструктажу допуск бригади забороняється.
Як вбачається з перелічених доказів, у тому числі з показань самого обвинуваченого, наданих у суді першої інстанції, останній перед початком робіт з демонтажу електричного кабелю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не виконав жодного із вищенаведених заходів.
Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місті в кожному структурному підрозділу умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Забезпечення безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, відповідно до законодавства України, є відповідальністю роботодавця. Роботодавець зобов'язаний створити належні умови праці та забезпечити дотримання вимог охорони праці. Відповідальність за порушення правил безпеки під час робіт підвищеної небезпеки несуть і посадові особи, і працівники.
Пункт 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 12.06.2009 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва», визначає, що суб'єктом злочинів, передбачених статтями 272 - 274 КК, можуть бути особи, на яких покладено обов'язок забезпечувати додержання правил безпеки при виконанні певних робіт чи на відповідних підприємствах. Це можуть бути: громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, службові особи (керівники робіт, інженерно-технічні працівники), робітники і службовці відповідних підприємств (цехів) та виробництв. Сторонні для цих підприємств (цехів), виробництв особи (екскурсанти, робітники інших установ та організацій тощо) можуть нести відповідальність за вказаними статтями у випадках, якщо до їхнього відома у встановленому порядку було доведено правила безпеки на відповідних об'єктах.
Наказом ФОП ОСОБА_7 від 18 січня 2021 року ОСОБА_7 як громадянин-суб'єкт підприємницької діяльності був призначений відповідальною особою за стан охорони праці, інших працівників, відповідальних за електрогосподарство та безпеку робіт, що виконуються в електроустановці ФОП ОСОБА_7 не мав, а тому є особою, яка є одноособово відповідальною за організацію заходів, якими досягається безпека робіт в електроустановках.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 не порушував жодних норм та правил з охорони праці, оскільки не мав відповідного обов'язку по відношенню до ОСОБА_10 , який не знаходився в його підпорядкуванні та не був його працівником, виконання жодних робіт ОСОБА_10 . ОСОБА_7 не замовляв та не організовував, електричний кабель, з яким працював ОСОБА_10 , ОСОБА_7 не належав, а тому обвинувачений не мав жодного впливу на процес демонтажу цього кабелю, колегія суддів вважає позбавленими правових підстав з огляду на таке.
Пункт 6.10. Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98), регулює умови роботи відряджених працівників таким чином.
Пункт 6.10.1. - До відряджених працівників належать працівники, які направляються для виконання робіт в діючих електроустановках інших підприємств і не перебувають в їхніх штатах, а також працівники одного і того ж підприємства, які направляються для роботи в
діючих електроустановках з одного цеху (структурного підрозділу) в інший, і не перебувають в штаті останнього.
Пункт 6.10.2. - Допуск відряджених працівників до робіт в електроустановках провадиться відповідно до цих Правил. Відряджені працівники в цьому разі повинні мати з собою іменні посвідчення про перевірку знань встановленої форми згідно з додатком 2 цих Правил. Перевірка знань цих Правил провадиться за місцем основної роботи.
Пункт 6.10.4. - Відряджені особи під час першого прибуття на місце відрядження проходять інструктаж з електробезпеки з урахуванням особливостей електроустановок, в яких їм доведеться працювати, а особи, на котрих покладаються обов'язки видавання нарядів, керівників робіт, наглядачів, проходять інструктаж і по схемах електропостачання цих установок. Інструктаж оформляється записом в журналі інструктажу з підписами осіб, що інструктуються, і особи, що проводить інструктаж.
Пункт 6.10.8. - Підприємство (організація), в електроустановках якого провадять роботи відрядженими працівниками, відповідає за виконання заходів безпеки, що забезпечують захист тих, хто працює, від ураження електричним струмом робочої і наведеної напруги.
Пункт 6.10.9. - Підготовка робочого місця і допуск до роботи відряджених працівників здійснюється у всіх випадках оперативними працівниками експлуатуючої організації.
Пункт 6.10.10. - В разі порушення цих Правил відрядженими працівниками посадові особи експлуатувальної організації зобов'язані заборонити подальше виконання робіт відрядженими працівниками.
Аналізуючи вищенаведені положення та матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який полягає у тому, що у даному випадку виконання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 робіт в діючій електроустановці, яка експлуатується ФОП ОСОБА_7 , та розташована в приміщенні, де останній здійснює діяльність на підставі договору оренду, мало всі фактичні ознаки виконання робіт відрядженими працівниками, оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в штаті ФОП ОСОБА_7 не перебували, були направлені іншою фізичною особою-підприємцем для виконання певної визначеної роботи в діючій електроустановці, якою у даному випадку була мережа освітлення. Відсутність документів як тих, за якими повинні були проводитися роботи в діючій електроустановці, так і тих, що підтверджували б взаємодію та зв'язки між фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 і потерпілим ОСОБА_10 , безпосередньо зайнятим у виконанні робіт з підвищеною небезпекою, не має правового значення, адже з обставин кримінального правопорушення слідує, що саме обвинувачений допустив потерпілого до робіт в діючій електроустановці, а тому його діяння відповідало ознакам виробництва, що було виконане з порушенням правил безпеки під час проведення робіт з підвищеною небезпекою.
Відповідальність за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.272 КК України, настає за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених та оцінених доказів правильно встановив, що роботи, до виконання яких ОСОБА_7 допустив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відносились до робіт з підвищеною небезпекою, при виконанні яких ОСОБА_7 як особою, яка зобов'язана була дотримуватися правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, було порушено такі правила, що спричинило загибель ОСОБА_10 .
Разом з цим, колегія суддів не може взяти до уваги доводи сторони захисту, які полягають у тому, що суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення. З матеріалів справи вбачається, що прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_27 , за погодженням з в.о.керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_28 було змінено обвинувальний акт (а.с.60-70 т.2), формулювання якого було визнано судом доведеним. Копія зміненого обвинувального акта була отримана як обвинуваченим, так і захисником, про що свідчить розписка від 14.05.2025 (а.с.71 т.2).
Таким чином, сторона захисту мала достатньо часу та можливостей ознайомитися з новим формулюванням обвинувачення і реалізувати свої процесуальні права у повному обсязі, клопотань про відкладення справи у зв'язку з необхідністю додаткового часу для підготовки стратегії захисту обвинувачений та його захисник також не заявляли.
У зв'язку з цим колегія суддів обґрунтовано вважає, що право обвинуваченого на захист дотримано, а відповідні доводи сторони захисту - необґрунтовані.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши докази, надані сторонами кримінального провадження, оцінивши кожний доказ за своїм внутрішнім переконанням з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції у частині доведеності винуватості обвинуваченого, а доводи сторони захисту про протилежне вважає безпідставними.
За таких обставин підстав для скасування вироку внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотних порушень судом норм матеріального та процесуального права, істотних суперечностей щодо обставин, які є предметом доказування у справі, як на цьому наполягає сторона захисту, колегія суддів не вбачає.
Відтак апеляційна скарга захисника обвинуваченого не містить переконливих доводів, які ставили б під сумнів законність висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_7 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.
Таким чином, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, відповідає вимогам ст.370 КПК України, підстав для його скасування або зміни, як наполягає захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Київського районного суду м.Харкова від 20.05.2025 по справі щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.2 ст.272 КК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст. 424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
___________ ____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4